Справа № 922/4177/14

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 УХВАЛА "30" травня 2019 р. Справа № 922/4177/14 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Плахов О.В., суддя Шевель О.В. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. № 1397 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.08.2018 у справі №922/4177/14, постановлену в приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Савченко А.А., дата складання повного тексту ухвали - 03.09.2018, за заявою Рубіжанської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області, до Публічного акціонерного товариства "Кремінський завод "Хімавтоматика", м.Кремінна Луганської області, про визнання банкрутом, ВСТАНОВИЛА: 23.01.2018 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ПАТ "Кремінський завод "Хімавтоматика", який відбувся 13.09.2017, в якій просив визнати недійсними результати аукціону з продажу майна боржника, що відбувся 13.09.2017 в частині продажу земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (т.37,а.с.4-6). Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.08.2018 у справі №922/4177/14 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута (вх. №2042) (т.40, а.с.72-77). Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, 26.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.08.2018 у справі №922/4177/14 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 до ліквідатора ПАТ "Кремінський завод "Хімавтоматика" Татіщева О.Є. про визнання недійсним результату аукціону з продажу майна ПАТ "Кремінський завод "Хімавтоматика", який відбувся 13.09.2017, а саме продажу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Також, скаржник просив суд апеляційної інстанції поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 30.08.2018 на підставі частини 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на наявність обставин, які на думку заявника, свідчать про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2019 для здійснення розгляду справи №922/4177/14 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Фоміної В.О., судді Бородіної Л.І., судді Плахова О.В. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. № 1397 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.08.2018 у справі №922/4177/14 на підставі частин 2, 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, оскільки апеляційна скарга подана з порушенням вимог частини 1 статті 256 ГПК України та пункту 3 частини 3 статті 258 ГПК України, а саме: з пропуском строку на апеляційне оскарження та без належного обґрунтування пропуску цього строку, а також без надання доказів надсилання копії апеляційної стороні у справі. Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги. 14.05.2019 апелянт отримав ухвалу апеляційного господарського суду від 08.05.2019 про залишення апеляційної скарги без руху, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось до суду з відділення поштового зв`язку та долучено до матеріалів справи. З огляду на приписи пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи встановлений судом апеляційної інстанції десятиденний строк згідно ухвали Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2019, то останнім днем строку на усунення недоліків апеляційної скарги є 24.05.2019. 24.05.2019 ОСОБА_1 надіслано на адресу Східного апеляційного господарського суду лист щодо виконання ухвали суду від 08.05.2019 у справі №922/4177/14 (вх. № 5191), до якого додано докази надсилання копії апеляційної скарги на адресу Головного управління ДФС у Луганській області, Управління Національного банку України в Харківській області. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2019 у зв`язку з відпусткою судді Бородіної Л.І. здійснено повторний розподіл судової справи №922/4177/14 та визначено наступний склад колегії суддів для її розгляду: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Плахов О.В., судяд Шевель О.В. Розглянувши заяву про усунення недоліків, суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 встановлено невідповідність апеляційної скарги вимогам Господарського процесуального кодексу України, у тому числі порушення вимог частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України щодо встановленого строку подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду. Так, відповідно до вимог частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку. З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу 30.08.2018 (повний текст судового рішення складено 03.09.2018), а отже, строк подання апеляційної скарги сплив 13.09.2018. Проте, апелянт звернувся з апеляційною скаргою лише 26.04.2019, що вбачається з відтиску штампу Господарського суду Харківської області на першому аркуші апеляційної скарги. Отже, апеляційна скарга подана з пропуском встановленого статтею 256 Господарського процесуального кодексу України строку на оскарження ухвали місцевого господарського суду більше, ніж на 7 місяців. При цьому, щодо заявленого клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали, суд апеляційної інстанції зазначив таке. Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Частинами 2 та 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу. З правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Поважними визнаються такі обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду скаржник посилався на те, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2018 повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 . на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.08.2018, як таку, що оформлена з порушенням вимог статті 258 ГПК України. Звертаючись з апеляційною скаргою на вказану ухвалу місцевого господарського суду повторно, апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження у відповідності до норм статті 256 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що дана апеляційна скарга подається ним після усунення недоліків та враховуючи той факт, що заявник не є юристом та не мав фінансової можливості з моменту повернення первісної апеляційної скарги звернутись повторно до суду апеляційної інстанції з дотриманням вимог статті 258 ГПК України. На думку апелянта, наведені обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Проте, зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції від 08.05.2019 свідчить, що вказані скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнано неповажними, з таких підстав. З матеріалів справи вбачається, що 21.09.2018 ОСОБА_1 звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.08.2018 у справі №922/4177/14 (повний текст ухвали складено 03.09.2018), тобто з пропуском встановленого частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України строку на апеляційне оскарження (т.40, а.с 152-162). Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2018 залишено без руху на підставі частин 2, 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, оскільки апеляційна скарга подана з порушенням вимог частини 1 статті 256 ГПК України та пункту 3 частини 3 статті 258 ГПК України, а саме: з пропуском строку на апеляційне оскарження та без належного обґрунтування пропуску цього строку, а також без надання належних доказів надсилання копій апеляційної скарги боржнику та кредиторам (т.40, а.с. 148-151). 19.11.2018 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшов лист на виконання ухвали суду від 02.11.2018 (вх. №1210), в якому апелянт, посилаючись на те, що апеляційна скарга подана в межах десятиденного строку з моменту отримання оскаржуваної ухвали у відповідності до приписів пункту 2 частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що він має право на поновлення строку на апеляційне оскарження. Крім того, скаржником наданий список згрупованих поштових відправлень як доказ надіслання копій апеляційної скарги кредиторам та боржнику (т. 40, а.с 166-169). Проте, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2018 апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.08.2018 повернуто апелянту у зв`язку з тим, що апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 258 ГПК України (т. 40, а.с. 170-172). Зокрема, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що список згрупованих поштових відправлень не є належним доказом в розумінні статті 259 ГПК України надсилання копій апеляційної скарги іншим учасникам справи. Судова колегія зазначає, що положеннями статті 258 ГПК України правильність оформлення апеляційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника апеляційної скарги. Водночас, апелянт після усунення обставин, які стали підставою для повернення апеляційної скарги не позбавлений права повторно звернутися з апеляційною скаргою, проте, у разі відповідного звернення з пропуском строку апелянт має також звернутись до суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги. Положеннями Господарського процесуального кодексу України не встановлено строку для звернення до господарського суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги. Водночас, частина 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається, а пунктом 2 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що однією із основних засад господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Як свідчать матеріали справи, оскаржувану ухвалу від 30.08.2018 апелянт отримав ще 12.09.2018 (т.40 а.с.131), отже, мав можливість у розумні строки вчинити передбачені процесуальним законодавством процесуальні дії та звернутись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. Як вже було зазначено вище, як на причину поважності пропуску строків на апеляційне оскарження апелянт посилається на необхідність усунення недоліків, встановлених в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2018. При цьому, заявник не навів підстав значного пропущення процесуального строку на апеляційне оскарження (понад 7 місяців) з моменту постановлення ухвали Господарським судом Харківської області від 30.08.2018. Крім того, апелянтом до апеляційної скарги не надано жодних належних доказів, що свідчили б про об`єктивну неможливість виконати вимоги ухвали суду апеляційної інстанції щодо направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи після повернення первісної апеляційної скарги ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2018 протягом 5 місяців, у тому числі через фінансовий стан апелянта або отримання ним юридичної допомоги. З огляду на викладене, самого лише факту подання клопотання до суду недостатньо для поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги за тих обставин, що матеріали справи не містять доказів того, що апелянт не міг за об`єктивних обставин, що перешкоджали б йому своєчасно або хоча б у розумні строки скористатись наданими законодавством процесуальними правами; апелянтом не наведено жодних обставин, які б були для нього об`єктивно непереборними та пов`язаними з дійсними істотними труднощами протягом 7 місяців для вчинення відповідних процесуальних дій, а саме надіслання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи та подання апеляційної скарги з дотриманням вимог статті 258 Господарського процесуального кодексу України. Також апелянтом не наведено обставин та не надано доказів в обґрунтування доводів неможливості у найкоротші строки звернутись з апеляційною скаргою повторно після повернення первісної апеляційної скарги ухвалою суду від 23.11.2018; не наведено обставин, які б були для нього об`єктивно непереборними та пов`язаними з дійсними істотними труднощами протягом цих 5 місяців для вчинення відповідних процесуальних дій. За таких обставин, наведені апелянтом доводи в обґрунтування поданого клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.08.2018 визнано судом неповажними, оскільки зазначені скаржником обставини не є об`єктивно непереборними, такими, що не залежали від волевиявлення апелянта або пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій, та розцінюються судом як такі, що пов`язані виключно із невчиненням апелянтом певних суб`єктивних дій щодо своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою. Відповідно до частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Враховуючи, що наведені апелянтом доводи в обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду визнані судом неповажними, в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 зазначено про те, що вказані порушення є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали для усунення вказаних недоліків, а саме, апелянт має надати суду обґрунтоване клопотання з викладеними обставинами, підтвердженими належними та допустимими доказами щодо пропуску строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. Як вже було зазначено, у встановлений судом строк апелянт на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху від 08.05.2019 надіслав лист щодо виконання вимог вказаної ухвали. Проте, зі змісту вказаного листа та доданих до нього документів не вбачається, що скаржником виконано вимоги ухвали суду від 08.05.2019 в частині обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали з наданням належних та допустимих доказів на підтвердження такого пропуску, у тому числі не зазначено інших підстав для поновлення цього строку, як то передбачено приписами частини 3 статті 260 ГПК України. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Відповідно до усталеної практики Суду право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 N 23436/03). При цьому, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. Такої правової позиції дотримується Верховний Суд, викладеної у постанові від 14.02.2018 у справі №754/9100/14-ц. Відповідно до частини 4 статті 260 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. З огляду на обставини даної справи, колегія суддів зазначає, що відповідні норми ГПК України, з урахуванням практики Верховного Суду, надають апеляційному господарському суду право відмовити скаржнику у відновленні строку на апеляційне оскарження внаслідок встановлення судом обставин значного пропуску строку на апеляційне оскарження за відсутності поважних причин такого пропуску. Отже, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження. Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, - УХВАЛИЛА: Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх. № 1397 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.08.2018 у справі №922/4177/14. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок і строки її оскарження передбачено ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Додаток заявнику: апеляційна скарга з додатками на 69 аркушах, у тому числі оригінали квитанцій №24020193-1 від 21.09.2018 на суму 1762,00 грн, №55 від 25.04.2019 на суму 159,00 грн, поштові квитанції з описами вкладення до цінних листів. Головуючий суддя В.О. Фоміна Суддя О.В. Плахов Суддя О.В. Шевель