Справа № 10/153-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : [email protected] ___________________________________________________________________________ УХВАЛА "31" травня 2019 р. Cправа № 10/153-09 Суддя Господарського суду Вінницької області Тісецький С.С., розглянувши матеріали у справі за заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Облжитлопостачзбутторг" до: товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька підшипникова компанія" про визнання банкрутом В С Т А Н О В И В : В провадженні Господарського суду Вінницької області знаходиться справа №10/153-09 за заявою ТОВ "ТД "Облжитлопостачзбутторг" до ТОВ "Вінницька підшипникова компанія" про банкрутство. Постановою суду від 15.04.2010 року ТОВ "Вінницька підшипникова компанія" визнано банкрутом. Ухвалою суду від 05.07.2017 року, зокрема, припинено повноваження ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Белінської Н.О.; ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Дейнеку М.І. 28.03.2019 року до суду від ТОВ "Торговий дім "Вінницький підшипник" в межах справи № 10/153-09 надійшла позовна заява б/н від 26.02.2019 року (вх.№ 02.1-36/232/19 від 28.03.2019 року), в якій позивач просить визнати недійсними результати аукціону, оформлені протоколом №18-1 про проведення аукціону в процедурі банкрутства, який відбувся 26.01.2018 року, організатором якого є Товарна біржа "Прозора". Ухвалою суду від 02.04.2019 року позовну заяву ТОВ "Торговий дім "Вінницький підшипник" б/н від 26.02.2019 року (вх. № 02.1-36/232/19 від 28.03.2019 року) про визнання недійсними результатів аукціону - призначено в межах справи № 10/153-09 до розгляду в підготовчому засіданні на 29.05.2019 року. Разом з тим, судове засідання 29.05.2019 року не відбулось, в зв`язку з погіршенням стану здоров`я судді Тісецького С.С. Ухвалою суду від 30.05.2019 року вказану позовну заяву ТОВ "Торговий дім "Вінницький підшипник" призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 25.06.2019 року. Також, 29.05.2019 року до суду від позивача - ТОВ "Торговий дім "Вінницький підшипник" надійшла заява б/н від 29.05.2019 року (вх.№ 02.1-50/51/19) про забезпечення позову шляхом заборонити відповідачам та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо нерухомого майна: нежитлові будівлі та споруди розташовані за адресою: м. Вінниця. вул. Тарногродського 46 , що є предметом спору, в тому числі але не виключно: продавати, знищувати, змінювати адресу місцезнаходження, демонтувати, зменшувати або збільшувати його вартість, розбирати, вчиняти будь-які інші дії, що можуть вплинути на його цілісність та придатність для подальшого використання. Суд розглянувши відповідну заяву, надавши юридичну оцінку поданих до заяви доказів, встановив наступне. Так, заява мотивована тим, що за результатами аукціону, проведеного 26.01.2018 року ТБ "Прозора" по реалізації майна банкрута - майнового комплексу, що складається з нежитлових будівель та споруд розташованих за адресою: м. Вінниця, вул. Тарногродського ( С.Зулінського) 46 , оформленого протоколом про проведення аукціону від 26.01.2018 року, переможцем аукціону визнано Приватне підприємство "Демпродторг". Переможець аукціону надав протокол про проведення аукціону до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., який видав Приватному підприємству "Демпродторг" свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 500, виданий 06.02.2018 року. Надалі майно згідно договору міни № 1127 від 27.02.2018 року було передано у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Трейд". ТОВ "Торговий дім "Вінницький підшипник" в межах справи про банкрутство було подано позовну заяву щодо визнання недійсним результатів аукціону, оформлених протоколом № 18-1 про проведення аукціону в процедурі банкрутства, який відбувся 26.01.2018 року, організатором якого є Товарна біржа "Прозора". Зважаючи на суттєві порушення ліквідатором прав кредиторів, учасників аукціону, а також співвласників комплексу нерухомого майна, розташованого за адресою: м . Вінниця, вул. Тарногродського 46, позивач вважає за необхідне невідкладно просити суд забезпечити позов шляхом заборони відповідачам та іншим особам в тому числі, але не виключно вчиняти дії з майном: продавати, знищувати, змінювати адресу розташування, демонтувати, зменшувати або збільшувати його вартість, розбирати, та проводити будь-які дії з майном, що можуть вплинути на їх цілісність та придатність для подальшого використання. Позивач вважає, що його права як співвласника нерухомого майна за адресою м.Вінниця, вул . Тарногродського ( С.Зулінського), 46 є порушеними, що призводить до незаконного позбавлення позивача права власності на майно. Крім того, одним із доказів про наявність фактичних обставин, з якими позивач пов`язує застосування заходів забезпечення позову є те, що ТОВ "Метінвест-Трейд" має укласти відносно майна правочини щодо купівлі-продажу з іншими особами, перенести, знищити, демонтувати це майно як самостійно так іншими особами в тому числі і за погодженням із органами місцевого самоврядування та іншими державними та комунальними підприємствами, установами, організаціями, якщо відносно них має бути прийняті будь-які рішення, що є незаконними, то Позивач по справі з часом має позбавитись права власності та подальшого користування цим майном, оскільки неправомірний демонтаж об`єктів може призвести до їх втрати та неповернення майна, що суперечить цілям, завданням щодо ведення господарської діяльності позивача, збереження його майна та вимогам. Крім того, позивачу стало відомо, що на території майнового комплексу, розташованого за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця вул. С.Зулінського 46 ведуться роботи з демонтажу будівель. При проведенні огляду майна, представниками позивача встановлено, що частина будівель фактично знищена. Фактично, позивач несе ризик повного знищення свого майна та зупинення господарської діяльності, що завдасть шкоди не тільки позивачу, а набуде соціальної загрози. З огляду на викладене вище, позивач звертає увагу суду, що невжиття заходів забезпечення позову зумовлюють втрату майна. Посилаючись на наведене, позивач просить суд заборонити відповідачам та іншим особам вчиняти будь які дії щодо нерухомого майна: нежитлові будівлі та споруди розташовані за адресою: м. Вінниця. вул. Тарногродського 46 , що є предметом спору, в тому числі але не виключно: продавати, знищувати, змінювати адресу місцезнаходження, демонтувати, зменшувати або збільшувати його вартість, розбирати, вчиняти будь-які інші дії, що можуть вплинути на його цілісність та придатність для подальшого використання. Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов до наступних висновків. В силу ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. При цьому, питання щодо застосування заходів до забезпечення позову, висвітлено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011 року (далі - постанова), яка на даний час є чинною. Так, згідно п. 1, п. 3 постанови, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. Суд, звертає увагу на те, що підставами для забезпечення позову є істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Разом з тим, заявником не надано суду доказів в підтвердження наявності обставин, які б свідчили про необхідність вжиття заходів забезпечення позову. Водночас, доводи заявника щодо можливого порушення його прав, ймовірного подальшого продажу майна Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Трейд", перенесення, знищення, демонтажу такого майна ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Додані ж до заяви світлокопії фотоматеріалів не підтверджують доводів заявника та не свідчать про можливий продаж, перенесення, демонтаж чи знищення майна, що знаходиться саме за адресою м. Вінниця, вул. Тарногродського (С.Зулінського), 46 та саме щодо якого заявник просить вжити заходи забезпечення позову. Враховуючи викладене, наведені норми законодавства, зміст поданої заяви, суд дійшов висновку про відмову в задоволені заяви ТОВ "Торговий дім "Вінницький підшипник" б/н від 29.05.2019 року (вх.№ 02.1-50/51/19) про забезпечення позову у справі № 10/153-09, в повному обсязі. Керуючись ст.ст. 1, 2, 8, 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 2, 3, 12, 13, 18, 73-79, 86, 136, 140, 232, 234, 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд - У Х В А Л И В : 1. Відмовити в задоволені заяви ТОВ "Торговий дім "Вінницький підшипник" б/н від 29.05.2019 року (вх. № 02.1-50/51/19) про забезпечення позову у справі № 10/153-09 повністю. 2. Копію ухвали надіслати згідно переліку рекомендованим листом. Згідно ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями). Ухвала підписана суддею 31.05.2019 року. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-256, пп. 17.5 п. 17 ч. 1 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України. Суддя Тісецький С.С. Віддрук. прим.: 1- до справи; 2 - ТОВ "ТД "Облжитлопостачзбутторг" (вул. Металістів, 3, м. Житомир, 10001); 3 - ТОВ "Вінницька підшипникова компанія" (вул. С.Зулінського, 46, м. Вінниця, 21022); 4 - ТОВ "Торговий дім "Вінницький підшипник" (вул. С.Зулінського, 46, м. Вінниця, 21022 ); 5 - арбітражному керуючому Дейнеці М.І. ( АДРЕСА_1 ); 6 - ПП "Демпродторг" (площа Героїв Чорнобиля, 1, кімната 101, м. Вінниця, 21000); 7 - ТОВ "Метінвест-Трейд" (площа Героїв Чорнобиля, 1, кімната 101, м. Вінниця, 21000)