Перейти до вмісту
Кишеняперевірка бізнесу
ПостановаГосподарське судочинство

Справа № 15/155-б

Суд
Північний апеляційний господарський суд
Дата
03.06.2019
Суддя
Грек Б.М.
Категорія
Банкрутство

Текст рішення

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "03" червня 2019 р. Справа№ 15/155-б Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Грека Б.М. суддів: Остапенка О.М. Верховця А.А. за участю секретаря судового засідання: Романової Ю.М. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Віп Хауз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 у справі №15/155-б Господарського суду міста Києва за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті - Стейт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Віп Хауз" про визнання банкрутом за участю представників сторін: від заявника: Не з`явились; від відповідача: Филик А.І. ДФС Якимчук О.П. ДПІ Заєць Р.А. Ексим Банк Фурсов В.В. ВСТАНОВИВ Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про визнання боржника банкрутом, оскільки останній неспроможний сплатити борг. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2011 порушено провадження у справі № 5/155-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Віп Хауз". Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 в задоволенні заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Зубка А.М. про визнання відсутнім у Броварської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області права на володіння та розпорядження майном, що належить боржнику, зобов`язання Броварської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області повернути його у власність боржника та визнання недійсним договору відповідального зберігання безхазяйного майна відмовлено. Клопотання Броварської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про зняття заборони Бориспільській об`єднаній державній податковій інспекції ГУ Міндоходів Київської області на здійснення вивозу піску задоволено частково. Скасувано заходи забезпечення вимог кредиторів, вжиті ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.01.2015 у справі № 15/155-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Віп Хауз". В іншій частині клопотання залишено без задоволення. Не погоджуючись з зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація Віп Хауз" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву ліквідатора задовольнити повністю. Згідно із витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 04.03.2019 апеляційна скарга передана на розгляд суду у складі: головуючий суддя Грек Б.М., судді: Верховець А.А., Зубець Л.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №15/155-б за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Віп Хауз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 у визначеному складі, розгляд справи призначено на 18.04.2019. Згідно з наказом Північного апеляційного господарського суду № 25-а від 09.04.2019 суддю Грека Б.М. направлено для участі у підготовці Національною школою суддів України для підтримання кваліфікації на 5 календарних днів з 15.04.2019 по 19.04.2019. У зв`язку з наведеним, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2019, призначено розгляд справи № 15/155-б в судовому засіданні на 16.05.2019. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 № 09.1-08/1303/19, у зв`язку із перебуванням судді Зубець Л.П. з 15.05.2019, яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судових справ. Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2019, справу № 15/155-б передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Верховець А.А., Остапенко О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 матеріали справи № 15/155-б за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Віп Хауз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Верховець А.А., Остапенко О.М. прийнято до свого провадження. 16.05.2019 розгляд справи відкладено на 30.05.2019. 30.05.2019 оголошено перерву до 03.06.2019. Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме судом не враховано, що дії за договором №1 від 19.03.2014 про передачу його на відповідальне зберігання будь-яким чином може мати відношення до майна, що належить ТОВ «Корпорація Віп Хауз». Скаржник зазначає, що невірне посилання Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на те, що акт №1 від 19.03.2014 опису та попередньої оцінки безхазяйного майна стосується земель ТОВ «Корпорації Віп Хауз». Крім того, скаржник стверджує, що немає жодного рішення, що відповідно землі на яких знаходиться пісок є безхазяйними. 08.04.2019 від ТОВ «Корпорація Віп Хауз» надійшов відзив, в якому заперечує доводи апеляційної скарги та зазначає, що перед взяттям на облік земельна ділянка була безхазяйна та відповідне майно взято на облік відповідно до законної процедури. Одним із складових елементів права на справедливий розгляд згідно зі статтею 6 конвенції, є право бути присутнім на розгляду своєї справи (рішення суду у справах «Тьерс та інші проти Сан-маріно», «Романов проти Росії», «Бадер та інші проти Швеції». Вказане право може бути дотримано, зокрема, шляхом належного повідомлення сторонам про розгляд справи судом. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є, а часткова неявка не перешкоджає розгляду справи. Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2015 задоволено клопотання ліквідатора банкрута та заборонено Бориспільській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області здійснювати вивіз піску із земельних ділянок Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Віп Хауз", що знаходяться у Київській області, Бориспільський р-н, в межах с. Вишеньки, 2-й шлюз, загальною площею 70,2688 га. З поданого Броварською об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Київській області клопотання вбачається, на обліку у контролюючого органу перебуває безхазяйне майно - пісок річковий загальним об`ємом 1 689 708,3 м. куб. загальною вагою 2 382 488,7 тонн загальною вартістю 18 665 300,00 грн., що знаходиться на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області. Вказане безхазяйне майно було описане та взяте на облік Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 № 1340 та п. 2.4 розділу II Порядку взаємодії між підрозділами органу доходів і зборів під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 570 актом опису і попередньої оцінки безхазяйного майна від 19.03.2014 № 1 в кількості 2382488,70 тонн загальною вартістю 18 665 300,00 грн. та передане на відповідальне зберігання до ДП МВС України "Сервіс" за договором відповідального зберігання безхазяйного майна від 19.03.2014 №1/10-28-25-36-33. В подальшому, Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області та ДП МВС України "Сервіс" укладено договір на № 1 від 18.11.2014 про реалізацію безхазяйного майна. Однак, зважаючи на існуючу заборону Бориспільській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області здійснювати вивіз піску із земельних ділянок Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Віп Хауз" згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 14.01.2015, остання позбавлена можливості здійснювати покладені на неї обов`язки, а саме щодо реалізації безхазяйного майна в рахунок держави. Судом встановлено, що згідно наказу Державної фіскальної служби № 143 від 18.02.2016 "Про реорганізацію деяких територіальних органів ДФС у Київській області" реорганізовано Бориспільську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області шляхом приєднання до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області. З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що не погоджуючись із актом опису та визнання річкового піску безхазяйним Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація Biп Хауз" завернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дії та скасування рішення. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2015 у справі № 810/6888/14 визнано протиправними дії Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, що виявились у складанні акту від 19.03.2014 № 1 опису і попередньої оцінки безхазяйного майна - піску річкового, що знаходиться на земельних ділянках, які перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Biп Хауз" та знаходяться на території Вишенківської сільської ради Бориспільського району Київської області, та рішення про визнання вказаного майна безхазяйним та взяття на облік податкового органу. Постановою суду апеляційної інстанції від 04.04.2015 апеляційну скаргу Бориспільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області - задоволено частково; постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2015 скасовано в частині зобов`язання Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області утриматись від вчинення будь-яких дій, що перешкоджають товариству з обмеженою відповідальністю "Корпорація Biп Хауз" здійснювати право володіння, користування та розпорядження піском річковим, що знаходиться на земельних ділянках, які перебувають у власності ТОВ "Корпорація Biп Хауз" та знаходяться на території Вишенківської сільської ради Бориспільського району Київської області. В свою чергу, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2015 у справі № К/800/20132/15 касаційні скарги Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області та прокуратури Київської області задоволено частково, постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2015 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2015 у справі № 810/6888/14, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2016, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Biп Хауз" до Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, треті особи: Прокуратура Київської області, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", про визнання протиправними дій та скасування рішення - залишено без розгляду. В свою чергу, боржник з наведеними доводами органу державної фіскальної служби не погоджується, у зв`язку з чим звернувся до суду із заявою в якій просить суд визнати відсутнім у Броварської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області права на володіння та розпорядження майном, що належить боржнику, зобов`язати Броварську об`єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Київській області повернути його у власність боржника та визнання недійсним договір відповідального зберігання безхазяйного майна. Подана заява мотивована тим, що у ході виконання своїх повноважень ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Віп Хауз" арбітражним керуючим Яворським С.М. проведено інвентаризацію майна боржника та виявлено, що єдиним активом підприємства-банкрута є земельні ділянки, розташовані у Київській області, Бориспільський р-н, в межах с. Вишеньки, 2-й шлюз, загальною площею 70,2688 га, право власності на які посвідчують державні акти на право власності на земельну ділянку, які в копіях наявні в матеріалах справи. Вказані земельні ділянки є предметом іпотеки згідно з іпотечним договором від 01.04.2008 № 151408Z8, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко Н.Є., зареєстрованим в реєстрі за № 1220, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Укрексімбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація Віп Хауз" в забезпечення виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд-Інвест" за кредитним договором від 27.03.2008 р. № 151408К7. Відмовляючи в задоволенні, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з наступного. Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, як: не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Як вбачається з матеріалів справи, Вищим адміністративним судом України при перегляді в касаційному порядку постанови Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2015 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015 у справі № 810/6888/14 було спростовано доводи позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Віп Хауз" стосовно набуття останнім права власності на річковий пісок за договором укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Системні інвестиції", оскільки згідно умовами договору підряду № 31-08/07 від 31.08.2007, а саме пунктом 1,3 чітко встановлено, що в процесі та/або результаті виконання робіт з гідронамиву територій земельних ділянок до позначки 94,5 м +/- 0,5 м за Балтійською системою висот жодна зі сторін не набуває права власності на грунт та/або будь-які його складові (ухвала Вищого адміністративного суду України від 28.10.2015 у справі № К/800/20132/15). Будь-яких належних та допустимих доказів, як б підтверджували набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація Віп Хауз" права власності на річковий пісок ліквідатором банкрута до матеріалів справи не додано. Зважаючи на викладені обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Зубка А.М. про визнання відсутнім у Броварської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області права на володіння та розпорядження майном, що належить боржнику, зобов`язання Броварської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області повернути його у власність боржника та визнання недійсним договору відповідального зберігання безхазяйного майна. Відповідно до ч. 1 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"). Тобто, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення (аналогічна позиція викладена у п. 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову"). Суд апеляційний інстанції не бере до уваги твердження скаржника, щодо дефектності акту опису безхазяйного майна, виходячи із положень щодо допустимості доказів закріплених в ст. 77 ГПК України, а також, доводи в скарзі не спростовує правомірності дій ДФС по прийняттю як безхазяйного майна на облік. Таким чином, зважаючи на встановлені обставини відсутності доказів перебування річкового піску у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Віп Хауз", а також чинність Акту опису і попередньої оцінки безхазяйного майна № 1 від 19.03.2014, складеного Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, суд першої інстанції правомірно задовольнив клопотання Броварської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області в частині скасування заходів забезпечення вимог кредиторів, вжитих ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.01.2015. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Віп Хауз" залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 у справі №15/155-б залишити без змін. Матеріали справи №№15/155-б повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Б.М. Грек Судді О.М. Остапенко А.А. Верховець

Текст наведено в тому вигляді, в якому його оприлюднено. Персональні дані учасників у судових рішеннях знеособлені самим судом — саме тому в тексті трапляються позначки на кшталт «ОСОБА_1».

Справа № 15/155-б — Постанова — Кишеня