Справа № 5/112-Б-10

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 червня 2019 року м. Київ Справа № 5/112-Б-10 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г. за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю. учасники справи: позивач - Мале приватне підприємство "Таврія" в особі ліквідатора Акопяна Гаджика Гарагеновича представник - Мітяєв С.В. (довіреність від 08.01.2019) відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Елтікс+" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн" ліквідатор Акопян Гаджик Гарагенович, особисто Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" представник - адвокат Вакуленко Г.В. (довіреність №404 від 02.10.2018) Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" представник - адвокат Накорчевський С.В. (довіреність №4547-К-О від 23.10.2018) розглянув касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Таврія" в особі ліквідатора Акопяна Гаджика Гарагеновича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду (про перегляд ухвали Господарського суду Херсонської області від 06.08.2018 про затвердження мирової угоди між Малим приватним підприємством "Таврія" в особі ліквідатора Акопяна Гаджика Гарагеновича та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елтікс+") від 22.02.2019 у складі колегії суддів: Богатир К.В. (головуючий), Будішевська Л.О., Мишкіна М.А. за заявою Малого приватного підприємства "Таврія" в особі ліквідатора Акопяна Гаджика Гарагеновича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтікс+" про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності в межах справи № 5/112-Б-10 про банкрутство Малого приватного підприємства "Таврія" про банкрутство Малого приватного підприємства "Таврія" ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ 1. 18.03.2019 поштовим відправленням, направленим на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду, Мале приватне підприємство "Таврія" в особі ліквідатора Акопяна Гаджика Гарагеновича звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою (вх. КГС 4204/2019) на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2019 (про перегляд ухвали Господарського суду Херсонської області від 06.08.2018 про затвердження мирової угоди між Малим приватним підприємством "Таврія" в особі ліквідатора Акопяна Гаджика Гарагеновича та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елтікс+") у справі №5/112-Б-10 в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). 2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду зазначеної касаційної скарги у справі №5/112-Б-10 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.04.2019. 3. Ухвалою Верховного Суду від 22.04.2019 відкрито касаційне провадження у справі №5/112-Б-10 за касаційною скаргою Малого приватного підприємства "Таврія" в особі ліквідатора Акопяна Гаджика Гарагеновича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2019 (про перегляд ухвали Господарського суду Херсонської області від 06.08.2018 про затвердження мирової угоди між Малим приватним підприємством "Таврія" в особі ліквідатора Акопяна Гаджика Гарагеновича та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елтікс+") та призначено її розгляд на 04.06.2019 о 09 год. 30 хв. 4. 20.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн", як набувач спірного майна банкрута з аукціону 12.12.2014, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Елтікс+", як фактичний власник спірного нерухомого майна, про витребування якого в порядку віндикації заявлено майнові вимоги, подали відзиви на касаційну скаргу боржника в особі ліквідатора Акопяна Г.Г. ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення 5. Провадження у справі №5/112-Б-10 про банкрутство Малого приватного підприємства "Таврія" (далі - МПП "Таврія", боржник, позивач), порушене ухвалою Господарського суду Херсонської області від 05.11.2010 за заявою ініціюючого кредитора за загальною процедурою відповідно до Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013, здійснюється на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою місцевого господарського суду від 04.05.2012 з призначенням ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Білоусова О.А. Отже, до ліквідаційної процедури МПП "Таврія" застосовуються положення Закону про банкрутство в редакції до набрання чинності 19.01.2013 змінами згідно із Законом України №4212-VІ від 22.12.2011; при цьому, виходячи з приписів пункту 1-1 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення цього Закону, процедура продажу майна МПП "Таврія" та його наслідки визначаються Законом про банкрутство в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011. 6. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 01.06.2016 призначено ліквідатором МПП "Таврія" арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. 7. 12.12.2014 в ліквідаційній процедурі МПП "Таврія" відбувся аукціон з продажу майна банкрута, за результатами якого реалізовано, зокрема, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн" (далі - ТОВ "Партнер Дістрібьюшн") нерухоме майно, а саме: магазин продовольчих товарів, що розташований за адресою: м. Херсон, вул. І.Куліка, буд. 114-д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 102508365101; нежитлове приміщення (літ. А), що розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Садова, буд. 9, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 88124865101; нежитлове приміщення (літ. А), що розташоване за адресою: м. Нова Каховка, вул. Дзержинського, буд. 47, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 129559365107; нежитлове приміщення (літ. А), що розташоване за адресою: м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, буд. 27, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 106273465104. 8. В подальшому набувач спірного нерухомого майна банкрута з аукціону відчужив його на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтікс+" (далі - ТОВ "Елтікс+", відповідач), що підтверджується даними Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна станом на 29.12.2017. 9. 29.12.2017 ліквідатор МПП "Таврія" Акопян Г.Г. звернувся до місцевого господарського суду із заявою про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності, в якій просив суд витребувати з незаконного володіння ТОВ "Елтікс+" нерухоме майно, яке було продано з аукціону 12.12.2014 в ліквідаційній процедурі МПП "Таврія" на користь ТОВ "Партнер Дістрібьюшн", та визнати за МПП "Таврія" право власності на спірне нерухоме майно. 9.1. В обґрунтування вимог ліквідатор банкрута зазначив, що результати продажу майна МПП "Таврія" в ліквідаційній процедурі у справі №5/112-Б-10 визнано недійсними постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2017 за заявою ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", що є підставою для повернення реалізованого зі спірного аукціону 12.12.2014 майна МПП "Таврія" до ліквідаційної маси, в тому числі придбаних ТОВ "Партнер Дістрібьюшн" та відчужених ТОВ "Елтікс+" магазину продовольчих товарів, м. Херсон, вул. І.Куліка, буд. 114-д; нежитлового приміщення (літ. А), м. Херсон, вул. Садова, буд. 9; нежитлового приміщення (літ. А), м. Нова Каховка, вул. Дзержинського, буд. 47 та нежитлового приміщення (літ. А), м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, буд. 27, в порядку частини 2 статті 20 Закону про банкрутство. 10. Ухвалами Господарського суду Херсонської області від 30.01.2018 заяву ліквідатора МПП "Таврія" Акопяна Г.Г. прийнято до розгляду у відокремленому провадженні в межах справи №5/112-Б-10 про банкрутство МПП "Таврія", вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що витребовується, та заборонено органам, що здійснюють функції державного реєстратора речових прав та обтяжень на нерухоме майно, здійснювати будь-які дії, пов`язані з реєстрацією прав та обтяжень на нерухоме майно. 11. 06.08.2018 до початку розгляду спору по суті до місцевого господарського суду надійшла спільна заява позивача - МПП "Таврія" в особі ліквідатора Акопяна Г.Г. та відповідача - ТОВ "Елтікс+" про затвердження мирової угоди у справі №5/112-Б-10, укладеної між МПП "Таврія" в особі ліквідатора Акопяна Г.Г. та ТОВ "Елтікс+", на умовах, погоджених боржником та фактичним власником спірних об`єктів нерухомості у тексті мирової угоди, долученої до такої заяви, та закриття провадження у справі №5/112-Б-10 за позовом МПП "Таврія" до ТОВ "Елтікс+" про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності. 12. 06.08.2018 Господарський суд Херсонської області розглянув по суті подану ліквідатором банкрута та ТОВ "Елтікс+" на затвердження мирову угоду від 06.08.2018 та затвердив ухвалою укладену між МПП "Таврія" в особі ліквідатора Акопяна Г.Г. та ТОВ "Елтікс+" мирову угоду у запропонованій сторонами редакції, та закрив відокремлене провадження в межах справи №5/112-Б-10 про банкрутство МПП "Таврія" за позовною заявою ліквідатора банкрута Акопяна Г.Г. до відповідача ТОВ "Елтікс+" про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності. 12.1. Рішення суду першої інстанції, з посиланням на приписи частини 7 статті 46, частин 1-4 статті 192 ГПК України, мотивоване тим, що умови поданої до місцевого господарського суду на затвердження мирової угоди не суперечать чинному законодавству, не порушують прав й охоронюваних законом інтересів інших учасників справи, мирова угода стосується предмета спору та передбачає обов`язок відповідача здійснити на користь позивача-банкрута доплату різниці між ціною продажу спірного нерухомого майна з другого повторного аукціону 12.12.2014, результати якого визнано недійсними в судовому порядку, та початковою вартістю майна на другому повторному аукціоні, на загальну суму 509 382, 42 грн., а, відтак, може бути затверджена господарським судом із закриттям провадження у справі №5/112-Б-10 за позовом ліквідатора МПП "Таврія" Акопяна Г.Г. до ТОВ "Елтікс+" про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно за боржником. 12.2. Місцевим господарським судом скасовано заходи забезпечення, вжиті ухвалою суду від 30.01.2018, та покладено на ТОВ "Елтікс+" судові витрати ліквідатора МПП "Таврія" Акопяна Г.Г. при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову. Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови 13. Забезпечений кредитор - АТ КБ "ПриватБанк" не погодився з ухвалою суду першої інстанції від 06.08.2018 про затвердження мирової угоди між МПП "Таврія" в особі ліквідатора Акопяна Г.Г. та ТОВ "Елтікс+" та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та відмовити у затвердженні мирової угоди між сторонами спору, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції. 13.1. Скаржник доводив прийняття ухвали за неповного з`ясування обставин справи на предмет відповідності запропонованих сторонами умов мирової угоди вимогам чинного законодавства та можливості її укладення у справі про банкрутство за відсутності згоди АТ КБ "ПриватБанк", оскільки мирова угода стосується нерухомого майна МПП "Таврія", яке є предметом забезпечення вимог АТ КБ "ПриватБанк", тому внаслідок її укладення було порушено права та законні інтереси АТ КБ "ПриватБанк" на одержання задоволення його кредиторських вимог до МПП "Таврія" за рахунок коштів, виручених від продажу заставного майна банкрута з аукціону за найвищою ціною. 14. 22.02.2019 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено, ухвалу Господарського суду Херсонської області від 06.08.2018 про затвердження мирової угоди у справі №5/112-Б-10 скасовано, у задоволенні спільної заяви позивача та відповідача про затвердження мирової угоди відмовлено; матеріали справи №5/112-Б-10 (відокремлене провадження у справі про банкрутство МПП "Таврія") за позовом ліквідатора МПП "Таврія" арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. до відповідача ТОВ "Елтікс+", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ "Партнер Дістрібьюшн", про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності, направлено до місцевого суду для подальшого розгляду. 15. Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції про відповідність умов поданої сторонами на затвердження господарського суду мирової угоди вимогам чинного законодавства та можливість її затвердження у справі про банкрутство МПП "Таврія" з метою врегулювання спору щодо повернення ТОВ "Елтікс+" до ліквідаційної маси МПП "Таврія" нерухомого майна, обтяженого іпотекою АТ КБ "ПриватБанк", без згоди на це забезпеченого кредитора. 15.1. Розглядаючи умови мирової угоди від 06.08.2018 між МПП "Таврія" та ТОВ "Елтікс+", апеляційний суд встановив, що сторони погодили обов`язок відповідача здійснити доплату різниці між ціною продажу майна на аукціоні від 12.12.2014, за яку ТОВ "Партнер Дістрібьюшн" придбало спірні об`єкти нерухомості, та початковою ціною другого повторного аукціону від 12.12.2014 на загальну суму 509 382, 42 грн. (пункт 12 мирової угоди); суд апеляційної інстанції встановив, що як підставу для визнання аукціону 12.12.2014 з продажу цілісного майнового комплексу МПП "Таврія" недійсним Вищий господарський суд України у постанові від 01.02.2017 у даній справі зазначив про недодержання ліквідатором та організатором аукціону встановлених чинним законодавством правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону (виявлення майна, проведення його інвентаризації та оцінки), що мало наслідком порушення прав АТ КБ «Приватбанк», як забезпеченого кредитора, на одержання максимально можливого задоволення його кредиторських вимог за рахунок заставного майна, яке вибуло з ліквідаційної маси банкрута за результатами спірного аукціону 12.12.2014. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що умова мирової угоди від 06.08.2018 про обов`язок ТОВ "Елтікс+" доплатити на користь МПП "Таврія" різницю між початковою вартістю спірного майна на аукціоні 12.12.2014 та ціною, що була сплачена переможцем аукціону - ТОВ "Партнер Дістрібьюшн" за придбане з аукціону майно з подальшим його відчуженням на користь ТОВ "Елтікс+", не відповідає вимогам законодавства про банкрутство щодо порядку продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі за найвищою ціною та за умов погодження із забезпеченим кредитором. 15.2. Висновки місцевого суду про обґрунтованість взятої до уваги сторонами даного спору при погодженні умов мирової угоди початкової вартості спірного майна на другому повторному аукціоні 12.12.2014, з огляду на погодження такої вартості комітетом кредиторів боржника МПП "Таврія" 14.09.2017 (протокол №7) та 24.01.2018 (протокол №9), на яких прийнято рішення здійснити повторно реалізацію майна МПП "Таврія" на другому повторному аукціоні за ціною, що визначена як початкова вартість майна на аукціоні 12.12.2014, апеляційний суд оцінив як такі, що не узгоджуються з висновками Вищого господарського суду України відповідно до постанови від 01.02.2017 у даній справі про недійсність результатів другого повторного аукціону з продажу майна МПП "Таврія", проведеного 12.12.2014. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що з огляду на відчуження цілісного майнового комплексу МПП "Таврія" без завершення проведення інвентаризації всього майна боржника та його оцінки, визначення початкової вартості спірного майна окремими лотами на другому повторному аукціоні 12.12.2014 здійснено з порушенням вимог законодавства про банкрутство. 15.3. Апеляційний суд зауважив, що під час розгляду питань щодо порядку реалізації майна МПП "Таврія" в ліквідаційній процедурі після визнання недійсними 01.02.2017 результатів проведення 12.12.2014 другого повторного аукціону з продажу майна МПП "Таврія" на засіданнях комітету кредиторів боржника 14.09.2017 та 24.01.2018 представник АТ КБ "ПриватБанк", як заставодержателя частини нерухомого майна боржника, щодо якого виник спір у даному відокремленому провадженні, висловив заперечення проти реалізації заставного майна без проведення відкритих торгів у складі ЦМК на засіданні комітету кредиторів 14.09.2017 та утримався від голосування при розгляді питання на засіданні комітету кредиторів 24.01.2018. Зазначені обставини суд апеляційної інстанції оцінив як такі, що свідчать про відсутність згоди АТ КБ "ПриватБанк", як забезпеченого кредитора, на укладення мирової угоди між МПП "Таврія" в особі ліквідатора Акопяна Г.Г. та ТОВ "Елтікс+", що передбачає набуття ТОВ "Елтікс+" права власності на спірні об`єкти нерухомості, обтяжені іпотекою АТ КБ "ПриватБанк", у разі сплати на користь боржника різниці між ціною спірного майна, за яку його було придбано з аукціону 12.12.2014, та початковою вартістю цього майна на аукціоні 12.12.2014, що проводився як другий повторний. 15.4. Відмовляючи у затвердженні мирової угоди від 06.08.2018, укладеної між МПП "Таврія" в особі ліквідатора Акопяна Г.Г. та ТОВ "Елтікс+", апеляційний суд дійшов висновку про невідповідність її умов вимогам законодавства про банкрутство щодо порядку відчуження майна банкрута в ліквідаційній процедурі та укладення мирової угоди між сторонами спору (боржником та фактичним власником майна) на умовах, що стосуються прав та обов`язків забезпеченого кредитора - АТ КБ "ПриватБанк", яке є іпотекодержателем спірного нерухомого майна та не надавало згоди на його відчуження боржником шляхом укладення мирової угоди між сторонами спору у справі №5/112-Б-10. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Доводи скаржника (МПП "Таврія" в особі ліквідатора Акопяна Г.Г.) 16. Скаржник зазначив, що під час розгляду заяви ліквідатора банкрута про витребування об`єкта нерухомості до ліквідаційної маси МПП "Таврія" місцевим судом встановлено, що спірне майно перебуває у фактичному володінні відповідача - ТОВ "Елтікс+", яким була здійснена його реконструкція, що збільшило вартість спірного нерухомого майна, порівняно з тією, що була визначена на момент продажу майна з аукціону на користь ТОВ "Партнер Дістрібьюшн", яке в подальшому перепродало спірні об`єкти нерухомості на користь ТОВ "Елтікс+", а, відтак, повернення майна в ліквідаційну масу в тому вигляді, в якому воно вибуло з ліквідаційної маси МПП "Таврія", не є можливим. Отже, передбачена умовами спірної мирової угоди доплата відповідачем грошових коштів на користь позивача-банкрута є відшкодуванням вартості придбаного переможцем аукціону об`єкта нерухомості з аукціону 12.12.2014, результати якого визнано судом недійсними, що узгоджується з приписами частини 2 статті 20 Закону про банкрутство щодо порядку проведення розрахунку з боржником у разі неможливості набувача (кредитора) повернути майно в ліквідаційну масу в натурі. 17. Скаржник аргументував, що сторони спору визначили розмір доплати за придбане з аукціону 12.12.2014 спірне нерухоме майно як різницю між початковою вартістю продажу спірного майна на аукціоні, та ціною, за яку фактично було придбано майно ТОВ "Партнер Дістрібьюшн". Отже, ціна продажу спірного майна з аукціону 12.12.2014 та сума доплати, яку згідно з пунктом 12 зобов`язався внести на рахунок боржника фактичний власний майна - ТОВ "Елтікс+", що придбало спірне майно у ТОВ "Партнер Дістрібьюшн", сукупно складають ринкову вартість об`єкта нерухомості на момент його відчуження з аукціону 12.12.2014 на користь ТОВ "Партнер Дістрібьюшн". Доводи інших учасників справи 18. ТОВ "Партнер Дістрібьюшн" та ТОВ "Елтікс+" у відзивах на касаційну скаргу підтримали доводи ліквідатора МПП "Таврія" Акопяна Г.Г. про відповідність умов затвердженої ухвалою місцевого суду від 06.08.2018 мирової угоди між МПП "Таврія" та ТОВ "Елтікс+" вимогам чинного законодавства та заперечували висновки апеляційного суду про безпідставність затвердження укладеної між сторонами спору мирової угоди як такої, що вирішує питання про права та обов`язки банку-заставодержателя щодо задоволення його забезпечених вимог за рахунок спірного об`єкта нерухомості, за умови, що банк не надавав згоди на її укладення. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ 19. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 Частина 4 статті 10 - суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України. Частина 2 статті 20 - у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії. Частина 4 статті 42 - майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. 20. Цивільний кодекс України Частина 1 статті 388 - якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. 21. Господарський процесуальний кодекс України Частина 1 статті 4 - право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Частина 2 статті 4 - юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду. Частина 1 статті 12 - господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження або позовного провадження (загального або спрощеного). Частина 6 статті 12 - господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Частина 1 статті 14 - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Частина 1 статті 20 - господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України (пункт 8 частини 1 цієї статті). Частина 9 статті 30 - справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника. Частина 7 статті 46 - сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу. Частина 1 статті 192 - мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. Частина 2 статті 192 - сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. Частина 4 статті 192 - укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Частини 1, 2, 5 статті 236 - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції 22. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про порушення апеляційним судом положень статті 388 ЦК України, статті 20 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 та статей 192, 236 ГПК України при прийнятті оскаржуваної в касаційному порядку постанови від 22.02.2019. А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги та висновків суду апеляційної інстанції 23. За змістом статей 4, 14 ГПК України вбачається, що процесуальним законом гарантується право на звернення до господарського суду юридичним особам за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також особам, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Розгляд справ господарським судом здійснюється не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, що є реалізацією з боку суду принципу диспозитивності, як однієї із засад господарського судочинства. 24. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, а у рішенні у справі "Занд проти Австрії" висловив думку про те, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів…". 25. Частиною 6 статті 12 ГПК України передбачено що справи про банкрутство розглядаються господарськими судами у порядку, передбаченому цим кодексом для позовного провадження, що визначає розгляд справ судом на засадах змагальності, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме положень частини 4 статті 10 цього Закону, якою до компетенції суду, що розглядає справу про банкрутство, віднесено вирішення усіх майнових спорів з вимогами до боржника. 26. Статтею 20 ГПК України передбачено, що розгляд спорів з майновими вимогами до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство, належить до предметної юрисдикції господарських судів, при цьому, перелік таких майнових вимог законодавцем не обмежено. Частиною 9 статті 30 ГПК України справи у майнових спорах до боржника віднесено до територіальної підсудності господарського суду за місцезнаходженням боржника, а, відтак, до юрисдикції місцевого суду, яким здійснюється провадження у справі про банкрутство боржника. Отже, за умови порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення майнових спорів до боржника є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю в межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у Постанові від 13.04.2016 року у справі №908/4804/14, з яким погоджується колегія суддів Верховного Суду при розгляді даної справи. Відтак, розгляд спорів щодо повернення до ліквідаційної маси майна, відчуженого з аукціону, який проводився у процедурі банкрутства, результати якого в подальшому визнано недійсними в судовому порядку, законодавцем віднесено до підсудності господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, оскільки результат розгляду такого спору пов`язаний з формуванням активів боржника та зачіпає права та інтереси кредиторів на задоволення їх визнаних судом вимог до боржника за рахунок майна, яке може бути повернено до ліквідаційної маси банкрута у разі задоволення віндикаційного позову про витребування майна банкрута з чужого незаконного володіння третіх осіб в порядку статті 388 Цивільного кодексу України. 27. Положеннями частини 1 статті 42 ГПК України визначено процесуальні права сторін у справі, перелік яких не є вичерпним та розширений в інших нормах ГПК України, зокрема, частиною 7 статті 46 та частинами 1, 2 статті 192 цього Кодексу передбачено право на укладення мирової угоди як способу врегулювання спору між сторонами у справі та затвердження її господарським судом на будь-якій стадії судового процесу. З аналізу частини 1 статті 2 Закону про банкрутство вбачається, що законодавцем визначено правове регулювання провадження у справах про банкрутство із застосуванням приписів Закону про банкрутство, ГПК України та інших законодавчих актів України. Отже, при розгляді в межах провадження у справі про банкрутство віндикаційного позову ліквідатора боржника до особи, яка є фактичним власником нерухомого майна, відчуженого боржником з аукціону в ліквідаційній процедурі банкрута, результати якого в подальшому визнано недійсними в судовому порядку, господарський суд застосовує до спірних правовідносин, поряд з приписами Закону про банкрутство, норми ГПК України, що визначають процесуальні права та обов`язки сторін спору про повернення майна банкрута до ліквідаційної маси, в тому числі, їх право на укладення мирової угоди. 28. Як вбачається з матеріалів справи, заяву ліквідатора МПП "Таврія" про витребування нерухомого майна з незаконного володіння ТОВ "Елтікс+" та визнання за МПП "Таврія" права власності на спірне нерухоме майно прийнято до розгляду ухвалою місцевого суду від 30.01.2018 у відокремленому провадженні в межах справи №5/112-Б-10 про банкрутство МПП "Таврія" (том 1, а.с. 35-38). Вимоги ліквідатора заявлено на підставі частини 2 статті 20 Закону про банкрутство, що визначає порядок повернення майна банкрута в ліквідаційну масу у разі визнання недійсними результатів аукціону з його продажу в ліквідаційній процедурі банкрута. 29. Місцевим судом встановлено, що з метою врегулювання спору сторони скористалися наданим їм частиною 7 статті 46 та частинами 1, 2 статті 192 ГПК України процесуальним правом на укладення мирової угоди та подали до суду на затвердження її текст з умовою щодо обов`язку фактичного власника нерухомого майна - ТОВ "Елтікс+", яке придбало спірне майно у переможця аукціону 12.12.2014 - ТОВ "Партнер Дістрібьюшн", сплатити на користь боржника - МПП "Таврія" грошові кошти, що становлять різницю між ціною об`єкта нерухомості, сплаченого покупцем, та початковою вартістю майна на спірному аукціоні. Зазначене за своєю суттю є реалізацією володільцем спірного майна обов`язку щодо відшкодування на користь боржника ринкової вартості майна на момент його відчуження зі спірного аукціону, що проводився як другий повторний за початковою вартістю, визначеною шляхом зменшення на 20% початкової вартості майна банкрута на попередньому (першому повторному) аукціоні, внаслідок неможливості повернення предмета договору купівлі-продажу в натурі, як такого, в який було внесено покращення як переможцем аукціону, так і його фактичним власником (відповідачем) на суму 218 013 грн., та який у зв`язку із цим набув нових якостей. 30. Аналіз положень статей 86, 236, 269 ГПК України свідчить про те, що законодавець зобов`язав суд апеляційної інстанції приймати рішення за наслідком апеляційного перегляду справи за умов дослідження та оцінки усіх доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу. Розглядаючи подану сторонами спору на затвердження господарського суду мирову угоду від 06.08.2018 на стадії апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції застосував до спірних правовідносин спеціальні норми частини 4 статті 42 Закону про банкрутство, що визначає обов`язок ліквідатора одержати згоду заставодержателя на продаж заставного майна банкрута в ліквідаційній процедурі, та дійшов висновку про недотримання сторонами спірної мирової угоди при визначенні розміру початкової вартості спірного нерухомого майна, яку було взято до уваги при погодженні умов мирової угоди, вимог законодавства про банкрутство щодо її визначення за згодою АТ КБ "ПриватБанк", як іпотекодержателя спірного нерухомого майна, та зважаючи на умову мирової угоди про набуття відповідачем права власності на обтяжені іпотекою банку об`єкти нерухомості у разі виконання обов`язку щодо сплати на користь боржника різниці між ціною продажу спірного майна та його початковою вартістю на аукціоні, дійшов висновку про укладення мирової угоди 06.08.2018 всупереч волі забезпеченого кредитора, який наполягав на проведенні повторних торгів після повернення майна до ліквідаційної маси за наслідком задоволення віндикаційних вимог, зазначаючи про обов`язок ліквідатора провести продаж майна у складі ЦМК. Відтак, при наданні оцінки умовам укладеної між сторонами мирової угоди апеляційний суд керувався лише спеціальними нормами Закону про банкрутство, зважаючи на розгляд спору в межах справи про банкрутство позивача, та обмежив сторін спору про повернення майна банкрута до ліквідаційної маси, який розглядався у відокремленому провадженні, у праві на укладення мирової угоди в порядку частини 7 статті 46 та частин 1, 2 статті 192 ГПК України, що може бути реалізоване учасниками справи, яка розглядається як за правилами позовного провадження, так і з урахуванням особливостей провадження у справі про банкрутство з огляду на загальну спрямованість норм процесуального закону на врегулювання прав та обов`язків учасників судового процесу. 31. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" зазначено: "принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі … сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини" (пункт 34). 32. Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду про затвердження мирової угоди, укладеної між МПП "Таврія" в особі ліквідатора Акопяна Г.Г. та ТОВ "Елтікс+", апеляційний суд не врахував, що дії сторін спору щодо укладення мирової угоди на умовах доплати відповідачем - ТОВ "Елтікс+", як фактичним власником спірного майна, грошових коштів на користь позивача-боржника в розмірі різниці між ціною продажу майна переможцю аукціону - ТОВ "Партнер Дістрібьюшн" та його початковою вартістю на спірному аукціоні, були спрямовані на виконання вимог частини 2 статті 20 Закону про банкрутство щодо відшкодування фактичним власником вартості спірного майна, виходячи з його початкової вартості продажу на другому повторному аукціоні 12.12.2014, зважаючи на те, що з моменту набуття спірного майна у власність переможець аукціону та відповідач, як його фактичний власник, внесли значні покращення у таке майно, у зв`язку з чим його повернення до ліквідаційної маси банкрута у первісному стані не є можливим. Такий правовий висновок викладений у Постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №5/112-Б-10 у подібних правовідносинах. Також, апеляційним судом не прийнято до уваги обставин фактичного схвалення позивачем укладеної мирової угоди, оскільки ним було надано координати рахунку для отримання доплати від ТОВ "Елтікс+", отримано таку доплату на суму 509 382, 42 грн. та відмовився її повернути на вимогу ліквідатора після подання скарги на судове рішення про затвердження такої мирової угоди. 33. З огляду на таке, колегія суддів касаційного суду вважає помилковими висновки апеляційного суду про невідповідність умов укладеної між сторонами спору мирової угоди вимогам законодавства про банкрутство та неможливість її затвердження господарським судом та закриття у зв`язку із цим провадження у справі за позовом ліквідатора МПП "Таврія" Акопяна Г.Г. до ТОВ "Елтікс+" про витребування майна з чужого незаконного володіння відповідача та визнання права власності на спірне нерухоме майно за позивачем, а висновки місцевого суду є такими що прийняті з дотриманням принципів справедливості та пропорційного задоволення інтересів учасників справи про банкрутство, оскільки продаж майна у складі цілісного майнового комплексу є неможливим, так як інші кредитори-заставодержателі погодилися на укладення мирових угод на умовах доплати вартості відчуженого майна боржника, яке було предметом застави їх вимог, тому цілісний майновий комплекс боржника уже неможливо відновити. А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги 34. Суд погоджується з доводами боржника згідно з пунктами 16-17 описової частини цієї постанови з огляду на висновки даної постанови у пунктах 23-33 її мотивувальної частини. Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 35. Відповідно до статті 312 ГПК України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. З огляду на зазначене, Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги МПП "Таврія" в особі ліквідатора Акопяна Г.Г., скасування постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2019 та залишення в силі ухвали Господарського суду Херсонської області від 06.08.2018 про затвердження мирової угоди між Малим приватним підприємством "Таврія" в особі ліквідатора Акопяна Гаджика Гарагеновича та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елтікс+" у справі №5/112-Б-10. На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 312, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, ПОСТАНОВИВ: 1. Касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Таврія" в особі ліквідатора Акопяна Гаджика Гарагеновича задовольнити. 2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2019 про перегляд ухвали Господарського суду Херсонської області від 06.08.2018 про затвердження мирової угоди між Малим приватним підприємством "Таврія" в особі ліквідатора Акопяна Гаджика Гарагеновича та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елтікс+" у справі №5/112-Б-10 скасувати. Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 06.08.2018 про затвердження мирової угоди між Малим приватним підприємством "Таврія" в особі ліквідатора Акопяна Гаджика Гарагеновича та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елтікс+" у справі №5/112-Б-10 залишити в силі. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Л.Й. Катеринчук Судді В.В. Білоус В.Г. Пєсков