Перейти до вмісту
Кишеняперевірка бізнесу
УхвалаГосподарське судочинство

Справа № 904/5286/15

Суд
Центральний апеляційний господарський суд
Дата
08.07.2019
Суддя
Чередко Антон Євгенович
Категорія
Банкрутство

Текст рішення

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД У Х В А Л А 08.07.2019 м. Дніпро Справа № 904/5286/15 Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач у справі) розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Владимиренко І.В.) від 02.05.2019р. у справі № 904/5286/15 за заявою голови ліквідаційної комісії Дочірнього підприємства "МЕГА ПАК" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробничої компанії "МЕГА ПАК" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27; ЄДРПОУ 30532250) про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2019р. у справі № 904/5286/15: - затверджено звіт ліквідатора Морозова І.А. № б/н від 25.04.19р. про здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації у розмірі 246 723,28грн.; - затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Дочірнього підприємства "МЕГА ПАК" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробничої компанії "МЕГА ПАК" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27; ЄДРПОУ 30532250). - ліквідовано юридичну особу -Дочірнє підприємство "МЕГА ПАК" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробничої компанії "МЕГА ПАК" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27; ЄДРПОУ 30532250). - згідно п. 5 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними; - провадження у справі закрито. Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Публічне акціонерне товариство "Міський комерційний банк", в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2019р. у справі № 904/5286/15 скасувати, справу направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, Центральний апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на наступне. Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу. Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини другої статті 256 ГПК. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку. Апеляційна скарга на вказану ухвалу подана згідно штампу відділення поштового зв`язку про прийняття апеляційної скарги 19.06.2019р., тобто з пропуском процесуального строку, встановленого для її подання. Скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, яке обгрунтовано тим, що оскаржувану ухвалу ним поштою не отримано, а стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень 10.06.2019р., та 19.06.2019р. подано апеляційну скаргу, тобто у десятиденний термін з дня вручення (ознайомлення) йому відповідної ухвали суду. Суд апеляційної інстанції вважає, що апелянтом не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги, що позбавляє можливості встановити поважність пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, поштове відправлення 49300 0826472 6, в якому ПАТ "Міський комерційний банк" було надіслано копію ухвали суду від 02.05.2019р., повернуто на адресу господарського суду із відміткою "за даною адресою не знаходиться" (Т. 10, арк. 213). У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі №904/9904/17). Крім того, сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Зокрема, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА. Судом апеляційної інстанції досліджено, що електронна копія ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2019р. у справі № 904/5286/15 внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та оприлюднена 06.05.2019р. Отже, скаржник мав дізнатися про прийняття господарським судом Дніпропетровської області оскаржуваної ухвали ще у травні 2019 року та вчасно подати апеляційну скаргу, а наведені ним доводи щодо несвоєчасного оскарження ухвали місцевого господарського суду зумовлені не об`єктивними обставинами, а обставинами суб`єктивного характеру. Процесуальна бездіяльність апелянта як кредитора не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону. Апеляційний суд, також враховує, що згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права. Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII). Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року). Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу (з урахуванням п. 13 розділу ХІ. Перехідних положень), і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про небхідність залишення апеляційної скарги бех руху та надання скаржнику строку для можливості подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку. За ст. 174 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Згідно п. 1 ст. 174 ГПК України в новій редакції, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Керуючись ст.ст. 174, 235, 258, ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційний господарський суд, - У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2019р. у справі № 904/5286/15 - залишити без руху. Скаржнику у строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуючий суддя А.Є. Чередко

Інші документи цієї справи50

Справа № 904/5286/15 проходила кілька етапів. Нижче — усі документи за нею, від найновішого.

Текст наведено в тому вигляді, в якому його оприлюднено. Персональні дані учасників у судових рішеннях знеособлені самим судом — саме тому в тексті трапляються позначки на кшталт «ОСОБА_1».

Справа № 904/5286/15 — Ухвала — Кишеня