Справа № 5011-15/16741-2012

УХВАЛА 09 серпня 2019 року м. Київ Справа № 5011-15/16741-2012 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 у складі колегії суддів: головуючого - Отрюха Б.В., Сотнікова С.В., Доманської М.Л. у справі № 5011-15/16741-2012 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Публічного акціонерного товариства "Завод Континент", Товарної біржі "Аукціоніст", Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Інвест-Актив" про визнання другого повторного аукціону з продажу майна банкрута частинами від 05.12.2018 недійсним в межах справи № 5011-15/16741-2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопак" до Публічного акціонерного товариства "Завод "Континент" про банкрутство,- ВСТАНОВИВ: 19.07.2019, поштовим відправленням, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 у справі №5011-15/16741-2012 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке. Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України, до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Правові засади справляння судового збору, розміри ставок судового збору та порядок його сплати визначені Законом України "Про судовий збір". Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" (станом на момент подання заяви про визнання недійсними результатів аукціону), розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 становив 1 921 грн. Відтак, звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції від 04.07.2019 у справі №5011-15/16741-2012, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 1 921 грн. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі. Разом з тим, скаржником в прохальній частині касаційної скарги заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення рішення у справі, яке мотивоване відсутністю можливості сплати судового збору, у зв`язку з важким майновим станом. Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Таким чином, редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, лише за наявності викладених вище умов, а не тільки виходячи з майнового стану сторони. В свою чергу, наявність передбачених частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" умов, за яких суд враховуючи майновий стан сторони може відстрочити сплату судового збору, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не навело та не надано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище покращиться протягом розгляду касаційної скарги та скаржник буде спроможний сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі за результатами розгляду касаційної скарги по суті, а склад сторін у справі та предмет позову не свідчить про можливість їх поширення на дані правовідносини. В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (§ 60). За таких обставин, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відхилення клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 у справі №5011-15/16741-2012. Відповідно до частини 3 статті 290 ГПК України, касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. Відповідно до частини 3 вказаної статті, касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. Подана Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві касаційна скарга підписана представником ОСОБА_1 за відсутності у додатках до касаційної скарги доказів на підтвердження повноважень особи, що підписала касаційну скаргу, про що свідчить складений працівниками Касаційного господарського суду у складі Верхоіного Суду Акт №29.1-09/253 від 30.07.2019. Відповідно до частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. З огляду на таке, касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 справі №5011-15/16741-2012 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків касаційної скарги, а саме надати суду докази сплати судового збору у розмірі 1921, 00 грн. та докази на підтвердження повноважень особи, що підписала касаційну скаргу. Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,- УХВАЛИВ: 1. Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 справі №5011-15/16741-2012. 2. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 справі №5011-15/16741-2012 залишити без руху. 2. Надати Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали шляхом надання до суду оригіналу платіжного доручення, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1921, 00 грн. та докази на підтвердження повноважень особи, що підписала касаційну скаргу. 3. Роз`яснити Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Васьковський