Справа № 921/301/17-г/11

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 серпня 2019 року м. Київ Справа № 921/301/17-г/11 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючого, Банаська О.О., Огородніка К.М. за участю секретаря судового засідання Громак В.О. за участю представників : Головного управління ДФС у Тернопільській області- Пашко Т.А., Гукалюка Н.П., ТОВ "Альпо" - адвоката Авдєєнка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області касаційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.04.2019 та ухвалу господарського суду Тернопільської області від 22.08.2018 у справі № 921/301/17-г/11 за заявою публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Альпо" про визнання банкрутом,- ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.05.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Альпо", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна боржника. На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі інтернет 26.05.2017 оприлюднено оголошення про порушення провадження у справі № 921/301/17-г/11 про банкрутство ТОВ "Альпо". У березні 2018 Головне управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області звернулось до Господарського суду Тернопільської області із заявою про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 307 092,22 грн., посилаючись на наявну у боржника - ТОВ "Альпо" заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по платежу податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), в сумі 307 092,22 грн. (основний платіж - 298 529,25 грн. та пеня - 8562,97 грн.). Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 22.08.2018 у справі № 921/301/17-г/11 (суддя Сиборук А.М.) відхилено грошові вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області в розмірі 307 092, 22 грн. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.04.2019 у справі № 921/301/17-г/11 (судді : Матущак О.І., Хабіб М.І., Якімець Г.Г.) ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 22.08.2018 залишено без змін. У касаційній скарзі Головне управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.04.2019 та ухвалу господарського суду Тернопільської області від 22.08.2018 у справі № 921/301/17-г/11 скасувати, прийнявши нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги Головного управління ДФС у Тернопільській області в повному обсязі. Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями щодо відхилення грошових вимог, скаржник зазначає на неврахуванням судами положень ст. ст. 14, 16, 36, 87 Податкового кодексу України, а також скаржник посилається на неповне дослідження судами всіх обставин справи, а саме щодо наявності у боржника податкового боргу за попередні періоди, у зв`язку з чим, сплачені ним кошти за період з січня 2015 по грудень 2016, контролюючим органом спрямовувались на погашення цих боргів за попередні періоди. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 для розгляду касаційної скарги Головного управління ДФС у Тернопільській області у справі № 921/301/17-г/11 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Жукова С.В., Білоуса В.В. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.07.2019, що підтверджується витягом із протоколу, у зв`язку з відпусткою суддів Жукова С.В. та Білоуса В.В. для розгляду касаційної скарги Головного управління ДФС у Тернопільській області у справі № 921/301/17-г/11 визначено колегію суддів у складі : Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Банаська О.О., Огородніка К.М. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у даній справі № 921/301/17-г/11 відкрито касаційне провадження та призначено розгляд справи на 07.08.2019 на 14:30 год. Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників Головного управління ДФС у Тернопільській області та боржника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, відповідно до вимог ст. 311 ГПК України, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм чинного законодавства. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд відхиляючи грошові вимоги Головного управління ДФС у Тернопільській області до боржника в розмірі 307 092, 22 грн., виходив з наступного. Із наявних у справі матеріалів вбачається та встановлено судами попередніх інстанцій, 26.05.2017 ухвалою Господарського суду Тернопільської області порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Альпо", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника. На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі інтернет 26.05.2017 оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Альпо". Як встановлено судами, ТОВ "Альпо" зареєстроване органами державної реєстрації, як юридична особа та знаходиться на обліку в Тернопільській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків. У березні 2018 Головне управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області звернулось до господарського суду першої інстанції із заявою про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 307 092,22 грн., а саме заборгованість по податку на додану вартість за період з січня 2015 по грудень 2016. В обґрунтування заявлених грошових вимог, заявник зазначає, що згідно довідки Головного управління ДФС у Тернопільській області за боржником - ТОВ "Альпо" числиться заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по платежу податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), в сумі 307 092,22 грн. (основний платіж - 298 529,25 грн., штрафні санкції - 0,00 грн., пеня - 8562,97 грн.). Так, заборгованість з податку на додану вартість, виникла у зв`язку із несплатою самостійно узгодженого податкового зобов`язання, нарахованого згідно поданих боржником податкових декларацій з податку на додану вартість на загальну суму 37 355 грн. : від 17.02.2015 №9016913589 на суму 1 497 грн.; від 19.03.2015 № 9043088196 на суму 1 497 грн.; від 10.04.2015 № 9064738355 на суму 1 497 грн.; від 15.05.2015 № 9097195172 на суму 1497 грн.; від 08.06.2015 №9117057326 на суму 3 085 грн.; від 02.07.2015 №9171363407 на суму 1 597 грн.; від 15.09.2015 №9190708166 на суму 2 886 грн.; від 05.10.2017 №9203702619 на суму 1 889 грн.; від 09.11.2015 № 9228183884 на суму 1 779 грн.; від 08.12.2015 № 9248165144 на суму 1 778 грн.; від 11.01.2016 №9269486048 на суму 1 904 грн.; від 16.02.2016 №9017557745 на суму 1 728 грн.; від 03.03.2016 № 9028112716 на суму 1 853 грн.; від 06.04.2016 № 9049850521 на суму 1 759 грн.; від 06.05.2016 № 9071190300 на суму 1 814 грн.; від 07.06.2017 №9092378648 на суму 1 654 грн.; від 07.07.2017 на суму 1 644 грн.; від 17.08.2016 №9147577326 на суму 1 693 грн.; від 09.09.2016 №9163801945 на суму 1 823 грн.; від 13.10.2016 №9191707617 на суму 1 730 грн.; від 04.11.2016 №9208607326 на суму 209 грн.; від 30.12.2016 № 9238333694 на суму 264 грн.; від 16.01.2017 №9265438044 на суму 278 грн. Також, Головного управління ДФС у Тернопільській області у своїй заяві з кредиторськими вимогами посилається на рішення Господарського суду Тернопільської області у справі №7а/220-4555 від 03.06.2008, яке набрало законної сили, за яким скасовано податкове повідомлення-рішення, прийняте Тернопільською ОДПІ №0000432306/0/68733 від 19.10.2007 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 114 799 грн., при цьому ця задекларована до відшкодування сума взяла участь у погашенні поточних зобов`язань згідно доданих до матеріалів облікових карток, проте на виконання виконавчих листів суду від 19.02.2013 у справі № 7а/220-4555 Державною казначейською службою без висновків та довідок ДНА повернуто боржнику - ТОВ "Альпо" ПДВ 25.02.2015 в сумі 114 799 грн., що призвело до повторного (подвійного) відшкодування. Крім того, як зазначає у заяві Головне управління ДФС у Тернопільській області рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.08.2015 у справі № 819/1678/15 та рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі №6/1-21 від 17.11.2008, визнано недійсними і скасовано податкові повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ №0000532306/0 від 14.12.2007 в частині зменшення бюджетного відшкодування за вересень 2007 на суму 65377,00 грн..; №0000082306/0/7510 від 31.01.2008 в частині зменшення бюджетного відшкодування за листопад 2007 на суму 10091 грн.; №0000222306/0/32081 від 19.05.2008 в частині зменшення бюджетного відшкодування за лютий 2007 на суму 93616 грн.; № 0008522305/0/47767 від 01.08.2008 в частині зменшення бюджетного відшкодування за вересень 2007 на суму 18958 грн., за листопад 2007 на суму 23 124 грн., за лютий 2008 на суму 28944,00 грн. та стягнуто з Державного бюджету 84335 грн. бюджетної заборгованості на користь ТОВ «Альпо» по податку на додану вартість за вересень 2007 в сумі 84 335 грн.. за листопад 2007 в сумі 63215,00 грн., за лютий 2008 в сумі 122 560 грн., однак зазначені задекларовані до відшкодування суми взяли участь у погашенні поточних зобов`язань згідно доданих до матеріалів облікових карток, проте на виконання виконавчих листів суду від 19.02.2012 у справі № 6/1-21 Державною казначейською службою без висновків та довідок ДПА повернуто ТОВ "Альпо" ПДВ 15.09.2015 в сумі 208 392 грн., що призвело до повторного (подвійного) відшкодування. Так, контролюючим органом виставлено та направлено боржнику - ТОВ "Альпо" податкову вимогу №3770-17 від 10.05.2016 у зв`язку із наявністю податкового боргу, з часу виставлення яких борг не переривався. Із наявних у справі матеріалів видно та як встановлено судами попередніх інстанцій, боржником - ТОВ "Альпо" сплачено було ПДВ спірний період з січня 2015 по грудень 2016, що підтверджується платіжними документами № 2 від 26.02.2015 на суму 1497 грн., № 4 від 01.04.2015 на суму 1497 грн., № 5 від 21.04.2015 на суму 1650 грн., № 0.0.391360294.1 від 28.05.2015 на суму 1497 грн., № 0.0.402570833.1 від 25.06.2015 на суму 3085 грн., № 0.0.406894541.1 від 09.07.2015 на суму 1810 грн., № 0.0.420737994.1 від 12.08.2015 на суму 1598 грн., № 0.0.424208278.1 від 19.08.2015 на суму 833 грн., № 0.0.432661552.1 від 10.09.2015 на суму 2053 грн., № 0.0.434248437.1 від 15.09.2015 на суму 440 грн., № 2 від 02.10.2015 на суму 1860 грн., № 10 від 05.11.2015 на суму 1780 грн. № 11 від 07.12.2015 на суму 1780 грн., № 1 від 06.01.2016 на суму 1910 грн., № 3 від 09.02.2016 на суму 1800 грн., № 4 від 02.03.2016 на суму 2000 грн. № 5 від 30.03.2016 на суму 1800 грн., № 7 від 29.04.2016 на суму 2000 грн., № 0.0.561237803.1 від 02.06.2016 на суму 1500 грн., № 0.0.575351802 від 30.06.2016 на суму 1700 грн., № 0.0.575345589.1 від 29.06.2016 на суму 1528 грн., № 0.0.610165943.1 від 01.09.2016 на суму 1700 грн., № 9 від 01.08.2016 на суму 1800,00 грн., № 0.0.631362043 від 11.10.2016 на суму 1730 грн., № 0.0.645354598.1 від 03.11.2016 на суму 210 грн., № 0.0.666860127.1 від 10.12.2016 на суму 265 грн., № 0.0.684064601.1 від 11.01.2017 на суму 280 грн. З огляду на наведене вище та враховуючи положення ч. 3 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо обов`язковості надання до заяви з кредиторськими вимогами документів, які підтверджують грошові вимоги до боржника, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли висновку про відсутність правових підстав для визнання кредиторських вимог Головного управління ДФС у Тернопільській до боржника - ТОВ "Альпо" в розмірі 307 092,22 грн., а саме, податковий борг обрахований за період з січня 2015 по грудень 2016, а тому відхилили його грошові вимоги до боржника. Провадження по справі про банкрутство ТОВ "Альпо" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній з 19.01.2013. Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім`я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, які додаються до заяви. За ч. 3 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що до заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника. Відтак, з урахуванням встановленого судами попередніх інстанцій та враховуючи наведені вище положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що грошові вимоги Головного управління ДФС у Тернопільській області до боржника - ТОВ "Альпо" в розмірі 307 092,22 грн. підлягають відхиленню у зв`язку з ненаданням заявником належних та достовірних доказів на підтвердження заявлених ним кредиторських вимог до боржника, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 23 Закону про банкрутство, і зворотного ним не доведено. Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Таким чином, з урахуванням вище викладеного, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Західного апеляційного господарського суду від 11.04.2019 та ухвалу господарського суду Тернопільської області від 22.08.2018 у справі № 921/301/17-г/11 постановлені у відповідності до фактичних обставин, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни чи скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги Головного управління ДФС у Тернопільській області не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних рішеннях. Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) покладаються на заявника касаційної скарги. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.04.2019 та ухвалу господарського суду Тернопільської області від 22.08.2018 у справі № 921/301/17-г/11 залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий, суддя Ткаченко Н.Г. Судді Банасько О.О. Огороднік К.М.