Справа № 01/5026/333/2011

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] УХВАЛА про залишення апеляційної скарги без руху "18" вересня 2019 р. Справа№ 01/5026/333/2011 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Верховця А.А. суддів: Доманської М.Л. Пантелієнка В.О. розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Черкаській області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.08.2019 за результатами розгляду заяви Головного управління ДФС у Черкаській області №50688/23-00-10-0118 від 14.12.2018 про визнання поточним кредитором у справі №01/5026/333/2011 (суддя Хабазня Ю.А.) за заявою ініціюючого кредитора Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м.Черкаси, до боржника Державного підприємства "Черкаське будівельно-монтажне управління" про визнання банкрутом, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.08.2019 у справі №01/5026/333/2011 заяву Головного управління ДФС у Черкаській області №50688/23-001-10-0118 від 14.12.2018 задоволено частково. Визнано Головне управління ДФС у Черкаській області кредитором боржника та включено його вимоги до реєстру вимог кредиторів: - на суму 3524 грн судового збору, які підлягають погашенню у першу чергу; - на суму 375365,40 грн недоїмки зі сплати з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - у другу чергу; - на суму 1315660,55 грн недоїмки з податку на додану вартість - у третю чергу; В решті вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Головне управління ДФС у Черкаській області 02.09.2019 (згідно поштового штемпелю на конверті) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.08.2019 у справі №01/5026/333/2011 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ГУ ДФС у Черкаській області у повному обсязі. Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 16.09.2019 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області у справі №01/5026/333/2011 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Верховець А.А., Доманська М.Л., Пантелієнко В.О. Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав. Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги. Відповідно до п. 3 ч. 3. ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Згідно зі ст. 259 ГПК особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», «сторони у справі про банкрутство» - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); «учасники у справі про банкрутство» - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб`єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Відтак особа, яка подає апеляційну скаргу, має надіслати копію скарги всім учасникам справи про банкрутство. Однак, до апеляційної скарги не додано доказів надсилання копії скарги учасникам у справі про банкрутство про що свідчить акт від 06.09.2019 №09.1-26/369/19 складений співробітниками відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду, що є підставою для залишення апеляційної скарги Головного управління ДФС у Черкаській області без руху. Крім того, відповідно до вимог п. 2. ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази, сплати судового збору. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до п.п. 10 п. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" ставка судового збору за заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом встановлена в розмірі 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно п.п. 4 п. 2 ст. 4 Закону за подання до господарського суду апеляційних скарг у справі про банкрутство підлягають сплаті 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Отже, за подання даної апеляційної скарги апелянтом мало бути сплачено судовий збір у розмірі 5 763,00 грн. (1921*2*150%). Однак, скаржником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. При цьому, в тексті апеляційної скарги викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано тим, що станом на час отримання копії оскаржуваної ухвали, відповідно до затвердженого кошторису доходів та витрат на утримання ГУ ДФС у Черкаській області на 2019 рік, кошторисні призначення по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» відсутні. Розглянувши вказане клопотання скаржника, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне. Відповідно до норм ст. 8 Закону України „Про судовий збір" в чинній редакції враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Судова колегія зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України „Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону. Таким чином, відстрочення сплати судового збору та звільнення від такої сплати є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, з апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами. Проте, як вбачається з апеляційної скарги, скаржником при зверненні з відповідним клопотанням, в порушення норм статей 73-80 ГПК України, не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження викладених у ньому обставин та доказів того, що фінансове становище останньої унеможливлює сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Апелянтом не вказано також, що він підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір". Крім того, у заявленому клопотанні не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище заявника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі. Під час розгляду клопотання скаржника судова колегія також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі „Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі „Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду. При цьому, колегія суддів звертає увагу скаржника, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням скаржника, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення. Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України „Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати. За таких обставин, оскільки доводи апелянта в обґрунтування причин відстрочення йому сплати судового збору за подання апеляційної скарги є недостатніми та непереконливими, а також не підтверджені жодними доказами, то у суду відсутні підстави для задоволення клопотання Головного управління ДФС у Черкаській області про відстрочення скаржнику сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору з викладених у апеляційній скарзі мотивів. Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України). За викладених вище обставин, апеляційна скарга Головного управління ДФС у Черкаській області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.08.2019 підлягає залишенню без руху у зв`язку з неподанням документів, які підтверджують докази сплати судового збору у встановленому розмірі та докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Керуючись статтями 234, 255, 258, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд - УХВАЛИВ: 1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Черкаській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.08.2019 у справі №01/5026/333/2011. 2. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.08.2019 у справі №01/5026/333/2011 - залишити без руху. 3. Роз`яснити Головному управлінню ДФС у Черкаській області, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують сплату судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому розмірі та докази надіслання апеляційної скарги іншим учасникам справи. 4. Попередити Головне управління ДФС у Черкаській області, що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України, оскаржується в порядку ст. 287 ГПК України. Головуючий суддя А.А. Верховець Судді М.Л. Доманська В.О. Пантелієнко