Справа № 927/1200/15

У Х В А Л А 17 вересня 2019 року ~~~~~~~~~~~~~м. Чернігів справа № 927/1200/15 Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., за участю секретаря Скороход А.О., розглянувши матеріали за заявою голови ліквідаційної комісії боржника Боржник: Бахмацьке районне споживче товариство, вул. Богомольця, 2, м. Бахмач, Чернігівської області, 16502 Кредитор-1:Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк, вул. Ковпака, 29, м. Київ, 03150, адреса для листування: вул. Горького, 17, м. Чернігів, 14000 Кредитор-2: Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський акціонерний банк, вул. Дегтярівська, 27 Т, м. Київ, 04119, адреса для листування: ~~вул. Харківська, 32, м. Суми, 40035 Кредитор-3: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП ~ НОМЕР_1 Кредитор-4: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 За участю ліквідатора - арбітражної керуючої Рязанової Світлани Миколаївни, АДРЕСА_3 про визнання боржника банкрутом представники сторін: ліквідатор Рязанова С.М.. ~~~~~~~~~~Кредитором ОСОБА_2 подана заява про визнання кредиторських вимог в сумі 70300,21 грн. та включення до реєстру вимог кредиторів. ~~~~~~~~~~У зазначеній сумі кредитор врахував 46265,07 грн., які в даній справі ухвалою від 12.09.2018р. визнані та включені та 1 черги реєстру вимог, а також вимагає додатково визнати 2580,81 грн. індексації невиплаченої зарплати, інфляційні: 406,14 грн. з невиплаченої вихідної допомоги, 205,32 грн. з невиплаченої компенсації за невикористану відпуску, 3438,72 грн. з невиплаченого середнього заробітку, а також 17404,15 грн. заборгованості з середнього заробітку за час вимушеного прогулу станом на 01.06.2019р. з урахуванням коефіцієнту індексації. ~~~~~~~~~~Вимоги обґрунтовані ст.ст.47,116 КЗпП України, нормами Законів ~України ~«Про оплату праці», « Про компенсацію громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». ~~~~~~~~~~Ліквідатор проти поданої заяви заперечив, посилаючись на виконання всіх дій, які встановлені ухвалою суду від 12.09.2018р. та неможливість вручення трудової книжки та коштів ОСОБА_2 з вини останнього. ~~~~~~~~~~ 04.09.2019р. судом відкладався розгляд заяви для направлення ліквідатором кредитору копій доказів, які були надані до суду. ~~~~~~~~~~ 16.09.2009р. від кредитора надійшла заява про зменшення розміру грошових вимог, в якій ОСОБА_2 повідомив про неотримання листа ліквідатора від 07.02.2019р. з невідомих причин, підтвердив отримання від ліквідатора 10.09.2019р. заборгованості у розмірі 46265,07 грн. та , з урахуванням викладеного, визначив свої вимоги станом на 07.02.2019р. у розмірі 12066,59грн., з яких 11024 грн. зарплата за період з 01.07.2018р. по 07.02.2019р. (8х1378грн.), 983,34 грн. - інфляційні на нараховану вище зарплату, 59,25 грн. індексація тієї ж визначеної кредитором зарплати. ~~~~~~~~~~До заяви додані відповідні помісячні розрахунки наведених сум та лист в адресу ліквідатора. ~~~~~~~~~~Того ж дня, 16.09.2019р. від ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, який призначено на 17.09.2019р., у зв`язку з неможливістю прийняти участь у засіданні за сімейними обставинами та з проханням надати можливість подати суду додаткові пояснення. ~~~~~~~~~~В судовому засіданні 17.09.2019р.іквідатором подано клопотання про долучення до матеріалів справи копій видаткового касового ордеру від 10.09.2019р. про видачу ОСОБА_2 46265,07 грн., листа ліквідатора від 04.09.2019р. з розпискою ОСОБА_2 про отримання дубліката трудової книжки, супровідного листа ліквідатора від 09.09.2019р. про направлення ОСОБА_2 копій документів на виконання вимог ухвали суду від 04.09.2019р. ~~~~~~~~~~Ліквідатор віднесла вирішення клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи на розсуд суду, проти задоволення зменшеного розміру грошових вимог заперечила. ~~~~~~~~~~Заслухавши пояснення ліквідатора, дослідивши надані докази, суд встановив наступне. ~~~~~~~~~~Клопотання ОСОБА_2 про зменшення розміру грошових вимог підлягає задоволенню, оскільки є його правом, і обставини щодо вручення коштів ОСОБА_2 , визнаних ухвалою від 12.09.2018р., підтверджуються видатковим касовим ордером від 10.09.2019р., в якому міститься підпис одержувача. ~~~~~~~~~~Клопотання заявника про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає з наступних підстав. ~~~~~~~~~~Ухвалу від 04.09.2019р. про відкладення розгляду справи для вручення ОСОБА_2 документів заявник отримав 06.09.2019р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, копії відповідних документів він отримав разом із супровідним листом 10.09.2019р. , що підтверджується його підписом на цьому листі. ~~~~~~~~~~Після отримання документів ОСОБА_2 склав заяву про зменшення грошових вимог та здав до поштового відділення 13.09.2019р., що підтверджується поштовим штампом. ~~~~~~~~~~Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки без поважних причин або без повідомлення причин неявки. ~~~~~~~~~~Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що у заявника було достатньо часу для підготовки та надання додаткових пояснень, враховуючи також ту обставину, що клопотання про відкладення було здано до канцелярії суду 16.09.2019р. особисто (не через поштовий зв`язок), а наведені причини без доказів їх підтвердження не можуть бути визнані поважними. Ухвалою від 12.0.2018р. в цій справі визнано грошові вимоги ОСОБА_2 у розмірі 46~ ~~265,07 грн., в тому числі 6634,48 грн. заборгованості по зарплаті, 3974,01 грн. вихідної допомоги, 2009,33 грн. компенсації за невикористані відпустки та 33647,25 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки та зобов`язано ліквідатора Бахмацького районного споживчого товариства арбітражного керуючого Рязанову Світлану Миколаївну включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ОСОБА_2 в розмірі 46~ ~~265,07 ~~грн. до І черги задоволення. Цією ж ухвалою встановлено обставини щодо звільнення ОСОБА_2 з роботи внаслідок визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, встановлено невручення ліквідатором ОСОБА_2 трудової книжки (дублікату) внаслідок неправильних дій самого ліквідатора, роз`яснено у мотивувальній частині ухвали , яким чином мав діяти ліквідатор у зв`язку з відсутністю у нього оригінала трудової книжки. При цьому суд вказав в ухвалі з посиланнями на відповідні норми діючого законодавства, що за таких обставин ліквідатор мав направити звільненій особі письмове повідомлення про необхідність явки для з`ясування місцезнаходження трудової книжки та внесення до неї запису про звільнення, а в разі втрати трудової книжки для видачі її дубліката. У зазначені ухвалі судом було встановлено порушення строку видачі трудової книжки ~та визначено розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки станом на 01.07.2018р. Ухвала від 12.09.2018р. ~набрала законної сили з моменту її винесення та залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2019р. З урахуванням викладеного, враховуючи, що невидача трудової книжки є триваючим порушенням, тому в силу ч.4 ст.75 ГПК України у суду відсутні підстави для повторного встановлення обставин її невидачі та порядку розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Згідно наданого ліквідатором супровідного листа від 04.09.2019р. ОСОБА_2 під власний підпис отримав дублікат трудової книжки із записом про його звільнення (копія дубліката книжки знаходиться в матеріалах справи). Враховуючи, що трудова книжка вручалась заявнику разом з врученням документів та грошових коштів , отримання яких ОСОБА_2 підтвердив також власним підписом з датою 10.09.2019р., суд приходить до висновку, що трудову книжку він також отримав 10.09.2019р. При цьому суд враховує, що ліквідатор вчиняв передбачені законодавством дії по її врученню ( необхідність та порядок яких були зазначені в ухвалі від 12.09.2018р.), проте належними доказами вчинення таких дій є лише повідомлення від 07.02.2019р. про необхідність отримання кредитором дублікату трудової книжки та розрахунку по заробітній платі. Вказані повідомлення направлялись кур`єрською службою, що підтверджується описом поштового вкладення та повідомленням про вручення з відміткою про відмову в отриманні. Решта повідомлень у попередні дати судом не приймається як доказ через відсутність належних доказів їх направлення ОСОБА_2 . З необхідністю врахування саме цієї дати погодився і ОСОБА_2 , подавши заяву про зменшення грошових в вимог та визначивши самостійно їх розмір станом на 07.02.2019р. За ~таких обставин вимушеним прогулом заявника з вини роботодавця, з урахуванням встановленої судом компенсації станом на 01.07.2018р., повинен вважатися період часу з 01.07.2018р. по 07.02.2019р. У вказаному періоді було 154 робочі дні , розмір середньоденного заробітку становить 64,09 грн., отже остаточний розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вказаний період у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки становить 9869,86 грн. (порядок розрахунку середнього заробітку, визначення середньоденного заробітку описані в ухвалі від 12.09.2019р.). ОСОБА_2 помилково визначив розмір середнього заробітку шляхом простого множення кількості місяців на розмір середньої заробітної плати, оскільки діюче законодавство встановлює інший порядок визначення, який, в свою чергу, викладений судом в ухвалі від 12.09.2018р. ОСОБА_2 також помилково назвав зазначену суму у розмірі 11024 грн. заробітною платою, оскільки остаточний розмір боргу по заробітній платі був встановлений в ухвалі від 12.09.2018р. і виплачений 10.09.2019р. Стосовно нарахованої заявником індексації та інфляційних ~суд приходить до висновку про необхідність відмови у визнанні цих сум з наступних підстав. У положеннях статей 117, 235 КЗпП України йдеться про відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час одного й того ж прогулу працівника задля компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування. Враховуючи, що більш тривале порушення трудових прав заявника викликане невидачею трудової книжки, тому у спірних правовідносинах суд застосував положення статті 235 КЗпП України. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом України у постанові 18.01.2017 № 6-2912цс16. Також суд враховує правову позицію Великої палати Верховного суду у постанові № 910/4518/16 від 30.01.2019р., в якій вказано наступне. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 Кодексу законів про працю України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій). Водночас структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Крім того, на підставі статті 2 Закону України «Про оплату праці» структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII «Про державну статистику» та Закону України «Про оплату праці» з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції). Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат. При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні. З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. Враховуючи наведений висновок Верховного Суду, а також те, що за своєю юридичною природою відповідальність , передбачена ст.235 КЗпП України є такою ж , як відповідальність, встановлена ст.117 КЗпП України, отже не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати за час вимушеного прогулу ) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок несвоєчаної видачі трудової книжки не входить до структури заробітної плати. ~~~~~~~~~~Статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що компенсація ~громадянам ~втрати ~частини доходів у зв`язку з порушенням ~строків ~їх ~виплати ~(далі ~- ~компенсація) провадиться ~у ~разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, ~нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами ~у ~цьому ~Законі ~слід ~розуміти грошові доходи громадян, ~які вони одержують на території України і які не ~мають разового характеру: ~~~~пенсії; ~~~~соціальні виплати; ~~~~стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. ~~~~~~~~~~Середня заробітна плата за час вимушеного прогулу не відноситься до структури заробітної плати і хоча і нараховується за триваюче порушення( може встановлюватись судом частинами відповідно до періодів тривалості порушення), однак в сенсі юридичної відповідальності роботодавця за вчинене ~ним порушення прав робітника носить разовий характер (застосовується один раз)за весь період порушення. Подвійне притягнення особи за одне й те ж саме порушення до одного виду юридичної відповідальності заборонено Конституцією України. ~~~~~~~~~~За таких обставин нарахування інфляційних на суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу суперечить ~ст.2 вищенаведеного Закону. Відповідно до ст.34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, встановлено ,що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру. Крім того, пунктом 3 цього Порядку прямо передбачено, що до об`єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокрема, виплати, які обчислюються із середньої заробітної плати. Таким чином , індексація середнього заробітку за час вимушеного прогулу не може нарахована в силу прямої заборони, передбаченої Порядком. На підставі викладеного, підлягають визнанню з включенням до 1 черги реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ОСОБА_2 в розмірі 9869,86 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки, в решті вимог має бути відмовлено. Заперечення ліквідатора судом не приймаються з підстав, доведеності обставин триваючого порушення трудових прав заявника. Керуючись ст.ст. 234-241, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ: 1.Заяву ОСОБА_2 про визнання грошових вимог задовольнити частково. 2.Визнати грошові вимоги ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) в розмірі 9869,86 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки. 3.Зобов`язати ліквідатора Бахмацького районного споживчого товариства арбітражного керуючого Рязанову Світлану Миколаївну включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ОСОБА_2 в розмірі 9869,86 грн. до І черги задоволення. 4.У визнанні решти грошових вимог ОСОБА_2 відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України. ~~ ~~~~~~~~~~Повний текст ухвали складено та підписано 20 вересня 2019 року. Суддя ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~М.В.Фесюра ~