Перейти до вмісту
Кишеняперевірка бізнесу
ПостановаГосподарське судочинство

Справа № 21/89б/2011

Суд
Східний апеляційний господарський суд
Дата
08.10.2019
Суддя
Лакіза Валентина Володимирівна
Категорія
Банкрутство

Текст рішення

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "08" жовтня 2019 р. ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Справа № 21/89б/2011 ~ Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя ~~~~~~~~~~~~~~~~Білоусова Я.О., суддя ~Фоміна В.О. за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М., за участю представників: від апелянта ПрАт "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" не з`явився; від апелянта Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" не з`явився; від Кредитора представник Ансіл Інвестмент Компані Лімітед Човганюк Б.В. на підставі ордеру серія КВ№806613 від 30.08.2019, свідоцтво ВН№000255 від 18.04.2018; від інших учасників не з`явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" (вх.2428 Л/2) та апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (вх.№ 2467 Л/2) на ухвалу господарського суду Луганської області від 20.05.2019, повний текст ухвали складено 24.05.2019 суддею Яресько Б.В. у приміщенні господарського суду Луганської області, у справі №21/89б/2011, за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю АВІС, с.Фабричне Лутугинського району Луганської області, до Приватного акціонерного товариства Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ, смт Мілове Міловського району Луганської області, про банкрутство, ВСТАНОВИЛА: Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.05.2019 у справі №21/89б/2011 заяву керуючого санацією ПрАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький Степ про визнання договорів недійсними у порядку пункту 11 ст.17 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом задоволено частково. Визнано недійсними договори поруки: №08-09-07/Z28 від 28.04.2011 щодо Генерального кредитного договору № 08-09-07 від 25.09.2007, у рамках якого укладено кредитний договір №08-09-07/1 від 25.09.2007 та кредитний договір №08-09-07/2 від 26.10.2007; №29-09-10/Р5 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №29-09-10 від 24.09.2010; №30-10-10/Р5 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №30-10-10 від 28.10.2010; №35-12-10/Р2 від 28.12.2010 щодо кредитного договору №35-12-10 від 28.12.2010. У решті вимог відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик на користь Приватного акціонерного товариства Міловський завод рафінованої олії Стрілецький Степ судові витрати у сумі 14096,00 грн. Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що договори поруки та угода були укладені із заінтересованою особою незадовго до порушення справи про банкрутство (28.04.2011 та 29.06.2011 відповідно, тобто також за 7 та 5 місяців), що свідчить про фактичне виведення активів боржника та явну збитковість угод для кредиторів. Договори поруки та угода були укладені з заінтересованою особою боржника, з огляду на те, що особи, які входили в органи управління боржника, входили також в орган управління відповідача. Відмовляючи в частині вимог про визнання недійсними договорів поруки, а саме №19-06-10/Р7 від 28.04.2011, №27-07-10/Р7 від 28.04.2011, №33-12-10/Р5 від 28.04.2011,укладених боржником, ТОВ Біловодський елеватор та ПАТ Комерційний банк Хрещатик та угоди про зарахування зустрічних взаємних вимог від 29.06.2011 укладених між боржником та ТОВ ~Біловодський елеватор місцевий господарський суд зазначив про те, що не має можливості встановити істотні умови вказаних договорів, з огляду на їх відсутність в матеріалах справи та ненадання сторонами на вимогу суду. ПрАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, подав до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 20.05.2019 у справі №21/89б/2011 у частині відмови у визнанні недійсним: договору поруки №19-06-10/Р7 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №19-06-10 від 30.06.2010; договору поруки №27-07-10/Р7 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №27-07-10 від 30.07.2010; договору поруки №33-12-10/Р5 від 28.04.2011 щодо договору кредитної лінії №33-12-10 від 27.12.2010; угоди про зарахування зустрічних взаємних вимог від 29.06.2011, укладеної між ПрАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ та ТОВ Біловодський елеватор. Ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним договір поруки №19-06-10/Р7 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №19-06-10 від 30.06.2010; визнати недійсним договір поруки №27-07-10/Р7 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №27-07-10 від 30.07.2010; визнати недійсним договір поруки №33-12-10/Р5 від 28.04.2011 щодо договору кредитної лінії №33-12-10 від 27.12.2010; визнати недійсною угоду про зарахування зустрічних взаємних вимог від 29.06.2011, укладену між ПрАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ та ТОВ Біловодський елеватор. У решті позовних вимог ухвалу господарського суду Луганської області від 20.05.2019 у праві №21/89б/2011 залишити без змін. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, заявник апеляційної скарги вказує на те що місцевий господарський суд незважаючи на ненадання сторонами усіх оскаржуваних договорів поруки, у відповідності до ст.81 ГПК України ~повинен був визнати обставини щодо їх укладення встановленими. Окрім цього, апелянт наголошує на тому, що ~вказані договори поруки також було укладено із заінтересованою особою, що як наслідок призвело до безоплатного відчуження нерухомого майна боржника. Апелянт також вважає, що при вирішені даного спору підлягає застосуванню правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.07.18 по справі №915/1145/17. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик з ухвалою не погодилася та звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Луганської області від 20.05.2019 у справі №21/89б/2011 скасувати у частині, в якій визнано недійсними договори поруки: №08-09-07/Z28 від 28.04.2011 щодо Генерального кредитного договору №08-09-07від 25.09.2007 у рамках якого укладено кредитний договір №08-09-07/1 від 25.09.2007 та кредитний договір №08-09-07/2 від 26.10.2007; №29-09-10/Р5 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №29-09-10 від 24.09.2010; №30-10-10/Р5 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №30-10-10 від 28.10.2010; №35-12-10/Р2 від 28.12.2010 щодо кредитного договору №35-12-10 від 28.12.2010. Ухвалити нове рішення, яким скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 20.05.2019, у задоволенні заяви керуючого санацією ПрАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ про визнання договорів поруки недійсними у порядку пункту 11 ст.17 Закону про банкрутство відмовити. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, заявник апеляційної скарги вказує, що згідно приписів ч. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги арбітражного керуючого є безпідставними та необґрунтованими, тому що оскаржувані угоди було укладено не лише за шість місяців до введення процедури санації, а більш ніж за шість місяців до порушення справи про банкрутство. Також, апелянт зазначає, що фінансове становище боржника на дату укладення оскаржуваних угод вже було незадовільним, оскільки ЗАТ ~Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ мав прострочену заборгованість за кредитними договорами. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2019 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів, яку визначено у наступному складі: Пуль О.А.- головуючий, судді Білоусова Я.О., ~~~~~~~~Фоміна В.О. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ на ухвалу господарського суду Луганської області від 20.05.2019 у справі № 21/89б/2011. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2019 у зв`язку з відпусткою головуючого судді Пуль О.А. для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів, яку визначено у наступному складі: Лакіза В.В.-головуючий, судді Білоусова Я.О., Фоміна В.О. Від Міловського районного центру зайнятості надійшло клопотання (вх.8190 від 30.08.2019) про розгляд справи без їх участі. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик на ухвалу господарського суду Луганської області від 20.05.2019 у справі №21/89б/2011. Від кредитора, ПАТ Державний експортно-імпортний банк України надійшли письмові пояснення (вх. 8309 від 03.09.2019), в яких просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 20.05.2019 у справі №21/89б/2011 в частині відмови у визнання недійсним договору поруки №19-06-10/Р7 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №19-06-10 від 30.06.2010; договору поруки №27-07-10/Р7 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №27-07-10 від 30.07.2010; договору поруки №33-12-10/Р5 від 28.04.2011 щодо договору кредитної лінії №33-12-10 від 27.12.2010; угоди про зарахування зустрічних взаємних вимог від 29.06.2011, укладеної між ПрАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ та ТОВ Біловодський елеватор. Ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним договір поруки №19-06-10/Р7 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №19-06-10 від 30.06.2010; визнати недійсним договір поруки №27-07-10/Р7 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №27-07-10 від 30.07.2010; визнати недійсним договір поруки №33-12-10/Р5 від 28.04.2011 щодо договору кредитної лінії №33-12-10 від 27.12.2010; визнати недійсною угоду про зарахування зустрічних взаємних вимог від 29.06.2011, укладену між ПрАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ та ТОВ Біловодський елеватор. У решті позовних вимог ухвалу господарського суду Луганської області від 20.05.2019 у справі №21/89б/2011 залишити без змін. Від Ансіл Інвестмент Компані Лімітед надійшли письмові пояснення (вх. 8310 від 03.09.2019), в яких просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 20.05.2019 у справі №21/89б/2011 в частині відмови у визнанні недійсним договору поруки №19-06-10/Р7 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №19-06-10 від 30.06.2010; договору поруки №27-07-10/Р7 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №27-07-10 від 30.07.2010; договору поруки №33-12-10/Р5 від 28.04.2011 щодо договору кредитної лінії №33-12-10 від 27.12.2010; угоди про зарахування зустрічних взаємних вимог від 29.06.2011, укладеної між ПрАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ та ТОВ Біловодський елеватор. Ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним договір поруки №19-06-10/Р7 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №19-06-10 від 30.06.2010; визнати недійсним договір поруки №27-07-10/Р7 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №27-07-10 від 30.07.2010; визнати недійсним договір поруки №33-12-10/Р5 від 28.04.2011 щодо договору кредитної лінії №33-12-10 від 27.12.2010; визнати недійсною угоду про зарахування зустрічних взаємних вимог від 29.06.2011, укладену між ПрАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ та ТОВ Біловодський елеватор. У решті позовних вимог ухвалу господарського суду Луганської області від 20.05.2019 у справі №21/89б/2011 залишити без змін. У зв`язку із неможливістю проведення судового засідання 16.09.2019 року з огляду на знаходження судді-доповідача Лакізи В.В. у відпустці, та відсутністю підстав для здійснення повторного автоматизованого розподілу даної справи, визначених частиною 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, судовою колегією було відкладено розгляд справи. Від керуючого санацією ПрАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ» Кандаурової А.П. надійшов відзив (вх. 8739 від 16.09.2019), в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ПАТ «КБ «Хрещатик», задовольнити апеляційну скаргу ПрАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ» на ухвалу господарського суду Луганської області від 20.05.2019 у справі №21/89б/2011, а саме скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 20.05.2019 у справі №21/89б/2011 в частині відмови у визнанні недійсними договору поруки №19-06-10/Р7 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №19-06-10 від 30.06.2010; договору поруки №27-07-10/Р7 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №27-07-10 від 30.07.2010; договору поруки №33-12-10/Р5 від 28.04.2011 щодо договору кредитної лінії №33-12-10 від 27.12.2010; угоди про зарахування зустрічних взаємних вимог від 29.06.2011, укладеної між ПрАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ та ТОВ Біловодський елеватор. Ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним договір поруки №19-06-10/Р7 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №19-06-10 від 30.06.2010; визнати недійсним договір поруки №27-07-10/Р7 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №27-07-10 від 30.07.2010; визнати недійсним договір поруки №33-12-10/Р5 від 28.04.2011 щодо договору кредитної лінії №33-12-10 від 27.12.2010; визнати недійсною угоду про зарахування зустрічних взаємних вимог від 29.06.2011, укладену між ПрАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ та ТОВ Біловодський елеватор. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги ПрАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ» в особі керуючого санацією Кандаурової А.П. про визнання договорів недійсними в порядку п. 11 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», викладені у заяві у повному обсязі. Від ПАТ Державний експортно-імпортний банк надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. 8841 від 17.09.2019), в якій просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Пат КБ Хрещатик у повному обсязі. Від Ансіл Інвестмент Компані Лімітед надійшов відзив на апеляційну скаргу ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~(вх. 8842 від 17.09.2019), в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ПАТ КБ Хрещатик у повному обсязі. Від Міловського районного центру зайнятості надійшла заява (вх. 8941 від 19.09.2019), в якій просить розглянути справу за наявними у ній матеріалами без участі представника Міловського районного центру зайнятості; заявлені раніше кредиторські вимоги підтримує у повному обсязі. Ухвалою-повідомленням Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасників справи було повідомлено про відкладення розгляду справи на 08.10.2019. Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" прийнятті до спільного розгляду в межах апеляційного провадження ~у справі №21/89б/2011. В судовому засіданні представник кредитора підтримав апеляційну скаргу ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", просив суд скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 20.05.2019 у справі №21/89б/2011 в частині відмови у визнанні недійсним договору поруки №19-06-10/Р7 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №19-06-10 від 30.06.2010; договору поруки №27-07-10/Р7 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №27-07-10 від 30.07.2010; договору поруки №33-12-10/Р5 від 28.04.2011 щодо договору кредитної лінії №33-12-10 від 27.12.2010; угоди про зарахування зустрічних взаємних вимог від 29.06.2011, укладеної між ПрАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ та ТОВ Біловодський елеватор. Ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним договір поруки №19-06-10/Р7 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №19-06-10 від 30.06.2010; визнати недійсним договір поруки №27-07-10/Р7 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №27-07-10 від 30.07.2010; визнати недійсним договір поруки №33-12-10/Р5 від 28.04.2011 щодо договору кредитної лінії №33-12-10 від 27.12.2010; визнати недійсною угоду про зарахування зустрічних взаємних вимог від 29.06.2011, укладену між ПрАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ та ТОВ Біловодський елеватор. У решті позовних вимог ухвалу господарського суду Луганської області від 20.05.2019 у справі №21/89б/2011 залишити без змін. Інші учасники в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, про причини неявки суд не повідомили. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~(частина 12~ ~статті 270 Господарського процесуального кодексу України). Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника кредитора, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог~ ~~статті 282 Господарського процесуального кодексу України~ ~~зазначає про такі обставини. Як встановлено місцевим господарським судом, боржником було укладено ряд кредитних договорів з Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Хрещатик, а саме: Генеральний кредитний договір № 08-09-07 від 25.09.2007, в рамках якого укладено Кредитний договір № 08-09-07/1 від 25.09.2007 та Кредитний договір ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~№ 08-09-07/2 від 26.10.2007; Кредитний договір № 19-06-10 від 30.06.2010; Кредитний договір № 27-07-10 від 30.07.2010; Кредитний договір № 29-09-10 від 24.09.2010; Кредитний договір № 30-10-10 від 28.10.2010; Договір кредитної лінії № 33-12-10 від 27.12.2010; Кредитний договір №35-12-10 від 28.12.2010. В результаті укладення даних договорів загальна сума боргу Боржника перед банком становила 61 142 755 грн. 00 коп., а його майно було передано банку в іпотеку. Зазначене майно у подальшому було відчужено на користь ТОВ Біловодський елеватор відповідно до наступних договорів: -Договору купівлі-продажу від 09.04.2011, укладеного між Боржником та ТОВ Біловодський елеватор, щодо нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Гуньяна, буд. 51а; -Договору купівлі-продажу від 09.04.2011, укладеного між Боржником та ТОВ Біловодський елеватор, щодо будівлі комбікормового заводу, розташованого за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. ім. Хорунжого, 1; -Договору купівлі-продажу від 09.04.2011, укладеного між Боржником та ТОВ Біловодський елеватор, щодо майнового комплексу, розташованого за адресою: Луганська область, смт. Мілове, пров. Заводський, 3; -Договору купівлі-продажу від 09.04.2011, укладеного між Боржником та ТОВ Біловодський елеватор щодо земельної ділянки, що розташована за адресою: Луганська область, Міловський АДРЕСА_1 смт. Мілове, пров. Заводський, 3; -Договору купівлі-продажу від 09.04.2011, укладеного між Боржником та Біловодський елеватор, щодо комплексу, розташованого за адресою: Луганська область, смт. Мілове, вул. Міловська, 66; -Договору купівлі-продажу від 09.04.2011, укладеного між Боржником та ТОВ Біловодський елеватор, щодо комплексу нежитлових приміщень, розташованих за адресою: Луганська область, смт. Марківка, вул. Єременка, 175; -Договору купівлі-продажу від 09.04.2011, укладеного між Боржником та ТОВ Біловодський елеватор, щодо комплексу невиробничих приміщень загальною площею 8161,90 кв.м., розташованих за адресою: Луганська область, м. Зимогір`я, вул. Панфілова, 2Б, (надалі - Договори від 09.04.2011). Укладення Договорів від 09.04.2011 призвело до відчуження на користь ТОВ Біловодський елеватор, одного з кредиторів Боржника, всього нерухомого майна, що знаходилось у власності Боржника. Як наслідок, борг ТОВ Біловодський елеватор перед Боржником становив 40 771 572, 45 гри. Договори купівлі-продажу від 09.04.2011 щодо будівлі комбікормового заводу, розташованого за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. ім. Хорунжого, 1; нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Гуньяна, 51а та майнового комплексу, розташованого за адресою: Луганська область, смт. Мілове, пров. Заводський, 3, постановою Донецького апеляційного господарського суду по справі №21/896/2011 від 13.12.2017 було визнано недійсними. За результатами касаційного провадження 18.06.2018 Верховним Судом постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2017 залишено без змін. Згідно умов Договорів від 09.04.2011 - сторони передбачили безготівковий порядок розрахунку. Як встановлено ухвалою Господарського суду Луганської області від 10.05.2012 у справі № 21/89б/2011, що міститься в матеріалах справи, 28.04.2011 ПрАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ»,ТОВ Біловодський елеватор ~та ПАТ КБ Хрещатик уклали Договір переведення боргу № 01-04-11, за яким ПрАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ» перевів на Нового боржника - ТОВ Біловодський елеватор борг у сумі 61 142 755 грн. 00 коп. перед ПАТ КБ Хрещатик. Таким чином, станом на 28.04.2011 зобов`язання Боржника перед ПАТ КБ Хрещатик було припиненим, однак, у Боржника з`явилось зобов`язання перед ТОВ Біловодський елеватор у сумі 61 142 755 грн. 00 коп. за Договором про переведення боргу № 01-04-11 від 28.04.2011. Одночасно боржник уклав ряд договорів поруки, якими зобов`язався, як солідарний боржник, нести перед ПАТ КБ Хрещатик в повному обсязі відповідальність за невиконання ТОВ Біловодський елеватор зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати відсотків і штрафних санкцій, й зобов`язаний погасити заборгованість за кредитними договорами, а саме: -договір поруки № 08-09-07/Z28 від 28.04.2011 щодо Генерального кредитного договору № 08-09-07 від 25.09.2007, в рамках якого укладено Кредитний договір № 08-09-07/1 від 25.09.2007 та Кредитний договір № 08-09-07/2 від 26.10.2007 (залишок заборгованості за кредитами у розмірі 6 222 000 USD); -договір поруки № 19-06-10/Р7 від 28.04.2011 щодо Кредитного договору № 19-06-10 від 30.06.2010 (кредиту сумі 935 000 грн.); -договір поруки № 27-07-10/Р7 від 28.04.2011 щодо Кредитного договору № 27-07-10 від 30.07.2010 (кредиту сумі 860 000 грн.); -договір поруки № 29-09-10/Р5 від 28.04.2011 щодо Кредитного договору № 29-09-10 від 24.09.2010 (кредит у сумі 1 671 000 грн.); -договір поруки № 30-10-10/Р5 від 28.04.2011 щодо Кредитного договору № 30-10-10 від 28.10.2010 (кредиту сумі 1 587 000 грн.); -договір поруки № 33-12-10/Р5 від 28.04.2011 щодо Договору кредитної лінії № 33-12- 10 від 27.12.2010 (кредиту сумі 3 629 266,41 грн.); -договір поруки № 35-12-10/Р2 від 28.12.2010 щодо Кредитного договору № 35-12-10 від 28.12.2010 (кредит в сумі 8 975 000,00 USD), Укладення зазначених Договорів поруки призвело до того, що в той же день Боржник повторно зобов`язався погасити борг в розмірі 61 142 755 грн. 00 коп, перед ПАТ КБ Хрещатик, в той же час залишаючись зобов`язаним погасити борг в розмірі 61 142 755 грн. 00 коп. перед ТОВ Біловодський елеватор. Після цього, 29.06.2011, як зазначає керуючий санацією, між Боржником та ТОВ Біловодський елеватор було укладено Угоду про зарахування зустрічних взаємних вимог, пунктами 1 та 2 якої сторони зафіксували факт наявності непогашеного грошового зобов`язання Боржника перед ТОВ Біловодський елеватор у загальній сумі 61 142 755 гри. 00 коп. за Договором № 01-04-11 переведення боргу від 28.04.2011, а ТОВ Біловодський елеватор має перед Боржником непогашені грошові зобов`язання в загальній сумі 40 771 572 грн. 45 коп., в тому числі, за Договорами від 09.04.2011. Відповідно до Угоди, її сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, зазначених у пунктах 1 та 2 Угоди, у сумі 40 771 572 грн. 45 коп., а також зазначили про те, що ТОВ Біловодський елеватор не є зобов`язаною стороною, у тому числі, за Договорами від 09.04.2011. Після зарахування зустрічних вимог борг Боржника перед ТОВ Біловодський елеватор склав 20 371 182,55 грн. Через п`ять місяців після укладення вказаних договорів, СТОВ "АВІС" звернулось до господарського суду Луганської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ~ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ". Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.11.2011 за заявою СТОВ "АВІС" порушено провадження у справі №21/89б/2011 про банкрутство ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ". Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.12.2011 здійснено заміну боржника - ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" його правонаступником - ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ"; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Мензаренка Ю.М. Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.04.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів у справі №21/89б/2011, відповідно до якої кредиторами у справі є: - СТОВ "АВІС" з грошовими вимогами у розмірі 954 596,90 грн; - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м.Луганську з грошовими вимогами у розмірі 79 580 049,29 грн; - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції з грошовими вимогами у розмірі 36 535 538,43 грн; - ПАТ "Банк Перший" з грошовими вимогами у розмірі 13 922 745,28 грн; - ПП "Камаз-Маз-Запчастина" з грошовими вимогами у розмірі 52 521,06 грн; - ВВД ФСС НВВ ПЗ України в Міловському районі Луганської області з грошовими вимогами у розмірі 15 655,27 грн; - ОО "Луганське кабельне телебачення" з грошовими вимогами у розмірі 343 914,81 грн; - УПФУ в Біловодському районі Луганської області з грошовими вимогами у розмірі 99 383,34 грн; - УПФУ в Міловському районіЛуганської області з грошовими вимогами у розмірі 272 241,85 грн; - Міловський РЦЗ з грошовими вимогами у розмірі 35 321,44 грн; - Біловодський РЦЗ з грошовими вимогами у розмірі 4 791,23 грн; - ВВД ФСС НВВ ПЗ України у Старобільському районі Луганської області з грошовими вимогами у розмірі 3 192,97 грн; - ТОВ "Айдар" з грошовими вимогами у розмірі 6 492 263,40 грн; - ТОВ "Транс-Вей" з грошовими вимогами у розмірі 24 800,00 грн; - ТОВ "Біловодський елеватор" з грошовими вимогами у розмірі 16 097 375,12 грн. Вимоги забезпечені заставою майна боржника: - ТОВ "Біловодський елеватор" у розмірі 11 497 724,74 грн; - ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" у розмірі 2 002 838,00 грн; - Ансіл Інвестмент Кампані Лімітед у розмірі 31 350 700,31 грн. та інші. Згідно з довідкою від 25.05.2015 №304 Господарського суду Луганської області справа №21/89б/2011 про банкрутство ПрАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ вважається втраченою, що зафіксовано Актом експертної комісії господарського суду Луганської області №1 від 03.04.2015 Про нестачу архівних справ (документів) внаслідок настання обставин непереборної сили - проведенням антитерористичної операції (Указ Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України). Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.09.2015 порушено провадження з відновлення матеріалів втраченої справи №21/89б/2011 про банкрутство боржника - ПрАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ, продовжено строк проведення процедури розпорядження майном боржника - ПрАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ та повноваження розпорядника майна Мензаренка Ю.М. Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.04.2016 у справі №21/89б/2011 достроково припининено повноваження розпорядника майна боржника Мензаренка Ю.М. з 13.04.2016; введено процедуру санації боржника - ПрАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ, смт Мілове Міловського району Луганської області, пров.Заводський, буд.3, ідентифікаційний код 25365406, строком на 12 місяців; призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Кандаурову А.П. Ухвалою господарського суду Луганської області від 05.04.2017 продовжено строк судової процедури санації Приватного акціонерного товариства Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ, на шість місяців до 13.10.2017, та строк повноважень керуючого санацією Кандаурової А.П. на шість місяців до 13.10.2017. Ухвалою господарського суду Луганської області від 07.06.2017 у справі №21/89б/2011 відмовлено у задоволенні заяв керуючого санацією Приватного акціонерного товариства Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ арбітражного керуючого Кандаурової Анни Павлівни про визнання недійсними, в порядку ч.11 ст.17 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, договорів купівлі-продажу майна банкрута від 09.04.2011, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю Біловодський елеватор. Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.10.2017 продовжено строк судової процедури санації Приватного акціонерного товариства Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ на шість місяців до 13.04.2018, та продовжено строк повноважень керуючого санацією арбітражного керуючого Кандаурової А.П. на шість місяців до 13.04.2018. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2017 апеляційну скаргу керуючого санацією Приватного акціонерного товариства Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ Кандаурової Анни Павлівни на ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.06.2017 у справі №21/89б/2011 - задоволено. Ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.06.2017 у справі №21/89б/2011 - скасовано. Заяву керуючого санацією Приватного акціонерного товариства Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ Кандаурової Анни Павлівни про визнання договорів недійсними, в порядку п.11 ст.17 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням доповнень (вх.б/н від 18.04.2017) задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 09.04.2011 року, укладений між Приватним акціонерним товариством Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ та Товариством з обмеженою відповідальністю Біловодський елеватор, щодо будівлі комбікормового заводу, розташованого за адресою: Луганська область, Міловський район, смт Біловодськ, вул.ім.Хорунжого, буд. 1. Визнано за Приватним акціонерним товариством Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ право власності на будівлі комбікормового заводу, розташованого за адресою: Луганська область, Міловський АДРЕСА_2 , смт Біловодськ, вул.ім.Хорунжого, буд. 1. Зобов`язано Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Хрещатик повернути Приватному акціонерному товариству Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ будівлі комбікормового заводу, розташованого за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Біловодськ, вул. ім. Хорунжого, 1. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 09.04.2011 року, укладений між Приватним акціонерним товариством Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ та Товариством з обмеженою відповідальністю Біловодський елеватор, щодо нежилого приміщення, розташованого за адресою: Луганська область, смт Біловодськ АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 .51а. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Біловодський елеватор повернути Приватному акціонерному товариству Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ нежиле приміщення, розташоване за адресою: Луганська область, смт Біловодськ, вул. ім.Гуньяна, буд.51а. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 09.04.2011 року, укладений між Приватним акціонерним товариством Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ та Товариством з обмеженою відповідальністю Біловодський елеватор, щодо майнового комплексу, розташованого за адресою: Луганська область, Міловський район, смт.Мілове, пров.Заводський, буд.3. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Біловодський елеватор повернути Приватному акціонерному товариству Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ майновий комплекс, розташований за адресою: Луганська область, Міловський район, смт.Мілове, пров.Заводський, буд.3. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 09.04.2011 року, укладений між Приватним акціонерним товариством Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ та Товариством з обмеженою відповідальністю Біловодський елеватор, щодо комплексу, розташованого за адресою: смт Мілове, вул.Міловська, 66. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Біловодський елеватор повернути Приватному акціонерному товариству Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ комплекс, розташований за адресою: смт Мілове, вул.Міловська, буд.66. Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.03.2018 призначено до розгляду заяву керуючого санацією боржника Кандаурової А.П. №02-02/38 від 01.03.2018 про визнання договорів недійсними в порядку ч.11 ст.17 Закону про банкрутство. Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.11.2018 визнано недійсними договори купівлі-продажу від 09.04.2011; визнано за ПрАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ право власності на спірні об`єкти; зобов`язано ТОВ Біловодський елеватор повернути ПрАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ майно. Призначено розгляд справи та заяви керуючого санацією боржника Кандаурової А.П. №02-02/172 від 28.08.2018 про визнання договорів поруки та угоди про зарахування взаємних вимог недійсними в порядку ч.11 ст.17 Закону про банкрутство в межах справи №21/89б/2011 у судовому засіданні на 03.12.2018. 04.09.2018р. від боржника ПАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький Степ в особі керуючого санацією Кандаурової Анни Павлівни надійшла заява про визнання договорів недійсними в порядку п. 11 ст. 17 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. В зазначеній заяві керуючий санацією просить суд: визнати недійсними договори поруки №08-09-07/Z28 від 28.04.2011, №19-06-10/Р7 від 28.04.2011, №27-07-10/Р7 від 28.04.2011, №29-09-10/Р5 від 28.04.2011, №30-10-10/Р5 від 28.04.2011, №33-12-10/Р5 від 28.04.2011, №35-12-10/Р2 від 28.12.2010 укладені боржником, ТОВ Біловодський елеватор та ПАТ Комерційний банк Хрещатик, визнати недійсною угоду про зарахування зустрічних взаємних вимог від 29.06.2011 укладену боржником та ТОВ Біловодський елеватор в порядку ч.11 ст.17 Закону про банкрутство. Також керуючий санацією клопотанням №02-02/173 від 28.08.2018 просив витребувати в Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик оригінали договорів поруки №08-09-07/Z28 від 28.04.2011 щодо генерального кредитного договору №08-09-07 від 25.09.2007, №19-06-10/Р7 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №19-06-10 від 30.06.2010, №27-07-10/Р7 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №27-07-10 від 30.07.2010, №29-09-10/Р5 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №29-09-10 від 24.09.2010, №30-10-10/Р5 від 28.04.2011 щодо кредитного договору №30-10-10 від 28.10.2010, №33-12-10/Р5 від 28.04.2011 щодо договору кредитної лінії №33-12-10 від 27.12.2010, №35-12-10/Р2 від 28.12.2010 щодо кредитного договору №35-12-10 від 28.12.2010, витребувати у ТОВ Біловодський елеватор оригінал угоди про зарахування зустрічних взаємних вимог від 29.06.2011. Заява з посиланням на ст.145~ Цивільного кодексу України, ст.89 Господарського кодексу України, ст. 1, ч. 11 ст. 17 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом,~ у редакції від 14.05.1992 №2343-XII, обґрунтована тим, що спірні договори від 28.04.2011 та 29.06.2011 укладені з заінтересованою особою боржника менше, ніж за рік до порушення справи про банкрутство на вкрай невигідних для боржника умовах, внаслідок чого, відповідно до ст.ст.~ ~~215,~ 216, 233 ЦК України вони мають бути визнані недійсними в судовому порядку, та, відповідно, має бути застосовано наслідки недійсності ~правочинів. Як зазначила арбітражний керуючий Кандаурова А.П., укладення спірних договорів №08-09-07/Z28 від 28.04.2011, №19-06-10/P7 від 28.04.2011,№27-07-10/Р7 від 28.04.2011,№29-09-10/Р7 від 28.04.2011,№30-10-10/Р5 від 28.04.2011,№33-12-10/Р5 від 28.04.2011,№35-12-10/Р2 від 28.12.2010 та угода про зарахування зустрічних вимог від 29.06.2011 призвело до безоплатного відчуження на користь одного з кредиторів боржника у справі №21/89б/2011 - ТОВ "Біловодський елеватор" об`єктів нерухомого майна. Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.10.2018 продовжено процедуру санації та строк повноважень керуючого санацією Кандаурової Анни Павлівни у справі №21/89б/2011 про банкрутство ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" на шість місяців до 13.04.2019. 20.05.2019 постановлено оскаржувану ухвалу суду з підстав, викладених вище. Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг в межах вимог апеляційних скарг, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення виходячи з наступного. Правочини, що не відповідають вимогам закону, визнаються недійсними судом відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, зокрема, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Норми статей 203, 215 Цивільного кодексу України визначають загальні правові підстави визнання правочинів недійсними. Відповідно до частини 1~ ~~статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. За приписами ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Отже, для визнання недійсним правочину ключовим є встановлення обставин недодержання вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України, саме в момент вчинення цього правочину. Законодавець не виключає можливості застосування цивільно-правових підстав для визнання недійсними правочинів в межах провадження у справі про банкрутство. Зважаючи на те, що провадження у даній справі про банкрутство ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" було порушено ухвалою господарського суду Луганської області від 22.11.2011, тобто до набрання чинності Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом №4212-VI від 22.12.2011 (далі Закон про банкрутство), до спірних правовідносин слід застосовувати положення Закону у редакції від 14.05.1992 №2343-XII (із змінами та доповненнями). У справі про банкрутство угода може бути визнана недійсною відповідно до цивільного законодавства України, однак тільки на підставах, передбачених ч. 11 ст. 17 Закону про банкрутство підстави, які є спеціальними та безпосередньо пов`язані з відносинами неспроможності (банкрутства), тому надають можливість визнати таку угоду недійсною саме у справі про банкрутство. При цьому, при визнанні угод недійсними з підстав, передбачених ст. 17 Закону про банкрутство, завдання керуючого санацією полягає у поверненні майна боржника з метою фінансового оздоровлення боржника. Тому законодавець обмежив ці підстави тільки двома випадками: Кінець форми - угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки; - угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов`язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника у зв`язку з його виходом зі складу учасників боржника. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для визнання недійсними договорів поруки №08-09-07/Z28 від 28.04.2011, №19-06-10/P7 від 28.04.2011,№27-07-10/Р7 від 28.04.2011,№29-09-10/Р7 від 28.04.2011,№30-10-10/Р5 від 28.04.2011,№33-12-10/Р5 від 28.04.2011, №35-12-10/Р2 від 28.12.2010 та угоди про зарахування зустрічних вимог від 29.06.2011 керуючим санацією визначено їх укладення боржником із заінтересованою особою в розумінні ст. 1 вказаного Закону особою відносно боржника, в результаті чого кредиторам завдані збитки. Відповідно, посилання апелянта - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" на безпідставність поданої керуючим санацією заяви про визнання договорів поруки недійсними з огляду на їх укладення більш, ніж за шість місяців до порушення справи про банкрутство, є необґрунтованими, оскільки підстава, з якою заявник звернувся до суду, є самостійною в розумінні ст. 17 Закону про банкрутство. Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено поняття "заінтересованих осіб" стосовно боржника, серед яких: юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника,~ ~особи, що входять до складу органів управління боржника. Як встановлено місцевим господарським судом, оспорювані правочини укладені між Закритим акціонерним товариством "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", яке в подальшому перейменоване на Приватне акціонерне товариство "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", в особі генерального директора Герасименко Юрія Миколайовича (продавцем), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біловодський елеватор", в особі директора Брюховича Юрія Олексійовича (покупцем). Тобто, підписантом вказаних договорів поруки від імені ТОВ Біловодський елеватор було визначено керівника товариства - ~Брюховича Юрія Олексійовича. Відповідно до п. 1~ ~~ст. 89 Господарського кодексу України управління діяльністю господарського товариства здійснюється в тому числі учасниками товариства. Пунктом 1~ ст. 145 Цивільного кодексу України встановлено, що вищим органом товариства з обмеженого відповідальністю є загальні збори його учасників. Тобто, до органів управління юридичної особи входять також засновники даної юридичної особи. З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що директором ТОВ "Біловодський елеватор" (юридична особа, на користь якої відчужено майно боржника) на момент укладення оспорюваних правочинів був ОСОБА_1 . Органами управління зазначеної юридичної особи є загальні збори учасників, якими являються ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань директором Приватного підприємства "Фірма "Блок" на момент укладення оспорюваних правочинів був ОСОБА_1 (розмір внеску до статутного капіталу 100000,00 грн), який являється також фактичним власником вказаного підприємства. Таким чином, директор ТОВ "Біловодський елеватор" (юридичної особи, з якою було укладено спірні правочини) - ОСОБА_1 (підписант договорів поруки) є фактичним власником юридичної особи - ПП "Фірма "Блок", яка входить до учасників управління ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ". Відповідні обставини також були встановлені в межах розгляду заяви керуючого санацією ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" Кандаурової А.П. про визнання договорів недійсними в порядку ч. 11 ст. 17 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, яку було задоволено постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі № 21/89б/2011. В подальшому постанова Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі №21/89б/2011 була переглянута в касаційному порядку та залишена без змін постановою Верховного Суду від 18.06.2018 у вказаній справі, яка є остаточною. Як було встановлено Верховним Судом "29.04.2009 боржник-підприємство-виробник соняшникової олії Торгової марки "Дар Сонця" задекларувало підвищення оптово-відпускних цін на свою продукцію на 30%, у зв`язку із чим ним було подано необхідні документи для декларування підняття цін до Головного управління економіки Луганської ОДА. Тобто, судом адміністративної юрисдикції встановлено обставину, що боржник є підприємством-виробником соняшникової олії під Торговою маркою "Дар Сонця". Згідно наявної в матеріалах справи №21/89б/2011 довідки Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг вбачається, що власником Торгової марки "Дар Сонця" є ТОВ "Біловодський елеватор", заявником на реєстрацію торгової марки є ПП "Фірма "Блок", фактичним власником якої є ОСОБА_1 , який також входить до органів управління ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ ". Верховним Судом зазначено, що "покупець майна боржника за спірними правочинами купівлі-продажу від 09.04.2011 був до початку порушення провадження у справі про банкрутство та на теперішній час є зареєстрованим за основними виробничими потужностями ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", що також свідчить про те, що діяльність вказаних юридичних осіб є пов`язаною". Окрім того, за висновком Верховного Суду у постанові від 18.06.2018 провадження у даній справі було порушено 22.11.2011, тобто приблизно за 7 місяців після укладення оспорюваних - явно збиткових (із заниженою вартістю) договорів купівлі-продажу 09.04.2011, що також свідчить про фактичне виведення активів боржника на користь одного з кредиторів - ТОВ "Біловодський елеватор", що завдало збитки іншим кредиторам. Як зазначив Верховний Суд за результатами касаційного перегляду, щодо боржника вчинялись дії з доведення його до банкрутства, що також підтверджує наявність дій керівництва, спрямованих на виведення основних фінансових активів-виробничих потужностей на користь інших осіб. Під час касаційного перегляду Верховним Судом надавалась правова оцінка обставин, що мають значення при вирішенні питання про визнання недійсним договорів поруки, перевірялась правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18.06.2018 має вирішальне значення для правильної кваліфікації обставин, що передували укладенню договорів поруки. З огляду на встановлені обставини справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні угоди були укладених боржником із заінтересованою особою, в результаті якої кредиторам завдані збитки, що є наслідком визнання договорів поруки №08-09-07/Z28 від 28.04.2011,№29-09-10/Р7 від 28.04.2011, №30-10-10/Р5 від 28.04.2011, №35-12-10/Р2 від 28.12.2010 недійсними на підставі ч. 11~ ~~ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Колегія суддів також вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для визнання недійсними договорів №19-06-10/P7 від 28.04.2011, №27-07-10/Р7 від 28.04.2011, №33-12-10/Р5 від 28.04.2011 та угоди про зарахування зустрічних вимог від 29.06.2011, укладені боржником, ТОВ "Біловодський елеватор" та ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" виходячи з наступного. Відповідно до положень ч.1 ст.73 ГПК України докази є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до положень~ ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно приписів~ ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду. Як вбачається з матеріалів справи, керуючий санацією звертаючись з заявою про визнання недійсними договорів поруки зазначав про їх відсутність та додав до заяви клопотання ~про витребування доказів від 28.11.2011 (вих. №02-02/173). Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.09.2018 зазначені документи були витребувані. Однак сторонами вимоги ухвали суду виконано не було, незважаючи на неодноразове їх витребування місцевим господарським судом та надання додаткового часу на їх подання. З огляду на вищевикладене, оскільки сторонами не було надано ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду ~для огляду договори №19-06-10/P7 від 28.04.2011, №27-07-10/Р7 від 28.04.2011, №33-12-10/Р5 від 28.04.2011 та угоди про зарахування зустрічних вимог від 29.06.2011, укладених боржником, ТОВ "Біловодський елеватор" та ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик", з яких нібито виникли зобов`язання забезпечені порукою, що унеможливлює встановлення істотних умов зазначених правочинів, підстави для визнання їх недійсними відсутні. Судова колегія також відхиляє доводи апелянта ПрАт "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" щодо необхідності застосування при вирішені даного спору правової позиції викладеної в постанові ~Верховного Суду від 17.07.18 по справі №915/1145/17 з огляду на те, що обставини у даній справі та у справі №21/89б/2011 не є тотожними. За змістом~ ~~ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справ суди застосовують~ ~~Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод~ ~~та практику Суду як джерело права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянтів та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, які зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки щодо конкретних обставин справи. Враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, які в даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного судового рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України, судова колегія не вбачає підстав для зміни чи скасування ухвали господарського суду Луганської області від 20.05.2019 у справі №21/89б/2011, з викладених вище підстав; у зв`язку з чим апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" слід залишити без задоволення. Вирішуючи питання розподілу судового збору, судова колегія керується приписами статті 129 ГПК України та покладає судові витрати на апелянтів. Керуючись статтями 253, 254, 270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду ПОСТАНОВИЛА: Апеляційні скарги ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" ~залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Луганської області від 20.05.2019 у справі №21/89б/2011 залишити без змін. Повний текст постанови складено 18 жовтня 2019р. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України. Головуючий суддя ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~В.В. Лакіза Суддя ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Я.О. Білоусова ~ Суддя ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~В.О. Фоміна ~

Текст наведено в тому вигляді, в якому його оприлюднено. Персональні дані учасників у судових рішеннях знеособлені самим судом — саме тому в тексті трапляються позначки на кшталт «ОСОБА_1».

Справа № 21/89б/2011 — Постанова — Кишеня