Справа № 910/8482/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "15" жовтня 2019 р. Справа№ 910/8482/18 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Сотнікова С.В. суддів: Пантелієнка В.О. Верховця А.А. за участю секретаря судового засідання Титарєвої Г.І., представників боржника: Дубовського П.В., арбітражного керуючого Куліченка М.В. (ліквідатор), розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Господарського суду міста Києва від 14.08.2019 (повний текст підписано 19.08.2019, суддя Івченко А.М.) у справі № 910/8482/18 за заявою боржника Приватного акціонерного товариства "Сіріус-буд" (код 32732654) про банкрутство ВСТАНОВИВ: Постановою Господарського суду міста Києва від 14.08.2019 у справі № 910/8482/18 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Куліченка Максима Валерійовича. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДФС у місті Києві звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 14.08.2019 та закрити провадження у справі. Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 38, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", без з`ясування всіх обставин справи. На думку скаржника, боржник порушив порядок ліквідації юридичної особи, дотримання якого є обов`язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство. Так, боржник порушив ч. 3 та ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України, оскільки не закрив рахунки в банківських установах, та не забезпечив своєчасне подання контролюючим органам первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення відповідних перевірок, що позбавило державні органи заявити свої грошові вимоги до боржника в досудовій ліквідаційній процедурі. Такі порушення, на переконання скаржника, призвели до безпідставного порушення провадження у даній справі про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №910/8482/18, розгляд справи призначено на 15.10.2019. Боржник подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи про порушення порядку добровільної ліквідації юридичної особи, а відповідні обставини вже були предметом розгляду господарських судів у даній справі та відповідні порушення не встановлені під час відкриття провадження. Окрім того, матеріалами справи підтверджується недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів, які заявлені під час процедури досудової ліквідації з огляду на перевищення пасивів над активами, які становлять 399336994,89 грн та 3457617,68 грн відповідно. Також ліквідатор подав пояснення, у яких зазначив, що обставини дотримання ліквідаційною комісією приписів ст. 111 Цивільного кодексу України вже були предметом розгляду судів під час постановлення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство, а обставини недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів достовірно встановленні під час ухвалення оскаржуваної постанови. Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України. Як вбачається з матеріалів справи, боржник звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку, передбаченому ст. 95 Закону про банкрутство. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2018 відкрито провадження у справі № 910/8482/18 про банкрутство ПрАТ "Сіріус-буд"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 02.10.2018. Постановою Господарського суду міста Києва від 25.10.2018 визнано ПрАТ "Сіріус-буд" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича, заяву арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. залишено без задоволення, та вирішено інші процесуальні питання. Північний апеляційний господарський суд постановою від 05.02.2019 скасував постанову Господарського суду міста Києва від 25.10.2018, а провадження у справі № 910/8482/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Сіріус-буд" закрив. Постановою Верховного Суду від 28.05.2019 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 в частині закриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Сіріус-буд"; в іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 у справі № 910/8482/18 залишено без змін. При цьому, Верховний Суд у постанові від 28.05.2019 зазначив, що питання дотримання та належного проведення боржником процедури самоліквідації юридичної особи вирішується судом саме на етапі відкриття провадження у справі про банкрутство. Як було зазначено вище, доводи апеляційної скарги зводяться до безпідставного, на думку Головного управління ДФС у місті Києві, порушення провадження у даній справі про банкрутство боржника у зв`язку з недотриманням порядку добровільної ліквідації юридичної особи, встановленого статтею 111 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов`язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. Згідно ч. 2 ст. 95 Закону про банкрутство, за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов`язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом. Відповідно до ч. 1 ст. 111 ЦК України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов`язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи. Під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред`явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи (ч. 3 ст. 111 ЦК України). Частиною 7 статті 111 ЦК України передбачено, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період. При зверненні до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, боржник зазначив про наявність рахунків, відкритих у банківських установах, додавши відповідні довідки про залишок грошових коштів на них. При цьому, боржник вказав на неможливість їх закриття станом на час звернення до господарського суду у зв`язку з накладенням арешту на кошти боржника згідно із постановами про арешт коштів боржника від 04.07.2016 та від 24.01.2018 у виконавчому провадженні № 51446996. Отже, неможливість закриття банківських рахунків під час процедури добровільної ліквідації боржника обумовлена об`єктивними обставинами, у зв`язку з чим належить відхилити доводи апеляційної скарги про порушення боржником вимог ч. 3 ст. 111 Цивільного кодексу України при зверненні до господарського суду із заявою про порушення провадження у даній справі. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 у справі №910/8482/18 повернуто без розгляду заяву ПрАТ "Сіріус-буд" про відкриття провадження у справі про банкрутство з приєднаними до неї документами. Ухвала була мотивована недотриманням боржником приписів ст. 111 ЦК України, зокрема ненаданням доказів подання звітності до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування за останній звітний період. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2018 апеляційну скаргу ПрАТ "Сіріус-буд" задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 скасовано; справу № 910/8482/18 передано до Господарського суду міста Києва для розгляду заяви ПрАТ "Сіріус-буд" про відкриття провадження у справі про банкрутство. Судом апеляційної інстанції у постанові від 30.08.2018 встановлено, що головою ліквідаційної комісії ПрАТ "Сіріус-буд" було виконано вимоги ст. 111 ЦК України в чистині подачі звітності до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування за останній звітний період, що вказує на помилковість висновків про повернення заяви ПрАТ "Сіріус-буд" про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду. Постанова Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2018 у цій справі набрала законної сили. Так, ухвалою Господарського суду міст Києва від 02.10.2018 було відкрито провадження у справі №910/8482/18 про банкрутство ПрАТ "Сіріус-буд". Ухвала Господарського суду міста Києва від 02.10.2018 у даній справі набрала законної сили в день її винесення та не була оскаржена. Згідно з ч. 2 ст. 3 ГПК України якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг проти України" та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. Оскільки постанова Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2018 та ухвала Господарського суду міста Києва від 02.10.2018 у даній справі як судові рішення набрали законної сили, не були оскаржені, є чинними і щодо висновків, викладених в них, то на переконання колегії суддів, наступні судові рішення, ухвалені у цій же справі, не можуть їм суперечити. З огляду на зазначене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення боржником ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України, оскільки спростовуються чинними судовими рішеннями у даній справі - ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2018 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2018. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів зазначає, що скаржник в апеляційній скарзі не зазначив будь-яких доводів на спростування висновків суду першої інстанції по суті ухваленої у даній справі постанови про визнання боржника банкрутом, а відтак належить відхилити апеляційні вимоги про її скасування з огляду на норму ст. 269 ГПК України. Оскільки підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у даній справі не встановлено судом апеляційної інстанції, то апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення. 2. Постанову Господарського суду міста Києва від 14.08.2019 у справі № 910/8482/18 залишити без змін. 3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 18.10.2019. Головуючий суддя С.В. Сотніков Судді В.О. Пантелієнко А.А. Верховець