Справа № 916/939/15-г

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 жовтня 2019 року м. Київ Справа № 916/939/15-г Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Огороднік К.М. - головуючий, Банасько О.О., Ткаченко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є., за участю представників: ФГ "Агрохолдинг-2007" - Кондраков В.В., Чернишева А.О., ТзОВ "Ланжерон і К" - АК Бєлоусов І.В. (ліквідатор) розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Фермерського господарства "Агрохолдинг-2007" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.12.2018 у справі № 916/939/15-г за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛАССРАЙЗ" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К" про визнання банкрутом, ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.03.2015 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ""Глассрайз" (далі - ТзОВ "Глассрайз") порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К" (далі - ТзОВ "Ланжерон і К", боржник) у справі № 916/939/15-г. 23.10.2015 ТзОВ "ГЛАССРАЙЗ" звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про визнання недійсним договору купівлі - продажу рухомого майна від 29.12.2014, укладеного між ПАТ "Златобанк", яке діяло від імені ТзОВ "Ланжерон і К", та Фермерським господарством "Агрохолдинг - 2007" (далі - ФГ "Агрохолдинг- 2007") на підставі якого було відчужено рухоме майно - виробниче обладнання, у кількості 267 одиниць згідно додатку № 1 до договору застави від 02.07.2013 №176/12/13-KL/S-1 та додатку №1 до договору купівлі-продажу від 29.12.2014. Заява обґрунтована тим, що ПАТ "Златобанк" реалізовано майно боржника за ціною, значно нижчою ніж ринкова, а саме за 1 803 559 грн. В той час як відповідно до договору застави від 02.07.2013 № 176/12/13-КL/S-1 заставна вартість предмета застави відповідала його ринковій вартості та складала 7 754 906 грн., 18.11.2015 до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання ТзОВ "Глассрайз" про призначення судової оціночної експертизи, в якому заявник просив: призначити у справі судову оціночну експертизу, перед якою поставити питання щодо визначення дійсної ринкової вартості майна, що належало ТОВ "Ланжерон і К"; проведення експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз та зобов`язати ФГ "Агрохолдинг - 2007" забезпечити експертам необхідний доступ до нерухомого майна з метою проведення експертизи. Ухвалою від 02.02.2016 до участі у справі залучено Фермерське господарство „Агрохолдінг - 2007" та Публічне акціонерне товариство „Златобанк". Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.02.2016 призначено судову оціночну експертизу, проведення експертизи доручено Одеському науково - дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - ОНДІСЕ), зобов`язано ФГ "Агрохолдінг-2007" забезпечити доступ і можливість проведення експертизи, тощо. Постановою Господарського суду Одеської області від 31.03.2016 ТзОВ "Ланжерон і К" було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бєлоусова І. В. 31.08.2016 ОНДІСЕ повідомив Господарський суд Одеської області про неможливість виконання експертизи №1056/24 від 15.08.2016 за матеріалами справи №916/939/15-г. Листом від 01.09.2016 за підписом судді ОНДІСЕ було повідомлено, що відповідно до ухвали Господарського суду Одеської області від 23.02.2016 ФГ "Агрохолдінг - 2007" зобов`язано забезпечити доступ до об`єктів і можливість проведення експертизи. ОНДІСЕ листами від 22.11.2016, 29.11.2016 просив суд письмово погодити строки виконання експертизи та клопотав про надання додаткових документів по справі, доказів оплати за виконання експертизи та надання доступу до об`єкта дослідження. 19.10.2017 ОНДІСЕ звернувся до суду з клопотанням про надання доступу до об`єкту дослідження у присутності усіх сторін. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.10.2017 за клопотанням ОНДІСЕ зобов`язано ФГ "Агрохолдінг-2007" забезпечити спеціалістам ОНДІСЕ безперешкодний доступ до об`єкту дослідження, попередньо погодивши час обстеження та зобов`язано всіх сторін по справі бути присутніми при дослідженні об`єкту. Окремою ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.12.2017 зобов`язано ФГ "Агрохолдинг - 2007" забезпечити спеціалістам ОНДІСЕ безперешкодний доступ до об`єкту дослідження, попередньо погодивши час та дату обстеження та зобов`язано всіх сторін по справі бути присутніми при дослідженні об`єкту. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.02.2018 стягнуто з ФГ "Агрохолдинг - 2007" на користь Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штраф у розмірі 8 810,00 грн. у зв`язку з ухиленням від вчинення дій, покладених судом на ФГ "Аргохолдинг 2007", а саме не виконання вимог ухвал суду, не повідомлення про результати розгляду окремої ухвали та зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству з приводу неможливості проведення судової експертизи. 09.02.2018 до Господарського суду Одеської області надійшло повідомлення ОДНІСЕ про неможливість виконання судової комплексної оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи у зв`язку з відсутністю доступу до об`єкта дослідження. ТзОВ "Глассрайз" подано Господарського суду Одеської області клопотання (вх.№17762/18) про залучення до матеріалів справи оригінал висновку експерту за результатами проведення комплексного товарознавчого, оціночно-будівельного, оціночно-земельного експертного дослідження від 21.05.2018 №2/5-18 та експертного висновку Одеської регіональної торгово-промислової палати, проведеного ПП "Бюро Маркуса". Згідно висновку №2/5-18 від 21.05.2018 вартість рухомого майна винзаводу, яке належало на праві власності ТзОВ "Ланжерон і К" станом на 29.14.2014 (дату укладення договору купівлі-продажу між ПАТ "Златобанк" та ФГ "Агрохолдинг - 2007") становила 15 040 731 грн. без ПДВ. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.09.2018, зокрема, залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінагропром". Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій 18.06.2013 між ПАТ "Златобанк" та ТзОВ "Ланжерон і К" укладено кредитний договір № 176/12/13-KL (далі - договір). Згідно з п. 1.2 договору банк надає позичальнику кредит у формі відкриття відкличної кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного п. 1.3 договору, а саме 2 500 000 грн., із кінцевою датою повернення кредитних коштів: не пізніше 17.06.2015. 02.07.2013 між ПАТ "Златобанк" та ТзОВ "Ланжерон і К" укладено договір застави № 176/12/13-KL/S-1, пунктом 2.1 якого, передбачено, що цим договором забезпечуються вимоги заставодержателя щодо сплати заставодавцем (ТзОВ „Ланжерон і К") кожного і всіх його боргових зобов`язань у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі зі всіма змінами та доповненнями до нього. Згідно з п. п. 3.1, 3.1.1, 3.2 договору застави предметом застави за цим договором є рухоме майно - виробниче обладнання, а саме: обладнання в кількості 267 одиниць згідно з додатком № 1, який є невід`ємною частиною договору застави. Предмет застави належить заставодавцю на праві власності. Протягом строку дії цього договору предмет застави зберігається за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, смт. Лиманське, вул. Леніна,39, утримувач ТзОВ „Ланжерон і К". Відповідно до п. 3.3. та п. п. 3.3.2. договору застави від 02.07.2013 заставна вартість предмета застави відповідає ринковій вартості та складає 7 754 906грн. При зверненні стягнення та реалізації предмета застави заставодержатель не буде будь - яким чином обмежений зазначеною вартістю предмета застави. Заставодержатель переглядає вартість предмета застави з урахуванням змін та кон`юнктури ринку не рідше одного разу на рік. За приписами п. п. 4.4.1., 4.4.2., 4.4.3 договору, заставодержатель має право: - у випадку невиконання зобов`язань за кредитним договором, переважно перед іншими кредиторами задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави шляхом його реалізації способом, визначеним на розсуд заставодержателя. - переважно перед іншими кредиторами задовольнити свої вимоги за кредитним договором в тому обсязі, який є на момент фактичного задоволення, зокрема - суму основного боргу, проценти, комісії, неустойку, збитки, завдані простроченням виконання, витрати, пов`язані з утриманням та зверненням стягнення на предмет застави та ін. - звернути стягнення на предмет застави в тому числі достроково, у випадках, передбачених кредитним договором та цим договором обравши на власний розсуд спосіб звернення стягнення. Рішенням (заочним) Київського районного суду м. Одеси від 14.07.2014 у справі №520/3850/14-ц встановлено неналежне виконання ТзОВ "Ланжерон і К" умов кредитного договору від 18.06.2013 № 176/12/13-KL та виникнення у останнього заборгованості перед ПАТ "Златобанк" у сумі 2 350 771,30грн. 29.12.2014 між ПАТ "Златобанк", яке діяло від імені ТзОВ "Ланжерон і К" та ФГ "Агрохолдинг - 2007" було укладено договір купівлі-продажу рухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жуковою Ю.В., реєстровий № 2147. Відповідно до п. 1 наведеного договору продавець передає у власність, а покупець приймає у власність (купує) рухоме майно - виробниче обладнання, а саме - обладнання в кількості 267 одиниць згідно з додатком № 1 до договору застави від 02.07.2013 №176/12/13-KL/S-1, що належить боржнику (ТзОВ "Ланжерон і К") на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна цілісного майнового комплексу 101-11 від 20.11.2003, акту приймання-передачі від 25.11.2003, який є невід`ємною частиною договору купівлі-продажу та зобов`язується оплатити його вартість в порядку та строки, визначені цим договором. Наявність обладнання підтверджується даними бухгалтерського обліку, обладнання обліковується на балансі боржника, що підтверджується балансовою довідкою боржника № 2008 по рахунку № 10 „Основні засоби" станом на 02.07.2013. Пунктом 2 договору купівлі-продажу від 29.12.2014 передбачено, що за домовленістю сторін вартість обладнання, яке є предметом цього договору визначається в сумі 1803 559 грн. Реалізація ПАТ "Златобанк" рухомого майна боржника за ціною, значно нижчою ніж ринкова, а саме лише за 1 803 559 грн., в той час як відповідно до договору застави від 02.07.2013 № 176/12/13-КL/S-1 заставна вартість предмета застави відповідала його ринковій вартості та складала 7 754 906 грн., стало підставою для звернення ТзОВ "ГЛАССРАЙЗ" до господарського суду з даним позовом на підставі ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в межах справи про банкрутство ТОВ "Ланжерон і К". Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.12.2018 заяву ТзОВ "ГЛАССРАЙЗ" задоволено у повному обсязі; визнано недійсним договір купівлі-продажу рухомого майна від 29.12.2014, укладений між ПАТ "Златобанк", яке діяло від імені ТзОВ "Ланжерон і К" та ФГ "Агрохолдинг - 2007", зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жуковою Ю. В. у реєстрі за №2147. Місцевий господарський виходив з того, що відчуження майна боржника за ціною, що є значно нижчою за її ринкову вартість, безпідставно зменшили розмір активів, призвели до зменшення обсягу майна боржника та неспроможності боржника виконати зобов`язання перед кредиторами, а в подальшому стали підставою для порушення щодо боржника справи про банкрутство та визнання банкрутом останнього, що свідчить про наявність підстав для визнання договору купівлі-продажу рухомого майна від 29.12.2014 недійсним в порядку ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.12.2018 у справі № 916/939/15-г залишено без змін, апеляційну скаргу Фермерського господарства "Агрохолдинг - 2007" - без задоволення. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погодилася з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання недійсним спірного договору на підставі ст. 20 Закону про банкрутство, зазначивши при цьому, що невиконання ФГ "Агрохолдинг - 2007" покладених на нього процесуальних обов`язків щодо надання доступу до об`єкту дослідження, унеможливило проведення експертизи, не довело відповідність вартості майна згідно договору в сумі 1 803 559 грн. ринковим цінам на момент укладення договору. Водночас суд визнав, що продаж, здійснений за спірним договором, вчинено відповідно до вимог Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", від імені боржника. Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу ФГ «Агрохолдінг- 2007» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.12.2018 у справі № 916/939/15-г з проханням їх скасувати та передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду. Підставою для скасування скаржник вважає неправильне застосування норми матеріального права та порушення норми процесуального права, а також встановлення обставин справи, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, що призвело до неправильного вирішення спору. Доводить, що судами безпідставно прийнято до уваги експертну оцінку майна, здійснену ПП "Бюро Маркуса", як доказ заниження вартості предмету спірного договору, здійснену за відсутності забезпечення ФГ «Агрохолдінг- 2007» доступу до об`єкта оцінки, який є недопустимим доказом. Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі Ліквідатор ТзОВ "Ланжерон і К" арбітражний керуючий Білоусов І.В. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги ФГ «Агрохолдінг - 2007» в повному обсязі. Відзив мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій правомірно визнали недійсним договір від 29.12.2014. Від ТзОВ "ГЛАССРАЙЗ" надійшов відзив на касаційну скаргу ФГ «Агрохолдінг - 2007», в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на безпідставність викладених доводів та зазначає, що господарські суди повно і всебічно з`ясували всі обставини справи і надали їм належну правову оцінку. Касаційне оскарження Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ФГ "Агрохолдинг-2007 у справі № 916/939/15-г було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Огороднік К.М., суддя - Ткаченко Н. Г., суддя- Банасько О.О., що підтверджується витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2019; в подальшому склад колегії суддів неодноразово змінювався в автоматизованому порядку у зв`язку з відпустками та самовідводом суддів. Ухвалами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2019, від 11.09.2019, від 25.09.2019 розгляд справи неодноразово відкладався. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/939-15-г визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Огороднік К.М., суддя - Банасько О.О., суддя - Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.10.2019. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником. Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правочини (договори) або майнові дії вчинені боржником, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство з такої підстави, зокрема, як здійснення боржником відчуження або придбання майна за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів. Стаття 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є спеціальною по відношенню до загальних, встановлених ЦК України підстав для визнання правочинів недійсними, тобто ця норма передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом. Оскільки Закон про банкрутство передбачає додаткові, спеціальні підстави для визнання правочинів недійсними, укладених протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, дії боржника, які безпідставно чи сумнівно зменшують розмір активів боржника можуть бути розцінені як такі, що направлені на обмеження інтересів кредиторів, призводять до зменшення обсягу майна боржника та неспроможності боржника виконати зобов`язання перед кредиторами та в подальшому - до порушення щодо боржника справи про його банкрутство. Вважаючи вартість реалізації майна банкрута явно заниженою, що впливає на права та інтереси кредиторів у справі про банкрутство по задоволенню їх кредиторських вимог, кредитором ТзОВ "Глассрайз" відповідно до положень статей 10, 20 Закону про банкрутство, було заявлено позовну вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.12.2014. Обґрунтовані сумніви кредитора щодо заниженої вартості підтверджувалися експертним висновком Одеської регіональної торгово-промислової палати та висновком комплексного товарознавчого, оціночно-будівельного, оціночно-земельного експертного дослідження від 21.05.2018 № 2/5-18, здісненого ПП «Бюро Маркуса». Прийнявши до уваги суперечливість наявних в матеріалах справи висновків суб`єктів оціночної діяльності щодо встановлення вартості майна що належало ТзОВ „Ланжерон і К" та було відчужено згідно договорів купівлі - продажу від 26.12.2014 (№ 2026 та № 2027), а саме: винзавода та земельної ділянки площею 0,9787 га, кадастровий номер 5123955400:02:001:0001, що знаходяться за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, смт. Лиманське, вул. Леніна, 39 та обладнання у кількості 267 одиниць, місцевий господарський суд для забезпечення повноти та всебічності дослідження всіх обставин справи ухвалою від 23.02.2016 призначив судово-оціночну експертизу щодо визначення дійсної ринкової вартості рухомого та нерухомого майна. Судами встановлено, що ФГ "Агрохолдинг-2007" ухилився від участі в призначеній судом експертизі, вимоги ухвал від 23.02.2016, від 25.10.2017, від 08.12.2017 про забезпечення доступу до об`єкту дослідження ним виконані не були, внаслідок чого експертиза так і не була проведена. Відповідно до ч. 4 ст. 102 ГПК України у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні. Встановивши ухилення та перешкоджання з боку ФГ "Агрохолдинг-2007" проведенню експертизи, з огляду на те, що обставини щодо дійсної реальної вартості спірного майна банкрута на дату його відчуження мають суттєве значення для розгляду заяви про визнання недійсним договору та є ключовими в розумінні ст. 20 Закону про банкрутство, судами попередніх інстанцій обґрунтовано застосовані положення ч. 4 ст. 102 ГПК України. Тобто, обставини відчуження рухомого майна банкрута за ціною, що є значно нижчою за її ринкової вартість, і створення умов, за яких майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, встановлені судами внаслідок ухилення ФГ "Агрохолдинг-2007" від участі в експертизі, яке перешкоджало її проведенню. При цьому, в касаційні скарзі ФГ "Агрохолдинг-2007" підтверджує факт не забезпечення ним доступу та можливості проведення експертизи ОНДІСЕ. Вказане спростовує доводи касаційної скарги про те, що звіт ПП "Бюро Маркуса" через його недоліки не спростовує висновків ТзОВ «Експерт-Альянс» про експерту вартість майна на дату укладання спірного договору, оскільки обставини необхідні для визнання відповідного правочину недійсним визнані судами встановленими попередніх інстанцій саме через перешкоджання скаржника проведенню призначеної судом оціночної експертизи. В судових рішеннях звіт про оцінку ПП "Бюро Маркуса" не визнано основним доказом у цій справі, він оцінювався за загальними правилами оцінки доказів у відповідності до положень ст. 104 ГПК України, що спростовує доводи касаційної скарги про неналежне обґрунтування оскаржуваних судових рішень. У підсумку, врахувавши, що дії боржника з відчуження майна за ціною, що є значно нижчою за її ринкову вартість, безпідставно зменшили розмір активів, направлені на обмеження інтересів кредиторів, призвели до зменшення обсягу майна боржника та неспроможність боржника виконати зобов`язання перед кредиторами, а в подальшому стали підставою для порушення щодо боржника справи про банкрутство та визнання банкрутом останнього, договір купівлі-продажу предмету застави від 29.12.2014, укладений між ПАТ "Златобанк" від імені ТОВ "Ланжерон і К" та ФГ "Агрохолдинг - 2007" рухомого майна у кількості 267 одиниць, що належало на праві власності ТОВ "Ланжерон і К", суд першої інстанції, з яким погодився суд другої інстанції, дійшов висновку, що договір купівлі-продажу предмету застави від 29.12.2014 підлягає визнанню недійсним в порядку ч. 1 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Аргументи касаційної скарги про залишення поза увагою звіту ТзОВ «Експерт-Альянс», про його неналежну оцінку як доказу у справі, про неправомірне відхилення посилання ФГ"Агрохолдинг-2007" на судові рішення у справі № 916/3920/15 не знайшли свого підтвердження, доводи касаційної скарги ФГ "Агрохолдинг-2007" фактично збігаються із доводами, яким надано оцінку судами першої та другої інстанції, та обґрунтовано відхилено, крім того, зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до ст. 300 ГПК України, виходить за межі повноважень Суду касаційної інстанції. Саме по собі відхилення судом доказів скаржника, з урахуванням обставин конкретної справи, не є тотожним недослідженню таких доказів у розумінні ч. 3 ст. 310 ГПК України. Касаційний господарський суд з огляду на межі повноважень, які закріплені в ч. ч. 2, 3 ст. 300 ГПК України, відхиляє доводи скаржника щодо неприйняття до уваги доводів про суттєві недоліки звіту про незалежну оцінку розмірів збитків, які вплинули на розрахунок збитків, оскільки ці доводи стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судами, та переоцінки оцінених ними доказів у справі. Водночас, Верховний Суд відзначає, що зі змісту тексту судових рішень вбачається, що судами вказані факти досліджувались та встановлювались. Зазначаючи про неправильне застосування і порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, скаржник фактично вдається до розгляду питань, пов`язаних із встановленням обставин справи та переоцінкою доказів у ній, що в силу положень ч. 2 ст. 300 ГПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Посилання скаржника на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 904/8549/17 є безпідставним, оскільки предмети позовів є різними, а правовідносини не є подібними. Наведеним повністю спростовуються доводи ФГ "Агрохолдинг-2007" щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних рішення та постанови судів попередніх інстанцій. Судова колегія звертає увагу, що у ситуації, коли позов заявлено у межах справи про банкрутство і відповідно вирішення цього спору стосується, крім сторін спору, інтересів великого кола осіб (кредиторів боржника) та має прямим наслідком розгляд питання зміни розміру ліквідаційної маси боржника, то крім принципу змагальності сторін суди правомірно керуватися і принципом об`єктивної істини, який вимагає перевірки відповідності стверджень або заперечень сторін їх дійсній наявності чи відсутності стосовно існуючих об`єктивно речей, фактів, ідей (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.09.2018 у справі №910/9741/13). Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України). Суд також звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини (п.40 рішення у справі "Пономарьов проти України", mutatis mutandis п. 52 рішення у справі "Рябих проти Росії"), який наголошує, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 ГПК України, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові витрати У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на заявника касаційної скарги. Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, - П О С Т А Н О В И В : 1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Агрохолдинг-2007" залишити без задоволення. 2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.12.2018 у справі №916/939/15-г залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню. Головуючий, суддя Огороднік К.М. Судді Банасько О.О. Ткаченко Н.Г.