Справа № 43/138

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] УХВАЛА про повернення апеляційної скарги "25" листопада 2019 р. Справа№ 43/138 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Верховця А.А. суддів: Пантелієнка В.О. Доманської М.Л. розглянувши матеріали апеляційної Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 у справі №43/138 (судді: Пасько М.В.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіндека" про банкрутство ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 залишено без задоволення клопотання керуючого санацією боржника №02-03.75 від 24.09.2019 про продовження строку санації. Задоволено заяву керуючого санацією боржника про затвердження мирової угоди у справі №43/138. Затверджено мирову угоду укладену між кредиторами та боржником у справі №43/138 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіндека". Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Київській області 28.09.2019 (згідно поштового штемпелю на конверті) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 у справі №43/138. Одночасно скаржник порушив клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що повний текст оскаржуваної ухвали отримано контролюючим органом 17.10.2019. Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 06.11.2019 зазначена апеляційна скарга передана на розгляд складу колегії суддів: головуючий суддя Верховець А.А., судді: Доманська М.Л., Пантелієнко В.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 у справі № 43/138 - залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України з підстав неподання доказів надсилання копії скарги іншим сторонам у справі та доказів сплати судового збору у встановленому розмірі. 25.11.2019 до суду апеляційної інстанції від Головного управління ДФС у Київській області надійшло клопотання, згідно якого скаржник просить суд надати достатній строк для виконання вимог ухвали щодо сплати судового збору та відстрочити сплату судового збору до винесення рішення по суті. Північний апеляційний господарський суд розглянувши клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, зазначає наступне. В обґрунтування клопотання про надання достатнього строку для виконання вимог ухвали щодо сплати судового збору скаржник зазначає, що Головне управління ДФС у Київській області вживає заходи по виконанню процесуального обов`язку зі сплати судового збору у розмірі 1 762,00 грн, однак на момент закінчення строку на усунення недоліків до управління правового забезпечення не надійшло платіжне доручення про сплату судового збору. Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Суд апеляційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до апеляційних скарг. Згідно з частиною 2 статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Разом з тим, строк наданий для усунення недоліків апеляційної скарги встановлюється законом (частина 2 статті 174 ГПК України), а тому він не може бути продовжений судом, оскільки відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України строк, встановлений законом може бути лише поновлений судом, а не продовжений (аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №908/710/18). Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання скаржника про продовження судом строку на усунення недоліків його апеляційної скарги на підставі частини 2 статті 119 ГПК України необхідно відмовити. Щодо клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по суті, Північний апеляційний господарський суд відмічає наступне. Як було зазначено вище, ГУ ДФС у Київській області просило відстрочити сплату судового збору до винесення рішення по суті у разі відмови у наданні додаткового строку для виконання вимог ухвали у зв`язку з безспірним списанням коштів з рахунків ГУ ДФС у Київській області та у зв`язку з не проведенням платежів за платіжним дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов`язаних із централізованим обслуговуванням боржника, за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у п. 25 Постанови, тим самим вказуючи на неможливість останнім виконати вимоги ухвали суду від 11.11.2019 та усунути недоліки апеляційної скарги. Відповідно до норм ст. 8 Закону України „Про судовий збір" в чинній редакції враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Судова колегія зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України „Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону. Таким чином, відстрочення сплати судового збору та звільнення від такої сплати є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, з апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами. Проте, як вбачається з апеляційної скарги, скаржником при зверненні з відповідним клопотанням, в порушення норм статей 73-80 ГПК України, не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження викладених у ньому обставин та доказів того, що фінансове становище останньої унеможливлює сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Апелянтом не вказано також, що він підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір". Крім того, у заявленому клопотанні не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище заявника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі. Під час розгляду клопотання скаржника судова колегія також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі „Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі „Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду. При цьому, колегія суддів звертає увагу скаржника, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням скаржника, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення. Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України „Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати. За таких обставин, оскільки доводи апелянта в обґрунтування причин відстрочення йому сплати судового збору за подання апеляційної скарги є недостатніми та непереконливими, а також не підтверджені жодними доказами, то у суду відсутні підстави для задоволення клопотання Головного управління ДФС у Київській області про відстрочення скаржнику сплати судового збору з викладених у апеляційній скарзі мотивів. Таким чином, протягом встановленого судом строку та станом на час постановлення даної ухвали, скаржник не усунув недоліків поданої ним апеляційної скарги, та не надав суду доказів сплати судового збору, що є підставою для повернення апеляційної скарги ГУ ДФС у Київській області без розгляду як такої, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо її форми. Згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Про вказані наслідки Головне управління ДФС у Київській області було повідомлено в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019. За таких обставин, апеляційна скарга Головного управління ДФС у Київській області у справі № 43/138 вважається неподаною та підлягає поверненню заявнику без розгляду на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства з підстави не усунення її недоліків. Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків. Відповідно до ч. 8 ст. 260 ГПК України копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга підлягає поверненню, належить залишити без розгляду клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження. Керуючись статтями 174, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд - УХВАЛИВ : 1. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Київській області про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги. 2. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Київській області про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по суті. 3. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 у справі № 43/138, з доданими до неї документами, повернути скаржнику без розгляду. 4. Копію ухвали Північного апеляційного господарського суду надіслати учасникам справи. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України, оскаржується в порядку ст.ст. 287, 288 ГПК України. Головуючий суддя А.А. Верховець Судді В.О. Пантелієнко М.Л. Доманська