Справа № 1-24-7-5/297-06-7817

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 січня 2020 року м. Одеса Справа № 1-24-7-5/297-06-7817 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Богатиря К.В. Суддів: Головея В.М., Разюк Г.П. Секретар судового засідання Арустамян К.А. Представники сторін: Від ГТУЮ в Одеській області - Волков Д.О., довіреність № 03-05/457, дата видачі : 10.01.20; посвідчення №ОД0219 від 05.09.17; Від ОСОБА_1 - адвокат Лепеха К.Г., посвідчення № 2361, дата видачі : 25.09.12; Прокурор - Озерова О.Д., посвідчення № 035121, дата видачі : 13.08.15; Від ВАТ «Холдингова компанія Краян» - адвокат Недашківський А.В., посвідчення № 002830, дата видачі : 15.06.16; Від кредиторів - ОСОБА_24, паспорт серія НОМЕР_1 , дата видачі : 21.11.97; Від кредиторів - ОСОБА_3 , паспорт серія НОМЕР_2 , дата видачі : 03.06.96; Від кредиторів - ОСОБА_4 , паспорт серія НОМЕР_3 , дата видачі : 21.01.02; Від кредиторів - ОСОБА_5 , паспорт серія НОМЕР_4 , дата видачі : 20.10.99; Від Фонду державного майна України - Лисюк В.В., довіреність № 490, дата видачі : 27.12.20; паспорт НОМЕР_5 від24.12.15; Від Кредиторів - ОСОБА_6 , паспорт серія НОМЕР_6 , дата видачі : 01.10.98; Від кредиторів - ОСОБА_7 , паспорт серія НОМЕР_7 , дата видачі : 26.12.97; Від кредиторів - ОСОБА_8 , довіреність № б/н, дата видачі : 17.01.18; паспорт КК НОМЕР_8 ; Арбітражний керуючий - Фоменко М.С., паспорт серія НОМЕР_9 , дата видачі : 26.10.06; Від кредиторів - ОСОБА_9 , паспорт серія НОМЕР_10 , дата видачі : 19.04.00; Від кредиторів - ОСОБА_10 , паспорт серія НОМЕР_11 , дата видачі : 21.02.97; розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07 березня 2018 року про відмову у задоволенні заяви про визнання недійсними результатів першого аукціону, повторного аукціону та другого повторного аукціону з продажу майна ВАТ «Холдингова компанія «КРАЯН» (суддя суду першої інстанції: Грабован Л.І.; час і місце винесення ухвали: 07.03.2018 о 14:43, пр. Шевченка, 29, м. Одеса, Господарський суд Одеської області, зал судового засідання № 9) по справі № 1-24-7-5/297-06-7817 за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕКСТІЛЬМАШ» до боржника Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «КРАЯН» за участю Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Прокуратури м. Одеси про визнання банкрутом В С Т А Н О В И В: Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.08.2006 (т. 1 а.с 1-3) прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕКСТІЛЬМАШ» до розгляду та порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «КРАЯН», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.09.2006 (т. 1 а.с. 157-160) визнано ТОВ «Укртекстільмаш» кредитором ВАТ «Холдингова компанія «Краян», введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майном боржника призначено арбітражного керуючого Сафронову С.В., залучено до участі у справі Фонд державного майна України як учасника у справі про банкрутство ВАТ «Холдингова компанія «Краян». Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.03.2007 (т. 19 а.с. 131-137) затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ «Холдингова компанія «Краян» з вказівкою сум визнаних вимог та черговістю їх задоволення. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.11.2007 (т. 32 а.с.113-118) введено процедуру санації ВАТ «ХК «Краян», призначено керуючим санацією ВАТ «ХК «Краян» арбітражного керуючого Нестеренко С.С. Постановою господарського суду Одеської області від 25.07.2014 припинено процедуру санації ВАТ «Холдингова компанія «Краян» та припинено повноваження керуючого санацією арбітражного керуючого Фоменко М.С., визнано ВАТ «Холдингова компанія «Краян» - банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру, передбачену ст.ст. 37 - 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», призначено ліквідатором ВАТ «Холдингова компанія «Краян» арбітражного керуючого Фоменко М.С. 04.01.2016 проведено аукціон з продажу майна боржника (т. 111, а.с. 53-69), за результатами якого між боржником в особі ліквідатора Фоменко М.С. (продавець) та UAB NASTER (покупець) укладеного договір від 10.02.2016 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу банкрута на аукціоні (т. 111, а.с. 70-73) та складено акт про передання права власності на куплене нерухоме майно (цілісний майновий комплекс ВАТ «ХК «Краян») (т. 111, а.с. 74-84). У липні 2017 кредитор ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області із заявою (т. 117, а.с. 40-56), з урахуванням уточнень (т. 121, а.с. 31-50), про визнання недійсними результатів першого аукціону, повторного аукціону та другого повторного аукціону з продажу майна ВАТ «Холдингова компанія «Краян», а саме цілісного майнового комплексу, що складається з: майно № 1 - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 9/1, майно № 2 - виробничо - складські будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Шота Руставелі, 5, майно № 3 - нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Високий, 17, майно № 4 - адміністративно - виробничі приміщення, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2, майно № 5 - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2, майно № 6 - виробниче обладнання, офісна техніка та меблі, технічне обладнання та інше рухоме майно в кількості 363 найменувань, майно № 7 - автотранспорт в кількості 25 одиниць, що було проведено ТБ «Електронні торги України»; визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу банкрута на аукціоні від 10.02.2016р., укладеного з переможцем аукціону ЗАТ UAB NASTER та ВАТ «Холдингова компанія «Краян» в особі ліквідатора Фоменко М.С. та стягнення з ВАТ «Холдингова компанія «Краян» та ТБ «Перший електронний майданчик», що є правонаступником ТБ «Електронні торги України» судових витрат, пов`язаних із розглядом справи. В обґрунтування вищевказаної заяви ОСОБА_1 зазначив, що частина його грошових вимог до боржника не була погашена, як і вимоги інших кредиторів першої черги. Заявник вважає, що порушення права його як кредитора сталося внаслідок грубого порушення приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якими врегульовано процедури визначення ліквідаційної маси, порядку підготовки (організації) та проведення аукціону з продажу майна банкрута ВАТ «ХК «Краян». За твердженням заявника, ліквідатором ВАТ «Холдингова компанія «Краян» не зважаючи на вимоги суду, не була створена ліквідаційна комісія, погодження переліку ліквідаційної маси банкрута було проведено з порушенням приписів чинного законодавства, оскільки перелік ліквідаційної маси був погоджений ФДМУ без наявності реєстру вимог кредиторів. За твердженням заявника, щодо майна боржника, яке увійшло до переліку ліквідаційної маси у Реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься ряд обтяжень. Щодо порушень порядку проведення першого аукціону заявник вказує, що початкова вартість майна боржника та номери публікацій про проведення аукціону з продажу майна боржника, визначені на сайтах ТБ «Електронні торги України», Мінюсту України та ВГСУ, відрізняються. До того ж, за твердженням заявника, організатором проводилися двоє різних торгів з продажу одного й того ж майна, тобто публікація про скасування першого аукціону була опублікована пізніше, ніж публікація про проведення паралельного першого аукціону. З аналізу публікацій на сайті Мінюсту та ВГСУ про проведення паралельних перших торгів та публікації про визнання аукціону таким, що не відбувся, заявник робить висновок, що організатор аукціону надав бажаючим взяти участь у аукціоні тільки дві доби для того, щоб зареєструватися як учасники аукціону, в той час, коли цей аукціон мав відбутися тільки через місяць. Як стверджує заявник, організатор аукціону, прописуючи в оголошенні про проведення аукціону порядок реєстрації учасників аукціону, поставив свідомо нездійсненні умови реєстрації, що є штучним створенням перепон для участі у електронних торгах. Такі порушення, на думку заявника, обмежують кількість учасників торгів, можуть вплинути на формування продажної ціни лота, суперечать вимогам ст. 61 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому є суттєвими підставами для визнання прилюдних торгів недійсними. З приводу порушень порядку проведення повторного аукціону заявником вказано, що організатором аукціону надана недостовірна інформація щодо предмету аукціону, відрізняються номера лотів, зазначених на сайті організатора аукціону в розділі «параметри аукціону» і в розділі «офіційний текст оголошення», а також публікація на сайтах Мінюсту та ВГСУ. На думку заявника, розміщення інформації на сайті організатора аукціону (електронних торгів) про продаж цілісного майнового комплексу ВАТ «Холдингова компанія «Краян» в розділі «Право вимоги» є некоректним та незаконним. Організатор аукціону, як вважає заявник, фактично приховав інформацію від потенційного покупця, чим перешкоджав покупцям отримати достовірну інформацію про аукціон. Заявник також вказує на порушення строків проведення другого повторного аукціону, оскільки між оголошенням про результати проведення повторного аукціону, як такого, що не відбувся, оголошення про проведення другого повторного аукціону, пройшло чотири місяця та дев`ятнадцять діб, проте, враховуючи приписи ч. 1 ст. 65 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», другий повторний аукціон мав відбутися протягом місяця. Фактично ж проведення аукціону відбулося через шість місяців та три доби, чим порушено вимоги наведеної норми та внаслідок чого було звужено кількість осіб, які б могли прийняти участь у аукціоні з продажу майна банкрута Щодо порушень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме правил оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту під час проведення всіх торгів, заявник вказує, що на протязі всього часу проведення аукціонів (першого, повторного, другого повторного) з продажу майна банкрута відбулося без розміщення оголошення про його проведення на нерухомому майні, яке було предметом продажу, що є істотним порушенням процедури. Також за твердженням заявника наявний у матеріалах справи договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу банкрута від 10.02.2016, не посвідчений нотаріально, був укладений ліквідатором з переможцем аукціону UAB NASTER за тридцять сім днів після оголошення переможця торгів, що дає підстави вважати строк на укладення даного договору порушеним. На думку заявника замовником (ліквідатором) і організатором аукціону (електронних торгів) з продажу майна банкрута були порушені норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які регламентують порядок підготовки та проведення аукціону в процедурах банкрутства, а саме: створення ліквідаційної комісії; правил, які регулюють порядок формування ліквідаційної комісії; питання визначення початкової вартості майна банкрута; правил, які визначають процедуру підготовки (організації) аукціону; правил, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту (обсягу інформації і надання недостовірної інформації); самого порядку проведення аукціону (першого, повторного, другого повторного аукціонів), штучне обмеження кількості учасників торгів; дотримання строків проведення аукціону (проведення аукціону поза граничним строком його можливого проведення), що є вагомими підставами для визнання результатів аукціонів недійсними. У доповненні та уточненні до заяви ОСОБА_1 вказує на наявність, на його думку, порушення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо правил оприлюднення оголошення про проведення аукціону, надання достовірної інформації та вимог до змісту оголошення під час проведення всіх торгів, а саме: не розміщенні оголошення про його проведення на нерухомому майні; відсутність повної та правдивої інформації щодо майна в частині інформації щодо зареєстрованих заборон та арештів на нерухоме майно; а також на той факт, що протягом одного року, тобто 04.01.2016 весь цілісний майновий комплекс ВАТ «ХК «Краян», було продано лише за 11 534 898,73 грн., а 19.10.2016р. тільки одну будівлю заводу ВАТ «ХК «Краян» було перепродано за ціною 185 000 000 грн., що за твердженням заявника свідчить про те, що реальна ціна майна банкрута була занижена у десятки разів. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.03.2018 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про визнання недійсними результатів першого аукціону, повторного аукціону та другого повторного аукціону з продажу майна ВАТ «Холдингова компанія «Краян», а саме цілісного майнового комплексу, що складається з: майно № 1 - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 9/1, майно № 2 - виробничо - складські будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Шота Руставелі, 5, майно № 3 - нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Високий, 17, майно № 4 - адміністративно - виробничі приміщення, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2, майно № 5 - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2, майно № 6 - виробниче обладнання, офісна техніка та меблі, технічне обладнання та інше рухоме майно в кількості 363 найменувань, майно № 7 - автотранспорт в кількості 25 одиниць, що було проведено ТБ «Електронні торги України»; визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу банкрута на аукціоні від 10.02.2016р., укладеного з переможцем аукціону ЗАТ UAB NASTER та ВАТ «Холдингова компанія «Краян» в особі ліквідатора Фоменко М.С. та стягнення з ВАТ «Холдингова компанія «Краян» та ТБ «Перший електронний майданчик», що є правонаступником ТБ «Електронні торги України» судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції, посилаючись на приписи ч. 8 ст. 44, ч. 3 ст. 55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначив, що законодавець прямо пов`язує законність проведення аукціону із законністю правочинів, укладених з метою його реалізації: договорів, а також інших юридично значимих дій, пов`язаних з оформленням права власності на майно. При цьому сам по собі аукціон та його результат не є підставою для відчуження майна боржника, а є лише передумовою для укладення між переможцем та боржником відповідного правочину - договору купівлі-продажу майна та подальшого оформлення правовстановлюючих документів про право власності на придбане майно. Тобто аукціон є лише засобом досягнення результату у вигляді відчуження майна боржника. Підставою ж для визнання недійсними аукціону, як самостійного правочину, є виключно порушення встановлених законодавством правил його проведення, зокрема процедури підготовки, проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону. Місцевий господарський суд відзначив, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Об`єктом захисту визначається порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. В свою чергу, порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи. Тобто порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими. Посилаючись на приписи ч. 4 ст. 40, ч. 1 ст. 41, ч. 2 ст. 44, ст. 45, ч. 1 ст. 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» Господарський суд Одеської області відзначив, що ліквідатором проведено ліквідаційну процедуру, організовано аукціон з продажу майна банкрута, укладено договір купівлі-продажу майна з переможцем, задоволено вимоги кредиторів першої черги за рахунок виручених коштів, зокрема й вимоги ОСОБА_1 . Таким чином за твердженням суду першої інстанції грошове зобов`язання банкрута перед ОСОБА_1 , визначене ухвалою господарського від 10.07.2015, є погашеним шляхом задоволення у повному обсязі. При цьому судом відзначено, що частина боргу була оплачена ліквідатором банкрута у 2016 відповідно до вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а частина з порушенням вказаних положень Закону через два роки тільки після постановлення судом ухвали про зобов`язання ліквідатора здійснити таке перерахування. Твердження заявника про порушення права на отримання належної суми вимог ОСОБА_1 в розмірі 291 375,66 грн. та те, що порушення права його як кредитора сталося внаслідок порушення приписів законодавства про банкрутство, якими врегульовано процедури визначення ліквідаційної маси, порядку підготовки (організації) та проведення аукціону з продажу майна банкрута ВАТ «ХК «Краян», та невиконання ліквідатором Фоменко М.С. вимог ухвал суду, постановлених під час провадження по справі, у зв`язку з чим цілісний майновий комплекс банкрута відчужено за заниженою ціною, судом не прийнято до уваги, оскільки, вимоги ОСОБА_1 в сумі 291 375,66 грн., які слід було задовольнити за рахунок коштів, виручених від продажу майна банкрута, залишились незадоволеними, тому суд задовольнив скаргу ОСОБА_1 та зобов`язав ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Фоменко М.С. провести з ним повний розрахунок та перерахувати йому грошові кошти у розмірі 291 375,66 грн. Тобто на думку суду першої інстанції очевидним є той факт, що незадоволення частини вимог ОСОБА_1 відбулось внаслідок несвоєчасного перерахування ліквідатором вказаних коштів, незважаючи на те, що виручених за рахунок проданого майна банкрута коштів було цілком достатньо для задоволення вимог кредиторів першої черги за реєстром вимог кредиторів, затверджених господарським судом до проведення торгів, у т.ч. ОСОБА_1 Внаслідок вказаного порушення, допущеного ліквідатором, судом і була задоволена скарга ОСОБА_1 на його дії та зобов`язано перерахувати залишок несплаченої суми, що станом на 07.03.2018 було виконано ліквідатором, кошти зараховані на депозитний рахунок нотаріуса. Враховуючи викладене, Господарський суд Одеської області дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не доведено, що результати аукціону та укладений договір купівлі-продажу порушили його права і законні інтереси, враховуючи відсутність зв`язку із визначенням суми, за яку продано майно, якої було достатньо для задоволення його вимог, та відсутність заборгованості, яка деякий час залишалась незадоволеною. Уявлення заявника про невідповідність аукціону та договору нормам чинного законодавства за відсутності при цьому порушення його прав та інтересів, на думку суду першої інстанції не є самостійною підставою для визнання недійсним аукціону та договору у судовому порядку, оскільки відповідно до приписів ч. 2 ст. 4 ГПК України особа звертається до суду саме за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів. 26.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.03.2018 скасувати та ухвалити постанову, якою визнати недійсними результати першого аукціону, повторного аукціону та другого повторного аукціону з продажу майна з продажу майна ВАТ «Холдингова компанія «Краян», а саме цілісного майнового комплексу, що складається з: майно № 1 - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 9/1, майно № 2 - виробничо - складські будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Шота Руставелі, 5, майно № 3 - нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Високий, 17, майно № 4 - адміністративно - виробничі приміщення, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2, майно № 5 - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2, майно № 6 - виробниче обладнання, офісна техніка та меблі, технічне обладнання та інше рухоме майно в кількості 363 найменувань, майно № 7 - автотранспорт в кількості 25 одиниць, що було проведено ТБ «Електронні торги України», визнати недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу банкрута на аукціоні від 10.02.2016, укладений з переможцем аукціону ЗАТ UAB NASTER та ВАТ «Холдингова компанія «Краян» в особі ліквідатора Фоменко М.С. та стягнути з ВАТ «Холдингова компанія «Краян» та ТБ «Перший електронний майданчик», що є правонаступником ТБ «Електронні торги України» судові витрати, пов`язаних із розглядом справи. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що необ`єктивність та упередженість суду першої інстанції в супроводі з неправильним застосуванням норм матеріально права, порушення норм процесуального права, неповнота судового розгляду і невідповідність висновків суду фактичним обставинами справи призвели до постановлення ухвали, яка є несправедливою, необґрунтованою, невмотивованою та незаконною. Апелянт зазначає, що з аналізу публікацій на сайті Мінюсту та ВГСУ щодо проведення аукціону з продажу майна боржника можливо зробити висновок, що організатор аукціону не надав особам, які бажають прийняти участь у аукціоні достатньої кількості часу задля реєстрації як учасників аукціону. Крім того апелянт зазначає, що за вказаний короткий проміжок часу учасник аукціону мав вчинити ряд дії, зокрема, сплатити гарантійний внесок. При цьому скаржник з посиланням на приписи п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» зазначає, що навіть, якщо би потенційний учасник аукціону на час розміщення публікації про проведення аукціону надав би банку доручення про перерахування гарантійного внеску на рахунки організатора аукціону, то банк міг би ці кошти перераховувати на рахунки організатора аукціону з огляду на обмеженість часу для такого перерахування Скаржник вважає, що організатор аукціону, прописуючи в оголошенні про проведення аукціону порядок реєстрації учасників аукціону, поставив свідомо нездійсненні умови реєстрації, що є штучним створенням перепон для участі у електронних торгах. Такі порушення, на думку апелянта, обмежують кількість учасників торгів, можуть вплинути на формування ціни лота, суперечать вимогам ст.61 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому є суттєвими підставами для визнання прилюдних торгів недійсними. Також апелянт зазначає, що при проведенні повторного аукціону з продажу майна банкрута, організатором аукціону було допущено порушення процедури підготовки і порядку проведення аукціону, зокрема, організатором аукціону надана недостовірна інформація щодо предмету аукціону. Так за твердженням апелянта відрізняються номера лотів вказаних на сайті організатора аукціону в розділі «параметри аукціону» і в розділі «офіційний текст оголошення», а також в публікаціях на сайтах Мінюсту та ВГСУ. Скаржник звертає увагу, що організатором аукціону змінено умови реєстрації потенційних учасників аукціону вже після того, як оголошення про проведення аукціону було розміщено на офіційному сайті Мінюсту та ВГСУ, зокрема змінена дата останнього дня подачі заявок на участь в аукціоні. Крім того, як стверджує апелянт, організатором аукціону приховувалась інформація щодо проведення аукціону від потенційних учасників аукціону шляхом розміщення інформації про аукціон в розділах сайту, які не відносяться до нерухомого майна або цілісних майнових комплексів. Так посилаючись на приписи ст. 68 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» апелянт вважає, що в даному випадку розміщення інформації на сайті організатора аукціону (електронних торгів) про продаж цілісного майнового комплексу ВАТ «ХК «Краян» в розділі «Право вимоги» є неправильним, протизаконним та направленим на перешкоджання потенційним учасникам аукціону в отриманні достовірної інформації про аукціон. Також за твердженням апелянта в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують правомірність визначення початкової ціни при продажі майна ВАТ «ХК «Краян» при проведенні аукціону, організатором в якому виступило ТБ «Електроні торги України», оскільки у наявних матеріалах справи міститься лише копія першого аркушу звіту про незалежну оцінку майна боржника, у той час як оригіналу або копії даного звіту арбітражним керуючим до суду не надано. Скаржник також відзначає, що подаючи заяву про участь в електронних торгах по лоту з додатками до неї, зокрема скан-копій двох платіжних документів ТОВ «Агрохолдинг Бессарабія», зарахування сплати реєстраційного та гарантійного внесків до розрахункового рахунку було здійснено після спливу граничного строку (часу) прийому заяв, передбаченого в оголошенні, а тому ТБ «Електронні торги України» було зобов`язано відмовити в допуску цього заявника до електронних торгів. Апелянт також наголошує, що на протязі всього часу проведення аукціонів (першого, повторного, другого повторного) з продажу майна банкрута відбулося без розміщення оголошення про його проведення на нерухомому майні, яке було предметом продажу, що в свою чергу є істотним порушенням процедури. Крім того, як стверджує апелянт, ліквідатор не надав достовірну інформацію про об`єкти, які включені до ліквідаційної маси, оскільки згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за нерухомістю, що входить до цілісного майнового комплексу ВАТ «ХК «Краян», міститься ряд обтяжень. Апелянт зазначає, що ліквідатором ВАТ «ХК «Краян» не було здійснено необхідних дій, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» задля того, щоб скасувати всі обтяження (заборони, арешти) на нерухомому майні банкрута шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З огляду на вказане апелянт вважає, що ліквідатором було надано Фонду державного майна України неправдиві відомості про відсутність обтяжень стосовно нерухомого майна ВАТ «ХК «Краян», яке включено до переліку ліквідаційної маси. Відтак, на думку апелянта, арбітражним керуючим Фоменко М.С. було введено в оману Фонд державного майна України, а тому погодження переліку ліквідаційної маси банкрута ВАТ «ХК «Краян» було проведено з порушенням законодавства України. Крім того, за твердженням апелянта є необґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо того, що за час ліквідаційної процедури не надходили скарги на дії арбітражного керуючого Фоменко М.С., зокрема щодо погодження ліквідаційної маси ФДМУ, оскільки в процесі судового засідання, яке відбулось 07.03.2018 року, судом, до виходу до нарадчої кімнати, було поставлено питання на обговорення з учасниками провадження щодо порядку розгляду скарги на дії арбітражного керуючого Фоменко М.С. стосовно визнання незаконними дії ліквідатора ВАТ «ХК «Краян» арбітражного керуючого Фоменко М.С., які полягають у наданні неправдивої інформації Фонду державного майна України і за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи. Посилаючись на приписи ст.ст. 69, 71 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» апелянт зазначає, що наявний в матеріалах справи Договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу банкрута від 10.02.2016, не посвідчений нотаріально, було укладено ліквідатором з переможцем аукціону - ЗАТ UAB NASTER за 37 днів після оголошення переможця торгів, що дає підстави вважати строк на укладення даного договору порушеним, у зв`язку з невчасним надходженням коштів за придбане майно на рахунок організатора аукціону. Апелянт також зауважує, що за клопотаннями ОСОБА_11 М ОСОБА_12 судом було постановлено три ухвали про витребування додаткових документів, про які не було зазначено в оскаржуваній ухвалі суду серед процесуальних дій у справі. Незазначення в оскаржуваній ухвалі вищенаведених процесуальних дій суду в ході розгляду справи і, як наслідок, ігнорування порушень, виявлених у витребуваних доказах, та аргументів, на які ОСОБА_1 вказував у письмових поясненнях, на думку апелянта свідчать про упередженість суду першої інстанції. Крім того скаржник відзначає, що рішенням Одеської міської ради № 1317-VII від 19.10.2016 року було надано згоду на придбання у комунальну власність територіальної громади м. Одеси нежитлового приміщення (адміністративно-виробничі приміщення ВАТ «ХК «Краян»), розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2. За твердженням апелянта протягом одного року весь цілісний майновий комплекс ВАТ «ХК «Краян» було продано лише за 11 534 898,73 грн., у той час як одну будівлю заводу ВАТ «ХК «Краян» (Майно № 4) було перепродано за ціною 185 000 000,00 гривень. До того ж, згідно висновків комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи ринкова вартість об`єкта нерухомого майна - адміністративних будівель, що розташовані за адресою: м. Одеса. вул. Косовська. 2-Д, могла складати 110 808 861 грн. з урахуванням ПДВ. Щодо висновків суду про відсутність порушеного права ОСОБА_1 , апелянт зазначив наступне. Так у зв`язку із тим, що грошові вимоги ОСОБА_1 не було погашено у повному обсязі, він звернувся до Господарського суду Одеської області зі скаргою на бездіяльність арбітражного керуючого у справі про банкрутство ВАТ «ХК «КРАЯН», проте, зважаючи на те, що зазначена скарга біля півтора роки не розглядалась судом, кредитор ОСОБА_1 через своє порушене право був вимушений звернутися до суду з іншою заявою про визнання недійсними результатів аукціону. Апелянт зауважив, що він займав посаду голови правління Відкритого у акціонерного товариства «Холдингова компанія «Краян» з 1997р. по 2015р., тому часткове задоволення його кредиторських вимог - це не звичайний збіг обставин. Як стверджує скаржник, арбітражний керуючий Фоменко М.С. як новий керівник ВАТ «ХК «КРАЯН», відчувала особисту неприязнь до попереднього керівника підприємства в особі ОСОБА_1 , що підтверджується зверненнями до правоохоронних органів, зокрема до прокурора Одеської області від 23.05.2013. Між тим в результаті проведених перевірок на підставі звернень ОСОБА_13 не було виявлено жодних порушень законодавства України з боку ОСОБА_1 . Водночас, за твердженням апелянта, коли майно банкрута ВАТ «ХК «КРАЯН» було продано на аукціоні, ліквідатор Фоменко М.С., яка була наділена повноваженнями розподілу виручених грошових коштів серед кредиторів, вирішила помститися ОСОБА_1 , шляхом задоволення його грошових вимог, віднесених до першої черги, не в повному обсязі, а частково. Підтвердженням наведеного, як стверджує апелянта, є той факт, що ліквідатор Фоменко М.С. повністю розрахувалася зі всіма кредиторами ВАТ «ХК «Краян» з вимогами першої черги із заборгованості по заробітній платі, окрім ОСОБА_1 . Таким чином, на думку апелянта, арбітражний керуючий Фоменко М.С. всупереч ч. 3 ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розподіляла кошти, отримані від продажу майна банкрута на власний розсуд, що є свідомим зловживанням, адже, в такому випадку, у разі нестачі коштів грошові вимоги кредиторів мали розподілятися між всіма кредиторами пропорційно. Крім того, як стверджує апелянт, ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 року було затверджено реєстр грошових вимог кредиторів ВАТ «ХК «Краян», що складається із заборгованості з заробітної плати працівникам підприємства, котрим визнано грошові вимоги ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та інших до ВАТ «ХК «Краян» з черговістю задоволення вимог у першу чергу, котрі також, так і не було задоволено арбітражним керуючим Фоменко М.С. З урахуванням зазначеного, апелянт вважає, що висновок суду про те, що суми, за яку продано майно, було достатньо для задоволення вимог ОСОБА_1 , затверджених ухвалою суду від 10.07.2015 року і не достатньо для задоволення вимог вказаних кредиторів першої черги, затверджених ухвалою суду від 07.05.2015, тобто ухвалою хронологічно датованою раніше на два місяці, не відповідає ч.1 ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також обставинам справи. Крім цього апелянт відзначив, що ліквідатором закрито рахунки ВАТ «ХК «Краян», відкриті в банківських установах, після завершення розрахунків з кредиторами в межах коштів, що надійшли від продажу майна. Проте, ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2018 року було зобов`язано ліквідатора арбітражного керуючого Фоменко М.С. провести з ОСОБА_1 повний розрахунок та перерахувати на його картковий рахунок залишок належних грошових коштів. Проте, у зв`язку із неможливістю перерахування даних коштів на рахунок кредитора у банківській установі, арбітражним керуючим Фоменко М.С. здійснено внесення грошових коштів на депозитний рахунок нотаріуса. Як стверджує апелянт, в ході судового засідання представником ОСОБА_1 , з дозволу суду, було поставлено запитання ліквідатору стосовно походження коштів, які було перераховано нотаріусу, оскільки коштів банкрута ВАТ «ХК «Краян» не залишилось, а основний (ліквідаційний) рахунок ВАТ «ХК» Краян» було закрито. Арбітражний керуючий Фоменко М.С. повідомила, що перерахувала на депозитний рахунок нотаріуса власні кошти. Проте, як відзначає апелянт, в даному випадку боржником є ВАТ «ХК» Краян», а не арбітражний керуючий Фомеко М.С., яка не має відповідати власними коштами за задоволення вимог кредиторів. Більше того, як вказує апелянт, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження звернення ОСОБА_13 до відділення ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», а також докази про закриття відповідного банківського рахунку, що належить ОСОБА_1 . Скаржник також відзначає, що в резолютивній частині ухвали суду від 09.02.2018 зазначено «провести з ОСОБА_1 повний розрахунок та перерахувати на його картковий рахунок, відкритий у ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» залишок належних на підставі ухвали суду від 10.07.2015 грошових коштів у розмірі 291 375,66 грн.», а тому внесення грошових коштів у розмірі 291 375,66 грн. на депозитний рахунок нотаріуса, на думку апелянта, не є виконанням вимог ухвали суду від 09.02.2018, а самодіяльністю ОСОБА_13 . З урахуванням вищевикладеного апелянт вважає, що оскільки на стадії ліквідаційної процедури коштів банкрута ВАТ «ХК «Краян» не залишилось ще станом на 19.02.2016, а основний (ліквідаційний) рахунок ВАТ «ХК «Краян» було закрито 17.10.2016, задоволення вимог кредиторів фізичними особами за власні кошти є порушенням вимог ч. 7, ч. 8 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Водночас, апелянт наголошує, що він не отримував вказаних коштів у нотаріуса. Указом Президента України № 454/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» ліквідовано Одеський апеляційний господарський суд та утворено Південно-західний апеляційний господарський суд. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.03.2018 р. у справі №1-24-7-5/297-06-7817 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.05.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 скасовано; справу № 1-24-7-5/297-06-7817 передано на новий апеляційний розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду в іншому складі суду у зазначеній частині. В постанові від 28.05.2019 Верховний Суд зазначив, що при новому апеляційному розгляді справи апеляційному суду належить перевірити обставини припинення зобов`язання щодо виплати заробітної плати ОСОБА_1 шляхом внесення коштів ліквідатором боржника на депозитний рахунок нотаріуса та дотримання нотаріусом процедури повідомлення ОСОБА_1 про наявність коштів, внесених на його ім`я ліквідатором боржника; розглянути доводи конкурсного кредитора - Фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Краянліфт», викладені у заяві про приєднання до апеляційної скарги, на предмет порушення його прав оспорюваним правочином та по суті доводів апелянта ОСОБА_1 про порушення норм законодавства про банкрутство при проведенні оспорюваних торгів, з огляду на його приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_18 ; з огляду на встановлене дійти обґрунтованого висновку за результатами розгляду як апеляційної скарги ОСОБА_1 , так і заяви Фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Краянліфт» про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 про відповідність вимогам закону оспорюваного правочину з продажу майна боржника з публічних торгів та обґрунтованість ухвали місцевого суду 07.03.2018 про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним правочину з продажу майна боржника з аукціону 10.02.2016. 02.07.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 1-24-7-5/297-06-7817 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «КРАЯН». Відповідно до витягу з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 02.07.2019 для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 та заяви про приєднання до апеляційної скарги Фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЯНЛІФТ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07 березня 2018 року у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф. Розпорядженням керівника апарату суду № 386 від 05.07.2019 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 1-24-7-5/297-06-7817, у зв`язку з перебуванням судді Діброви Г.І. у відрядженні. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2019 року визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Богатир К.В., судді: Савицький Я.Ф., Ярош А.І. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.07.2019 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 та заяву про приєднання до апеляційної скарги Фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЯНЛІФТ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07 березня 2018 року у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді-Богатиря К.В., суддів: Савицького Я.Ф, Ярош А.І.; розгляд справи призначено з початку у судовому засіданні на 15 серпня 2019 року о 15:00 год. Головуючий суддя Богатир К.В. з 08.07.2019 по 04.08.2019 знаходився у щорічній відпустці, відповідно до наказу голови суду від 26.06.2019 № 168-в. Південно-західним апеляційним господарським судом отримано нарочно заяву від 25.07.2019 ОСОБА_1 (вх. ПЗАГС №2492/19 Д1 від 25.07.2019) про відвід судді Богатиря К.В. Розпорядженням керівника апарату суду № 507 від 05.08.2019 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 1-24-7-5/297-06-7817, у зв`язку з перебуванням суддів Ярош А.І. та Савицького Я.Ф. у відрядженні. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2019 року визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Богатир К.В., судді: Діброва Г.І., Разюк Г.П. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.03.2018 по справі № 1-24-7-5/297-06-7817 до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді - Богатиря К.В., суддів: Діброви Г.І., Разюк Г.П.; визнано необґрунтованим відвід головуючому судді Богатирю К.В., заявлений ОСОБА_1 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ; зупинено апеляційне провадження у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 до вирішення питання про відвід; справу № 1-24-7-5/297-06-7817, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , передано на автоматизований розподіл для визначення судді в порядку ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про відвід. Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2019 для розгляду заявленого відводу призначено суддю Будішевську Л.О. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 (суддя Будішевська Л.О.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Богатиря К.В. в апеляційному провадженні у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 відмовлено. Справу № 1-24-7-5/297-06-7817 передано для подальшого розгляду колегії суддів апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Діброви Г.І., Разюк Г.П. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 поновлено апеляційне провадження у справі № 1-24-7-5/297-06-7817; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 та заяви про приєднання до апеляційної скарги Фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЯНЛІФТ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07 березня 2018 року у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 призначено до розгляду у судовому засіданні на 04 вересня 2019 року о 15:00 год. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 задоволено заяву Фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЯНЛІФТ» про залишення без розгляду заяви про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Одеської області від 07.03.2018 року; залишено без розгляду заяву Фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЯНЛІФТ» про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Одеської області від 07.03.2018 року по справі № 1-24-7-5/297-06-7817. Вказана ухвала апеляційного господарського суду не була оскаржена та набрала чинності з дня її проголошення судом. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 відкладено розгляд справи № 1-24-7-5/297-06-7817 на 24.09.2019 о 16:00год. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 оголошено перерву у судовому засіданні до 09.10.2019 року о 16:00 год. 09.10.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_19 як представника працівників боржника надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: Богатиря К.В., Діброви Г.П., Разюк Г.П. у справі № 1-24-7-5/297-06-7817. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2019 визнано необґрунтованим відвід колегії суддів у складі Богатиря К.В., Діброви Г.І., Разюк Г.П., заявлений ОСОБА_19 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ; зупинено апеляційне провадження у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 до вирішення питання про відвід; справу № 1-24-7-5/297-06-7817, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , передано на автоматизований розподіл для визначення судді в порядку ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про відвід. Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2019 для розгляду заявленого відводу призначено суддю Будішевську Л.О. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 (суддя Будішевська Л.О.) у задоволенні заяви ОСОБА_19 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Діброви Г.І., Разюк Г.П. в апеляційному провадженні у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 відмовлено. Справу № 1-24-7-5/297-06-7817 передано для подальшого розгляду колегії суддів апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Діброви Г.І., Разюк Г.П. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 вирішено враховуючи складність справи та поведінку учасників процесу, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.03.2018 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 у розумний строк; поновлено апеляційне провадження у справі № 1-24-7-5/297-06-7817, та розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07 березня 2018 року у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 призначено до розгляду у судовому засіданні на 21 листопада 2019 року о 15:00 год. Розпорядженням керівника апарату суду № 757 від 20.11.2019 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 1-24-7-5/297-06-7817 у зв`язку з перебуванням судді Діброви Г.І. у відрядженні. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.03.2018 року у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді - Богатиря К.В., суддів: Богацької Н.С., Разюк Г.П. з призначеним розглядом на 21.11.2019 о 15:00год. 21.11.2019 Південно-західним апеляційним господарським судом було складено акт про те, що 21 листопада 2019 року у зв`язку з надзвичайними обставинами, а саме повідомленням про мінування адміністративної будівлі суду та терміновою евакуацією усіх співробітників та відвідувачів суду для проведення слідчих дій, робота Південно-західного апеляційного господарського суду з 12:45 до 15:45 була призупинена. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 (колегією суддів у складі: головуючого судді - Богатиря К.В., суддів: Богацької Н.С., Разюк Г.П.) призначено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.03.2018 року у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 до розгляду у судовому засіданні - 23 грудня 2019 об 11:00. Розпорядженням керівника апарату суду № 766 від 21.12.2019 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 1-24-7-5/297-06-7817 у зв`язку з перебуванням судді Богацької Н.С. у відпустці. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2019 року визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Богатир К.В., судді: Головей В.М., Разюк Г.П. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.03.2018 року у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді - Богатиря К.В., суддів: Головея В.М., Разюк Г.П. з призначеним розглядом на 23.12.2019 об 11:00год. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 оголошено перерву у судовому засіданні до 13.01.2020 року о 14:00 год. Процесуальні дії апеляційного господарського суду, пов`язані із розглядом апеляційних скарг у даній справі про банкрутство: 04.09.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява за підписом фізичних осіб, в якій заявники просять: - звернутися до посадових осіб з метою одержання інформації про походження у ОСОБА_13 такої великої суми грошей (300 000,00грн.), для чого витребувати певні документи про походження та рух коштів, починаючи з 2013 - з часу призначення Фоменко М.С. арбітражним керуючим; - проінформувати правоохоронні органи про протиправні дії ліквідатора Фоменко М.С. в частині переказу (таємно) 300 тис.грн. без дозволу і відома ОСОБА_1 ; - допитати особу ОСОБА_20 , якому Фоменко М.С. дала довіреність на виконання дій від її імені та з`ясувати у суді які конкретні дії виконував ОСОБА_20 ; - допитати у судовому засіданні ліквідатора Фоменко М.С. та з`ясувати чим керувалася вона, перераховуючи ОСОБА_1 300 тис.грн. та виконати інші дії для забезпечення законного рішення. Означена заява розглянута у судовому засіданні 13.01.2020, та залишена без розгляду колегією суддів апеляційного господарського суду ухвалою в протокольній формі, оскільки в заяві фізичними особами необґрунтована необхідність витребування вказаної інформації, не доведено неможливості отримання такої інформації самими заявниками або неможливості звернення із відповідною заявою фізичних осіб до правоохоронних органів, та не зазначено яким чином це впливає на розгляд питання щодо визнання недійсним результатів аукціону або погашення кредиторських вимог ОСОБА_1 05.11.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Регіонального відділення фонду Державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, в якому Фонд просить зобов`язати арбітражного керуючого вчинити дії з переведення акцій ВАТ «Укрінкран» у бездокументарну форму з метою їх подальшої передачі ФДМУ. Представник Фонду просив залишити без розгляду вказане питання, про що в судовому засіданні 13.01.2020 усно заявив відповідне клопотання. Означене клопотання розглянуто колегією суддів апеляційного господарського суду у судовому засіданні 13.01.2020 та залишено без розгляду судом ухвалою в протокольній формі, оскільки дане питання не розглядалось судом першої інстанції, та не стосується предмету даного апеляційного перегляду. 24.09.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява фізичної особи ОСОБА_19 , в якій зазначає про те, що ліквідатором Фоменко М.С. задовольняються грошові вимоги кредиторів вибірково. Також в заяві вказано, що грошові вимоги працівників ВАТ «Холдингова компанія «Краян», зокрема ОСОБА_21 , ОСОБА_9 , ОСОБА_22 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , визнані ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 - залишились незадоволеними. При цьому, вимоги кредитора ОСОБА_1 затвердженні ухвалою суду від 10.07.2015, тобто ухвалою хронологічно датованою пізніше на два місяці, було задоволено повністю за «власні кошти» ОСОБА_13 . На думку заявника ОСОБА_19 , ліквідатор Фоменко М.С. зловживаючи службовим становищем всупереч ч. 1, ч. 3 ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розподіляла кошти, отримані від продажу майна банкрута на власний розсуд, оскільки при наявності нестачі коштів для задоволення всіх вимог кредиторів першої черги, грошові вимоги кредиторів однієї черги мали розподілятися між всіма кредиторами пропорційно. Розглянувши вказану заяву у судовому засіданні 13.01.2020 колегією суддів апеляційного господарського суду ухвалою в протокольній формі залишено означену заяву ОСОБА_19 без розгляду, оскільки предметом апеляційного перегляду є ухвала про відмову ОСОБА_1 у задоволенні заяви про визнання недійсними результатів першого аукціону, повторного аукціону та другого повторного аукціону з продажу майна ВАТ «Холдингова компанія «Краян». Таким чином, при апеляційному перегляді підлягає дослідження факт порушення прав кредитора ОСОБА_1 в результаті проведених аукціонів. Як свідчать матеріали справи ОСОБА_19 або інші колишні працівника ВАТ «ХК «Краян» (зокрема ОСОБА_21 , ОСОБА_9 , ОСОБА_22 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , грошові вимоги яких визнані ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2015) до господарського суду із заявами про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ВАТ «ХК «Краян» - не звертались, а тому питання щодо наявності або відсутності погашеної заборгованості з заробітної плати перед вищевказаними фізичними особами не є предметом дослідження в даному апеляційному провадженні. У судове засідання 13.01.2020 з`явився представник апелянта ОСОБА_1 адвокат Лепеха К.Г., ліквідатор Фоменко М.С., представник боржника адвокат Недашківський А.В., кредитори фізичні особи, представники ГТУЮ в Одеській області та Фонду державного майна України, а також прокурор. Про час, дату та місце розгляду справи сторони повідомлялися належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про отримання ухвал Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 та штамп канцелярії Південно-західного апеляційного господарського суду про направлення ухвал від 23.12.2019. Вказані документи в повній мірі свідчать про належне повідомлення сторін у справі про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги Південно-західним апеляційним господарським судом. Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що кредитори по справі № 1-24-7-5/297-06-7817 про банкрутство ВАТ «ХК «Краян» про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлялись через комітет кредиторів відповідно до приписів ч. 6 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ч. 6 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства. Статтею 120 частинами 3, 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено наступне: Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2019, якою було призначено розгляд справи на 13 січня 2020 року о 14:00год., була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 26.12.2019. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Отримавши апеляційну скаргу сторони не були позбавлені можливості дізнатися в суді апеляційної інстанції про подальший перебіг питання щодо зазначеної апеляційної скарги та своєчасно ознайомлюватися з відповідними судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України».) Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 13.01.2020 о 14:00 год., не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційні скарги по суті, до суду не повідомлялося. Таким чином на думку колегії суддів в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги по суті, не дивлячись на відсутність представників сторін, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність представників сторін у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин: Предметом апеляційного перегляду у даному випадку є ухвала Господарського суду Одеської області у справі про банкрутство за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів першого аукціону, повторного аукціону та другого повторного аукціону з продажу майна Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Краян». Відповідно до ч. 8 ст. 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство. Колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує, що при вирішенні спорів про визнання прилюдних торгів або аукціону недійсними, слід встановити таке: чи мало місце порушення вимог законодавства при проведенні прилюдних торгів або аукціону; чи вплинули ці порушення на результати торгів та аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати торгів або аукціону (означена позиція викладена в багатьох постановах Верховного Суду, наприклад: від 18.12.2019 по справі № 902/858/15, від 02.10.2019 по справі № 5006/5/39б/2012, від 05.11.2019 по справі № 5006/5/38-8б/2012, від 05.11.2019 по справі № 15/302-б, від 03.09.2019 по справі № 2/17-4725-2011). Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.07.2015 (т. 100, а.с. 110-122) затверджено поданий ліквідатором боржника арбітражним керуючим Фоменко М.С. реєстр грошових вимог кредиторів до Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «КРАЯН» на загальну суму 7 264 155,70 грн., у тому числі визнано грошові вимоги ОСОБА_1 на суму 591 375,66 грн. з віднесенням їх до першої черги задоволення вимог кредиторів. У березні 2016 арбітражним керуючим Фоменко М.С. подано до Господарського суду Одеської області реєстр погашення вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «КРАЯН» з заробітної плати (т. 107, а.с. 19-38) в якому, зокрема, зазначено про погашення вимоги кредитора ОСОБА_1 у розмірі 300 000 грн., залишок несплаченої суми грошових вимог складає 291 375,66 грн. На підтвердження перерахування грошових коштів у розмірі 300 000 грн. на рахунок кредитора ОСОБА_1 арбітражним керуючим Фоменко М.С. надано виписку по рахунку № НОМЕР_12 Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «КРАЯН» за період з 11.03.2016 по 22.03.2016 (т.111, а.с. 70-71). Також у березні 2016 кредитор ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області зі скаргою на бездіяльність арбітражного керуючого, у якій просив зобов`язати арбітражного керуючого Фоменко М.С. провести повний розрахунок та перерахувати на його картковий рахунок, відкритий у ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», залишок належних йому на підставі ухвали суду від 10.07.2015 грошових коштів в розмірі 291 375,66 грн. (т. 107, а.с. 91-93). Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2018 (т. 126, а.с. 160-164) скаргу ОСОБА_1 задоволено, зобов`язано ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Краян» арбітражного керуючого Фоменко М.С. провести з ОСОБА_1 повний розрахунок та перерахувати на його картковий рахунок, відкритий у ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», залишок належних на підставі ухвали суду від 10.07.2015 грошових коштів у розмірі 291 375,66 грн. Вказана ухвала Господарського суду Одеської області від 09.02.2018 по справі № 1-24-7-5/297-06-7817 не була оскаржена жодним з учасників провадження у справі про банкрутство ВАТ «Холдінгова компанія «Краян» та набрала законної сили. Згідно ч. 4 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративнійсправі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Ч. 5 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Так зобов`язавши ліквідатора здійснити повний розрахунок з кредитором ОСОБА_1 в ухвалі від 09.02.2018, Господарський суд Одеської області зазначив, що продаж майна боржника здійснено за ціною 11 534 898, 73 грн., відповідно до реєстру погашення вимог кредиторів ВАТ «Холдингова компанія «Краян» з заробітної плати загальна сума заборгованості із заробітної плати становить 10 366 991,8 грн., сума оплаченої заборгованості - 9 881 879 грн. Кредитору ОСОБА_1 було оплачено заборгованість із заробітної плати в сумі 300 000 грн., тоді як не оплачено - 291 375, 66 грн. Згідно реєстру вимог кредиторів, наведеного у звіті ліквідатора по виконаній роботі щодо ліквідації ВАТ «Холдингова компанія «Краян», сума визнаних вимог по заборгованості із заробітної плати становить 10 366 991,8 грн., сума задоволених вимог - 10 191 293,23 грн. Відповідно до виписки банку за період з 11.03.2016 по 22.03.2016 ВАТ «Холдінгова компанія «Краян» було оплачено ОСОБА_1 кредиторську заборгованість в сумі 300 000,00 грн. Таким чином на день проведення торгів був сформований та затверджений судом реєстр вимог кредиторів по заробітній платі в сумі 11 463 479,06 грн., до якої увійшла і сума заборгованості ОСОБА_1 . Доказів оплати заборгованості із заробітної плати ОСОБА_1 в сумі 291 375,66 грн. ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Фоменко М.С. до Господарського суду Одеської області станом 09.02.2018 не надано. Отже, враховуючи те, що залишились незадоволеними вимоги ОСОБА_1 в сумі 291 375,66 грн., які слід було задовольнити за рахунок коштів, виручених від продажу майна банкрута, суд задовольнив скаргу ОСОБА_1 та зобов`язав ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Фоменко М.С. провести з ним повний розрахунок та перерахувати на його картковий рахунок, відкритий у ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», залишок належних на підставі ухвали суду від 10.07.2015 грошових коштів у розмірі 291 375,66 грн. В матеріалах справи містяться письмові пояснення ліквідатора ВАТ «Холдингової компанії «Краян» Фоменко М.С. (т. 127, а.с. 138). Згідно означених письмових пояснень, ліквідатор Фоменко М.С. з метою виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 09.02.2018 звернулась до відділення ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», де працівником банку було повідомлено, що зарахувати кошти на вказаний ОСОБА_1 рахунок є не можливим у зв`язку з тим, що рахунок закрито. Спроби зв`язатися з ОСОБА_1 з метою отримання реквізитів рахунку, на який можливо перевести кошти, не дали бажаного результату. У зв`язку з наведеним на виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 09.02.2018 арбітражним керуючим Фоменко М.С. здійснено внесення грошових коштів у розмірі 291 375,66 грн. на депозитний рахунок приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Журавля Миколи Володимировича з метою їх перерахування ОСОБА_1 відповідно до ухвали Господарського суду Одеської області від 09.02.2018. На підтвердження внесення грошових коштів у розмірі 291 375,66 грн. на депозитний рахунок нотаріуса ліквідатором ВАТ «ХК «Краян» Фоменко М.С. надано квитанцію № 5 від 05.03.2018 ПАТ «Банк Кредит Дніпро» з призначенням платежу «внесення коштів на депозит нотаріуса з метою їх перерахування ОСОБА_1 відповідно до ухвали від 09.02.2018, ОСОБА_13 » (т. 127, а.с. 139). 06.03.2018 до Господарського суду Одеської області надійшов лист від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Журавля Миколи Володимировича № 77/02-33 від 05.03.2018 (т. 127, а.с. 140) в якому останній повідомляє, що на його депозитний рахунок були внесені грошові кошти від ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Краян» Фоменко Мілени Сергіївни в сумі 291 375,66 грн. для перерахування ОСОБА_1 згідно з ухвалою Господарського суду Одеської області № 1-24-7-5/297-06-7817 від 09.02.2018. Основною метою процедури банкрутства є задоволення вимог кредиторів. Стаття 41 частина 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначає, що ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку Як зазначено в преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. Тобто як Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» так і Кодекс України з процедур банкрутства, основною метою ставлять погашення вимог кредиторів. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (який діяв під час винесення ухвали суду від 09.02.2018) визначав певний порядок погашення кредиторських вимог (ч. 7, 8 ст. 41 Закону): Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов`язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом. З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Як вже було зазначено вище ухвалою від 09.02.2018 суд зобов`язав погасити заборгованість перед ОСОБА_1 шляхом перерахування на картковий рахунок ОСОБА_1 , відкритий у ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень». Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Як зазначає сам ліквідатора і в письмових поясненнях, і в усних, заявлених під час розгляду справи в апеляційному суді, виконати вимоги ухвали суду від 09.02.2018 у спосіб, визначений судом, не представилось можливим, оскільки картковий рахунок - закритий. З метою недопущення порушення вимог закону та з метою належного виконання вимог ухвали суду від 09.02.2018, ліквідатором Фоменко М.С. внесено грошові кошти у розмірі 291 375,66грн. (для ОСОБА_1 ) на депозитний рахунок нотаріуса. Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги. Як визначено ст. 537 Цивільного кодексу України, боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: 1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора. Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит. Відповідно до статті 85 Закону України «Про нотаріат» нотаріус у передбачених законодавством України випадках приймає від боржника в депозит грошові суми і цінні папери для передачі їх кредитору. У зв`язку з закриттям карткового рахунку в ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», а також відсутністю у ліквідатора Фоменко М.С. інформації щодо інших рахунків ОСОБА_1 відкритих в банківських установах, та неможливістю здійснити перерахування ОСОБА_1 належних йому від боржника коштів, задоволення вимог названого кредитора до боржника здійснено шляхом внесення коштів у сумі 291 375,66грн. у депозит приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Журавля Миколи Володимировича, як це передбачено ст. 85 Закону України «Про нотаріат». Доводи апелянта про те, що арбітражним керуючим Фоменко М.С. не доведено належним чином факт закриття карткового рахунку ОСОБА_1 в ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» станом на дату покладення коштів на депозит нотаріуса, не приймаються до уваги колегією суддів з врахуванням письмових та усних пояснень ліквідатора Фоменко М.С. про те, що їй тоді було невідомо наявність карткового рахунку фізичної особи ОСОБА_1 в ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», від працівника Банку вона отримала усну інформацію про закриття такого рахунку, зв`язок із самим ОСОБА_1 у неї був відсутній, тому вимушена була виконувати вимоги ухвали господарського суду у інший спосіб, передбачений законодавством. Окрім того самим апелянтом не доведено належним чином зворотні обставини щодо наявності на той же час відкритого карткового рахунку ОСОБА_1 в ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» для виконання ліквідатором Фоменко М.С. ухвали господарського суду в зазначений цією ухвалою спосіб. На той час, тобто березень 2018 року, діяв Господарський процесуальний кодекс України в редакції від 03.10.2017 із наступними змінами та доповненнями, стаття 74 ч. 1, 3, 4 якого передбачає: Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Таким чином обов`язок доводити обставини належними доказами покладено не тільки на сторону, яка посилається на певні обставини, але й на іншу сторону, яка заперечує проти вказаних обставин. В даному конкретному випадку колегія суддів приймає до уваги пояснення ОСОБА_13 , оскільки відсутні докази в матеріалах справи що їй була відома інформація про відкритий картковий рахунок в установі банку щодо фізичної особи ОСОБА_1 станом на березень 2018 року (із зазначенням конкретної банківської установи та номера рахунку). За відсутності вказаної інформації виконати вимоги господарського суду в установлений ухвалою спосіб у ліквідатора не було можливостей. Виконувати вимоги господарського суду щодо перерахування залишку боргу перед Приступою в порядку, передбаченому ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор станом на березень 2018 року також не мав фактичної можливості, оскільки у банкрута були відсутні для цього майнові активи та ліквідаційний рахунок в банку був закритий. Враховуючи наявність причин, з яких грошове зобов`язання боржника перед кредитором - ОСОБА_1 не могло бути виконано шляхом зазначеним в ухвалі суду від 09.02.2018, а саме на картковий рахунок, відкритий у ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», ліквідатором Фоменко М.С. правомірно був обраний спосіб виконання грошового зобов`язання шляхом внесення відповідної суми у депозит нотаріуса відповідно до приписів ст. 537 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 2 ст. 85 Закону України «Про нотаріат» про надходження грошових сум і цінних паперів нотаріус повідомляє кредитора і на його вимогу видає йому грошові суми і цінні папери. Тобто, названий Закон встановлює, що кошти з депозиту нотаріус видає на вимогу кредитора. Апелянт наголошує, що будь-яких повідомлень від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Журавля Миколи Володимировича про наявність на депозитному рахунку грошових коштів, призначених для ОСОБА_1 , не отримував. Щодо даних тверджень апелянта колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне. Оскільки Верховним Судом в постанові від 28.05.2019 було зобов`язано апеляційний господарський суд при повторному розгляді справи досконало вивчити, проаналізувати та надати оцінку дотримання нотаріусом процедури повідомлення ОСОБА_1 про наявність коштів, внесених на його ім`я ліквідатором боржника, колегія суддів апеляційного господарського суду ухвалами зобов`язувала приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Журавель Миколу Володимировича надати пояснення щодо належного порядку повідомлення нотаріусом кредитора ОСОБА_1 про внесення боргу в депозит. На виконання вимог ухвал суду, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавель Миколою Володимировичем було надано письмові пояснення № 188/01-16 від 07.10.2019 в яких зазначено, що 05 березня 2018 року арбітражним керуючим Фоменко М.С. було внесено грошові кошти у сумі 291 375,66грн. на рахунок приватного нотаріуса Журавель М.В. для передачі ОСОБА_1 для виконання зобов`язань згідно з ухвалою Господарського суду Одеської області № 1-24-7-5/291-06-7817 від 09 жовтня 2018 року. Також приватний нотаріус Журавель М.В. зазначив, що законодавством України не передбачений спеціальний порядок повідомлення кредитора про внесення боргу у депозит. Як стверджує приватний нотаріус Журавель М.В., 05 березня 2018 року приватним нотаріусом відправлено листа ОСОБА_1 з повідомленням про внесення на депозитний рахунок нотаріуса Журавель М.В. ліквідатором Відкритого акціонерного товариства «Холдінгова компанія «Краян» Фоменко Міленою Сергіївною грошових коштів у сумі 291 375,66 грн. для виконання зобов`язань перед ним згідно з ухвалою Господарського суду Одеської області № 1-24-7-5/297-06-7817 від 09 лютого 2018року. На підтвердження фактів, викладених приватним нотаріусом Журавель М.В. в листі № 188/01-16 від 07.10.2019, додано копію листа № 76/02-23 від 05.03.2018, адресованого ОСОБА_1 . Означеним листом приватний нотаріус Журавель М.В. повідомляє ОСОБА_1 про те, що на його депозитний рахунок ліквідатором Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Краян» Фоменко Міленою Сергіївною було внесено грошові кошти в сумі 291 375,66грн. для виконання зобов`язань перед ОСОБА_1 згідно з ухвалою Господарського суду Одеської області № 1-24-7-5/297-06-7817 від 09 лютого 2018 року. Крім того, в листі № 76/02-23 від 05.03.2018 приватний нотаріус Журавель М.В. зазначає, що для отримання грошових коштів, внесених на депозитний рахунок нотаріуса, ОСОБА_1 необхідно звернутися за адресою: АДРЕСА_1 . При собі мати: паспорт громадянина України, довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та реквізити рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 23.12.2019 ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи паперову копію електронного листа Міністерства юстиції України № 46061/П-21909/8.3.2 від 10.12.2019 (за підписом Першого заступника Міністра) з відповіддю на запит ОСОБА_1 . В означеному листі Міністерства юстиції України, вказано, що згідно підпункту 1.6 пункту 1 глави 21 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, якщо боржник не вказав місцезнаходження кредитора і нотаріусу це місцезнаходження невідоме, боржник попереджається, що повідомлення кредитора про внесення грошей або цінних паперів у депозит є його обов`язком. Також зазначено, що законодавством не встановлено особливих вимог щодо форми та способу повідомлення нотаріусом кредитора про внесення боргу у депозит. Водночас, враховуючи нотаріальну практику, зазначені повідомлення надсилаються за допомогою засобів поштового зв`язку. Також, в листі Міністерство зауважує, що повідомлення має бути здійснено у спосіб незаборонений законом та мати статус належного доказу відповідно до положень законодавства у сфері судочинства. В самому листі додатково зазначено, що роз`яснення Міністерства юстиції України не є нормативно-правовими актами, а мають інформаційний характер. Аналізуючи вказаний лист Міністерства юстиції України та норми діючого законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує, що законодавством не встановлено особливих вимог щодо форми та способу повідомлення нотаріусом кредитора про внесення боргу у депозит. Що стосується роз`яснення, які наведені в листі, як зазначає само Міністерство, вони мають інформаційний характер. Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначені Правилами надання послуг поштового зв`язку затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 № 270 (далі по тексту - Правила). Відповідно до п. 8 Правил, оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. До внутрішніх поштових відправлень, окрім іншого, належать листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю. Як визначено п. 11 Правил, поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Згідно п. 54 та п. 55 Правил, у поштові скриньки опускаються для відправляння за призначенням прості поштові картки розміром 105 х 148 міліметрів та листи у поштових конвертах розміром до 162 х 229 міліметрів. Прості листи, які за розмірами неможливо опустити в поштову скриньку, а також реєстровані поштові відправлення, поштові перекази подаються для пересилання в об`єкті поштового зв`язку. Прості листи масою до 20 грамів і поштові картки з нанесеним на них відбитком спеціального штампа, відправниками яких є військовослужбовці строкової служби, подаються для пересилання уповноваженими представниками військових частин за реєстрами безпосередньо до об`єкта поштового зв`язку відповідно до цих Правил. Зразок відбитка спеціального штампа для поштових відправлень військовослужбовців строкової служби затверджується Мінінфраструктури разом з Міноборони. П. 17 Правил визначено, що рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення. Таким чином, у разі відправки простого листа, у відправника не залишається будь-яких письмових доказів, які підтверджують факт такої відправки, на відміну від направлення рекомендованого листа. За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що приватним нотаріусом Журавель М.В. на підтвердження факту направлення повідомлення ОСОБА_1 надано копію самого тексту повідомлення. З урахуванням того, що законодавством не визначено певного порядку форми та способу повідомлення нотаріусом кредитора про внесення боргу у депозит, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку залучити надані приватним нотаріусом Журавель М.В. документи до справи на підтвердження факту повідомлення ОСОБА_1 про внесення ліквідатором Фоменко М.С. боргу у депозит. Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що апелянт в апеляційній скарзі наголошує, що розрахунок з ним не було проведено у повному обсязі та ліквідатором не погашена заборгованість перед ОСОБА_1 у розмірі 291 375,66 грн., оскільки він не був повідомлений належним чином приватним нотаріусом Журавель М.В. про внесення ліквідатором Фоменко М.С. боргу у депозит. З даними твердженнями колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з огляду на наступне. В матеріалах справи № 1-24-7-5/297-06-7817 містяться пояснення (вих. № 02-13/06/03-02/18 від 06.03.2018) в яких вказано, що грошові кошти у розмірі 291 375,66грн. знаходяться на депозитному рахунку приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Журавля Миколи Володимировича (т. 127, а.с. 138). Також міститься копія квитанції № 5 від 05.03.2018 (т. 127, а.с. 139) в якій вказано про внесення коштів на депозит нотаріуса з метою їх перерахування ОСОБА_1 відповідно до ухвали від 09.02.2018. Також в матеріалах справи наявна заява (за підписом представника Приступи М.П. - Лепехи К.Г.) від 06.03.2018 про ознайомлення з матеріалами справи № 1-24-7-5/297-06-7817 (т. 127, а.с. 137), на зворотньому боці якої міститься напис та підпис датований 07.03.2018 ОСОБА_1 та ОСОБА_22 про те, що ОСОБА_11 М.П. ознайомився з поясненнями ліквідатора від 06.03.2018 (т. 127, а.с. 138), а також з квитанцією № 5 від 05.03.2018 (т. 127, а.с. 139). В даному випадку ключове значення має факт обізнаності кредитора із внесенням боржником (іншою особою за боржника) коштів у погашення заборгованості перед кредитором на депозит нотаріуса, що забезпечує право кредитора на отримання таких коштів. Форма повідомлення кредитора не має суттєвого значення для реалізації права кредитора отримати погашення боргу. Означене свідчить, що ОСОБА_1 починаючи з 07.03.2018 був фактично обізнаний про те, що ліквідатором Фоменко М.С. грошові кошти у розмірі 291 375,66грн. внесені за депозитний рахунок приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Журавля Миколи Володимировича, однак ОСОБА_1 не скористався можливістю та не отримав означені грошові кошти. Дані дії свідчать про відсутність волевиявлення ОСОБА_1 реалізувати свої права та отримати повне погашення кредиторських вимог у справі про банкрутство. Колегія суддів звертає увагу, що з цього приводу існує спеціальна правова норма. Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги ліквідатор (ліквідаційна комісія) не враховує суму грошових вимог цього кредитора. В судових засіданнях при апеляційному перегляді справи апелянт ОСОБА_1 в усних поясненнях вказував про те, що причиною неотримання ним коштів у розмірі 291 375,66грн. з депозиту нотаріуса є його сумніви у правомірності таких дій з боку арбітражного керуючого, оскільки дані грошові кошти не належать боржнику, а є власністю ОСОБА_13 , яка сплатила заборгованість замість боржника, а також сумніви у законності джерел придбання такої суми коштів ОСОБА_13 як фізичною особою. Таким чином, оскільки кредитор ОСОБА_1 сам відмовляється від отримання погашення заборгованості перед ним, ліквідатор Фоменко М.С. правомірно не враховує суму грошових вимог цього кредитора. Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: - приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; - проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; - очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; - продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом. Згідно ч. 1 ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. Ухвалою від 09.02.2018 зобов`язано ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Краян» арбітражного керуючого Фоменко М.С. провести з ОСОБА_1 повний розрахунок та перерахувати на його картковий рахунок, відкритий у ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» залишок належних на підставі ухвали суду від 10.07.2015 грошових коштів у розмірі 291 375,66 грн. Ліквідатором Фоменко М.С. до Господарського суду Одеської області надано звіт ліквідатора по виконаній роботі щодо ліквідації Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Краян» (датований 10.11.2017), в якому зазначено, що на виконання п. 7 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатором закрито рахунки ВАТ «ХК «Краян» відкриті в банківських установах. Для проведення ліквідаційної процедури ліквідатором відкрито рахунок в Одеській філії ПАТ «Ощадбанк», який закрито після завершення розрахунків з кредиторами в межах коштів, що надійшли від продажу майна боржника (т. 125, а.с. 36-43). Крім того, в матеріалах справи міститься довідка № 26-2/4845 від 17.10.2016 Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», в якій зазначено що в філії 17.10.2016 року закрито поточний рахунок на ім`я юридичної особи - Відкрите акціонерне товариство «Холдингова компанія «Краян» (т. 118, а.с. 20). Під час розгляду справи про банкрутство ВАТ «ХК «Краян» в суді апеляційної інстанції, ліквідатор Фоменко М.С. підтвердила факт того, що на час винесення ухвали 09.02.2018 всі грошові кошти, які були отримані від продажу майна боржника, були розподілені та ліквідаційний рахунок банкрута було закрито. Оскільки ухвалою від 09.02.2018 ліквідатора Фоменко М.С. було зобов`язано провести з ОСОБА_1 повний розрахунок та перерахувати залишок належних на підставі ухвали суду від 10.07.2015 грошових коштів у розмірі 291 375,66 грн., ОСОБА_13 внесла на депозит нотаріуса власні грошові кошти. Таким чином колегія суддів вважає доведеним факт внесення на депозитний рахунок приватного нотаріуса власних грошових коштів у сумі 291 375,66 грн. ОСОБА_13 як фізичною особою. Вказані кошти ніколи не належали банкруту, що підтверджено матеріалами даної справи. Згідно ст. 2 ч. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Статтею 4 частиною 2 Цивільного кодексу України встановлено, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Відповідно до ст. 528 Цивільного кодексу України, виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У даному випадку слід звернути увагу на те, що ст. 528 ЦК встановлює для кредитора окрім права на отримання задоволення його кредиторських вимог, встановленого ст. 509 того ж Кодексу та ст. 45 Закону про банкрутство, ще додатково зобов`язання прийняти виконання за боржника від іншої особи. Колегією суддів не встановлено жодного правового акту, який би приписував банкруту виконувати грошові зобов`язання перед кредиторами фізичними особами виключно особисто та забороняв боржнику покладати таке виконання на іншу особу (за її згодою). Стаття 528 ЦК України не конкретизує поняття іншої особи, яка може виконувати зобов`язання за боржника перед кредитором. Розділом ІІ Цивільного кодексу України передбачено учасниками цивільних відносин фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб. Згідно ст. 1 ч. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні: арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Тобто в будь-якому випадку арбітражний керуючий Фоменко М.С., яка призначена ухвалою господарського суду виконувати повноваження ліквідатора банкрута ВАТ «Холдингова компанія «Краян», є фізичною особою в силу положень ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та як фізична особа відповідно до приписів Цивільного кодексу України є учасником цивільних відносин. Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 528 Цивільного кодексу України, а також ухвалу господарського суду від 09.02.2018, фізична особа ОСОБА_13 добровільно прийняла від боржника у справі про банкрутство та виконала особисто зобов`язання за боржника - Відкрите акціонерне товариство «Холдингова компанія «Краян» - перед фізичною особою ОСОБА_1 у спосіб, передбачений ст. 537 Цивільного кодексу України, шляхом внесення належних з боржника кредиторові грошей у депозит нотаріуса, що на думку колегії суддів апеляційного господарського суду не є порушенням норм чинного законодавства. Що стосується доводів апелянта про порушення черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», за наявності непогашених вимог інших фізичних осіб до банкрута при здійсненні погашення вимог ОСОБА_1 на суму 291 375,66 грн. ОСОБА_13 як фізичною особою, то вказані доводи не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки виконання зобов`язання за боржника виконувала інша особа за рахунок власних коштів на підставі правових норм цивільного законодавства, якими передбачено для кредитора виникнення зобов`язання щодо прийняття від іншої особи такого виконання. Колегія суддів апеляційного господарського суду проаналізувавши матеріали справи та норми законодавства, які діяли на час виникнення спору, погоджується з висновками суду першої інстанції про припинення зобов`язань боржника перед кредитором ОСОБА_1 щодо виплати заробітної плати з огляду на наступне. Статтею 526 ЦК України встановлено загальні умови виконання зобов`язання: Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 599 ч. 1 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги ліквідатор (ліквідаційна комісія) не враховує суму грошових вимог цього кредитора (ч. 4 ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»). Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 910/21160/16). Як вбачається з п. 8.9. постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 року у справі № 916/2084/17, Велика Палата висловила позицію, що відсутність порушення спірними договорами прав та інтересів позивача, є самостійною підставою для відмови у позові та в разі відсутності порушення спірними договорами прав та інтересів позивача необхідності у наданні оцінки дійсності спірних договорів не вбачається. Велика Палата вказала: «Враховуючи відсутність порушення спірними договорами прав та інтересів позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові, Велика Палата Верховного Суду не вбачає необхідності надавати оцінку дійсності спірних договорів». Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. У справі «Руїз Торіха проти Іспанії», ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що фактично оскаржувати результати проведення аукціону з продажу майна боржника вправі лише учасники у справі про банкрутство боржника, оскільки від результату продажу майна боржника залежить розмір задоволення їх вимог у процедурі банкрутства. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що доводи заявника про порушення його власних інтересів внаслідок проведення оскаржуваних аукціонів з продажу майна Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Краян» свого підтвердження в ході розгляду справи не знайшли, оскільки грошові зобов`язання боржника перед ОСОБА_1 були погашені у повному обсязі. За таких підстав колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про відсутність права (законного інтересу), на захист якого звернувся кредитор з заявою про визнання недійними результатів аукціону з продажу майна боржника. З врахуванням викладеного колегія суддів не вбачає необхідності надавати оцінку дійсності оскаржених торгів та укладеному договору купівлі-продажу за результатами проведеного аукціону. Висновки апеляційного господарського суду: Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Отже порушення, нібито допущенні судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, на які посилається апелянт, не знайшли свого підтвердження, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення. Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала господарського суду Одеської області від 07 березня 2018 року про відмову у задоволенні заяви про визнання недійсними результатів першого аукціону, повторного аукціону та другого повторного аукціону з продажу майна ВАТ «Холдингова компанія «КРАЯН» - підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника. Керуючись статтями 269-270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.03.2018 про відмову у задоволенні заяви про визнання недійсними результатів першого аукціону, повторного аукціону та другого повторного аукціону з продажу майна ВАТ «Холдингова компанія «КРАЯН» у справі №1-24-7-5/297-06-7817 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Згідно ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню. Повний текст постанови складено та підписано 20.01.2020. Головуючий суддя К.В. Богатир Суддя В.М. Головей Суддя Г.П. Разюк