Справа № 913/581/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 УХВАЛА "17" лютого 2020 р. Справа № 913/581/19 Суддя Крестьянінов О.О. розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (вх.№533 Л) на ухвалу господарського суду Луганської області від 20.01.2020 у справі №913/581/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Продзернопром", м. Лисичанськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продзернопром", м. Лисичанськ про банкрутство ВСТАНОВИВ Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.01.2020 у справі №913/581/19 (суддя Яресько Б.В.) повернуто Головному управлінню ДПС у м. Києві заяву №б/д №б/н про визнання грошових вимог до боржника з доданими до неї документами. ГУ ДПС у м. Києві звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 28.12.2019 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Дослідивши апеляційну скаргу, суд дійшов висновку про залишення її без руху виходячи з такого. 1. Згідно частини 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. За матеріалами апеляційної скарги апеляційна скарга на ухвалу від 20.01.2020 (повний текст ухвали підписано 21.01.2020) згідно штампу АТ «Укрпошта» на конверті, подана 03.02.2020, тобто з пропуском відповідного строку. Однак, апеляційна скарга не містить клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Відповідно до частин 2 - 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. 2. Відповідно до п. 1 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень. Відповідно до положень ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. За вимогами п. 3 ст. 131-2 Конституції України, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Підпунктом 11 п. 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. 29.12.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18.12.2019 N390-IX. Згідно даних змін суд вважає за необхідне звернути увагу на приписи ч. 3 ст. 56 ГПК України, відповідно до яких юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи. В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами. Апеляційна скарга підписана представником ГУ ДПС у м. Києві - Шаповал Є.Ю. В якості доказів на підтвердження повноважень Шаповала Є.Ю. на подання апеляційної скарги до матеріалів апеляційної скарги додано копію довіреності №924/26-15-08-06 від 06.12.2019, відповідно до якої ГУ ДПС у м. Києві в особі в.о. начальника ГУ ДПС у м. Києві Багмет Нонни Тарасівни уповноважує головного державного інспектора відділу супроводження справ про банкрутство управління правового забезпечення ГУ ДПС у м. Києві Шаповала Євгенія Юрійовича представляти інтереси ГУ ДПС у м. Києві, зокрема, в усіх без виключення судах, з усіма правами та обов`язками наданими, зокрема, ст. 42,46,49 ГПК України. Поряд з цим, довіреність не містить інформації, що вказана особа має статус адвоката, а доказів на підтвердження самопредставництва (положення, посадової інструкції тощо) до апеляційної скарги не додано. Доказів того, що представник Шаповал Є. Ю. у даній справі представляє ГУ ДПС у м. Києві в якості адвоката, до апеляційної скарги також не додано. Вищевказані докази відсутні також і в матеріалах справи. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п. 1 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України. 3. Згідно п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір". Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору з апеляційних скарг на ухвалу суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 7 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"). Враховуючи викладене, судовий збір за подання апеляційної скарги складає 2102,00 грн. грн. До матеріалів апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору. В свою чергу, заявник апеляційної скарги звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, яке обгрунтовує труднощами та тривалістю процедури в отриманні необхідної суми на сплату судового збору від органів Казначейства . Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке. Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Отже, відстрочення сплати судового збору може мати місце лише за наявності вищезазначених умов. До того ж вказаною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору. З аналізу наведеної норми вбачається, що відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору можливе лише за наявності умов, вказаних у ст. 8 Закону України "Про судовий збір". Проте клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не містить обґрунтування наявності умов, визначених зазначеною статтею. Окрім того, відстрочення сплати судового збору може мати місце на строк не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до ч. 3 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу, постанову суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. У той же час заявник апеляційної скарги всупереч вимогам статті 74 Господарського процесуального кодексу України не надав жодних доказів, які б давали підстави сподіватися, що судовий збір може бути сплачений до ухвалення судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги. З огляду на відсутність обставин, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України. 4. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; Згідно ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут). До матеріалів апеляційної скарги не надано доказів надіслання апеляційної скарги сторонам у справі про банкрутство. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України. Суд звертає увагу, що хоча в прохальній частині апеляційної скарги заявник просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 28.12.2019, фактично за текстом апеляційної скарги ГУ ДПС у м. Києві не погоджується з ухвалою господарського суду Луганської області від 20.01.2020 про повернення апеляційної скарги. Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи відсутність доказів, що посвідчують повноваження представника, сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, надіслання апеляційної скарги сторонам а також відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків. На підставі викладеного та керуючись ст. 174, 234, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ: 1. Апеляційну скаргу залишити без руху. 2. Встановити Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання йому можливості звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, а також надати докази, що посвідчують повноваження представника на представництво (положення, посадову інструкцію тощо), сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (2102,00 грн.) та направлення копії апеляційної скарги сторонам у справі. 3. Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260,261 ГПК України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя О.О. Крестьянінов