Перейти до вмісту
Кишеняперевірка бізнесу
УхвалаГосподарське судочинство

Справа № 20/906/43-Б/13-Г

Суд
Північно-західний апеляційний господарський суд
Дата
03.03.2020
Суддя
Тимошенко О.М.
Категорія
Справи про банкрутство, з них:

Текст рішення

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, ~вул. Яворницького, 59 УХВАЛА про залишення апеляційної скарги без руху "03" березня 2020 р. ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Справа № 20/906/43-Б/13-Г ~ Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Тимошенко О.М., дослідивши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області, ухвалене 28.01.2020 року суддею Гнисюком С.Д. у м. Житомир (повний текст рішення складено 05.02.2020 року) у справі № 20/906/43-Б/13-Г ~ за заявою Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" ~ до Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" про визнання банкрутом (заява про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна та визнання недійсними договорів купівлі-продажу) ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.01.2020 року у справі № 20/906/43-Б/13-Г заяву ОСОБА_1 від 19.10.2019 року про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна ПП "Бізнес Тріумф" та визнання недійсними договорів купівлі-продажу задоволено. Визнано недійсними результати аукціону, проведеного 28.09.2016 року Товарною біржею "НАША" з продажу майна ПП "Бізнес Тріумф", оформлені протоколом № 6-019 від 28.09.2016 року. Визнано недійсним договір № 1 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 28.09.2016 року, укладений між ПП "Бізнес Тріумф" та ТзОВ "ВАТЕР ФОР". Визнано недійсними результати аукціону, проведеного 18.11.2016 року Товарною біржею "НАША" з продажу майна ПП "Бізнес Тріумф", оформлені протоколом № 6-035 від 18.11.2016 року. Визнано недійсним договір № 2 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 18.11.2016 року, укладений між ПП "Бізнес Тріумф" та ТзОВ "ВАТЕР ФОР". Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою в якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 28.01.2020 року у справі № 20/906/43-Б/13-Г змінити, а саме: доповнити його мотивувальну частину підставами для визнання недійсними результатів аукціону та як похідних вимог - недійсними договорів купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні. Скарга надіслана засобами поштового зв`язку 25.02.2020 року ~(згідно відмітки пошти на конверті) та отримана судом апеляційної інстанції 26.02.2020 року (згідно відмітки канцелярії суду). Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що подана апелянтом апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке. Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору, а також докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі. За змістом ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом. У відповідності до ст. 2 Закону України "Про судовий збір", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом. Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання заяви до суду першої інстанції), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (1921,00 грн. станом на 01.01.2019) Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Як вбачається із заяви ОСОБА_1 від 19.10.2019 року, останнім було заявлено чотири ~вимоги немайнового характеру, а саме заявник просив: 1) визнати недійсними результати аукціону, проведеного 18.11.2016 року ТБ "НАША з продажу майна підприємства банкрута ПП "Бізнес Тріумф", оформлені протоколом № 6-035 від 18.11.2016 року; 2) визнати недійсними результати аукціону, проведеного 28.09.2016 року ТБ "НАША" з продажу майна підприємства банкрута ПП "Бізнес Тріумф", оформлені протоколом № 6-019 від 28.09.2016 року; 3) визнати недійсним договір № 2 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 18.11.2016, укладений між ПП "Бізнес Тріумф" та ТзОВ "ВАТЕР ФОР"; 4) визнати недійсним договір № 1 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні в д 28.09.2016 року, укладений між ПП "Бізнес Тріумф" та ТзОВ "ВАТЕР ФОР". Відтак, розмір судового збору, який підлягав сплаті до суду першої інстанції становить 7684,00 грн. (1921,00 х 4). У відповідності до приписів п. п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство становить - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Отже, в даному випадку розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 11526,00 грн. (7684,00 х 150%). Однак скаржником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. Натомість, останнім подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що у зв`язку із скрутним фінансовим станом та відсутністю відповідного розміру отриманих доходів (невисокі доходи), у скаржника об`єктивно на даний час немає можливості сплатити судовий збір за подання даної апеляційної скарги. Зазначає, що належна до сплати за подання апеляційної скарги сума судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу останнього (7200 грн.) за попередній календарний рік (2019 р.). На підтвердження вказаних обставин, скаржник додає довідки про нараховану та виплачену працівнику заробітну плату, видані ТзОВ "УРС" від 25.02.2020 року № 25/02-01, ТзОВ "УРЗ" від 25.02.2020 року № 25/02-01, TзOB "РУБІКОН ТРЕЙД" від 25.02.2020 року № 25/02-01, ТзОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "МАКФА-Л" від 25.02.2020 року № 25/02-01 та згідно яких ОСОБА_1 за 2019 рік було отримано заробітну плату в сумі 1800 грн., 1800 грн., 1800 грн. та 1800 грн. відповідно, всього - 7200 грн. Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд апеляційної інстанції зазначає, що долучені до клопотання про звільнення від сплати судового збору довідки з місця роботи останнього про отриманий дохід, не підтверджують його річного доходу за попередній рік. Зокрема, останні видані за підписом директора - ОСОБА_1 , тобто власне самому собі. Вказаний у довідках розмір заробітної плати становить 150,00 грн. в місяць (до вирахування податків і зборів) суперечить визначеному в Законі України "Про Державний бюджет на 2019 рік" мінімальним розмірам посадового окладу (1921 грн) та заробітної плати (4173 грн). Будь-яких законодавчо обгрунтованих доводів в частині визначення та виплати саме такого розміру заробітної плати ОСОБА_1 не наведено. Таким чином подані скаржником довідки про доходи, видані вищезазначеними підприємствами, не є належним, достатнім та допустимим доказом на підтвердження доводів щодо відсутності коштів для сплати судового збору. Судом відмічається, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а також довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7. Враховуючи, що скаржник згідно з положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" не довів суду, що розмір судового збору за подачу апеляційної скарги перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік, а спір у даній справі не стосується захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі. Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов`язувати скаржника усувати виявлені недоліки. Конституцією України та Господарським процесуальним кодексом України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Отже, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб`єктів господарювання та громадян поставлено законом у рівні умови в частині обов`язку сплачувати судовий збір, у зв`язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим. За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Поряд з цим судом відмічається, що відповідно до ст.ст. 258, 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Докази надсилання додаються до апеляційної скарги. Розгляд заяви ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна та визнання недійсними договорів купівлі-продажу здійснено в межах справи № 20/906/43-Б/13-Г про банкрутство ПП "Бізнес Тріумф". Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства учасники у справі про банкрутство - сторони (конкурсні кредитори, забезпечені кредитори, боржник), арбітражний керуючий тощо. Таким чином, при поданні апеляційної скарги необхідно подати докази направлення всім учасникам справи про банкрутство. Натомість апелянтом додані докази надсилання копії апеляційної скарги лише ПП "Бізнес Тріумф", ТОВ "Ватер Фор", Товарна біржа "Наша". При цьому відсутні докази направлення копії скарги арбітражному керуючому Козію В.Ю., кредиторам - АТ "Піреус Банк МКБ", ГУ ПФ України в Житомирській області, ГУ ДФС у Житомирській області, що позбавляє останніх можливості реалізувати свої процесуальні права та обов`язки. Тобто вимоги ст. 258 ГПК України апелянтом в повній мірі не виконано. Частиною 2 ст. 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху. З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги частини 3 статті 258 ГПК України, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків. Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя, - УХВАЛИВ: 1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. 2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.01.2020 року у справі № 20/906/43-Б/13-Г ~- залишити без руху. 3. Зобов`язати ОСОБА_1 усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: ~подати докази сплати судового збору в сумі 11526 грн. (або належне обгрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору з відповідними доказами), докази надсилання копії апеляційної скарги арбітражному керуючому Козію В.Ю., кредиторам - АТ "Піреус Банк МКБ", ГУ ПФ України в Житомирській області, ГУ ДФС у Житомирській області протягом 5 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. 4. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту. 5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню. ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~Суддя ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Тимошенко О.М.

Текст наведено в тому вигляді, в якому його оприлюднено. Персональні дані учасників у судових рішеннях знеособлені самим судом — саме тому в тексті трапляються позначки на кшталт «ОСОБА_1».

Справа № 20/906/43-Б/13-Г — Ухвала — Кишеня