Справа № 926/1307-б/15

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УХВАЛА "30" березня 2020 р. Справа № 926/1307-б/15 м.Львів Західний апеляційний господарський суд у складі: головуючого - судді Матущака О.І. суддів Бонк Т.Б. Якімець Г.Г. розглянувши апеляційну скаргу засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамаївський агропромисловий комбінат" ОСОБА_2, с. Олексіївка, Нікопольський район, Дніпропетровська область б/н від 24.02.2020 (вх. ЗАГС 01-05/839/20 від 28.02.2020) на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 23.12.2019 (суддя: Дутка В.В., повний текст ухвали 27.12.2019) у справі №926/1307-б/15 за заявою Кіцманської об`єднаної державної податкової інспекцій Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, м. Чернівці про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамаївський агропромисловий комбінат", с.Мамаївці, Кіцманський район, Чернівецька область ВСТАНОВИВ: Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 апеляційну скаргу засновника ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат» ОСОБА_2, с. Олексіївка Дніпропетровської області б/н від 24.02.2020 (вх. ЗАГС 01-05/839/20 від 28.02.2020) на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 23.12.2019 у справі № 921/1307-б/15 - залишено без руху. Зобов`язано апелянта усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: надати інші причини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження; протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, але не пізніше - 23.03.2020. На виконання вищезазначеної ухвали апелянтом подано клопотання про поновлення строку, в якому скаржник загалом покликається на те, що суд апеляційної інстанції, залишивши апеляційну скаргу скаржника без руху ухвалою від 22.01.2020 порушив норми процесуального права внаслідок неврахування позиції пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №5. Скаржник також зазначає, що під час усунення недоліків ним було надано описи вкладення до конверту з відповідними номерами надсилання. Апелянт також зазначає, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу ухвалою від 10.02.2020 безпідставно покликався на постанову Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/28408/15, оскільки предмет розгляду справи судом касаційної інстанції є відмінним від обставин цієї справи. Розглянувши подану заяву, суд апеляційної інстанції зазначає таке. Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому рішення суду. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, частини 2 статті 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом його прав. Частиною 1 статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Як підтверджується матеріалами справи, ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23.12.2019 у справі №926/1307-б/15 закрито провадження у справі №926/1307-б/15 про банкрутство ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат»; заяву засновника ТОВ "Мамаївський агропромисловий комбінат" ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину щодо продажу майна боржника залишено без розгляду. Засновником ТОВ "Мамаївський агропромисловий комбінат" ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу б/н від 11.01.2020 (вх. ЗАГС № 01-05/284/20 від 17.01.2020) на зазначену ухвалу суду. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 апеляційну скаргу залишено без руху та зобов`язано апелянта надати (надіслати) належні докази надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів учасникам у справі - лист з описом вкладення. При цьому, суд апеляційної інстанції в ухвалі зазначив, що скаржником додано докази надсилання копії апеляційної скарги ініціюючому кредитору у справі (опис вкладення у цінний лист) та фіскальний чек про надсилання копії апеляційної скарги боржнику у справі. Водночас подані апелянтом докази про направлення апеляційної скарги учасникам у справі не є належними, оскільки належним доказом надсилання копії скарги іншій стороні у справі виступає лише лист з описом вкладення. При цьому, суд при залишенні апеляційної скарги без руху, наголосив скаржнику, що у описі вкладення має бути зазначено номер поштового відправлення або додано фіскальний чек про відправлення поштового повідомлення. Проте скаржник не виконав вимоги ухвали суду, подав заяву про усунення недоліків, у якій повторно подав такі ж докази про надсилання копії апеляційної скарги з додатками, які були долучені до апеляційної скарги, тобто, без зазначення номеру поштового відправлення чи фіскальних чеків про відправлення поштового повідомлення. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 13.01.2020 по справі №910/28408/15, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 апеляційну скаргу повернуто. В подальшому скаржником подано повторно апеляційну скаргу (вх. ЗАГС 01-05/839/20 від 28.02.2020). Крім цього, скаржником подано клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, покликаючись на те, що апелянтом подано апеляційну скаргу 17.01.2020, після залишення апеляційної скарги без руху ухвалою суду від 22.01.2020, апелянтом подано 27.01.2020 заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, однак ухвалою суду від 10.02.2020 апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з тим, що скаржником подано неналежні докази надіслання апеляційної скарги іншим сторонам у справі. При цьому, апелянт зазначає, що його вина у неналежному оформленні опису вкладення відсутня, з огляду на п.61, згідно якого працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. Вказану апеляційну скаргу залишено без руху, зобов`язано скаржника надати інші причини пропуску строку. Крім цього, суд апеляційної інстанції погодився з твердженням апелянта про те, що згідно п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 № 270, обов`язок зазначення номеру поштового відправлення лежить на працівнику поштового зв`язку. Водночас обов`язок дотримання встановлених форми, змісту та порядку при поданні апеляційної скарги лежить на апелянту. А тому, негативні наслідки недотримання вказаних вимог настають для апелянта у вигляді прийняття судом відповідного процесуального рішення про залишення апеляційної скарги без руху, а в разі не усунення недоліків - без розгляду. З аналізу вищевикладених процесуальних рішень суду апеляційної інстанції випливає, що судом детально зазначалось, які недоліки допустив апелянт при поданні апеляційної скарги та в який спосіб їх усунути. Проте, замість виконання ухвали суду від 22.01.2020 та надання належних доказів направлення апеляційної скарги з додатками іншим сторонам у справі, заява про усунення недоліків зводилась до неправомірності дій суду та неправомірності дій працівників поштового зв`язку, що і стало наслідком прийняття ухвали про повернення апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вказана ухвала про повернення апеляційної скарги від 10.02.2020 не була оскаржена до Верховного Суду, набрала законної сили та відповідно є обов`язковою як для апелянта, так і для суду. Щодо тверджень скаржника, що під час усунення недоліків ним було надано описи вкладення до конверту з відповідними номерами надсилання, то такі не відповідають дійсності, що підтверджується вищезгаданою ухвалою від 10.02.2020. Покликання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права внаслідок неврахування позиції пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №5 є безпідставними, з огляду на те, що вказана позиція пленуму була прийнята на виконання норм Господарського процесуального кодексу України у попередній редакції. На даний момент, нова редакція ГПК України передбачає обов`язкове надсилання копії апеляційної скарги з додатками іншим сторонам у справі з описом вкладення, а Верховний Суд, зокрема, у постанові від 13.01.2020 у справі №910/28408/15 зазначив, що такий опис вкладення має містити номер поштового відправлення. При цьому, покликання скаржника на те, що предмет спору у згаданій справі - №910/28408/15 відрізняється від даної справи не беруться судом до уваги, адже предмет спору для виконання ст.ст. 258, 259 ГПК України щодо надсилання копії апеляційної скарги з додатками іншим сторонам не має значення, оскільки у вказаній справі суд касаційної інстанції роз`яснив вимоги до опису вкладення у цінний лист, який має містити номер поштового відправлення. Щодо покликань скаржника на практику Європейського суду з прав людини щодо доступу до правосуддя, то апеляційний господарський суд зазначає таке. Згідно п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Справа «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однак, таких підстав судом апеляційної інстанції не встановлено, що унеможливлює визнати поважними причини пропуску строку для апеляційного оскарження. Згідно ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Отже, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відповідно до вимог ст. 261 ГПК України у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтями 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд У Х В А Л И В: 1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамаївський агропромисловий комбінат" ОСОБА_2 , с. Олексіївка, Нікопольський район, Дніпропетровська область б/н від 24.02.2020 (вх. ЗАГС 01-05/839/20 від 28.02.2020) на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 23.12.2019 у справі № 921/1307-б/15 Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню до Верховного Суду відповідно до вимог ст.ст. 287, 288 ГПК України. Додаток: в адресу скаржника апеляційна скарга з додатками на 20 арк. Головуючий-суддя О.І. Матущак Судді Т.Б. Бонк Г.Г. Якімець