Справа № Б-39/27-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 ________________________________________________________________________________ УХВАЛА "16" квітня 2020 р. Справа № Б-39/27-09 вх. № 874/2-39 Суддя Усатий В.О. Без участі представників сторін розглянувши заяву ТОВ "Автомобіліст 2012" (вх.9284 від 16.04.2020 р. ) про відвід судді Усатого В.О. по справі за заявою : Публічне АТ завод "Електромаш" м. Харків до Публічне АТ завод "Електромаш" м. Харків про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: Ухвалою суду від 08.04.2020 р. призначено до розгляду заяву ФОП Татарінової О.В. (вх.№ 32980 від 23.11.18) про визнання недійсною мирової угоди на "22" квітня 2020 р. о(об) 11:30 До суду від представника ТОВ "Автомобіліст 2012" надійшла заява (вх.9284 від 16.04.2020 р. ) про відвід судді Усатого В.О. Відповідно до ст.39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне. В обгрунтування заяви про відвід судді ТОВ "Автомобіліст 2012" посилається на неоприлюднення відомостей про поновлення провадження у цій справі та відсутність автоматизованого розподілу справи на суддю Усатого В.О. Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.02.2009 у справі № Б-39/27-09 (суддя Швидкін А.О.) порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства завод «Електромаш» (далі - АТ завод «Електромаш», боржник), введено процедуру санації за ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у відповідній редакції). Ухвалою суду від 19.08.2009 р. затверджено реєстр кредиторів боржника. 28.09.2011 р. розпорядженням керівника апарату призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв"язку з відпусткою судді Швидкіна А.О. та згідно витягу про авторозподіл для розгляду справи призначено суддю Дзюбу О.А. Постановою суду від 08.07.2013 р. боржника - АТ завод "Електромаш" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора. Ухвалою суду від 02.09.2014 замінено кредитора у справі АТ "Райффайзен Банк Аваль" на ТОВ "Автомобіліст 2012"; затверджено внесені зміни до реєстру вимог кредиторів із збереженням черговості вимог. Ухвалою суду від 30.10.2014 затверджено надану суду Мирову угоду від 28.10.2014; припинено дію мораторію, введеного ухвалою суду про порушення провадження у справі про банкрутство; провадження у справі № Б-39/27-09 припинено. 23.11.2018 р. до суду від ФОП Татарінової О.В. надійшла заява (вх.№ 32980 від 23.11.18) про визнання недійсною мирової угоди від 28.10.2014 р. затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області від 30.10.2014 р. у справі № Б-39/27-09 про банкрутство ВАТ завод "Електромаш" (код ЄДРПОУ 05045581). Оскільки на момент подання ФОП Татарінової О.В. заяви (вх.№ 32980 від 23.11.18) про визнання недійсною мирової угоди, повноваження судді Дзюби О.А., в провадженні якого перебувала ця справа, закінчилися, розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 23.11.2018 р. призначено повторний автоматизований розподіл заяви та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2018 р., для розгляду даної справи визначено суддю Усатого В.О. Враховуючи розподіл даної справи на суддю Усатого В.О., судом призначено заяву ФОП Татарінової О.В. (вх.№ 32980 від 23.11.18) про визнання недійсною мирової угоди від 28.10.2014 р. затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області від 30.10.2014 р. до розгляду, яка до цього часу не вирішена по суті. В подальшому, 04.03.2019 р. ТОВ "Легіон Агро" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 30.10.2014 р., якою було затверджено мирову угоду, яку просило скасувати. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.04.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Легіон Агро" задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 30.10.2014 у справі №Б-39/27-09 скасовано; справу №Б-39/27-09 направлено до господарського суду Харківської області. Після скасування Східним апеляційним господарським судом ухвали господарського суду Харківської області від 30.10.2014 , якою було затверджено мирову угоду, ліквідаційна процедура продовжилася, у зв"язку з чим до суду від ліквідатора надходили звіти про хід виконання ліквідаційної процедури та інша кореспонденція по справі. Згідно п.2.2.4. Інструкції з діловодства в господарських судах України в редакції чинній на момент прийняття канцелярією кореспонденції по цій справі, після реєстрації кореспонденція, що стосується розгляду конкретної справи, передається судді (судді-доповідачу), у провадженні якого перебуває справа. Передавання документів здійснюється під підпис у реєстрі в порядку, визначеному в суді. Приймаючи до уваги , що справа знаходилася у провадженні судді Усатого В.О., яким на той час розглядался заява про визнання недійсною мирової угоди, уся кореспонденція по справі передавалася йому, тому суддею Усатим В.О. вони і були долучені до матеріалів справи. Постановою Верховного Суду від 29.08.2019 р. касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства завод "Електромаш" залишено без задоволення, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст 2012" залишено без задоволення, постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.04.2019 у справі № Б-39/27-09 залишено без змін. Враховуючи введення в дію з 21 жовтня 2019 року Кодексу України з процедур банкрутства, подальший розгляд даної справи здійснюється відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства. Під час знаходження справи в судах вищих інстанцій, до суду від ліквідатора надійшло клопотання (вх. № 22890 від 24.09.2019 р.) про надання згоди на продаж майна банкрута. Враховуючи повернення справи до суду, суд призначив клопотання ліквідатора (вх. № 22890 від 24.09.2019 р.) про надання згоди на продаж майна банкрута до розгляду в судовому засіданні на 16.12.2019 р. 13.12.2019 р. справа за касаційною скаргою направлена до суду вищої інстанції. Крім того, у травні 2019 року ПАТ "МКТ" звернулося до суду з позовом до ФОП Татарінової О.В. та ФОП Похилька С.М., в якому просило суд визнати договір про відступлення права вимоги від 19.02.2009 №01/09, укладений між ФОП Татаріновою О.В. та ФОП Похилько С.М., удаваним, а саме, таким, що був вчинений сторонами для приховання договору факторингу, та застосувати до нього відносини, що регулюються правилами щодо договору факторингу; визнати недійсним договір факторингу від 19.02.2009 №01/09, укладений між ФОП Татаріновою О.В. та ФОП Похилько С.М. Рішенням господарського суду Харківської області від 02.09.2019 у справі №922/1614/19 (суддя Лавренюк Т.А.) у задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі № 922/1614/19 (колегія суддів: Пуль О.А.- головуючий, Фоміна В.О. Тарасова І.В.) рішення господарського суду Харківської області від 02.09.2019 у справі №922/1614/19 скасовано. Справу №922/1614/19 направлено до господарського суду Харківської області для розгляду у межах справи №Б-39/27-09 про банкрутство ПАТ "Завод "Електромаш". Розпорядженням керівника апарату суду від 28.12.2019 р. призначено повторний автоматизований розподіл заяви ПАТ "МКТ" до ФОП Татарінової О.В. та ФОП Похилька С.М. про визнання удаваним договору про відступлення права вимоги від 19.02.2009 №01/09, у зв"язку з недопустимістю повторної участі в розгляді справи судді Лавренюк Т.А. Згідно витягу від 28.12.2019 р. з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, для розгляду вказаної заяви визначено суддю Усатого В.О. У зв`язку з необхідністю розгляду заяви, а також позовної заяви за позовом ПАТ "МКТ" до ФОП Татарінової О.В. та ФОП Похилько С.М. про визнання договору удаваним та визнання договору недійсним, яка надійшла зі Східного апеляційного господарського суду для подальшого розгляду в межах справи № Б-39/27-09, враховуючи відсутність повноважень судді Дзюби О.А., призначено провести повторний автоматизований розподіл справи № Б-39/27-09 та згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи визначено суддю Усатого В.О. Під час знаходження справи в касаційній інстанції 16.12.2019 р. до суду від ТОВ "Автомобіліст 2012" надійшла заява про відвід судді Усатого В.О., яка не була розглянута з причин відсутності справи у господарському суді Харківської області, яка була направлена до касаційної інстанції . Справа до суду повернулася після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", згідно якого, в тому числі, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та викладено частини третю, шосту та сьому статті 39 в іншій редакції, у зв"язку з чим заява про відвід судді була розглянута в оновленій редакції, визнано заявлений відвід необгрунтованим , про що винесено мотивовану ухвалу. Суд вважає помилковим твердження заявника про можливість розгляду заяви про відвід судді за відсутністю справи у суді. Крім того, суд також не погоджується з думкою заявника про те, що не було здійснено відновлення провадження у справі після скасування апеляційною інстанцією ухвали суду про затвердження мирової угоди, оскільки норми ГПК України не містять такої процесуальної дії. Відповідно до частини 3 статті 82 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржинка або визнання його банкрутом", визнання мирової угоди недійсною чи розірвання мирової угоди є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що господарським судом виноситься ухвала. Однак, мирова угода не була ні розірвана, ні визнана недійсною, тому провадження у справі не поновлювалося, а скасування судом вищої інстанції ухвали суду про затверження мирової угоди не є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутства, розгляд справи продовжується на стадії, на якій було затвержено мирову угоду. Щодо відсутності в ЄДРСР ухвали про відновлення провадження у справі про банкрутство на підставі ст.230 ГПК України та публікації інформації щодо її поновлення, суд констатує, що ця стаття містить умови поновлення справи після усунення обставин, які були підставою для зупинення провадження у справі, проте ця справа не була зупинена, тому відсутні підстави для її поновлення та здійснення оголошення такої інформації. Також, заявник вважає, що заява ФОП Татарінової О.В. про визнання недійсною мирової угоди, яка надійшла до суду 23.11.2018 р. повинна була бути розподілена на суддю, якого було визначено для розгляду основної справи, посилаючись на абз.3 п.7.4 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Харківської області в редакції 11.11.2019 р. Згідно абзацу 3 п 7.4 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Харківської області в редакції 11.11.2019 р., передача всіх спорів стосовно боржника, що вказані у пункті 7.4 Засад, здійснюється модулем автоматизованого розподілу раніше визначеному судді (колегії суддів) у справі про банкрутство боржника. Однак, оскільки на момент надходження до суду заяви ФОП Татарінової О.В. про визнання недійсною мирової угоди, повноваження судді Дзюби О.А., в провадженні якого знаходилася ця справа були закінчені, тому було здійснено автоматизований розподіл справи на іншого суддю. Думка заявника про те, що заява Татарінової О.В. про визнання недійсною мирової угоди повинна була бути розподілена після повернення справи з судів вищих інстанцій та після розподілу основної справи є помилковою, оскільки ця заява надійшла до суду 23.11.2018 р. та справа в той момент знаходилася у суді першої інстанції, а перша апеляційна скарга на ухвалу суду про затвердження мирової угоди була подана до суду через два місяці - 23.01.2019 р., тому авторозподіл заяви Татарінової О.В. здійснений без будь-яких порушень. Пунктом 3 частини 1 статті 42 ГПК України учасникам справи надано право на подання заяв та клопотань, в тому числі згідно з частиною 2 статті 38 ГПК україни - на заявлення відводу судді, з підстав, передбачених статтями 35 -37 цього Кодексу. Згідно з частиною 1 статті 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Положеннями частин 1, 2 статті 39 ГПК України, передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини під терміном "суд, встановлений законом" у статті 6 Конвенції мається на увазі, що "судова влада у демократичному суспільстві регулюється законами, джерелом яких є Парламент". Зазначений термін охоплює не лише правові підстави існування суду, але і його склад у кожній конкретній справі (рішення ЄСПЛ у справі "Занд проти Австрії" та у справі "Сокуренко і Стригун проти України"). Водночас, згідно з частиною першою статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Європейським судом з прав людини в рішенні по справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що: "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03 травня 2007 року суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі. Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій). Кожен суддя колегії об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать званя судді або підривають авторитет правосуддя. Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи. Відповідно до частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35 і 36 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України: Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Згідно ч.8 та ч 11 ст.39 ГПК України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу. Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст.39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Підстави щодо розгляду попредньої заяви ТОВ "Автомобіліст 2012" про відвід судді Усатого В.О. за нормами ГПК України від 08.02.2020 р. вже були роз"яснені судом в ухвалі суду від 08.04.2020 р. Інші міркування та припущення ТОВ "Автомобіліст 2012", заявлені у його заяві, суд вважає необгрунтованими, спростованими матеріалами справи, тому не вбачає підстав для відводу судді Усатого В.О. Більш того, суд зауважує, що твердження заявника про неопублікування поновлення провадження у цій справі та невірний авторозподіл вже було спростовано судом при розгляді заяви ТОВ "Автомобіліст 2012" про відвід судді Усатого В.О. від 16.12.2019 р., що може бути визнано зловживанням процесуальними правами. Керуючись ст. ст. 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 35, 39, 232-235 ГПК України, суд УХВАЛИВ: Вважати заявлений ТОВ "Автомобіліст 2012" відвід судді Усатому В.О. необґрунтованим. Передати заяву ТОВ "Автомобіліст 2012" про відвід судді Усатого В.О. іншому складу суду, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Усатий В.О.