Справа № 904/5240/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД У Х В А Л А 22.06.2020 м.Дніпро Справа № 904/5240/17 Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач) розглянувши апеляційну скаргу Нікопольської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2020, постановлену за результатами розгляду заяви про визнання кредиторських вимог у справі № 904/5240/17 за заявою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" про визнання грошових вимог на суму 3 016 583,90 грн. ВСТАНОВИВ: Нікопольська міська рада звернулась до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2020 у справі № 904/5240/17, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2020 у справі № 904/5240/17, якою визнано частково грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області та зобов`язано ліквідатора включити грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до реєстру вимог кредиторів Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" і зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області здійснити обґрунтований розрахунок основного боргу, нарахування індексу інфляції, 3 річних та пені. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень. Апеляційну скаргу підписано представником Нікопольської міської ради - головним спеціалістом відділу юридичного супроводу управління правової політики Тимошенко М.О., на підтвердження чого до апеляційної скарги додано довіреність № 3038 від 02.06.2020. Відповідно до статті 131-2 Конституції України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню. Законом України від 18.12.2019 №390-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення", який набрав чинності 29.12.2019, внесено зміни, у тому числі, до частин третьої і четвертої статті 56 Господарського процесуального кодексу України шляхом викладення в такій редакції: "3. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. 4. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника". Отже, прийнятий Закон визначає поняття "самопредставництва юридичної особи" шляхом закріплення такого права не лише за керівником, членом виконавчого органу юридичної особи, а для держави та територіальної громади - за керівником відповідного органу, а і за іншими уповноваженими особами. Працівник органу державної влади, органу місцевого самоврядування підтверджує право на звернення від імені такого органу в порядку самопредставництва, для чого надає суду: - витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або - оригінал або копія трудового договору (акту про призначення), або оригінал посвідчення та витяг з посадової інструкції в якій визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення керівника; та - окреме доручення (резолюція) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено право такої особи представляти інтереси юридичної особи без такого доручення. Виключно довіреність, за відсутності інших передбачених частиною 4 статті 56 Господарського процесуального кодексу України доказів (статуту, положення, трудового договору, контракту тощо) не є доказом, що відповідна особа уповноважена діяти від імені відповідного органу місцевого самоврядування та державної влади в порядку самопредставництва. Проте, зазначених вище доказів, окрім довіреності на представника, скаржником до апеляційної скарги не додано. За положеннями п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. На час подання Головним управлінням до господарського суду заяви з грошовими вимогами (2019 рік) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1 921, 00 грн. Відповідно п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент подання апеляційної скарги) ставка судового збору за подання апеляційних скарг у справі про банкрутство встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. За подання до господарського суду заяв кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, розмір судового збору складає 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п.10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - в редакції станом на час подання заяви про визнання грошових вимог). Таким чином, за подання даної апеляційної скарги заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 5 763,00 грн. (3 842,00 х 150%). Скаржником до апеляційної скарги додано платіжне доручення № 155 від 03.03.2020 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 102, 00 грн, тобто, скаржником не доплачено 3 661, 00 грн. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі. За ст.259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Проте, апелянтом не надано доказів надіслання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів сторонам та учасникам справи, а саме: Управлінню благоустрою, інфраструктури та комунального господарства Нікопольської міської ради; Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа"; Акціонерному товариству "Укртрансгаз"; Головному управлінню Пенсійного фонду в Дніпропетровській області; Управлінню соціальної політики Нікопольської міської ради. Також, суд звертає увагу, що відповідно до прохальної частини апеляційної скарги, апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2020 у справі № 904/5240/17, якою визнано частково грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області та зобов`язано ліквідатора включити грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до реєстру вимог кредиторів Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" і зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області здійснити обґрунтований розрахунок основного боргу, нарахування індексу інфляції, 3 річних та пені. Між тим, апелянту потрібно визначитись з вимогами, викладеними в прохальній частині апеляційної скарги, що саме мається на увазі під вимогою "скасувати", а саме якого змісту за доводами апелянта має бути оскаржуване рішення. Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. За таких обставин, апеляційна скарга Нікопольської міської ради підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку для усунення вищезазначених недоліків. Якщо апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою. Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, - УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Нікопольської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2020, постановлену за результатами розгляду заяви про визнання кредиторських вимог у справі № 904/5240/17 залишити без руху, надавши апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: - надати суду інші докази (статут, положення, трудовий договір, контракт тощо), що особа, яка підписала подану апеляційну скаргу, уповноважена діяти від імені Нікопольської міської ради в порядку самопредставництва; - сплатити (доплатити) судовий збір у встановленому порядку, розмірі (у сумі 3 661, 00 грн) та на належні реквізити, надати до суду докази його сплати; - надати до суду докази направлення копії апеляційної скарги з додатками на адресу сторін, зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали (з описом вкладення). Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Суддя Л.А. Коваль