Справа № 903/435/16

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 УХВАЛА про залишення апеляційної скарги без руху "28" липня 2020 р. Справа № 903/435/16 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючого судді Савченко Г.І. судді Павлюк І.Ю. судді Демидюк О.О. розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Рибачука Валерія Володимировича на ухвалу господарського суду Волинської області від 08 липня 2020 року у справі №903/435/16 (повний текст складено 10 липня 2020 року, суддя Кравчук А.М.) за заявою Приватного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс Лімітед" про банкрутство ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду Волинської області від 08 липня 2020 року у справі №903/435/16, серед іншого, відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Рибачука Валерія Володимировича в частині стягнення основної грошової винагороди в сумі 153059 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс Лімітед". Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, арбітражний керуючий Рибачук В.В. звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати пункт 4 ухвали господарського суду Волинської області від 08 липня 2020 року у справі №903/435/16 та прийняти рішення, яким заяву арбітражного керуючого Рибачука В.В. задоволити, затвердити основну грошову винагороду арбітражному керуючому Рибачуку В.В. за виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "Неттелко Люкс Лімітед" за період з 06 березня 2017 року по 01 лютого 2019 року в сумі 153059 грн. та стягнути основну грошову винагороду. Листом №903/435/16/3886/20 від 22 липня 2020 року матеріали справи №903/435/16 витребувано з господарського суду Волинської області. 27 липня 2020 року до апеляційного господарського суду надійшли витребувані матеріали справи. Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів прийшла до висновку про залишення апеляційної скарги без руху з огляду на наступне. Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктами 8 - 10 пункту 2 частини другої статті 4 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік заяв у справі про банкрутство, за подання яких справляється судовий збір, зокрема, заяви про порушення справи про банкрутство, заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною. Ставки судового збору з апеляційної скарги, що подаються на судові рішення, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктами 4 і 5 пункту 2 частини другої статті 4 статті 4 Закону України "Про судовий збір", а саме: за подання апеляційних скарг - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. З апеляційних та касаційних скарг на інші ухвали суду у справі про банкрутство судовий збір справляється за ставкою, визначеною підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 статті 4 Закону України "Про судовий збір", а саме 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні. Враховуючи вищенаведене, скаржник при зверненні до Північно-західного апеляційного господарського суду з цією апеляційною скаргою повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2102 грн. Проте, скаржником не додано до скарги документів, що підтверджують сплату судового збору в установленому порядку та розмірі. У апеляційній скарзі арбітражний керуючий зазначив, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", яким передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Однак, такі твердження є безпідставними з огляду на наступне. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у редакції, чинній до 01 вересня 2015 року, від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин. З 01 вересня 2015 року ця категорія пільговиків звужена. Так, за пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у редакції, яка діє з 01 вересня 2015 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Отже, починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала стосується стягнення основної грошової винагороди з банкрута. Згідно статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Відповідно до частин 1, 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, яка застосовується до даних правовідносин) арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п`яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Таким чином, вимоги про стягнення основної грошової винагороди арбітражного керуючого не є вимогою про стягнення заробітної плати, а відтак апелянт не звільняється від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Отже, подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогами статті 258 ГПК України. За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі статей 174, 260 ГПК України з метою надання заявнику можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, доказів сплати судового збору в розмірі 2102 грн. При цьому колегія суддів зауважує заявникові на тому, що відповідно до приписів частини 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Тобто відповідно до частини 2 статті 260 ГПК України у разі, якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із апеляційною скаргою. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків. Враховуючи вищевикладене та керуючись Законом України "Про судовий збір", статтями 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд - УХВАЛИВ: 1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Рибачука Валерія Володимировича на ухвалу господарського суду Волинської області від 08 липня 2020 року у справі №903/435/16 залишити без руху. 2. Встановити арбітражному керуючому Рибачуку В.В. строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Північно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у розмірі 2102 грн. протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. 3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог даної ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту. 4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання згідно статті 235 ГПК України. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Савченко Г.І. Суддя Павлюк І.Ю. Суддя Демидюк О.О.