Справа № 20/906/43-Б/13-Г

УХВАЛА 02 жовтня 2020 року м. Київ Справа № 20/906/43-Б/13-Г Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М. перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.01.2020 року та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 року у справі № 20/906/43-б/13-г за заявою Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» до Приватного підприємства «Бізнес Тріумф» про визнання банкрутом (заява про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна та визнання недійсними договорів купівлі-продажу),- В С Т А Н О В И В: Рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.01.2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватер Фор» від 24.12.2019 про застосування при розгляді заяви ОСОБА_1 від 19.10.2019 про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна Приватного підприємства «Бізнес Тріумф» строків позовної давності - залишено без розгляду. Заяву ОСОБА_1 від 19.10.2019 про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна Приватного підприємства «Бізнес Тріумф» визнання недійсними договорів купівлі-продажу - задоволено. Визнано недійсними результати аукціону, проведеного 28.09.2016 Товарною біржею «НАША» з продажу майна Приватного підприємства «Бізнес Тріумф» оформлені протоколом № 6-019 від 28.09.2016. Визнано недійсним договір № 1 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 28.09.2016, укладений між Приватним підприємством «БІЗНЕС ТРІУМФ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАТЕР ФОР». Визнано недійсними результати аукціону, проведеного 18.11.2016 Товарною біржею «НАША» з продажу майна Приватного Підприємства "Бізнес Тріумф" оформлені протоколом № 6-035 від 18.11.2016. Визнано недійсним договір № 2 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 18.11.2016, укладений між Приватним підприємством «БІЗНЕС ТРІУМФ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАТЕР ФОР». Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційні скарги Акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватер Фор», задоволено. Рішення Господарського суду Житомирської області від 28.01.2020 року у справі № 20/906/43-Б/13-Г, скасовано. Прийнято нове рішення. В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 19.10.2019 про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна ПП «Бізнес-Тріумф» та визнання недійсними договорів купівлі-продажу, відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Піреус Банк МКБ» 11526,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватер Фор» 11526,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (надіслана 10.09.2020 року, що підтверджується конвертом Укрпошта Експрес) на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.01.2020 року та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 року у справі № 20/906/43-б/13-г, в якій просить суд оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції скасувати; рішення суду першої інстанції змінити, а саме доповнити мотивувальну частину підставами для визнання недійсними результатів аукціону та як похідних вимог - недійсними договорів купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні які вказані в заяві поданій до Господарського суду Житомирської області. Крім того, у зв`язку з скрутним фінансовим становищем та відсутністю належного рівня доходів, скаржник звернувся з клопотанням про звільнення від сплати судового збору. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 287-291 ГПК України, з огляду на таке. Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір". Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року становить 2 102 грн. Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство становить 200 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Як вбачається з ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 року ОСОБА_1 було заявлено чотири вимоги немайнового характеру, а саме заявник просив: 1) визнати недійсними результати аукціону, проведеного 18.11.2016 року ТБ «НАША з продажу майна підприємства банкрута ПП «Бізнес Тріумф», оформлені протоколом № 6-035 від 18.11.2016 року; 2) визнати недійсними результати аукціону, проведеного 28.09.2016 року ТБ «НАША» з продажу майна підприємства банкрута ПП «Бізнес Тріумф», оформлені протоколом № 6-019 від 28.09.2016 року; 3) визнати недійсним договір № 2 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 18.11.2016, укладений між ПП «Бізнес Тріумф» та ТзОВ «ВАТЕР ФОР»; 4) визнати недійсним договір № 1 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні в д 28.09.2016 року, укладений між ПП «Бізнес Тріумф» та ТзОВ «ВАТЕР ФОР». Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 року у справі №20/906/43-б/13-г, скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 16 816 грн. (2102 * 4* 200%). Проте до матеріалів касаційної скарги ОСОБА_1 не долучено доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на скрутне фінансове положення. Відповідно до частини першої ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Відповідно до частини другої ст. 8 Закону України "Про судовий збір", Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним. Касаційний господарський суд, зауважує, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»). Суд зазначає, що ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише посилання заявника касаційної скарги на відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору. Проте, скаржником не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, зокрема і щодо оплати судового збору. Обгрунтовуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, скаржник надає лише копію Індивідуальних відомостей про застраховану особу Форми ОК-5 з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з якої вбачається, що отриманий річний заробіток за 2019 рік становить 5250 грн., за 8 місяців 2020 року - 800 грн. Однак, відповідно до інформації наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.01.2020 року у справі №20/906/43-Б/13-Г, залишено без руху. Зокрема скаржником не було сплачено судовий збір у сумі 11526 грн. Крім того, скаржнику ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Водночас, як вбачається з ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2020 року «Про відкриття апеляційного провадження» скаржником ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали суду від 03.03.2020 року було усунуто недоліки , зокрема сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 11562 грн. Суд звертає увагу, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Таким чином подана скаржником довідка Індивідуальних відомостей про застраховану особу Форми ОК-5 з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не є достатнім та допустимим доказом на підтвердження доводів щодо відсутності коштів для сплати судового збору. Судом відмічається, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Враховуючи, що скаржник згідно з положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" не довів суду, що розмір судового збору за подачу касаційної скарги перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік, а спір у даній справі не стосується захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору. Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України. Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 ГПК України, статті 4,7,8 Закону України "Про судовий збір" Верховний Суд, - У Х В А Л И В: 1.Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. 2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.01.2020 року та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 року у справі № 20/906/43-б/13-г- залишити без руху. 3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 16 816 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати. 4. Роз`яснити скаржнику, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.