Текст рішення
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====================================================================УХВАЛА
07 грудня 2020 року Справа № 5016/2651/2012(18/67)
м. Миколаїв
Кредитори:
1) Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції (м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19-а, 54030);
2) Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (м. Миколаїв, вул. Г.Петрової, 2-А, 54029);
3) Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" (м. Київ, вул. Хорива, 11-а, 04071) в особі відділення "Миколаївська регіональна дирекція" ПАТ "Банк "Київська Русь" (м. Миколаїв, вул. Адміральська, 33-а, 54001);
4) Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020).
Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю "АС" (м. Миколаїв, вул. Крилова, 50, кв. 156, 54040).
Ліквідатор: арбітражний керуючий Сашин Олександр Андрійович ( м. Миколаїв, а/с 194, 54001).
Суддя Давченко Т.М.
без виклику сторін
суть спору: банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АС"
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 5016/2651/2012(18/67) про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "АС"; постановою від 20.03.2014 визнано ТОВ "АС" банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру; ухвалою від 23.03.2017 призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Сашина О.А.
Ухвалою суду від 09.11.2020 розгляд справи було відкладено на 08.12.2020.
04.12.2020 до суду від кредитора - АТ "Райффайзен Банк Аваль" надійшло клопотання про проведення судових засідань, в т.ч. засідання 08.12.2020 у режимі відеоконференції (вих.№ 114/5-203546 від 30.11.2020).
Однак, вказане клопотання підлягає поверненню з огляду на наступне.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Так, згідно господарського процесуального законодавства, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи (ст. 197 ГПК України).
Із змісту викладеного припису законодавства вбачається, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду; законодавець не передбачає обов?язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання однієї із сторін.
При цьому, перелік випадків, у яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, законом не визначений, у зв?язку з чим необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції визначається у кожному окремому випадку, з урахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров?я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду.
Призначення судового засідання у режимі відеоконференції має здійснюватися у виключних випадках, коли за об?єктивних причин учасник судового процесу позбавлений можливості приймати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи.
Крім того, проведення відеоконференції позбавляє учасника процесу, який за допомогою відеоконференції бере участь у засіданні суду, можливості подавати докази під час засідання, знайомитись з матеріалами справи, брати участь в огляді наданих іншою стороною документів.
Із змісту указаних вище норми законодавства вбачається, що заява про проведення судового засідання в режимі відеоконфереції має бути подана суду суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Вказана заява надійшла суду 04.12.2020 та зареєстрована відразу ж о 14:51 год. Тобто, заявником не дотримано приписів щодо строків подання цієї заяви.
Окрім цього, розглядаючи клопотання кредитора про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, суд ураховує, що 08.12.2020 судом має бути розглянута значна кількість судових справ, в т.ч. й справ про банкрутство, внаслідок чого проведення підготовчого засідання в даній справі в режимі відеоконференції може бути утрудненим і зайняти тривалий проміжок часу.
Слід зауважити, що заявник клопоче про проведення всіх судових засідань у даній справі в режимі відеоконференції. Проте, статтею 197 ГПК України визначено, що клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання. Тобто, приписами ГПК України визначено, що перед кожним судовим засіданням сторони можуть заявляти відповідні клопотання.
Ураховуючи викладене, в задоволенні клопотання АТ "Райффайзен Банк Аваль" належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 197, 234 ГПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Відмовити в задоволенні клопотання АТ "Райффайзен Банк Аваль"арбітражного .№ 114/5-203546 від 30.11.2020 про проведення судового засідання 08.12.2020 у справі № 5016/2651/2012(18/67) в режимі відеоконференції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, проте заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.М. Давченко