Справа № 926/767-б/15

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "03" грудня 2020 р. ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Справа №926/767-б/15 м.Львів Західний апеляційний господарський суд у складі: головуючого - судді~~~~~~~~~~Матущака О.І. суддів:~~~~~~~~~~Бонк Т.Б. ~~~~~~~~~~Якімець Г.Г. Учасники у справі в судове засідання не з`явилися.~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ розглянувши апеляційну скаргу~~~~~~~~~~засновника приватної фірми «Інтервал» ОСОБА_1 , м. Чернівці б/н від 17.02.2020 (Вх. ЗАГС №01-05/705/20 від 20.02.2020) ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ на ухвалу~~~~~~~~~~Господарського суду Чернівецької області від 27.01.2020 (суддя Дутка В.В.) про відмову у відкритті провадження у справі~~~~~~~~~~№926/767-б/15 за заявою ініціюючого кредитора~~~~~~~~~~Публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС ~~~БАНК МКБ», м. Київ про банкрутство~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~приватної фірми "Інтервал", м. Чернівці ВСТАНОВИВ: Фактичні обставини справи та суть спору. Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 27.05.2015 порушено провадження у справі про банкрутство приватної фірми «Інтервал». Постановою від 31.08.2016 приватну фірму «Інтервал» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Кучака Ю.Ф. 22.01.2020 засновник банкрута ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсними рішення зборів комітету кредиторів, оформленого протоколом №2 від 02.11.2018 та протоколом №3 від 02.11.2018. Позов обґрунтований порушенням порядку скликання та проведення засідання комітету кредиторів, що порушує матеріальні та процесуальні права засновника банкрута Пелепчука В.В. Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27.01.2020 відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення зборів комітету кредиторів, оформленого протоколом №2 від 02.11.2018 та протоколом №3 від 02.11.2018. Ухвала суду мотивована тим, що рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів не може визнаватися господарським~ ~~судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. Узагальнення доводів апеляційної скарги та інших учасників процесу. Засновником ПФ «Інтервал» ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу передати для розгляду до Господарського суду Чернівецької області. У своїй апеляційній скарзі скаржник покликається на те, що згідно рішення Конституційного суду України від 25.12.1997 суди зобов`язані приймати до розгляду справи навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Відзивів на апеляційну скаргу не подано. Інших клопотань в порядку ст. 207 ГПК України до суду не надходило. Оцінка суду. Відповідно до ч.6~ ~~ст.12 Господарського процесуального кодексу України~ ~~господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених~ ~~Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". 21.10.2019 набрав чинності~ ~~Кодекс України з процедур банкрутства. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень установлено, що з дня введення в дію цього~ ~~Кодексу~ ~~подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього~ ~~Кодексу~ ~~незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього~ ~~Кодексу~ ~~перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до~ ~~Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі Закон про банкрутство). Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього~ ~~Кодексу. Відповідно до ч.1~ ~~ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства~ ~~провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Питання~ ~~щодо~ ~~проведення~ ~~зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів станом на час проведення засідання комітету кредиторів, оформленого протоколом №2 від 02.11.2018 та протоколом №3 від 02.11.2018 регулювалися~ ст.26 Закону про банкрутство. Згідно з ч.8 ст. 26 Закону про банкрутство до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема про обрання голови комітету, скликання зборів кредиторів, звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених цим Законом; звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора). Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»,~ Кодексом України з процедур банкрутства~ не передбачено визнання зборів (комітету) кредиторів недійсними у справі про банкрутство. Питання щодо правомірності зборів~ ~~(комітету) кредиторів та легітимності прийнятих на них рішеннях слід вирішувати господарському суду при прийнятті судових~ ~~актів у справі~ ~~про банкрутство, надаючи таким рішенням правову оцінку відповідно до вимог~ статті 86 Господарського процесуального кодексу України~ та беручи їх до уваги, якщо вони не суперечать чинному законодавству. Рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів не може визнаватися господарським~ ~~судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. Суд повинен~ ~~давати оцінку~ ~~цим~ ~~рішенням~ ~~та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства. (вказана позиція викладена також у п. 57~ постанови пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №15 «Про судову практику в справах про банкрутство»). Комітет кредиторів не є фізичною чи юридичною особою, його дії не породжують цивільних прав і обов`язків тому не можна визнати незаконною бездіяльність комітету кредиторів, чи визнати роботу комітету кредиторів неефективною чи зобов`язати комітет кредиторів до вчинення певних дій. За викладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів є способом волевиявлення кредиторів і не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. Водночас апеляційний господарський суд зазначає таке. Враховуючи положення ч. 1~ ст. 9 Конституції України~ та беручи до уваги ратифікацію~ Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР~ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод~ 1950 року і Першого протоколу та протоколів №№ 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття~ Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати~ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод~ (Рим, 4 листопада 1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Колегія суддів звертає увагу, що згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції). У справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало меті та призначенню цього положення. Водночас у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Положеннями ч.6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. З аналізу вищевикладених норм законодавства випливає, що відмовляючи у відкритті провадження у справі на підставі того, що заява не може бути розглянута в порядку господарського судочинства, суд одночасно роз`яснює заявнику до якого суду необхідно звернутися за захистом свого права. З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що місцевий господарський суд відмовив у відкритті провадження, при цьому зазначивши, що спори про визнання недійсним рішення зборів комітету кредиторів не можуть бути розглянуті й у порядку іншого (ніж господарське) судочинства, таким чином позбавив заявника доступу до правосуддя. Тобто, відмовивши у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції позбавив заявника ~права на справедливий суд. Частиною 3 ст. 271 ГПК України~ встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. З огляду на викладене, помилковими є висновки суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1~ ст. 175 ГПК України, у зв`язку з чим апеляційна скарга засновника приватної фірми «Інтервал» ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Чернівецької області від 27.01.2020 - скасуванню з направленням матеріалів справи на розгляд до Господарського суду Чернівецької області. Керуючись ст. ст. 11, 13, 74, 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281- 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційну скаргу засновника приватної фірми «Інтервал» ОСОБА_1 , м. Чернівці задовольнити. 2. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 27.01.2020 у справі №926/767-б/15 скасувати. 3. Матеріали справи №926/767-б/15 направити до Господарського суду Чернівецької області для розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскаржується у порядку визначеному Кодексом України з процедур банкрутства. ~~~~~~~~~~ Справу повернути ~до місцевого господарського суду. Повний текст постанови підписано 14.12.2020 Головуючий суддя~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~О.І. Матущак Судді~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Т.Б. Бонк ~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Г.Г.Якімець