Справа № 11/5025/46/12

УХВАЛА 05 жовтня 2021 року м. Київ Справа № 11/5025/46/12 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В.В. - головуючого, Ткаченко Н.Г., Жуков С. В. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 та на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 29.04.2021( в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на користь арбітражного Побережного В. Т. 288 375,14 грн. основної грошової винагороди) у справі № 11/5025/46/12 за заявою Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудекіп» про банкрутство,- ВСТАНОВИВ: 30.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 та на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 29.04.2021 у справі № 11/5025/46/12, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті в якому надійшла касаційна скарга. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» у справі № 11/5025/46/12 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н. Г., судді - Жуков С. В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 20.09.2021. Розглянувши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження у справі № 11/5025/46/12 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 та на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 29.04.2021 слід відмовити, виходячи з наступного. Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 29.04.2021 у справі № 11/5025/46/12, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2021, задоволено клопотання арбітражного керуючого Побережного В. Т. про затвердження оплати послуг (грошової винагороди) ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудекіп» за період з 18.01.2016 по 12.11.2020 в сумі 455 851,24 грн., стягнено з кредиторів оплати послуг (винагороди) арбітражного керуючого Побережного В. Т. в ліквідаційній процедурі в сумі 425 055,78 грн. та затверджено звіт арбітражного керуючого Побережного В. Т. про нарахування та виплату основної грошової винагороди при виконанні повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудекіп» по справі № 11/5025/46/12 на загальну суму 455 851,24 грн. основної грошової винагороди за виконання ним повноважень ліквідатора за період з 18.01.2016 по 12.11.2020 року. Тобто, предметом розгляду в суді першої інстанції було клопотання арбітражного керуючого про затвердження оплати послуг ліквідатора, стягнення з кредиторів ( в тому числі і з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»)оплати послуг (винагороди) арбітражного керуючого Побережного В. Т. в ліквідаційній процедурі, затвердження звіту арбітражного керуючого Побережного В. Т. про нарахування та виплату основної грошової винагороди при виконанні повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудекіп». Скаржником оскаржується постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 та ухвала Господарського суду Хмельницької області від 29.04.2021 у справі №11/5025/46/12 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на користь арбітражного Побережного В. Т. 288 375,14 грн. основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора в результаті проведення ліквідаційної процедури у справі №11/5025/46/12. Згідно Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом. Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VIII набрав чинності 21.04.2019, а введено його в дію з 21.10.2019. З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441). Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, в редакції на момент прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови та прийняття судом касаційної інстанції даної ухвали, передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Наведений в ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019, перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. При цьому, як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення. У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Згідно вимог касаційної скарги скаржником оскаржується постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 у справі № 11/5025/46/12 за результатами апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Хмельницької області від 29.04.2021 у справі № 11/5025/46/12, якою розглядалось клопотання арбітражного керуючого про затвердження оплати послуг ліквідатора, стягнення з кредиторів оплати послуг (винагороди) арбітражного керуючого Побережного В. Т. в ліквідаційній процедурі, затвердження звіту арбітражного керуючого Побережного В. Т. про нарахування та виплату основної грошової винагороди при виконанні повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудекіп», можливість оскарження якої в касаційному порядку не передбачено частиною 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» подано касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 у справі № 11/5025/46/12 за результатами апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Хмельницької області від 29.04.2021 у справі № 11/5025/46/12, якою розглядалось клопотання арбітражного керуючого про затвердження оплати послуг ліквідатора, стягнення з кредиторів оплати послуг (винагороди) арбітражного керуючого Побережного В. Т. в ліквідаційній процедурі, затвердження звіту арбітражного керуючого Побережного В. Т. про нарахування та виплату основної грошової винагороди при виконанні повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудекіп», яка відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає касаційному оскарженню, то необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження у даній справі за вищевказаною касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України. На підставі викладеного та керуючись частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 234, 235, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, - У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 11/5025/46/12 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 та на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 29.04.2021, в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на користь арбітражного Побережного В. Т. 288 375,14 грн. основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора в результаті проведення ліквідаційної процедури у справі №11/5025/46/12. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В.В. Білоус Судді С.В. Жуков Н.Г. Ткаченко