Справа № 5006/5/80б/2012

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 УХВАЛА "02" лютого 2021 р. Справа № 5006/5/80б/2012 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Геліос", м.Київ, на рішення Господарського суду Донецької області від 27.09.2019 (суддя Харакоз К.С.), ухвалене в приміщенні Господарського суду Донецької області у м.Харкові о 15год 46хв, повний текст якого складений 08.10.2019, у справі №5006/5/80б/2012 за позовом: Акціонерного товариства "Дельта Банк", м.Київ, до 1-го відповідача: Закритого акціонерного товариства "СОФТ СЕРВІС ХОЛДІНГ" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Новик Є.М., 2-го відповідача: Донецької товарної біржі, м.Донецьк, 3-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БПВ ГРУПП", м.Київ, 4-го відповідача: Ворошиловського районного відділу державної виконавчої служби м.Донецьк, м. Слов`янськ, Донецька область, 5-го відповідача: Пролетарського районного відділу державної виконавчої служби міста Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області області, м. Слов`янськ, Донецька область, 6-го відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергія Анатолійовича, м. Київ, 7-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДВАНСМЕНТ", м.Одеса, 8-го відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бровченко Марини Олександрівни, м.Київ, 9-го відповідача: Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Луняченко Нани Володимирівни, м.Одеса, 10-го відповідача: ОСОБА_1 , с. Калинівка, Рокитнянський район, Київська область, про визнання недійсними результатів електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів із продажу нерухомого майна, акту державного виконавця про проведення аукціону, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, договорів купівлі-продажу нерухомого майна, ВСТАНОВИЛА: 25.02.2019 АТ «Дельта Банк» звернулося до Господарського суду Донецької області із позовом до ЗАТ "СОФТ СЕРВІС ХОЛДІНГ" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Новик Є.М., Донецької товарної біржі, ТОВ «БПВ ГРУП», Ворошиловського районного відділу державної виконавчої служби м.Донецьк, Пролетарського районного відділу державної виконавчої служби міста Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленко С. А., ТОВ "ЕДВАНСМЕНТ", Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бровченко М. О., Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н. В., ОСОБА_1 про: - визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації нерухомого майна, що належало ЗАТ «СОФТ СЕРВІС ХОЛДІНГ», а саме: нежитлова будівля літ. «А, А1», що складається з приміщень, розташованих на поверхах (починаючи з підвалу): підвал площею 433,9 кв.м, 1 поверх - площею 761,1кв.м, 2 поверх площею 450,9 кв.м, 3 поверх площею 147,4кв.м, загальною площею 1793,3кв.м, місце знаходження: Одеська обл., м. Одеса, площа Старосінна, будинок 1а, реєстраційний номер лота: 81, які відбулися 27.08.2014 та оформлені протоколом від 28.07.2014 №97; - визнання недійсним акта державного виконавця про проведення аукціону від 27.08.2014, складеного головним державним виконавцем відділу ДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Чукмарьовим П.Ю., затвердженого в.о. начальника відділу ДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку 27.08.2014 Нещадим І.С. ; - визнання недійсним акта про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна від 27.08.2014, складеного головним державним виконавцем відділу ДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Чукмарьовим П.Ю., затвердженого в.о. начальника відділу ДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку 27.08.2014 Нещадим І.С. ; - визнання недійсним свідоцтва від 27.11.2015, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. (зареєстрованого в реєстрі за №2660) про право власності за ТОВ «БПВ ГРУПП»; - визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між ТОВ «БПВ ГРУПП» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бровченко М.О.; - визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між ТОВ «БПВ ГРУПП» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бровченко М.О.; - визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Едвасмент», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського округу Луняченко Н.В.; - визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Едвасмент», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського округу Луняченко Н.В (т.19, а.с. 7-17). Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.09.2019 у справі №5006/5/80б/2012 у задоволенні позову відмовлено повністю (т.24, а.с. 122-129). 21.12.2020 ТОВ «ФК «Геліос» звернулось до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 27.09.2019 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Одночасно скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення, посилаючись на те, що ТОВ "ФК "Геліос" не було учасником даної справи та не отримувало судових рішень до 26.08.2020. Крім того, скаржник зазначає, що на момент прийняття оскаржуваного рішення позивач вже не був кредитором, оскільки 26.09.2019 право вимоги за кредитним та іпотечним договорами перейшло до ТОВ «ФК «Геліос», який не був присутній у судовому засіданні під час винесення оскаржуваного рішення і про наявність судового рішення стало відомо лише після ознайомлення із матеріалами справи. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 у даній справі апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Геліос» на рішення Господарського суду Донецької області від 27.09.2019 у справі №5006/5/80б/2012 залишено без руху з підстав відсутності належного обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження; доказів сплати судового збору та направлення копій апеляційної скарги учасникам справи про банкрутство. Вказана ухвала отримана ТОВ «ФК «Геліос» 18.01.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. 28.01.2021 ТОВ «ФК «Геліос» на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 11.01.2021 надіслано до суду апеляційної інстанції заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування підстав пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на те, що: ТОВ "ФК "Геліос" не було учасником даної справи, але судом вирішено питання про його права, інтереси та обов`язки, а отже останній наділений правом апеляційного оскарження; судових рішень до 26.08.2020 скаржник не отримував. Крім того, скаржник зазначає, що на момент прийняття оскаржуваного рішення позивач вже не був кредитором, оскільки 26.09.2019 право вимоги за кредитним та іпотечним договорами перейшло до ТОВ «ФК «Геліос», який не був присутній у судовому засіданні під час винесення оскаржуваного рішення і про наявність судового рішення стало відомо лише після ознайомлення із матеріалами справи (28.09.2020, 15.10.2020, 05.11.2020). Копію оскаржуваного рішення скаржник отримав лише 02.12.2020, про що свідчить копія конверта та роздруківка з офіційного сайту АТ «Укрпошта»; по-друге, матеріали справи не містять доказів надсилання оскаржуваного рішення скаржнику. Скаржник вважає, що головним критерієм, який повинен враховуватись судом при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення є визнання дня, в який апелянт отримав оскаржуване судове рішення. Також скаржником надані докази сплати судового збору, а саме платіжне доручення від 25.01.2021 №1382 на суму 46104,00грн, і докази надсилання апеляційної скарги іншим учасникам провадження у справі про банкрутство. Дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з огляду на таке. Відповідно до вимог частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку. З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом 27.09.2019, повний текст якого складений 08.10.2019, отже, строк подання апеляційної скарги сплив 28.10.2019, тоді як ТОВ "ФК «Геліос» подано апеляційну скаргу 21.12.2020, тобто зі спливом 13 місяців та 22 днів. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, тобто питання про визнання причин поважними (або неповажними) належить до дискреційних повноважень суду апеляційної інстанції, який при прийнятті того чи іншого процесуального рішення виходить з конкретних встановлених ним обставин справи. Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у справі "Богонос проти Росії" дійшов правового висновку про те, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Мушта проти України", "Мельник проти України") право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (п. 1 ст. 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру". Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" звернув увагу, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata. Одночасно при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі "Walchli v. France", п. 29; "ТОВ "Фріда" проти України", п. 33). З викладеного вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності скарги на рішення. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду. Скаржник стверджує, що на момент ухвалення оскаржуваного рішення АТ «Дельта Банк» вже не був кредитором, оскільки право вимоги за кредитним та іпотечним кредитором перейшли до ТОВ «ФК «Геліос», при цьому останньому рішення не надсилалось. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.08.2020 у цій справі, яка набрала законної сили, задоволено заяву ТОВ «ФК» Геліос» про заміну кредитора від 03.08.2020; замінено кредитора у справі №5006/5/80б/2012 про банкрутство ЗАТ «Софт Сервіс Холдінг», а саме: ПАТ «Дельта Банк» на правонаступника - ТОВ «ФК «Геліос» на суму 23277686,21грн - вимоги, внесені до реєстру вимог кредиторів окремо, як забезпечені заставою майна; встановлено ліквідатору внести зміни до реєстру вимог кредиторів ЗАТ «Софт Сервіс Холдінг» (т.27, а.с. 131-133). Згідно з положеннями частини 2 статті 52 ГПК України усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Отже, строк на апеляційне оскарження судових рішень після здійснення заміни сторони правонаступником для такого правонаступника в силу приписів процесуального закону не змінюється. 31.08.2020 представник ТОВ «ФК «Геліос», адвокат Кравченко Ю.О. ознайомилась з матеріалами справи №5006/5/80б/2012 у повному обсязі, про що свідчить, зокрема, особистий підпис вказаної особи, розміщений на останньому аркуші заяви про ознайомлення із матеріалами справи від 11.08.2020 (т.27, а.с. 103,104). Таким чином, ТОВ «ФК «Геліос» за будь-яких обставин з 31.08.2020 було обізнано зі змістом оскаржуваного рішення, однак з апеляційною скаргою звернулося лише 21.12.2020, тобто через три місяці та двадцять днів. Доводи скаржника про те, що строк на апеляційне оскарження слід відраховувати з 02.12.2020 (дата отримання оскаржуваного рішення скаржником), суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки, як зазначено вище, 31.08.2020 представник ТОВ «ФК «Геліос», адвокат Кравченко Ю.О. ознайомилась з матеріалами справи №5006/5/80б/2012 у повному обсязі, про що свідчить, зокрема, особистий підпис вказаної особи, розміщений на останньому аркуші заяви про ознайомлення із матеріалами справи від 11.08.2020 (т.27, а.с. 103,104). Крім того, відповідно до статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Рішення Господарського суду Донецької області від 27.09.2019 у справі N5006/5/80б/2012 оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 15.10.2019. Таким чином, з 31.08.2020 ТОВ «Геліос» був обізнаний зі змістом (повним текстом) рішення Господарського суду Донецької області від 27.09.2019 у справі №5006/5/80б/2012 та не був позбавлений можливості протягом двадцяти днів з моменту ознайомлення з повним текстом оскаржуваного рішення подати апеляційну скаргу. Проте, відповідних дій не вчинив, а звернувся з апеляційною скаргою лише 21.12.2020, без будь-якого обґрунтування підстав пропуску цього строку. Відповідно до статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, оскаржувати судові рішення у визначеному законом порядку. Учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Згідно із статтею 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»). Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Суд апеляційної інстанції, розглянувши подане скаржником клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку, що обставини, які визначає скаржник, не є об`єктивно непереборними та залежали лише від волі сторони та належного використання ним своїх прав, визначених нормами ГПК України, у зв`язку з чим дійшов висновку, що причини пропуску строку, визначені скаржником, є неповажними, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження та повернення апеляційної скарги скаржнику. Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову ТОВ «ФК «Геліос» у відкритті апеляційного провадження на рішення Господарського суду Донецької області від 27.09.2019 у справі №5006/5/80б/2012. Керуючись ст.ст. 232, 234, 254, 255, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд УХВАЛИВ: Відмовити ТОВ «ФК «Геліос» у відкритті апеляційного провадження на рішення Господарського суду Донецької області від 27.09.2019 у справі №5006/5/80б/2012 та повернути апеляційну скаргу на 7арк. з додатками на 27арк. та конверт. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок та строк оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України. Головуючий суддя Л.І. Бородіна Суддя Л.М. Здоровко Суддя В.В. Лакіза