Справа № 20/5007/1475-Б/12

Господарський суд Житомирської області ___________________________________________________________________________________________________________________ 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20, E-mail: [email protected], http://zt.arbitr.gov.ua УХВАЛА Від "26" квітня 2021 р. м. Житомир Справа № 20/5007/1475-Б/12 За заявою: Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області До боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" про визнання банкрутом Суддя Гнисюк С.Д. В провадженні Господарського суду Житомирської області знаходиться справа №20/5007/1475-Б/12 про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ". 09.02.2021 від ОСОБА_1. надійшла заява №02-05-20/1475-Б від 08.02.2021 про видачу наказу. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.03.2021 у задоволенні заяви відмовлено. 22.04.2021 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, від ОСОБА_1. надійшла заява №02-05-20/1475-Б від 22.04.2021 про роз`яснення ухвали Господарського суду Житомирської області від 23.03.2021. Згідно заяви ОСОБА_1 просить суд, у відповідності до ст. 245 Господарського процесуального кодексу України, роз`яснити ухвалу від 23.03.2021 у справі №20/5007/1475-Б/12 про бан крутство ТОВ "ЮЛ СОФ" шляхом відповіді на наступні питання: 1. Чи є моя основна грошова винагорода за виконання повноважень ліквідатора у справі №20/5007/1475-Б/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" на загальну суму 30 709,20 грн. (за період з 26.03.2013 по 10.02.2014 на суму 24538,00грн. та за період з 09.04.2014 по 24.06.2014 на суму 6171,20 грн.) витратами, пов`язаними з проведенням ліквідаційної процедури ТОВ "ЮЛ СОФ"? 2. Коли і ким має бути сплачена моя основна грошова винагорода за виконання повнова жень ліквідатора у справі №20/5007/1475-Б/12 про банкрутство ТОВ "ЮЛ СОФ" на загаль ну суму 30709,20 грн. із врахуванням того, що ухвалою Господарського суду Житомирсь кої області від 13.05.2015 року, встановлено оплату послуг арбітражному керуючому ОСОБА_1. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення нею пов новажень ліквідатора ТОВ "ЮЛ СОФ" за рахунок коштів одержаних від продажу майна ба нкрута, починаючи з 26.03.2013, та відповідно до п.3 ч.1 ст.12 Кодексу України з проце дур банкрутства право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного ке руючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень? Чи дотримано арбітражним керуючим Тищенко О.І. при виконанні обов`язків ліквідато ра ТОВ "ЮЛ СОФ" вимоги Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, статті 12, частиною другою якої передбачено, що арбітражний керуючий зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог законодавства, ...9) вживати заходів до недопущення будь-якої мож ливості виникнення конфлікту інтересів* та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту інтересів з урахуванням того, що право вимоги основної грошової вина городи виникло у арбітражного керуючого ОСОБА_1. щонайпізніше - 25 червня 2014 року, а ліквідатором Тищенко О.І. проведено продаж майна банкрута ТОВ "ЮЛ СОФ", здійснені виплати основної грошової винагороди собі, здійснені витрати на проведення ліквідаційної процедури, сплачена кредиторам заборгованість по заробітній праці (Джерело інформації - звіт ліквідатора Тищенко О.І. №19 від 11.03.2019р. а .с. 73-74 т. 28, звіт лікві датора Тищенко О.І. про витрати ліквідаційної процедури від 07.06.2019 а.с. 77-79 т.28)? Дослідивши заяву ОСОБА_1. №02-05-20/1475-Б від 22.04.2021 про роз`яснення ухвали Господарського суду Житомирської області від 23.03.2021, суд встановив. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Згідно ст. 245 Господарського процесуального кодексу України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення, про що виноситься ухвала. Отже, роз`яснення судового рішення спрямоване на його викладення у більш зрозумілій формі та здійснюється господарським судом без зміни його змісту та в межах тих питань, які були предметом судового розгляду (правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 16.11. 2018 у справі № 910/10916/16). У заяві №02-05-20/1475-Б від 08.02.2021 про видачу наказу ОСОБА_1. (з урахуванням нормативно-правового обгрунтування №02-05-20/1475-Б від 19.03.2021) посилалася на те, що в червні 2020 року звернулась з заявою до ліквідатора Тищенко О.І. про виконання рішення щодо сплати їй основної грошової винагороди на суму 30709,20грн. Проте, ліквідатор Тищенко О.І. залишила заяву без відповіді та не здійснила сплату основної грошової винагороди, що порушує права, гарантовані ст. 43 Конституції України. Ліквідатор добровільно не виконує судове рішення, що набрало законної сили, чим порушує право на отримання оплати за працю, яке порушено з квітня місяця 2013 року по теперішній час. Посилається на ст. ст.18, 327 Господарського процесуального кодексу України. На підставі зазначеного просила суд видати наказ на примусове виконання ухвали Господарського суду Житомирської області від 28.05.2021 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" на користь ОСОБА_1. основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у справі №20/5007/1475-Б/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" на загальну суму 30709,20грн. Тобто, ОСОБА_1. просила суд видати наказ на ухвалу, резолютивна частина якої не містить зобов`язальної дії (стягнути; зобов`язати; тощо), тому ухвалою від 23.03.2021 у задоволенні заяви було відмовлено. В ухвалі досліджено саме питання щодо підстав для видачі наказу. Суд встановив, що резолютивна частина ухвали Господарського суду Житомирської області від 28.05.2020 у даній справі не передбачає заходи примусового виконання. Даною ухвалою було вирішене клопотання Крутос О.В. щодо затвердження звіту про нарахування та виплату їй основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у справі №20/5007/1475-Б/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" у фіксованій сумі за певні періоди. Питання щодо стягнення даної суми (з боржника, з кредиторів) не порушувалось ОСОБА_1. у клопотанні №02-05-20/1475-Б від 29.01.2019, на підставі якого було затверджено звіт. Суд зазначив, що не може змінити постановлену ним ухвалу, підставою для прийняття якої було клопотання ОСОБА_1. саме про затвердження її звіту про нарахування та виплату їй основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у справі. З огляду за зазначене, суд вважає, що заявлена ОСОБА_1. вимога про роз`яснення ухвали Господарського суду Житомирської області від 23.03.2021 не стосується неточностей формулювань, не доводить неясність судового акта, а так само неможливість чи утруднення розуміння висловлених судом висновків. Викладені у заяві питання фактично полягають не у наданні роз`яснення, що стосується змісту прийнятої судом ухвали у справі, а зводяться до необхідності надання консультацій і роз`яснень з питань щодо грошової винагороди, тобто заявник просить роз`яснити те, що знаходиться поза ухвалою, про роз`яснення якої подано заяву. Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст.ст. 2, 5 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди в Україні, відповідно до покладених на них повноважень, здійснюють правосуддя на засадах верховенства права та забезпечують кожному право на справедливий суд. Однак, до повноважень судів України не належить роз`яснення рішення шляхом внесення до нього змін по суті. Висновки, зроблені судом в ході розгляду справи, викладаються у судовому рішенні, яке є обов`язковим до виконання на всій території України. Отже, порушені заявником питання виходять за межі правового регулювання ст. 245 ГПК України. Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку в задоволенні заяви ОСОБА_1. №02-05-20/1475-Б від 22.04.2021 про роз`яснення ухвали Господарського суду Житомирської області від 23.03.2021 - відмовити. Керуючись статтею 60 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 232-234, 245 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Житомирської області, - УХВАЛИВ: 1. В задоволенні заяви ОСОБА_1. №02-05-20/1475-Б від 22.04.2021 про роз`яснення ухвали Господарського суду Житомирської області від 23.03.2021 - відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню. Порядок та строки апеляційного оскарження визначені статтями 254-257 та підпунктом 17.5 підпункту 17 пункту 1 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України. Суддя Гнисюк С.Д.