Справа № 916/4644/15

УХВАЛА 29 квітня 2021 року м. Київ Справа № 916/4644/15 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г. за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В. за участю представників скаржника ТОВ "Гросс" Уртаєв О. І. (в режимі відеоконференції), боржника ТОВ "Південбуд" Прибатін Д. В., Панов А., Б., кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Девіант" Замковенко Р. М. та Гроза І. В., Фельдман О. А. (в режимі відеоконференції) кредитора ОСОБА_1 Родіонов О. Л. (в режимі відеоконференції) розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОСС" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 у складі колегії суддів: Богатиря К. В. (головуючого), Бєляновського В. В., Принцевської Н. М. у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Форінт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНБУД" про банкрутство ВСТАНОВИВ: 15.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРОСС" (далі - ТОВ "ГРОСС") поштовим відправленням звернулось безпосередньо до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 у справі № 916/4644/15, якою скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.08.2019 про визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОСС". Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/4644/15 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, суддів Васьковського О. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 18.02.2021. Ухвалою Верховного Суду від 05.03.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 916/4644/15 та призначено її розгляд на 08.04.2021. 22.03.2021 до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Девіант" (далі - ТОВ "ФК Девіант") надійшов відзив в якому останній просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ТОВ "ГРОСС" та залишити в силі постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 у справі № 916/4644/15. 23.03.2021 до Верховного Суду від розпорядника майна ТОВ "ПІВДЕНБУД" арбітражного керуючого Кириліна М. В. надійшов відзив щодо відмови в задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін оскаржуваної постанови. 30.03.2021 до Верховного Суду від ТОВ "ПІВДЕНБУД" надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні касаційної скарги ТОВ "ГРОСС" та залишити в силі постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 у справі № 916/4644/15. 07.04.2021 до Верховного Суду від ТОВ "ГРОСС" надійшла відповідь на відзив розпорядника майна ТОВ "ПІВДЕНБУД" арбітражного керуючого Кириліна М. В. Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2021 відкладено розгляд справи № 916/4644/15 на 22.04.2021. 16.04.2021 на електронну адресу Верховного Суду від представника ТОВ "ФК Девіант" та 19.04.2021 на адресу Верховного Суду від ТОВ "ФК Девіант" надійшли додаткові письмові пояснення. Верховним Судом у справі № 916/4644/15 оголошено перерву у судовому засіданні 22.04.2021 до 26.04.2021 та у судовому засіданні 26.04.2021 оголошено перерву до 29.04.2021. У судове засідання з`явилися представники скаржника ТОВ "Гросс", боржника ТОВ "Південбуд", кредиторів ТОВ "Фінансова компанія "Девіант" та Римші С. І. Розглянувши у судовому засіданні 29.04.2021 матеріали касаційної скарги, дослідивши її доводи, заслухавши пояснення учасників справи Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду встановив таке. 11.01.2016 Господарським судом Одеської області порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "ПІВДEНБУД"; визнано грошові вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі ООД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ТОВ "ПІВДEНБУД"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ТОВ "ПІВДEНБУД"; призначено розпорядником майна ТОВ "ПІВДEНБУД" арбітражного керуючого Пояркова В. О. 16.02.2016 до Господарського суду Одеської області надійшла заява ТОВ "ГРОСC" про визнання грошових вимог до боржника ТОВ "ПІВДEНБУД" в сумі 46 731 160,15 грн. Дана заява кредитора ґрунтується на тому, що боржник ТОВ "ПІВДEНБУД" уклав 21.01.2006 з ТОВ "ГРОСC" договір підряду № 63, на виконання умов якого кредитор провів будівельно-монтажні роботи на суму 22 426 986,00 грн. Окрім того, кредитор нарахував на суму боргу 3 % річних за період з 02.07.2007 по 11.01. 2016 у сумі 95 972,17 грн та інфляційні втрати у сумі 24 205 445,98 грн. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.02.2016 заяву ТОВ "ГРОСC" прийнято до розгляду. 30.08.2016 до Господарського суду Одеської області від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" надійшла заява про застосування строків позовної давності до заявлених вимог ТОВ "ГРОСC" за договором підряду № 63. Дане клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до умов договору підряду, укладеного ТОВ "ПІВДEНБУД" з ТОВ "ГРОСC", строк виконання робіт серпень 2012 року, вимоги ТОВ "ГРОСC" заявлені до ТОВ "ПІВДEНБУД" 16.02.2016, після спливу строків позовної давності. Відповідні вимоги необхідно було заявити, на думку кредитора, до серпня 2015 року. 17.05.2017 Господарським судом Одеської області звільнено арбітражного керуючого Пояркова В. О. від виконання повноважень розпорядника майном ТОВ "ПІВДEНБУД"; призначено розпорядником майном ТОВ "ПІВДEНБУД" арбітражного керуючого Кириліна М. В. 06.09.2017 до Господарського суду Одеської області від ТОВ "ФК "Форінт" (правонаступник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") надійшли заперечення на кредиторські вимоги у справі про банкрутство ТОВ "ПІВДEНБУД", в яких кредитор клопотав застосувати до кредиторських вимог ТОВ "ГРОСC" строк позовної давності з огляду на те, що заявником заявлені грошові вимоги щодо заборгованості за виконані будівельні роботи приймання-передача яких відбулась відповідно до акту звірки № 01 приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 02.07.2009 і саме з цього моменту у заявника виникло право на звернення з вимогою про стягнення заборгованості у разі невиконання боржником зобов`язання по їх оплаті, отже строк позовної давності для цих вимог сплинув 02.07.2012. 02.04.2019 до Господарського суду Одеської області від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кириліна М. В. надійшов уточнений відзив на заяву про визнання кредиторських вимог ТОВ "ГРОСC", у якому було заявлено клопотання про застосування до кредиторських вимог ТОВ "ГРОСC" строків позовної давності. Таке клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до акту звірки № 01 приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 02.07.2009 загальна вартість робіт в період з 21.01.2006 по 29.06.2009 складає 22 426 986,00 грн. Отже строк позовної давності починає спливати саме з 2009 року і станом на момент звернення із заявою про визнання кредиторських вимог є таким, що сплив. 06.08.2019 ухвалою Господарського суду Одеської області визнано вимоги ТОВ "ГРОСC" до ТОВ "ПІВДEНБУД" в сумі 9 307 035,60 грн. Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що за розрахунком кредитора загальна вартість робіт в період з 21.01.2006 по 29.06.2009 складає 22 426 986 грн, з урахуванням 3 % річних, інфляції сума заборгованості боржника перед кредитором за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором становить 46 731 160,15 грн. Суд першої інстанції вказав, що у судовому засіданні представник ТОВ "ГРОСC" заявив відмову від штрафних санкцій (3 % річних та інфляційних витрат), нарахованих на суму заборгованості до боржника. Не погодившись із вказаною ухвалою, 23.08.2019 ТОВ "ПІВДEНБУД" та 27.08.2019 ТОВ "ФК "Форінт" звернулись до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.08.2019 у справі № 916/4644/15. Поряд з іншими доводами апеляційної скарги ТОВ "ФК "Форінт", скаржником зокрема зазначено, що суд першої інстанції не дослідив та не надав належну оцінку заявам про застосування позовної давності до вимог ТОВ "ГРОСС" у разі визнання їх обґрунтованими по суті. Поряд з цим, до суду апеляційної інстанції від ТОВ "ГРОСС" надійшов відзив на апеляційні скарги, у якому останній просить задовольнити апеляційні скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.08.2019 частково, а саме визнати грошові вимоги ТОВ "ГРОСС" до боржника у повному обсязі 46 728 404,15 грн. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ПІВДЕНБУД" з підстав того, що вказану апеляційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати; апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Девіант" задоволено, ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.08.2019 про визнання кредиторських вимог ТОВ "ГРОСС" скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у визнанні кредиторських вимог ТОВ "ГРОСС" до боржника на суму 46 731 160,15 грн. Постанова суду апеляційної інстанції з-поміж іншого мотивована тим, що колегія суддів встановила, що ТОВ "ГРОСC" звернулось з кредиторськими вимогами до ТОВ "ПІВДEНБУД" з пропуском строку позовної давності, про застосування якої подані відповідні заяви учасниками справи, а отже господарський суд повинен був відмовити у визнанні кредиторських вимог ТОВ "ГРОСC" до ТОВ "ПІВДEНБУД" на суму 46 731 160,15 грн. Так, у вказаній постанові зазначено, що судом першої інстанції не було надано жодної правової оцінки заявам, які надійшли від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ТОВ "ФК "Форінт" та розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кириліна М. В. щодо застосування позовної давності до кредиторських вимог ТОВ "ГРОСС" до ТОВ "ПІВДЕНБУД". Поряд з цим, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "ГРОСС" не повідомляв суд про наявність інших поважних причин пропуску строку позовної давності, окрім звернення із заявою про визнання кредиторських вимог в межах справи про банкрутство № 916/2543/13. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 15.10.2013 Господарським судом Одеської області справі, окрім іншого, порушено провадження у справі № 916/2543/13 про банкрутство ТОВ "ПІВДEНБУД". 05.12.2013 до Господарського суду Одеської області надійшла заява "ГРОСC" про визнання кредиторських вимог до боржника на загальну суму у розмірі 1 274 619,40 грн у справі № 916/2543/13. 18.04.2014 Господарським суду Одеської області винесено ухвалу у справі № 916/2543/13, якою окрім іншого, відмовлено в порушені провадження у справі № 916/2543/13 про банкрутство ТОВ "ПІВДEНБУД", залишено без розгляду заяви конкурсних кредиторів до ТОВ "ПІВДEНБУД", які прийняті господарським судом, зокрема заяву ТОВ "ГРОСC" на суму 1 274 619,40 грн. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила про сплив строку позовної давності для вимог кредитора до боржника задовго до його першого звернення із грошовими вимогами до суду в межах справи про банкрутство № 916/2543/13. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що ТОВ "ГРОСC" дійсно звертався до Господарського суду Одеської області в іншій справі про банкрутство з кредиторськими вимогами до ТОВ "ПІВДEНБУД" з частиною грошових вимог, які є предметом розгляду у цій справі, однак така заява була залишена господарським судом без розгляду. З урахуванням зазначеного судом апеляційної інстанції зроблено висновок про відсутність поважних причин пропуску строку позовної давності з боку кредитора. Не погодившись із наведеним судовим рішенням апеляційного господарського суду, ТОВ "ГРОСС" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2021, в якій просить скасувати частково зазначене судове рішення, а саме в частині задоволення апеляційної скарги ТОВ "ФК "Форінт", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Девіант" щодо відмови у визнанні кредиторських вимог ТОВ "ГРОСС" до боржника, ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.08.2019 у справі № 916/4644/15 залишити в силі. В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ "ГРОСС" посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зазначаючи, з-поміж іншого, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного та невірного висновку щодо застосування до даних правовідносин позовної давності. Крім того, скаржником зазначено, що навіть у разі застосування судом апеляційної інстанції позовної давності, необхідно було врахувати висновки Верховного Суду які зазначають, що закінчення строку дії договору не припиняє зобов`язань, які виникли внаслідок його укладення та не були виконані на момент припинення договору, не звільняє від виконання зобов`язань за договором щодо надання відповідних послуг. Також, касатор посилається на наявність факту переривання строку позовної давності, зокрема шляхом звернення із кредиторськими вимогами до боржника у справі № 916/2543/13. Проаналізувавши матеріали касаційної скарги ТОВ "ГРОСС", заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, з огляду на таке. Згідно зі статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Частиною четвертою статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду. Об`єктом касаційного перегляду у цій справі є постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2021, якою скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.08.2019 про визнання кредиторських вимог ТОВ "ГРОСС". Предметом судового розгляду є заява ТОВ "ГРОСС" з кредиторськими вимогами до боржника. Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, з-поміж іншого, встановив, що ТОВ "ГРОСC" звернулось з кредиторськими вимогами до ТОВ "ПІВДEНБУД" з пропуском строку позовної давності, про застосування якої подані відповідні заяви учасниками справи, а отже господарський суд повинен був відмовити у визнанні кредиторських вимог ТОВ "ГРОСC" до ТОВ "ПІВДEНБУД" на суму 46 731 160,15 грн. Колегія суддів зазначає, що згідно частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. У даному випадку судом апеляційної інстанції вирішення питання щодо застосування строку позовної давності було здійснено на підставі заяв інших кредиторів та арбітражного керуючого - розпорядника майна боржника у справі. 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу, визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон). Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство. Розгляд заяви ТОВ "ГРОСС" до ТОВ «ПІВДEНБУД» на суму 46 731 160,15 грн судом першої інстанції здійснювався до введення в дію КУзПБ, тобто у відповідності до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відповідно до абзацу першого частини шостої статті 23 вказаного Закону кредитор, вимоги якого визнані боржником чи господарським судом, має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та розпорядником майна. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Вказана норма кореспондується з вимогами абзацу першого частини шостої статті 45 КУзПБ. Разом з тим колегія суддів зазначає про наявність висновків Верховного Суду щодо застосування строку позовної давності на підставі заяви сторони (кредитора) у справі про банкрутство, яка не є стороною у спорі. Зокрема у постанові від 30.10.2018 у справі № 5011-50/11240-2012 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зроблено висновок про те, що заява ТОВ "Бізнес Пасаж" щодо спливу позовної давності не тягне наслідків у вигляді відмови у визнанні грошових вимог ТОВ "Оптова мережа-2011", з огляду на те, що ТОВ "Бізнес Пасаж" хоч і є стороною (кредитором) у цій справі про банкрутство, але не є стороною у спорі. Водночас, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.02.2020 у справі № 908/936/15-г встановлено, що особа, яка набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, є стороною у справі і має всі процесуальні права сторони під час провадження у справі про банкрутство. Водночас Закон не забороняє заявляти про застосування позовної давності під час провадження у справах про банкрутство, яке регулюється Законом про банкрутство, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України, в тому числі і Цивільним кодексом України. (Аналогічну правову позицію викладено у постанові ВГСУ 19.01.2017 у справі № 920/1294/15). Наведене вище свідчить про існування в межах судової палати для розгляду справ про банкрутство різного підходу стосовно застосування відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України строку позовної давності на підставі заяви сторони (кредитора) у справі про банкрутство. Відповідно до частини першої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати. Згідно з частиною четвертою статті 303 ГПК України про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу. Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди. Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення у справі "Воловік проти України" від 06.12.2007). У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013). Європейський суд з прав людини також вказує, що одним із елементів передбаченого пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми (рішення у справі "Бентем проти Нідерландів" від 23.10.1985). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Аксіс та інші проти Туреччини" (Aksis and Other v. Turkey) зазначено, що очевидні суперечності у прецедентній практиці вищого суду та невиконання механізму, спрямованого на забезпечення гармонізації судової практики стали причиною порушення прав громадян на справедливий судовий розгляд. Отже, за наявності різної судової практики щодо застосування відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України строку позовної давності на підставі заяви сторони (кредитора) у справі про банкрутство колегія судів у цій справі вважає за необхідне для формування за наведених вище обставин єдиної правозастосовчої практики справу № 916/4644/13 відповідно до вимог частини першої статті 302 ГПК України передати на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 302, 303, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду УХВАЛИВ: 1. Справу № 916/4644/15 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОСС" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 передати на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий О. О. Банасько Судді О. В. Васьковський В. Г. Пєсков