Справа № 904/4790/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.02.2022 року м. Дніпро Справа № 904/4790/21 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач), суддів Верхогляд Т.А., Кощеєва І.М., секретар судового засідання Саланжій Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021 (суддя Первушин Ю.Ю.; повний текст ухвали складено 12.08.2021) у справі № 904/4790/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротермінал», м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-Естейт», м. Дніпро про визнання грошових вимог в розмірі 2171572888,85 грн, - ВСТАНОВИВ: 1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротермінал» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про визнання грошових вимог у сумі 2171572888,85 грн у справі № 904/4790/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-Естейт». Заява мотивована невиконанням боржником умов договору відступлення права вимоги щодо сплати останнім (новий кредитор) на користь заявника (первісний кредитор) плати за отримання права вимоги до боржника за договором відступлення № 20/07/17/1-ПО від 20.07.2017. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021 у справі № 904/4790/21 визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротермінал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт» у розмірі 2171572888,52 грн. Ухвала місцевого господарського суду мотивована обґрунтованістю заявлених грошових вимог. Ухвала місцевого господарського суду мотивована обґрунтованістю заявлених грошових вимог, які підтверджені первинними документами 2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги. Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021 у справі № 904/4790/21 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про визнання грошових вимог відмовити. Скаржник вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротермінал» не виконав договір застави № DNHSLON03629/DZ від 14.12.2016, що свідчить про відсутність предметів договорів відступлення права вимоги № № 20/07/17/1 від 20.07.2017 і № 20/07/17/1-ПО від 20.07.2017. Внаслідок невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротермінал» договору застави № DNHSLON03629/DZ від 14.12.2016, заявник, за висновком скаржника, не набув статусу кредитора за зобов`язанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріваж», в забезпечення якого укладено договір застави, тому не міг відступити право вимоги його виконання за договорами № 20/07/17/1 від 20.07.2017 та № 20/07/17/1-ПО від 20.07.2017. Скаржник вважає, що встановлення процентної ставки за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 30% призвів до нарахування суми, розмір якої перевищує основне зобов`язання, що свідчить про фраудаторність договору відступлення права вимоги від 20.07.2017. 3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтана-Естейт» у відзиві на апеляційну скаргу заперечило проти її доводів, просило залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Боржник зазначає, що господарський суд розглядає грошові вимоги кредитора у справі про банкрутство, керуючись принципом презумпції правомірності правочину і не розглядає по суті спори щодо правочинів, невиконання яких стало підставою звернення з грошовими вимогами у справі про банкрутство, в той час як підставою для відхилення ґрошових вимог у даній справі скаржник визначає фраудаторний характер цих правочинів, що в свою чергу є підставою для визнання таких правочинів недійсними в межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, а не заяви про визнання грошових вимог. З аналогічних підстав апеляційну скаргу у даній справі просять залишити без задоволення, а судове рішення без змін Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротермінал» і арбітражний керуючий Чичва Олег Сергійович. 4. Рух справи в суді апеляційної інстанції. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2021 відкрито провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021 у справі № 904/4790/21 У судовому засіданні 21.02.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови. 5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротермінал» (заставодавець), в забезпечення виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріваж» за договором № DNHSLON03629 від 27.05.2013, уклало 14.12.2016 з Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (заставодержатель) договір застави № DNHSLON03629/DZ (а.с. 8-11), відповідно до умов якого заставодавець надає заставодержателю у заставу майнові прав на отримання грошових коштів за договором банківського рахунку б/н від 15.11.2014 за поточним рахунком № НОМЕР_2, НОМЕР_1 в сумі 887881191,13 грн (а.с. 6-9). Пунктом 3 договору застави встановлений максимальний розмір застави, який становить 887881191,13 грн. На виконання умов договору застави № DNHSLON03629/DZ від 14.12.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротермінал» 14.12.2016 перераховано на рахунок Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» грошові кошти в сумі 887881191,13 грн, що підтверджується меморіальним ордером № B017 від 14.12.2019 (а.с. 10). Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротермінал» (первісний кредитор) 20.07.2017 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Комплект» (новий кредитор) договір № 20/07/17/1 відступлення права вимоги (цесії), відповідно до умов пункту 1.4 якого у порядку та на умовах, визначених даним договором та чинним в Україні законодавством, первісний кредитор відступає новому кредитору право грошової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріваж» щодо сплати заборгованості у розмірі 887881191,13 грн та інших можливих нарахувань відповідно до вимог, норм та положень чинного законодавства України (а.с. 11-12). Пунктами 2.1, 2.2 договору передбачено, що з відступленням права вимоги за цим договором, новий кредитор зобов`язується сплатити первісному кредитору грошові кошти в розмірі 887881191,13 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротермінал» (первісний кредитор) уклало 20.07.2017 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватофис» (новий кредитор) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро комплект» (боржник) договір № 20/07/17/1-ПО відступлення права вимоги (а.с. 13-14). Відповідно до пункту 1.1 договору станом на момент підписання даного договору первісний кредитор відступив боржнику право регресної вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріваж» відповідно до договору № 20/07/17/1 відступлення права вимоги (цесії) від 20.07.2017 (надалі - основний договір) за погашення регресу в сумі 887881191,13 грн, сплачених ТОВ «Агротермінал» 14.12.2016 ПАТ КБ «Приватбанк» в якості погашення заборгованості, згідно договору застави № DNHSLON03629/DZ від 14.12.2016, укладеного між ТОВ «Агротермінал» і ПАТ КБ «Приватбанк». Сторони домовились, що з дати підписання цього договору до нового кредитора переходить право вимагати оплати компенсації від боржника за відступлене право вимоги за основним договором в сумі 887881191,13 грн. Строк/термін оплати боржником компенсації на користь нового кредитора - не пізніше 31.07.2017 (пункти 1.3, 1.4 договору). За цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання обов`язку зі сплати на його користь грошових коштів у розмірі 887881191,13 грн, а первісний кредитор втрачає зазначене право вимоги до боржника. Новий кредитор зобов`язується сплатити первісному кредитору грошові кошти у розмірі 887881191,13 грн, шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок первісного кредитора. Пунктом 2.2. договору передбачено, що строк/термін сплати грошових коштів новим кредитором первісному кредитору - не пізніше 31.07.2017. При прострочені новим кредитором виконання грошового зобов`язання, передбаченого в пункті 1.3 цього договору, перед первісним кредитором, розмір процентів, встановлений частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України застосовується у розмірі 30 (тридцять) процентів річних. Сторони домовились, що такий розмір процентів за користування грошовими коштами, у випадку прострочення виконання грошового зобов`язання первісним кредитором, є розумним та справедливим. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022 року включно (пункт 5.1 договору). Доказів виконання умов пункту 2.2 договору №20/07/17/1-ПО відступлення права вимоги від 20.07.2017 матеріали справи не містять. Товариство з обмеженою відповідальністю «Імме» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис». Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Імме» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» прийнято до розгляду. Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис», оформленого протоколом № 17052021 від 17.05.2021, вирішено змінити найменування товариства без зміни його організаційно-правової форми з «Приватофис» на «Монтана-Ейстейт» та внести зміни до статуту. Пунктом 1.2 статуту передбачено, що повне найменування товариства українською мовою - Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтана-Ейстейт». Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-Естейт». На офіційному веб-порталі судової влади України 20.05.2021 оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-Естейт» за номером 66457. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротермінал» 18.06.2021 звернулося до місцевого господарського суду з грошовими вимогами до боржника у розмірі 887881191,13 грн суми основного боргу, 284642916,36 грн інфляційних збитків, 999048781,36 грн штрафних санкцій та 4540,00 грн судового збору. Від розпорядника майна - арбітражного керуючого Чичви О.С. до місцевого господарського суду 25.06.2021 надійшло повідомлення № 02-/023 від 22.06.2021 (вх.№ 31632/21) про результати розгляду кредиторських вимог, відповідно до якого грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротермінал» визнано в повному обсязі в розмірі у наступній черговості: 4540,00 грн (1 черга), 2171572888,85 грн (4 черга). Від боржника 30.06.2021 до місцевого господарського суду надійшло повідомлення від 25.06.2021 (вх.№ 32303/21) про результати розгляду кредиторських вимог, відповідно до якого грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротермінал» визнано в повному обсязі (а.с. 25). 6. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Предметом апеляційного перегляду у даній справі є дослідження обґрунтованості заяви про визнання грошових вимог у справі про банкрутство. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що договори, на підставі яких заявлено грошові вимоги до боржника, мають ознаки фраудаторності, оскільки укладені на шкоду інтересам кредиторів у справі про банкрутство, тому місцевий господарський суд повинен був відмовити у задоволенні заяви про визнання грошових вимог, яка ґрунтується на недійсних правочинах. Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників провадження у справі, здійснивши перевірку правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Встановленими господарським судом обставинами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротермінал», на виконання укладеного 14.12.2016 з Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» договору застави № DNHSLON03629/DZ, через порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Боріваж» зобов`язань за раніше укладеним з банком договором № DNHSLON03629/DZ від 27.05.2013, сплатило банку 887881191,13 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротермінал» (первісний кредитор) 20.07.2017 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро комплект» (новий кредитор) договір № 20/07/17/1 відступлення права вимоги (цесії) щодо сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Боріваж» 887881191,13 грн, раніше сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротермінал» (заставодавець) Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» (заставодержатель) 887881191,13 грн на виконання умов вищезазначеного договору застави. Згідно з відступленням права вимоги за цим договором, новий кредитор зобов`язується сплатити первісному кредитору грошові кошти у розмірі 887881191,13 грн. В сою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватофис» (новий кредитор), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтана-Естейт», 20.07.2017 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротермінал» (первісний кредитор) договір № 20/07/17/1-ПО про відступлення права вимоги щодо сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро комплект» (боржник) 887881191,13 грн, які є платою за вищенаведеним договором відступлення (цесії) права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріваж». За цим договором до нового кредитора переходить право вимагати від боржника належного та реального виконання обов`язку зі сплати на його користь грошових коштів у розмірі 887881191,13 грн, а первісний кредитор втрачає зазначене право вимоги до боржника. Доказів виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватофис» умов договору № 20/07/17/1-ПО від 20.07.2017 щодо сплати 887881191,13 грн матеріали справи не містять. Вищезазначене стало підставою звернення з грошовими вимогами у даній справі. Згідно зі статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника. При вирішенні питання обґрунтованості заявлених кредитором вимог у справі про банкрутство слід мати на увазі, що згідно зі статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства, серед іншого, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. У попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника, незалежно від факту їх визначення чи відхилення боржником. Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору. У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17). При цьому заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротермінал» звернулося до місцевого господарського суду з заявою про визнання його кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-Естейт» на суму 2171572888,85 грн, яка складається з основної суми боргу та нарахованих заявником інфляційних збитків і процентів річних за невиконання грошового зобов`язання за договором № 20/07/17/1-ПО від 20.07.2017. Заява обґрунтована невиконанням боржником обов`язку з внесення плати за укладений з заявником договір уступки права вимоги. В матеріалах справи є меморіальний ордер, наданий заявником в підтвердження перерахування банку грошових коштів на виконання умов договору застави у сумі 887881191,13 грн, а також оплатні договори уступки права вимоги зі сплати цих грошових коштів. Посилання скаржника на невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротермінал» договору застави № DNHSLON03629/DZ від 14.12.2016, що в свою чергу свідчить про відсутність предметів договорів відступлення права вимоги № 20/07/17/1 від 20.07.2017 та № 20/07/17/1-ПО від 20.07.2017, спростовуються встановленими обставинами справи, оскільки, як зазначено вище, в матеріалах справи наявний меморіальний ордер № В017 від 14.12.2019, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротермінал» перерахувало Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» 887881191,13 грн на виконання умов даного договору. Апеляційний господарський суд відхиляє посилання скаржника на наявність ознак фраудаторності правочинів, як на підставу для відмови у задоволення заяви про визнання грошових вимог у справі про банкрутство, оскільки матеріали справи не містять доказів визнання цих правочинів недійсними. При цьому, апеляційний господарський суд зазначає, що у разі, якщо скаржник вважає, що його права і законні інтереси порушені внаслідок укладення договорів, заборгованість за якими включена до складу кредиторських вимог, він має право звернутися до суду із позовом про визнання недійсним цих правочинів з метою відновлення своїх прав та інтересів. Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 Цивільного кодексу України, статтею 20 Господарського кодексу України, статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства. Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Наведене означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. При цьому колегія суддів зазначає, що навіть за наявності ознак фраудаторності, правочин не є нікчемним, тобто підлягає визнанню недійсним в судовому порядку. Оскільки на момент розгляду заяви конкурсного кредитора місцевим господарським судом не встановлено, а в матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними вищевказаних правочинів, утому числі, в частині передбачених договором процентів за неналежне виконання грошового зобов`язання, на підставі яких виникли грошові вимоги заявника у даній справі, діє встановлена у статті 204 Цивільного кодексу України презумпція правомірності правочину. Таким чином, оскільки первинними документами підтверджується наявність у боржника грошового зобов`язання перед заявником, правочини, на підставі яких виникли грошові зобов`язання боржника, на момент розгляду заяви про визнання грошових вимог не визнані недійсними, місцевий господарський суд правомірно задовольнив заяву про визнання грошових вимог у даній справі. 7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду зміні або скасуванню. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021 у справі № 904/4790/21 залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021 у справі № 904/4790/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 06.04.2022. Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков Суддя Т.А. Верхогляд Суддя І.М. Кощеєв