Перейти до вмісту
Кишеняперевірка бізнесу
УхвалаЦивільне судочинство

Справа № 2-836/11

Суд
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата
28.04.2022
Суддя
Ігнатенко Вадим Миколайович
Категорія
Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них

Текст рішення

У х в а л а 28 квітня 2022 року м. Київ справа № 2-836/11 провадження № 61-3477ск22 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 22 квітня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, В с т а н о в и в: У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Біляївського районного суду Одеської області із заявою, у якій просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист в цивільній справі № 2-836/11 за позовом ОСОБА_3 (правонаступник ОСОБА_2 ) до ОСОБА_1 про поділ майна. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 22 квітня 2021 року заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постановою Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 22 квітня 2021 року - без змін. 08 лютого 2022 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 22 квітня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року. У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 22 квітня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги. Дослідивши касаційну скаргу ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з огляду на наступне. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно зі статтею 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню. У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не може бути переглянута судом касаційної інстанції, оскільки ухвала місцевого суду про залишення без задоволення заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, переглядалася в апеляційному порядку на підставі пункту 25 частини першої статті 353 ЦПК України, яка відсутня в переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх апеляційного перегляду згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України. Інше тлумачення вказаних правових норм не узгоджується із завданнями та основними засадами цивільного судочинства, наведеними у статті 2 ЦПК України, щодо розумності строку розгляду справи судом та сутнісним змістом касаційного провадження. Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним в ухвалі Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 753/23412/17, згідно з яким тлумачення пункту 25 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України свідчить, що оскарження ухвал про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в касаційному порядку не передбачено. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Таким чином, відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України ухвала Біляївського районного суду Одеської області від 22 квітня 2021 року та постанова Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року не підлягають касаційному оскарженню, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. На підставі наведеного, керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, У х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 22 квітня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року в справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук

Текст наведено в тому вигляді, в якому його оприлюднено. Персональні дані учасників у судових рішеннях знеособлені самим судом — саме тому в тексті трапляються позначки на кшталт «ОСОБА_1».

Справа № 2-836/11 — Ухвала — Кишеня