Справа № 924/1277/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОКРЕМА ДУМКА Судді Північно-західного апеляційного господарського суду Юрчука М.І. "31" жовтня 2022 р. ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Справа № 924/1277/20 ~ за результатами апеляційного провадження за апеляційною скаргою учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" Лозового Олександра Валентиновича в особі уповноваженої особи учасника адвоката Савчука Юрія Миколайовича на ухвалу Господарського суду Хмельницької області, постановлену 02.12.2021 у складі суду Танасюк О.Є. у справі № 924/1277/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" про відкриття провадження у справі про банкрутство Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі №~ 924/1277/20 апеляційну скаргу учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" Лозового Олександра Валентиновича, в особі уповноваженої особи адвоката Савчука Юрія Миколайовича, задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 02 грудня 2021 року у справі №924/1277/20 змінено в частині розгляду заяви ТОВ "Агротек" від 28.01.2021 з урахуванням заяви від 21.07.2021 про уточнення кредиторських вимог про додаткові грошові вимоги до боржника на загальну суму 645 890 885,27 грн (п. 3 резолютивної частини ухвали). Визнано грошові вимоги ТОВ "Агротек" до ТОВ "Серединецьке" в сумах: - 25 500,00 грн судовий збір - 1 черга задоволення вимог кредиторів; - 37 495 811,04 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Відхилено грошові вимоги ТОВ "Агротек" до ТОВ "Серединецьке" в розмірі 608 369 514,23 грн. В частині розгляду заяви ТОВ "Агротек" від 29.01.2021 про додаткові грошові вимоги до боржника на суму 39 168 621,59 грн (п. 4 резолютивної частини ухвали) скасовано та прийнято нове рішення, яким відхилено додаткові грошові вимоги ТОВ "Агротек" до ТОВ "Серединецьке" в сумі 39 168 621,59 грн. В інших частинах ухвалу залишити без змін. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів, головуючий голосує останнім. При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення. Мною, суддею Північно-західного апеляційного господарського суду Юрчуком М.І., при винесенні постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі №~ 924/1277/20 за результатами розгляду апеляційної скарги учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" Лозового Олександра Валентиновича, в особі уповноваженої особи учасника адвоката Савчука Юрія Миколайовича, на ухвалу Господарського суду Хмельницької області, постановлену 02.12.2021 у справі №~ 924/1277/20 було висловлено окрему думку, суть якої полягає в наступному. Предметом судового розгляду у цій справі є розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Агротек" від 21.07.2021 про уточнення кредиторських вимог, викладених у заяві про додаткові грошові вимоги до боржника від 28.01.2021, яка була задоволена та прийнята до розгляду як збільшення додаткових грошових вимог від 28.01.2021 на загальну суму 645890885,27 грн. За заявою ТОВ "Агротек" від 28.01.2021 (із урахуванням заяви від 21.07.2021 про уточнення кредиторських вимог) про додаткові грошові вимоги до боржника на загальну суму 645890885, 27 грн судом першої інстанції задоволено частково. Визнано грошові вимоги ТОВ "Агротек" до ТОВ "Серединецьке" в сумах: - 25560 грн - судовий збір - 1 черга задоволення вимог кредиторів; - 386700413,83 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів. В частині вимог до ТОВ "Серединецьке" на суму 4598000 грн встановлено, що ~ТОВ "Агротек" є конкурсним кредитором, однак без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, згідно абзацу третього частини четвертої статті 45 КУзПБ. Відхилено грошові вимоги ТОВ "Агротек" до боржника в розмірі 259164911,44 грн. Заяву ТОВ "Агротек" від 29.01.2021 про додаткові грошові вимоги до боржника на суму 39168621,59 грн. задоволено частково. Визнано грошові вимоги ТОВ "Агротек" до боржника в сумах: - 4540 грн - судовий збір - 1 черга задоволення вимог кредиторів; - 27 790 733, 59 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Відхилено грошові вимоги ТОВ "Агротек" до боржника в розмірі 11373348 грн. Незгода учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" Лозового Олександра Валентиновича, інтереси якого представляє адвокат Савчук Ю.М., полягає у тому, що кредиторські вимоги ТОВ "Агротек" підлягають задоволенню частково на суму 304867776 грн. (згідно переліку); заява ТОВ "Агротек" від 29.01.2021 про додаткові грошові вимоги до боржника на суму 39168621,59 грн від кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство подана поза межами 30-денного терміну для їх подачі - відмовити у задоволенні цих кредиторських вимог; відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Агротек" від 21.07.2021 про уточнення кредиторських вимог у заяві від 28.01.2021 про додаткові грошові вимоги. За результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що нараховані кредитором відсотки річних, які визначені договором (договорами) у більшому розмірі, ніж це визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу (ЦК) України, та які включені кредитором до кредиторських вимог, підлягають зменшенню за правилами статті 551 ЦК України, як такі, що нараховані надмірно. Із зазначеним висновком, як член колегії, у цій частині не погоджуюсь та свою незгоду обґрунтовую наступним. Нормами частини 1 статті 233 Господарського кодексу (ГК) України визначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. При цьому штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 ГК України). Аналогічна норма закріплена і у в частині третій статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Цивільний кодекс України (стаття 549) у свою чергу неустойкою (штрафом, пенею) визначає ~грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Таким чином і Господарський і Цивільний кодекси України надають право суду зменшити нараховані штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у разі коли належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Приписами статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір у три проценти це є мінімальний розмір (та мінімальна межа), який визначив законодавець, якщо інший розмір не встановлений іншим законом та який може бути нарахований кредитором у разі, якщо має місце прострочення грошового зобов`язання боржником. При цьому законодавець надав можливість сторонам правовідносин встановити інший розмір процентів річних та визначити його розмір у договорі. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, за яким відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1). Свобода договору передбачає не лише право сторін вільно виявляти волю на вступ у договірні відносини, але включає також можливість визначати зміст договору, у тому числі і визначати способи забезпечення договірних зобов`язань та гарантії прав сторін. Така свобода обмежується рамками чинних нормативних актів, звичаїв ділового обороту, а дії сторін повинні відповідати вимогам розумності, добросовісності та справедливості. Господарський кодекс України також передбачає широку свободу сторін при укладенні господарських договорів, з урахуванням того, що суб`єкти господарювання є рівними за своїм правовим статусом (стаття 179 ГК України). Матеріалами справи №924/1277/20 підтверджується, що сторони Договорів фінансового лізингу (ТОВ "Агротек" (як лізингодавцем) та ТОВ "Серединецьке" (як лізингоодержувачем)) розмір процентів річних встановили у більшому розмірі, ніж це встановлено частиною 2 статті 625 ЦК України: - ~у п. 7.2 Договорів фінансового лізингу №7АФ-15 від 11.03.2015 та №8АФ-15 від 11.03.2015 у вигляді сплати 70% річних від суми простроченого Лізингового платежу. - Додатковими угодами №2 від 13.07.2016 п. 7.2 договорів фінансового лізингу №7АФ-15 від 11.03.2015 та №8АФ-15 від 11.03.2015 викладено у новій редакції та передбачено відповідальність Лізингоодержувача у вигляді сплати 365% річних від суми простроченого Лізингового платежу (п. 4 додаткових угод). - Договорами фінансового лізингу№11АФ-14 від 14.03.2014, №23АФ-14 від 27.03.2014, №24АФ-14 від 27.03.2014, №51АФ-13 від 02.04.2013, №52АФ-13 від 02.04.2013, № 16АФ-15 від 16.03.2015, №17АФ-15 від 16.03.2015 (з урахуванням додаткових угод) передбачено відповідальність Лізингоодержувача у вигляді сплати 365 % річних від суми простроченого Лізингового платежу. Відтак у зазначених правочинах сторони погодили розмір річних, який боржник зобов`язувався сплатити кредитору у разі порушення грошового зобов`язання недотримання Графіку сплати лізингових платежів і включаються до основного боргу. Під час розгляду грошових вимог кредитора, суд першої інстанції зазначив в оспорюваній ухвалі, що "ТОВ "Агротек" та ТОВ "Серединецьке" скористалися своїм правом та за взаємною згодою передбачили більший розмір відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, ніж встановлений статтею 625 ЦК України, що узгоджується з нормами чинного законодавства». Із таким твердженням погодився і суд апеляційної інстанції. Проте суд апеляційної інстанції у даному випадку прийшов до висновку, що розмір нарахованих сум процентів річних є надмірно великим, а відтак підлягає зменшенню. А оскільки за приписами норм цивільного та господарського законодавства зменшені можуть бути лише штрафні санкції, то фактично суд прирівняв договірні проценти річних до штрафних санкцій. Шляхом проведеного перерахунку проценти річних зменшено до трьох процентів. Вважаю, що у даному випадку, такий висновок є необґрунтований, оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань. Зазначена норма передбачає, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов`язання, мають компенсаційний характер, а не характер штрафних санкцій. В силу приписів частини другої статті 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів і є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов`язань, а відтак не можуть бути штрафними санкціями. Такі проценти річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання. Як мною зазначалося вище, договірні проценти річних є складовою основного боргу (входять до складу основного боргу). Ні норми цивільного ні норми господарського законодавства не передбачають можливості суду зменшувати основний борг. Тому не може бути зменшено і розмір договірних процентів, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України та умовами укладених договорів. Із урахуванням вищенаведеного вважаю, що кредиторські вимоги ТОВ "Агротек", які нараховані кредитором як договірні проценти річних, зменшенню не підлягали, а ухвала Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2021 у справі №924/1277/20 у цій частині підлягала залишенню без змін. Суддя ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Юрчук М.І.