Справа № 910/22067/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected] УХВАЛА м. Київ 04.07.2023 Справа № 910/22067/21 За заявою приватного акціонерного товариства "НИВА" до товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАКС УКРАЇНА" (ідентифікаційний код 42273986) про банкрутство Суддя Пасько М.В. Представники: від заявника не з`явились, від боржника не з`явились. В судовому приймали участь: Гончарук А.М. - представник ліквідатора боржника. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Заявник звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки неспроможний сплатити борг. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 відкрито провадження у справі № 910/2206/21. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 546.642, 54 грн. Постановою господарського суду міста Києва від 13.09.2022 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича. 23.01.2023 ініціюючий кредитор звернувся до суду з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника та стягнення 546.642, 54 грн. Враховуючи викладене, розгляд справи призначено на 14.03.2023. 10.03.2023 від ОСОБА_1 надійшли пояснення. 14.03.2023 від ліквідатора боржника надійшло клопотання про витребування документів у справі. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 витребувано докази від Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та Державної міграційної служби України. 31.03.2023 від Печерської районної в місті Києві державної адміністрації надійшли документи. 06.04.2023 від Державної міграційної служби України надійшли відомості. Враховуючи викладене вище, розгляд справи призначено на 08.06.2023. У судовому засіданні розглянувши заяву приватного акціонерного товариства "НИВА" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника та стягнення 546.642, 54 грн. та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне. В поданій заяві заявник просить суд покласти на ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАКС УКРАЇНА" (ідентифікаційний код 42273986) в розмірі 546.642, 54 грн. Подана заява мотивована тим, що колишній керівник боржника у місячний строк з моменту (дати виникнення загрози неплатоспроможності) не подав до господарського суду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з відповідними додатками та доказами виникнення загрози неплатоспроможності, оскільки провадження у справі про банкрутство було відкрито за заявою ініціюючого кредитора. Законодавством передбачено, що у разі банкрутства боржника з вини його засновників або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на керівника боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена солідарна відповідальність за його зобов`язаннями. Таким чином, можна зробити висновок, що солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою господарського суду. Будь-яких інших підстав притягнення до солідарної відповідальності Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено. Заборгованість у боржника перед кредитором виникла на підставі Договору оренди нежитлового приміщення № 1НИВ0190032 від 01.12.2019 . Згідно частин 1, 2 статті 4 Кодексу України з процедур банкрутства засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов`язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов`язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства. Відповідно до частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. Отже, солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою господарського суду. Як зазначено у Постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21: "Сутність такої відповідальності полягає у залученні керівника боржника - юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника як правового механізму захисту та відновлення прав кредиторів, які будучи своєчасно необізнаними з його вини про стан неплатоспроможності боржника, а саме про суттєву диспропорцію між обсягом зобов`язань боржника і розміром його активів, вступили з ним у правовідносини (хоча могли б не вступати) внаслідок чого позбавлені можливості задовольнити наявні в них вимоги до боржника. Тлумачення змісту частини шостої статті 34 КУзПБ свідчить, що суб`єктом солідарної відповідальності є виключно керівник боржника, в тому числі колишній керівник, оскільки наведена норма не містить жодних обмежень покладення такої відповідальності на керівника боржника, повноваження якого на час відкриття/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились". Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань директором ТОВ "ФАРМАКС УКРАЇНА" з 05.03.2021 є ОСОБА_2 , з 05.08.2020 по 05.03.2021 директором підприємства була ОСОБА_1. Як зазначено у Постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21 обов`язок керівника щодо звернення до суду із заявою про банкрутство виникає у момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об`єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього. Таким чином, бездіяльність керівника, який ухиляється від виконання покладеного на нього КУзПБ обов`язку щодо подання заяви боржника про власне банкрутство, є протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів і публічно-правових утворень, порушує як приватні інтереси суб`єктів цивільних правовідносин так і публічні інтереси держави. Частиною шостою статті 34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника боржника у недотриманні ним обов`язку визначеного абзацом першим цієї норми, адже положення абзацу першого цієї норми визначають імперативним обов`язок керівника боржника зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Така презумпція полягає в наявності причинно-наслідкового зв`язку між неподанням керівником боржника заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та негативними наслідками для кредиторів у вигляді неможливості погашення збільшеної заборгованості. За частинами першою - третьою, шостою статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом. Відповідно до частини третьої статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Частиною другою статті 614 ЦК України визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Тлумачення норм статей 13,92 ЦК України у взаємозв`язку з положеннями статті 34 КУзПБ свідчить, що керівник боржника зобов`язаний діяти добросовісно, розумно не лише по відношенню до юридичної особи, а й щодо кредиторів та враховуючи права та законні інтереси останніх, зокрема, повинен своєчасно їх інформувати про стан неплатоспроможності боржника, сприяти їм в отриманні такої інформації, що має вплив на прийняття ними рішень щодо порядку взаємодії з боржником. Невиконання керівником вимог абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ щодо звернення до суду в місячний строк за наявності визначених цією нормою підстав із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника свідчить по суті про недобросовісне приховування ним від кредиторів інформації щодо незадовільного майнового становища боржника. Така поведінка керівника боржника має наслідком нерозумне та недобросовісне прийняття неплатоспроможним боржником додаткових боргових зобов`язань за умов, коли не можуть бути виконані існуючі, свідому неможливість задоволення боржником вимог нових кредиторів від яких були приховані дійсні факти, і як наслідок виникнення збитків в цих кредиторів введених в оману щодо стану платоспроможності боржника. Тому, хоча підприємницька діяльність відповідно до статті 42 ГК України за своєю суттю є діяльністю на власний ризик, яка не гарантує отримання результату від її здійснення у вигляді прибутку, однак така діяльність передбачає захист від ризиків, пов`язаних з неправомірними діями (бездіяльністю), що порушують нормальний режим господарювання, яким, зокрема, є механізм покладення солідарної відповідальності на керівника боржника як правовий інструмент реалізації принципу на якому ґрунтується законодавство про банкрутство - найбільш повного задоволення вимог кредиторів. Ураховуючи наведене, керівник боржника як особа, яка притягується до солідарної відповідальності спростовуючи названу презумпцію має право довести добросовісність, розумність своїх дій у недотримані вимог абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ. Як визначив Верховний Суд у Постанові від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19 за змістом положень частин першої, другої, третьої статті 4 КУзПБ, статей 92, 97, частини другої статті 98, частин першої, другої, третьої статті 99 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 29, 30, 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальність", на виконавчі органи (керівника) боржника покладений обов`язок повідомляти засновникам (учасникам, акціонерам), власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) про наявність ознак банкрутства боржника. При цьому цими нормами визначені суб`єкт, компетенція та регламентовано процедуру ініціювання питання та прийняття рішення щодо припинення (ліквідації) товариства, а відповідно і щодо відкриття провадження у справі про банкрутство товариства. Між тим, встановлена наведеними нормами ЦК України та Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальність" процедура узгодження виконавчим органом боржника з його засновниками, учасниками, акціонерами (загальними зборами) рішення з ініціювання відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з підстав загрози неплатоспроможності не може обумовлювати та перешкоджати встановленому імперативною нормою Закон обов`язку боржника звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози його неплатоспроможності. Отже, визначений частиною шостою статті 34 КУзПБ обов`язок боржника звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності боржника, від імені якого відповідно до положень статей 92, 97, частини другої статті 98, частин першої, другої, третьої статті 99 ЦК України діє його виконавчий орган (керівник), є імперативним та презюмується в силу наведеної норми КУзПБ та за визначеними Законом правилами (пункти 9.4-9.10). З урахуванням положень частини шостої статті 34 КУзПБ до предмету доказування при вирішенні питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності у справі про банкрутство, належить встановлення обставин: - виникнення обставин, визначених абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУЗПБ щодо загрози неплатоспроможності боржника (якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами); - моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника; - факту неподання керівником боржника до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника в місячний строк з дня виникнення такого обов`язку; - обсягу грошових зобов`язань боржника, на момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника. Відповідно до останньої поданої звітності ТОВ "ФАРМАКС УКРАЇНА" станом на 31.12.2020 баланс підприємства складає 3.834.100,00 грн. При цьому поточні зобов`язання підприємства значно перевищують актив та складають 4.367.400,00 грн. За результатами проведеного фінансового аналізу боржника, відповідно до Звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності, становища на ринках з метою виявлення наявності або відсутності ознак неплатоспроможності, фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування неплатоспроможності та варіанти шляхів виходу з кризового стану ТОВ "ФАРМАКС УКРАЇНА" від 09.09.2022 встановлено, що за період 31.12.2018 - 31.12.2020 роки показники поточної неплатоспроможності ТОВ "ФАРМАКС УКРАЇНА" мають від`ємний результат та стосовно ТОВ "ФАРМАКС УКРАЇНА" мають місце ознаки поточної неплатоспроможності, що відповідають законодавчому визначенню його як боржника. Відповідно до п. 3.4 розділу II Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14, поточною неплатоспроможністю характеризується фінансовий стан будь-якого підприємства, якщо на конкретний момент у зв`язку з випадковим збігом обставин тимчасово суми наявних у нього коштів і високоліквідних активів недостатньо для погашення поточного боргу, що відповідно до законодавчого визначення розглядається як неспроможність суб`єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов`язання перед кредиторами, у тому числі із заробітної плати, а також виконати зобов`язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності. Відповідно до Звіту станом на 31.12.2020, тобто на останню наявну звітну дату, що передувала відкриттю провадження у справі про банкрутство ТОВ "ФАРМАКС УКРАЇНА", показник поточної неплатоспроможності склав - 4.335,10 тис. гри. Так як за підсумками останнього звітного періоду, що передував прийняттю рішення щодо подальшої долі ТОВ "ФАРМАКС УКРАЇНА", мали місце ознаки поточної неплатоспроможності, показник покриття, забезпечення власними засобами та коефіцієнт автономії у кінці звітного періоду були значно менші за їх нормативні значення, мають місце ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства. Відповідно до п. 3.4. розділу 3 Методики проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій, затвердженої наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 27.06.1997 № 81 коефіцієнт покриття (Кп) визначається співвідношенням усіх поточних активів (за вирахуванням витрат майбутніх періодів) до короткострокових зобов`язань і характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом . Відповідно до п.3.4 розділу II Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14, Ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства, мають місце в разі, коли на початку і наприкінці звітного кварталу присутні ознаки поточної неплатоспроможності, а коефіцієнт покриття і коефіцієнт забезпечення власними засобами наприкінці звітного кварталу менші за їхні нормативні значення -1,0 та 0,1 відповідно. Відповідно до Звіту станом на 31.12.2019 коефіцієнт покриття мав значення 0,8501, що менше нормативного показника 1,5 і свідчить про те, що підприємство не може погасити свої поточні зобов`язання (у разі можливості реалізації оборотних активів за обліковою вартістю) за рахунок власних оборотних коштів. Прогнозні показники щодо імовірності банкрутства ТОВ "Фармакс Україна" свідчать про такий стан підприємства, коли розрахунки з кредиторами можливі тільки при застосуванні до боржника ліквідаційної процедури. Викладеним вище підтверджується, що станом на 31.12.2020 у боржника вже була наявна загроза неплатоспроможності і відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства керівник ТОВ "ФАРМАКС УКРАЇНА" був зобов`язаний у місячний строк (тобто до 31.01.2021 ) звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. В постанові від 09.06.2022 у справі № 904/76/21 Верховний Суд дійшов наступних висновків: "Умовами для встановлення щодо боржника факту загрози неплатоспроможності є одночасна наявність таких юридичних фактів: - існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами грошових зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо); - розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір грошових зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо). Тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх його активів очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку. Для визначення ознак неплатоспроможності правове значення має сукупний розмір боргових зобов`язань, а не їх структура, оскільки при аналізі фінансового стану боржника із загального переліку зобов`язань не виключаються ті, які не дозволяють кредитору ініціювати процедуру банкрутства. Суд зауважує, що для існування загрози неплатоспроможності боржника (за відсутності між ним і кредитором спору про право) КУзПБ не вимагає безспірності вимог кредиторів до боржника, зокрема необхідності прийняття судового рішення та/або видачу виконавчого документа щодо вимог кредитора до боржника, які (вимоги) стали підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. На підтвердження такого висновку свідчить положення частин другої, третьої та четвертої статті 34 КУзПБ, якими визначені вимоги до документів/доказів, що додаються як до заяви кредитора, так і до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед яких відсутня вимога про додання до відповідної заяви судового рішення та/або видачу виконавчого документа щодо вимог кредитора до боржника. З урахуванням наведеного, обчислення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ місячного строку реалізації обов`язку боржника звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини між кредитором (кредиторами) та боржником (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), одночасно має місце: 1) факт настання строку виконання боржником грошових зобов`язань щонайменше перед двома його кредиторами разом із 2) фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов`язань над розміром всіх активів боржника, які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника (подібний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 v справі № 910/2971/20 та від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19)." Враховуючи норми Кодексу України з процедур банкрутства та правові висновки Верховного Суду, для існування загрози неплатоспроможності боржника не вимагається безспірність вимог кредиторів до боржника, зокрема необхідність прийняття судового рішення та/або видача виконавчого документа щодо вимог кредитора до боржника. Як вбачається з аналізу фінансово-господарського стану боржника, станом на 31.12.2020, маючи визначену поточну неплатоспроможність та такий стан підприємства, коли розрахунки з кредиторами можливі тільки при застосуванні до боржника ліквідаційної процедури, керівник ТОВ "ФАРМАКС УКРАЇНА" ОСОБА_1, проігнорувала норми Кодексу та у визначений місячний строк не звернулася до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ФАРМАКС УКРАЇНА". Отже, наявні всі підставі для покладення солідарної відповідальності на керівника ТОВ "ФАРМАКС УКРАЇНА" ОСОБА_1 за невиконання встановленого ч. 6 ст.34 КУзПБ обов`язку в місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження, у розмірі 546.642, 54 грн. З системного аналізу викладеного вище, суд дійшов висновку, задовольнити подану заяву. Керуючись ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд - УХВАЛИВ: 1.Задовольнити заяву приватного акціонерного товариства "НИВА" про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника в розмірі 546.642, 54 грн. 2.Покласти на ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАКС УКРАЇНА" (ідентифікаційний код 42273986) в розмірі 546.642, 54 грн. 3.Ухвала набрала чинності негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в установленому законом порядку. Суддя М.В. Пасько Повний текст ухвали складено 11.07.2023.