Справа № 910/15200/21

УХВАЛА 06 жовтня 2023 року м. Київ cправа № 910/15200/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» в особі уповноваженої особи засновника - Генерального директора Зазулі Івана Миколайовича про відвід судді Васьковського О.В. від розгляду справи № 910/15200/21 за касаційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський Бройлер" Шимана Є.О. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у складі колегії суддів: Полякова Б.М., Доманської М.Л., Остапенка О.М. у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" про банкрутство ВСТАНОВИВ: Постановою Господарського суду міста Києва від 07.06.2023, серед іншого, визнано банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер». Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" в особі уповноваженої особи засновника-Генерального директора Зазулі Івана Миколайовичу на постанову Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 у справі № 910/15200/21 задоволено частково, визнано уповноважену особу учасників ТОВ «Курганський бройлер» Генерального директора ТОВ "Комплекс Агромарс" Зазулю Івана Миколайовича учасником справи № 910/15200/21 про банкрутство ТОВ «Курганський бройлер», постанову Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 у справі №910/15200/21 скасувати та направити справу № 910/15200/21 до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду на стадію розпорядженням майном на етап підсумкового засідання суду. Ліквідатор ТОВ «Курганський бройлер» Шиман Є.О. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 у справі № 910/15200/21. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/15200/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 05.09.2023. Ухвалою Верховного Суду від 18.09.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 910/15200/21 за касаційною скаргою ліквідатора ТОВ «Курганський бройлер» Шимана Є.О. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023, призначено розгляд касаційної скарги на 10 жовтня 2023 року о 15:00. 06.10.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» в особі уповноваженої особи засновника - Генерального директора Зазулі Івана Миколайовича надійшла заява про відвід судді Васьковського О.В. від розгляду справи №910/15200/21. В обґрунтування вимог про відвід заявник, посилаючись на Бангалорські принципи поведінки суддів, правозастосовчу практику Європейського суду з прав людини та приписи частини першої статті 35 ГПК України, зазначає про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді при розгляді цієї справи, з огляду на те, що колегія суддів за участі судді Васьковського О.В., було ухвалено низку постанов в даній справі, має сформовану позицію щодо перегляду судових рішень у даній справі та незалежно від обґрунтованості позиції заявників касаційної інстанції, ухвалює рішення не на користь боржника. Перевіривши доводи, наведені заявником на обґрунтування заяви про відвід судді доводи, Верховний Суд зазначає про таке. Загальні підстави для відводу судді визначено у статті 35 ГПК України. Зокрема, частинами 1, 4 цієї статті встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. За змістом статті 38 ГПК відвід повинен бути вмотивованим. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими" (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02). Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Натомість, відповідно до частини 4 статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Отже, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому. А тому доводи заявника щодо необхідності відводу судді саме з підстав незгоди з його правовою позицією прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявників не влаштовує. Таким чином, незгода заявника з судовими рішеннями прийнятими колегіями суддів за участі судді Васьковського О.В., в яких суддя висловив свою правову позицію, не може бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, доказів проявлення суддею саме необ`єктивності чи упередженості при ухваленні таких судових рішень на користь однієї з сторін. Інших обставин, які викликають у заявника сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів ним не зазначено. Відтак, обставини наведені у заяві про відвід судді Васьковського О.В. від розгляду справи №910/15200/21 жодним чином не свідчать про його необ`єктивність чи упередженість, а всі доводи, що викладені у заяві про відвід є виключно незгода скаржника із судовими рішеннями. Згідно з частиною 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу; такому судді не може бути заявлений відвід. Враховуючи положення процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу та про необхідність передачі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» в особі уповноваженої особи засновника - Генерального директора Зазулі Івана Миколайовича, на підставі пункту 1 частини третьої статті 39 ГПК України на авторозподіл, з метою визначення судді для вирішення питання щодо заяви. На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 35, 36, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, У Х В А Л И В: 1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» в особі уповноваженої особи засновника - Генерального директора Зазулі Івана Миколайовича про відвід судді Васьковського О.В. від розгляду справи №910/15200/21 визнати необґрунтованою. 2. Передати матеріали справи № 910/15200/21 на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» в особі уповноваженої особи засновника - Генерального директора Зазулі Івана Миколайовича про судді Васьковського О.В. від розгляду справи. Головуючий О.В. Васьковський Судді В.В. Білоус В.Я. Погребняк