Справа № 910/11141/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected] УХВАЛА "10" жовтня 2023 р. Справа№ 910/11141/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Отрюха Б.В. суддів: Сотнікова С.В. Полякова Б.М. Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС Інвест-Юг» про забезпечення позову (з урахуванням уточненої заяви про забезпечення позову) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС Інвест-Юг» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/11141/21 (суддя Чеберяк П.П.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг» про банкрутство ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/11141/21 (суддя Чеберяк П.П.) зокрема, визнано кредиторами у справі № 910/11141/21 по відношенню до боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗС Інвест-Юг» в розмірі 8 438 251,45 грн, з яких: 7 993 204,71 грн - вимоги четвертої черги, 445 046,74 грн - вимоги шостої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю «Арис Балтія» в розмірі 11 498 087, 90 грн - вимоги четвертої черги; Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби в розмірі 123 070 941,40 грн, з яких: 46 776 162,00 грн - вимоги третьої черги, 76 294 779,40 грн - вимоги шостої черги. Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗС Інвест-Юг» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/11141/21 в частині: виключити Головне управління Державної податкової служби у м. Києві з кредиторів; визнати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві кредитором, вимоги якого заявлені після завершення строку, визначеного для їх подання; судові витрати покласти на Головне управління Державної податкової служби у м. Києві. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС Інвест-Юг» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поляков Б.М., Сотніков С.В. 25.09.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС Інвест-Юг» надійшла заява про забезпечення позову. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі № 910/18707/21 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11141/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг» про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС Інвест-Юг» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/11141/21 до надходження матеріалів справи. 02.10.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС Інвест-Юг» надійшла уточнена заява про забезпечення позову. 05.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/11141/21. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 у справі № 910/11141/21, поміж іншого, задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС Інвест-Юг» та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/11141/21; відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС Інвест-Юг» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/11141/21 призначено на 08.11.2023. Як зазначалось вище та вбачається з матеріалів справи, 25.09.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС Інвест-Юг» надійшла заява про забезпечення позову, у відповідності до якої останнє просить суд, поміж іншого, зупинити дію ухвали Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/11141/21 до розгляду апеляційної скарги. В подальшому, 02.10.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС Інвест-Юг» надійшла уточнена заява про забезпечення позову, згідно з якою заявник просить суд, зокрема, заборонити розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг», арбітражному керуючому Шифердеккер Оксані Олександрівні організувати проведення зборів кредиторів 13.10.2023 до розгляду апеляційної скарги; заборонити Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві проводити збори кредиторів до розгляду апеляційної скарги. З урахуванням того, що уточнена заява про забезпечення позову за своєю суттю не є доповненням до первісної заяви про забезпечення позову, тому судом апеляційної інстанції підлягає розгляду заява про забезпечення позову (з урахуванням уточненої заяви про забезпечення позову), яка містить таку прохальну частину: - заборонити розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг», арбітражному керуючому Шифердеккер Оксані Олександрівні організувати проведення зборів кредиторів 13.10.2023 до розгляду апеляційної скарги; - заборонити Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві проводити збори кредиторів до розгляду апеляційної скарги. В уточненій заяві про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗС Інвест-Юг» зазначає про наявність ризику, що Головне управління Державної податкової служби України, маючи більшість голосів стане монопольно приймати рішення на комітеті кредиторів та замінить арбітражного керуючого не дочекавшись розгляду апеляційної скарги, а відтак, буде необхідно додатково оскаржувати рішення комітету кредиторів, що суттєво затягне процедуру банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг». Крім того, як зазначає заявник, 25.09.2023 не зважаючи на відсутність засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Балтія», а також не зважаючи на наявність апеляційної скарги в Північному апеляційному господарському суді, було проведено збори кредиторів, на яких прийнято рішення визнати їх легітимними; затверджено порядок розподілу голосів; обрано голову комітету кредиторів - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві та інше. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС Інвест-Юг» про забезпечення позову (з урахуванням уточненої заяви про забезпечення позову) дійшла наступних висновків. За змістом ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Відповідно до вимог ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, норми якої кореспондують з приписами ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Приписами ст. 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, положення Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову застосовуються у справі про банкрутство з урахуванням вимог ГПК України, що визначає особливості провадження у справі про банкрутство як окремої форми судового процесу. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 910/13208/19. Загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності вжитих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України. Подібні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173. В силу ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України пов`язують вжиття господарським судом заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 Господарського процесуального кодексу України, як гарантії ефективності задоволення вимог позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті. Системний аналіз зазначених норм Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства дозволяє зробити висновок про те, що Кодексом, як спеціальним законом, визначено особливі різновиди заходів на забезпечення вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі та надано право їх застосування як за клопотанням кредитора, так за ініціативою суду. Разом з тим, загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України. Близькі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173. Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать-про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 911/1159/14. Крім того, Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 у справі № 910/13208/19 зазначає, що обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти: збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Відтак, з метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, передбачені загальними положеннями ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм Кодексу України з процедур банкрутства. У відповідності до статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала. У процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання керівником або органом управління боржника виконанню повноважень розпорядника майна, невжиття заходів щодо забезпечення збереження майна боржника, а також про вчинення ними дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право припинити повноваження керівника або органу управління боржника та покласти виконання його обов`язків на розпорядника майна. Про припинення повноважень керівника або органу управління боржника та покладання його обов`язків на розпорядника майна господарський суд виносить ухвалу. З дня постановлення господарським судом ухвали про припинення повноважень керівника або органу управління боржника відповідні посадові особи боржника, повноваження яких припинені ухвалою господарського суду, зобов`язані протягом трьох днів передати розпоряднику майна, а розпорядник майна - прийняти бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності. Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до закриття провадження у справі. Таким чином, заходи щодо забезпечення вимог кредиторів відповідно ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства можуть бути введені на стадії розпорядження майном та діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до закриття провадження у справі. В той же час, відповідно до приписів ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі унормовано перелік дій, які можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство. Відповідно до вимог ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном. Згідно з ч. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, розпорядник майна зобов`язаний: - розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку; - вести реєстр вимог кредиторів; - повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; - вживати заходів для захисту майна боржника; - проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства; - повідомляти правоохоронні органи у разі виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій з майном боржника; - скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань; - подавати відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; - надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; - не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість; - за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів; - виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом. Вжиття заходів забезпечення шляхом заборонити розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Арис-Юг», арбітражному керуючому Шифердеккер Оксані Олександрівні організувати проведення зборів кредиторів 13.10.2023 до розгляду апеляційної скарги та заборонити Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві проводити збори кредиторів до розгляду апеляційної скарги, з огляду на встановлені обставини, може призвести до порушення прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб (кредиторів) в контексті їх правомірних очікувань на участь у зборах кредиторів та прийняття відповідних рішень, які належать до їх компетенції, а також до фактичного втручання в діяльність арбітражного керуючого та унеможливить виконання покладених на нього обов`язків передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Крім того, в силу ч. 5 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства оскарження судових рішень у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) не зупиняє провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). Відтак, організація та проведення зборів кредиторів є невід`ємною частиною провадження у справі про банкрутство після проведення попереднього засідання суду, отже заборона вчинення зазначених вище дій (організація та проведення зборів кредиторів) фактично призведе до зупинення провадження у справі про банкрутство на невизначений час, що суперечить приписам ч. 5 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Втім, звертаючись із заявою про вжиття заходів забезпечення, Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗС Інвест-Юг» не навело обґрунтованих припущень з приводу того, що невжиття запропонованих ним заходів істотно вплине на ефективний захист або поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що будь-яке можливе забезпечення, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх учасників у справі про банкрутство. За таких обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС Інвест-Юг» про вжиття заходів забезпечення задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 136-137, 140, 232-234, 236, 240, 241, 262, 281, 286-288 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - УХВАЛИВ: 1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС Інвест-Юг» про забезпечення позову (з урахуванням уточненої заяви про забезпечення позову). Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк, встановлений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Б.В. Отрюх Судді С.В. Сотніков Б.М. Поляков