Справа № 522/20749/23

Справа №522/20749/23 Провадження №2/522/7260/23 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 1 лютого 2024 року ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~м. Одеса Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючої судді Косіциної В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,- ВСТАНОВИВ: 23 жовтня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якій просить стягнути шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 95 579,26 гривень, а також судові витрати. За результатами автоматизованого розподілу справа була передана на розгляд судді Косіциній В.В. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2023 року провадження у справі відкрито. Встановлено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачеві надано п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для подання відзиву. 05 грудня 2023 року від представника позивача надійшла заява, у якій заявник зазначає, що не заперечує проти постановлення заочного рішення по справі. 19 грудня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідача надійшов відзив, у якому він просить відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі. Також, 19 грудня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідача адвоката Баранівського Вадима Олександровича надійшло клопотання про витребування доказів. 19 грудня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідача адвоката Баранівського Вадима Олександровича надійшло клопотання про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2023 року було прийнято рішення про прийняття відзиву по справі. Клопотання про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення. Клопотання про витребування доказів задоволено. 25 грудня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника позивача адвоката Білого Віталія Сергійовича на виконання ухвали суду від 20.12.2023 року. 01 січня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача адвоката Білого Віталія Сергійовича надійшла відповідь на відзив, у якому вони просять задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. 09 січня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника відповідача про виклик свідка, у якому заявник просить допитати в якості свідка ОСОБА_2 , а також здійснювати розгляд справи в порядку загального провадження. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 січня 2024 року заяву повернуто у зв`язку з відсутністю доказів, які б належним чином посвідчували повноваження адвоката Баранівського Вадима Олександровича. 23 січня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси повторно надійшло клопотання представника відповідача про виклик свідка, у якому заявник просить допитати в якості свідка ОСОБА_2 , а також здійснювати розгляд справи в порядку загального провадження. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.01.2024 року клопотання представника відповідача про виклик свідка повернуто заявнику без розгляду Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.01.2024 року клопотання представника відповідача про виклик свідка повернуто без розгляду, у зв`язку із закінченням строків, передбачених ЦПК України передбаченого на подання відповідних заяв та клопотань по справі. Будь яких заяв або клопотань від учасників справи не надходило. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.. Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків. 30 червня 2022 року між ПрАТ «СК «Уніка» та ТОВ «ТД МАРВЕЛ» було укладено договір добровільного страхування, в тому числі щодо майнових інтересів, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу Tayota Camry, д/н- НОМЕР_1 , що підтверджується копією сертифікату добровільного страхування наземного транспортного засобу «КАСКО «Corporate» №011101/4100/0000267 від 30.06.2022 року да додатком до нього (а.с.12-14). Судом встановлено, що 24 липня 2023 року адміністративних матеріалів, 10 липня 2023 року о 11 годині 50 хвилин, в м. Одеса по вул. Середньофонтанська, біля буд. 19В, водій ОСОБА_1 , рухаючись заднім ходом т/з «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 , не впевнився, що це буде безпечно, в результаті чого допустив зіткнення з т/з «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 , який стояв позаду нього, чим порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Згідно постанови Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/14526/23 від 17.08.2023, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с.27). Факт дорожньо-транспортної пригоди та винуватість ОСОБА_1 також підтверджується відповіддю від НПУ (ідентифікатор картки ДТП в системі НПУ №3023192393096960 (а.с.22). 10 липня 2023 року ТОВ «ТД «Марвел» звернулося до ПрАТ «СК «УНІКА» з заявою №11779430046 про подію відповідно до договору добровільного страхування №011101/4100/0000267 (а.с.10). Чіткий перелік пошкоджень транспортного засобу, що були спричинені внаслідок ДТП визначені у протоколі огляду колісного транспортного засобу від 18.07.2023 року (а.с.21). Як вбачається з ремонтної калькуляції №1177943004 від 18.07.2023 року, орієнтована загальна вартість ремонту транспортного засобу становить 97~483,74 гривні (а.с.16-20). Згідно рахунку на оплату №6243 від 18.07.2023 року, вартість ремонту транспортного засобу Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 склала 95~579,26 гривень. Відповідно до страхового акту №11779430046 від 18.07.2023 року, було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування ТОВ «ТД «Марвел» відповідно до договору страхування №011101/4100/0000267 від 30.06.2022 року у розмірі 95~579,26 гривень. Зобов`язання за договором страхування №011101/4100/0000267 від 30.06.2022 року ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» - виконала, що підтверджується копією платіжного доручення №101609 від 19.07.2023 року, за яким ПрАТ «СК «УНІКА» перерахувала в якості виконання зобов`язання грошову суму коштів у розмірі 95~579,26 грн (а.с.8). Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України). Відповідно до ч. 1,2 статті 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини . Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Згідно із ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») У статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Згідно до вимог частини 4 статті 988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору. Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України та ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. За змістом статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 993 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Тобто, опираючись на статті 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора відповідно до приписів статті 512 Цивільного кодексу України: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому в деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. У відповідності до ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого. Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору страхування, позивач в силу приписів статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» набув права вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи. У порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику. Тому, якщо страхове відшкодування лише частково погашає спричинені потерпілому збитки, то до заподіювача шкоди є можливість пред`явлення двох вимог: перша - вимога страховика в розмірі виплаченого потерпілому страхового відшкодування, друга вимога - потерпілого в розмірі тієї частини завданої шкоди, яка не була покрита страховим відшкодуванням. Заподіювач шкоди може висувати проти страховика лише ті вимоги (заперечення), які він має до потерпілої особи. За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України). Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою. Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Щодо посилання відповідача у відзиві на те, що ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» не довела набуття статусу, передбаченого ст.993 та ст.1191 ЦК України для подання цивільного позову у даній справі. У даній справі позивач на підставі договору майнового страхування, укладеного між ним та потерпілою в ДТП особою, здійснив виплату страхового відшкодування та тим самим відшкодував завдану потерпілому у ДТП майнову шкоду. З урахуванням наведеного у цій справі виникають два види зобов`язань: - деліктне зобов`язання, що виникло внаслідок ДТП, сторонами якого є потерпіла особа (кредитор) та особа, відповідальна за завдані збитки (винна особа, боржник), та - договірне зобов`язання, що виникає з договору добровільного майнового страхування, сторонами якого є страховик (страхова компанія) та страхувальник (потерпілий у ДТП). Факт вчинення правопорушення та винуватість ОСОБА_1 підтверджується постанови Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/14526/23 від 17.08.2023. В даному випадку кредитором є ТОВ «ТД «МАРВЕЛ» як власник транспортного засобу, відповідальна особа ОСОБА_1 , як особа, винна у вчиненні правопорушення. Внаслідок вчинення такого правопорушення ОСОБА_1 було завдано матеріальну шкоду ТОВ «ТД «МАРВЕЛ», яка була відшкодована ТОВ «ТД «МАРВЕЛ» Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» на підставі сертифіката добровільного страхування наземного транспортного засобу «КАСКО «Corporate» №011101/4100/0000267 від 30.06.2022 року. Як судом було встановлено, зобов`язання за договором страхування №011101/4100/0000267 від 30.06.2022 року ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» - виконала, що підтверджується копією платіжного доручення №101609 від 19.07.2023 року. У відзиві на позовну заяву представник відповідача посилається на те, що платіжне доручення №101609 від 19.07.2023 року є фіктивним. При цьому, в якості обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що постанова правління НБУ «Про затвердження змін до інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 06.11.2019 року №127 втратила чинність на підставі постанови правління НБУ від 27.05.2022 року №107. При цьому, вимоги до платіжних документів встановлюються Постановою правління НБУ від 29.07.2022 року №163. Відповідно до Постанови НБУ від 29.07.2022 року №163, платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис(и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача. Згідно Додатоку до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг «Указівки щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі», у платіжній інструкції в електронній формі реквізит "Сума словами" не заповнюється. У додатку також зазначено, що платіжна інструкція засвідчується підписом(ами) [власноручним(ими)/електронним(ими)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) має(ють) право розпоряджатися рахунком, або кодом автентифікації. Електронний підпис створюється відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису. Платіжна інструкція засвідчується підписами [власноручним(ими)/електронним(ими)] уповноваженого працівника надавача платіжних послуг, який оформив платіжну інструкцію, та працівника, на якого покладено функції контролера. Платіжна інструкція засвідчується підписом(ами) [власноручним(ими)/електронним(ими)] відповідальної(их) особи(іб) отримувача, яка(і) має(ють) право розпоряджатися рахунком. Електронний підпис створюється відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису КГС ВС у постанові від 04.07.2019 року у справі №908/1932/18 зробив висновок про те, що реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", визначаються договором між банком та клієнтом, але обов`язково цей документ має містити такі з них: дату і номер; назву, код платника та номер його рахунку; код банку платника; назву, код одержувача та номер його рахунку; код банку одержувача; суму цифрами; призначення платежу; електронний(і) підпис(и) / електронний(і) цифровий(і) підпис(и) відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України. Тому, на думку суду, платіжний документ у вигляді платіжного доручення №101609 від 19.07.2023 року є належним доказом, що підтверджує виконання ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» зобов`язань за договором страхування, оскільки, відповідає усім вимогам до платіжних документів, встановлених у постанові НБУ від 29.07.2022 року №163. Суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність у матеріалах справи акту виконання робіт, акту прийому-передачі транспортного засобу, акту прийому-передачі замовнику замінених частин або їх утилізації, оскільки, зазначене не є предметом доказування у даній справі, а належним доказом, який би підтверджував виконання ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» зобов`язань за договором страхування є платіжне доручення. Суд також не бере до уваги ДСТУ 4163-2003, оскільки, Чинність національного стандарту скасовано з 01 вересня 2021 року на підставі Наказу Українського науково-дослідного і навчального центру проблем стандартизації, сертифікації та якості № 144 від 01.07.2020. Щодо посилання відповідача на те, що протокол огляду колісного транспортного засобу складено ОСОБА_3 який не є експертом, суд зазначає наступне. Відповідно до ч.33.3 ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів). З зазначеного вбачається, що такий огляд може проводитися не тільки експертом, але й іншими, уповноваженими на те страховиком особами. В той же час, виплата страхового відшкодування здійснювалася на підставі ремонтної калькуляції №1177943004 від 18.07.2023 року. Відповідач у відзиві посилається на те, що позивач не надав жодного доказу, які б підтверджували те, що попередні рази після ДТП був належним чином відремонтований, пошкоджені частини були замінені згідно ремонтних калькуляцій. Згідно постанови КЦС ВС від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15, законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України покладено на відповідача. Тобто, саме відповідач повинен довести, що у розмір страхового відшкодування включені витрати на ремонт автомобіля у зв`язку із пошкодженнями, що були завдані йому не внаслідок вчинення ДТП за участі ОСОБА_1 . Позивач ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» виконало свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування потерпілій особі завданих збитків у повному обсязі в сумі 95~579,26 гривень. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до позивача як до страховика потерпілої особи перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Тобто, відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, у порядку суброгації. При цьому, у добровільному порядку відповідач не компенсував ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» витрати, пов`язані зі сплатою страхового відшкодування. Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі. Щодо відшкодування суми сплаченого судового збору, суд зазначає наступне. Згідно ч.ч.1-2 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Судом встановлено, що позивачем понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00, що підтверджується платіжною інструкцією № 4458 від 18.10.2023 року (а.с.6). У ч.1 ст.141 ЦПК України вказано, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи факт того, що суд встановив наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору. Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне. У позовній заяві позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 000,00 гривень. Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Судом встановлено, що між ПрАТ «СК «УНІКА» та ТОВ «Юридична компанія «Старк Україна» було укладено договір доручення №ЮК/СУ на правові послуги (юридично-консультативні), за яким ТОВ «ЮК «Старк Україна» зобов`язується від імені та за рахунок ПрАТ «СК «УНІКА» вчиняти юридичні дії щодо стягнення заборгованості з фізичних та юридичних осіб (а.с.31). 23 січня 2023 року між Адвокатським бюро «Білий» та ТОВ «ЮК «Старк Україна» було укладено договір №1/23ю про надання правової допомоги (а.с.34). Відповідно до додатку №2 до договору про надання правової допомоги №1/23ю від 02.01.2023 року, ТОВ «ЮК «Старк Україна» доручила Адвокатському бюро «Білий» надати послугу, спрямовані на повернення заборгованості, в тому числі стосовно ОСОБА_1 (а.с.35). Як вбачається з акту (звіту) прийому-передачі наданих послуг №1/34186 до Договору про надання правової допомоги №1/23 від 02.01.2023 року, що складений 18 жовтня 2023 року, АБ «Білий» надало наступні послуги в межах справи за позовом ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 : - здійснено повний збір та аналіз документів по справі; - досліджено та оцінено матеріали справи на предмет належності, допустимості, достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні; - досліджено та оцінено самостійно отримані Бюро документи на предмет належності, допустимості, достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні, обрано спосіб захисту прав та інтересів клієнта; - складено та подано відповідний позов до суду. В акті зазначається, що вартість наданих послуг становить 8~000,00 гривень (а.с.38). У відповіді на відзив позивачем також було надано акт (звіт) прийому-передачі наданих послуг №1/34186 до Договору про надання правової допомоги №1/23ю від 02.01.2023 року, що складений 29 грудня 2023 року, з якого вбачається, що адвокатським бюро «БІЛИЙ» були додатково надані послуги на суму 3~000,00 гривень. Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11). Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У ч.4 ст.137 ЦПК України зазначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Щодо наданих АБ «Білий» послуг, що визначені у акті (звіті) прийому-передачі наданих послуг №1/34186 до Договору про надання правової допомоги №1/23 від 02.01.2023 року, то на думку суду, процедура складання позовної заяви включає у себе зазначені дії, а тому, вони мають розглядатися як одна послуга складання та подання до суду позовної заяви. Суд додатково зазначає, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. В той же час, будь який доказ не має для суду на перед встановленої законної сили, а тому, будь яка інша особа, окрім суду не може здійснювати дослідження та оцінку матеріалів справи на предмет належності, допустимості, достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні. На думку суду, заявлена вартість послуг із надання правничої (правової допомоги) не відповідає критерію співмірності, розумності та справедливості. Суд вважає, що дана категорія справ не характеризується надмірною складністю, не становить будь якого суспільного інтересу, законодавство та судова практика в даній сфері стала та узгоджена, а її пошук не займає великого проміжку часу, обсяг робіт та послуг, які були виконані адвокатом не великий, оскільки, ним було складено лише один процесуальний документ (заяву по суті справи) позовну заяву, а тому, суд приходить до висновку про те, що вартість послуг із надання правничої допомоги, яка б відповідала критерію співмірності, розумності та справедливості становить 4~000,00 гривень. На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 11, 16, 22, 512, 514, 993, 1166, 1187, 1191, 1194 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 279 ЦПК України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», м. Київ, вул. О. Теліги, 6-В, корп.4, ЄДРПОУ 20033533, розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 95~579 (дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот сімдесят дев`ять) гривень 26 (двадцять шість) копійок. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», м. Київ, вул. О. Теліги, 6-В, корп.4, ЄДРПОУ 20033533 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4~000 (чотири тисячі) гривень 00 (нуль) копійок. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», м. Київ, вул. О. Теліги, 6-В, корп.4, ЄДРПОУ 20033533 суму сплаченого судового збору у розмірі 2~684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 (нуль) копійок. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Текст рішення складено та підписано 1 лютого 2024 року. Суддя ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~~ ~ ~ ~ ~ ~ ~Косіцина В.В.