Справа № 922/3921/21 (922/1371/22)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 _______________________________________________________________________ УХВАЛА "12" лютого 2024 р. м. Харків Справа № 922/3921/21 (922/1371/22) Господарський суд Харківської області у складі: судді Міньковського С.В. розглянувши заяву Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" (вх. №3798 від 09.02.2024 про відвід судді Прохорова С.А. : у справі за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Олівіт" до ООО с ИИ фирма "ХАРЬКОВ-МОСКВА" с. Шаровка про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2022 (суддя Аюпова Р.М.), залишеною без змін постановами Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.05.2023, відкрито провадження у справі про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва", визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - ТОВ "Олівіт" у загальному розмірі 844682,24 грн (з яких: 761372,24 грн - основний борг, 24810,00 грн - витрати зі сплати судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі та 58500,00 грн - витрати зі сплати авансування грошової винагороди арбітражному керуючому), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражну керуючу Венську О.О., призначено попереднє засідання суду. 16.09.2022 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство № 69258. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2023, для розгляду справи № 922/3921/21 (922/1371/22) визначено суддю Прохорова С.А. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.01.2024 прийнято до провадження справу №922/3921/21 (922/1371/22). Попереднє засідання у справі призначено на 11.03.2024. 31.01.2024 до суду від розпорядника майна надійшло клопотання (вх. №2809), в якому арбітражна керуюча Венська О.О. просить суд: - витребувати у генерального директора ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" Колесника О.Ю., документи, щодо відчуження майна ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" на суму 21,9 млн грн. у 2021 році, - зобов`язати генерального директора ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" Колесника О.Ю., надати ґрунтовні пояснення щодо відчуження майна ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" на суму 21,9 млн грн. у 2021 році, - зобов`язати генерального директора ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" Колесника О.Ю., передати витребувані документі (належним чином засвідчені копії) розпоряднику майна арбітражному керуючому Венскій О.А. протягом 3-х днів з моменту постановлення ухвали суду. Ухвалою суду від 06.02.2024 було задоволено клопотання арбітражного керуючого про витребування доказів. 09.02.2024 від ТК ТОВ фірма "Харків-Москва" надійшла заява (вх. №3798) про відвід судді Прохорова С.А. від розгляду справи. Ухвалою від 12.02.2024 суд у складі судді Прохоров С.А. визнав відвід необґрунтованим та передав справу №922/3921/21 (922/1371/22) для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України. Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2024, вирішення питання про відвід судді Прохорова С.А., передано для розгляду судді Міньковському С.В., який не входить до складу суду, що розглядає справу. Відповідно до положень ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Заява про відвід судді Прохорова С.А. обґрунтована тим, що суддя Прохоров С.А. розглянув клопотання арбітражного керуючого про витребування доказів без виклику представника боржника та проведення судового засідання та безпідставно задовольнив його, позбавивши боржника можливості висловити зауваження щодо поданого позивачем клопотання. У зв`язку з викладеним, у боржника наявні сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді Прохорова С.А., що може викликати недовіру до суду при вирішенні справи. Розглянувши заяву про відвід судді, суд дійшов висновку про необґрунтованість даної заяви та вважає за необхідне відмовити у її задоволенні з огляду на таке. Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено: «стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.10.2010 для забезпечення існування неупередженості суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010). Таким чином, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій). Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Згідно з ч. 2, 3 ст. 35 ГПК України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу (ч. 3, 4 ст. 38 ГПК України). Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. Частиною четвертою статті 35 Господарського процесуального кодексу України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. З наведених у заяві про відвід судді Прохорова С.А. обставин, які викликають у заявника сумніви у необ`єктивності та упередженості судді, вбачається, що вони пов`язані виключно з процесуальним рішенням вказаного судді. Суд вважає за необхідне зазначити, що припущення зазначені відповідачем не знайшло свого підтвердження, адже заявник не надав суду належних та допустимих доказів, з яких можна дійти висновку про упередженість судді Прохорова С.А. Одночасно суд звертає увагу на те, що оцінка відповідності дій судді процесуальному законодавству не належить до компетенції суду в межах розгляду клопотання про відвід, а незгода заявника з процесуальними діями суду є підставою для їх оскарження в установленому законом порядку, для чого в Україні, відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», діють суди апеляційної та касаційної інстанцій. Суд звертає увагу, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу. Заявлений відвід складу суду має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи. Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя. Як зазначив Конституційний суд України у своєму рішенні від 23.05.2001 №6-рп\2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий. В пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» зазначено наступне. Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається. Суд зазначає, що самі по собі процесуальні рішення не можуть бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів проявлення зазначеним суддею необ`єктивності чи упередженості при ухваленні судових рішень на користь однієї з сторін, в силу положень ч. 1 п. 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України. Будь-яких інших обставин та доказів зацікавленості судді у вирішенні спору на користь будь-якої сторони з особистих мотивів, або іншої упередженості відносно будь-якої сторони у справі, заявником відводу не наведено. На підставі вищевикладеного, суд робить висновок, що обґрунтованих доводів на доведення наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Прохорова С.А. заявником у заяві про відвід не наведено, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення відводу. Керуючись ст. ст. 35, 36, 38, 39, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд - УХВАЛИВ: У задоволенні заяви Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" (вх. № 3798 від 09.02.2024) про відвід судді Прохорова С.А. від розгляду справи №922/3921/21 (922/1371/22) - відмовити. Справу №922/3921/21 (922/1371/22) повернути раніше визначеному складу суду для продовження розгляду. Ухвала набирає законної сили з дня її винесення - 13.02.2024 та оскарженню не підлягає. Ухвалу підписано 13.02.2024. Суддя Міньковський С.В.