Перейти до вмісту
Кишеняперевірка бізнесу
УхвалаЦивільне судочинство

Справа № 2-2456/11

Суд
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата
14.03.2024
Суддя
Гулейков Ігор Юрійович
Категорія
Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них

Текст рішення

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 березня 2024 року м. Київ справа № 2-2456/11 провадження № 61-22360ск18 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д., учасники справи: позивач - Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватне підприємство «Лугпромсервіс», Приватне підприємство «Укрінвестпром», розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат - Літвінов Євген Володимирович, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М., ВСТАНОВИВ: У провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває справа № 2-2456/11 за ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 листопада 2022 року у цивільній справі № 2-2456/11 касаційне провадження № 61-22360ск18 про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-2456/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Лугпромсервіс», Приватного підприємства «Укрінвестпром» про стягнення заборгованості. Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2023 року застосовано до Акціонерного товариства «ОТП Банк» заходи процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення доказів для дослідження судом та тимчасово вилучити у акціонерного товариства «ОТП Банк» наступні документи: копію позовної заяви до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Лугпромсервіс», приватного підприємства «Укрінвестпром» про стягнення суми боргу від 18 червня 2009 року з додатками; копію кредитного договору «ML-900/050/2007 від 14 листопада 2006 року; копію договору поруки № SR-900/050/2006 від 14 листопада 2006 року; копію договору поруки № SR-900/050/2006/1 від 14 листопада 2006 року; копію договору поруки № SR-900/050/2006/2 від 14 листопада 2006 року; копію довідок про присвоєння ідентифікаційного номера та паспортів відповідачів; копію вимог позивача відповідачам з доказами відправлення та отримання; розрахунок боргу; розпорядження НБУ про офіційний курс гривні до іноземних валют; копію довіреності представника позивача; витягу з статуту ЗАТ в новій редакції; копію свідоцтва про державну реєстрацію позивача; копію довідки з ЄДРПОУ на позивача; докази сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та інші документи, які були наявні у цивільній справі № 2-2456/11 до втрати провадження. Ухвала про застосування заходів процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення доказів для дослідження судом є виконавчим документом (на підставі частини третьої статті 146 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та підлягає негайному виконанню. Вилучення доказів доручено відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Не погодившись із вказаною вище ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на неї. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2023 року повернуто. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2023 року не підлягає апеляційному оскарженню, тому апеляційна скарга, в силу пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції. У лютому 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат - Літвінов Є. В., подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати. Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд помилково повернув апеляційну скаргу. Зазначає, що оскаржуваною ухвалою апеляційного суду порушено його конституційне право на судовий захист, зокрема, права на апеляційний перегляд справи. Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Вивчивши касаційну скаргу ОСОБА_1 , зміст ухвали Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року, Верховний Суд дійшов висновку, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення. Такого висновку Суд дійшов з огляду на таке. Відповідно до частини третьої статті 146 ЦПК України ухвала про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскарженні в апеляційному порядку окремо від рішення суду визначено у частині першій статті 353 ЦПК України. Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 357 апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, зокрема, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 зроблено висновок, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення. Встановивши, що ухвала Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2023 року про застосування заходів процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення доказів не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення свідчить, що правильне застосовування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою. Керуючись частинами четвертою, п`ятою і шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадженняу справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Лугпромсервіс», Приватного підприємства «Укрінвестпром» про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат - Літвінов Євген Володимирович, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник

Текст наведено в тому вигляді, в якому його оприлюднено. Персональні дані учасників у судових рішеннях знеособлені самим судом — саме тому в тексті трапляються позначки на кшталт «ОСОБА_1».

Справа № 2-2456/11 — Ухвала — Кишеня