Текст рішення
УХВАЛА
20 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 20/57б/2011
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В. Г. - головуючий, Картере В.І., Огородніка К. М.
перевіривши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (вх № 1778/2024)
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024
у складі колегії суддів: Мартюхіної Н.О. (головуючий), Тихого П.В., Плахова О.В.,
та на ухвалу Господарського суду Луганської області від 14.12.2023
у складі судді Ковалінас М.Ю.
у справі №20/57б/2011
за заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Луганськ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснодонський міський молокозавод"
про банкрутство, -
ВСТАНОВИВ:
14.12.2023 ухвалою Господарського суду Луганської області у справі №20/57б/2011, окрім іншого, задоволено заяву арбітражного керуючого Бєлоусова І. В. (вих. №01-21/33 від 28.10.2023) про покладення обов`язку сплати грошової винагороди та здійснення витрат арбітражного керуючого за рахунок кредиторів у справі №20/57б/2011 пропорційно їх грошових вимог.
Стягнуто з кредитора - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь арбітражного керуючого Бєлоусова І. В. основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у справі № 20/57б/2011 про банкрутство ТОВ "Краснодонський міський молокозавод" та витрати під час ліквідаційної процедури в загальному розмірі 63 623,67 грн.
Стягнуто з кредитора - ТОВ "Торговий дім Сорокинський" на користь арбітражного керуючого Бєлоусова І. В. основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у справі № 20/57б/2011 про банкрутство ТОВ "Краснодонський міський молокозавод" та витрати під час ліквідаційної процедури в загальному розмірі 249,10 грн.
21.01.2024 постановою Східного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 04.03.2024) апеляційну скаргу ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Луганської області від 14.12.2023 у справі №20/57б/2011 - залишено без змін.
11.03.2024 (через систему "Електронний суд") ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2024 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 14.12.2023 у справі №20/57б/2011; відмовити у задоволенні заяви арбітражного керуючого Бєлоусова І. В. (вих. №01-21/33 від 28.10.2023) про покладення обов`язку сплати грошової винагороди та здійснення витрат арбітражного керуючого за рахунок кредиторів у справі № 20/57б/2011 пропорційно їх грошових вимог.
Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2024 та ухвали Господарського суду Луганської області від 14.12.2023 у справі № 20/57б/2011.
11.03.2024 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 9 КУзПБ ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 9 КУзПБ передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Наведений у частині третій статті 9 КУзПБ перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
Предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2024 у справі № 20/57б/2011, прийнята за результатами перегляду ухвали Господарського суду Луганської області від 14.12.2023, якою задоволено заяву арбітражного керуючого Бєлоусова І. В. про покладення обов`язку сплати грошової винагороди та здійснення витрат арбітражного керуючого за рахунок кредиторів у справі пропорційно їх грошових вимог, можливість касаційного оскарження якої не передбачена частиною третьою статті 9 КУзПБ.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Таким чином, вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2024 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 14.12.2023 у справі № 20/57б/2011, оскільки вона подана на судові рішення, які відповідно до частини третьої статті 9 КУзПБ не підлягають касаційному оскарженню.
У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" колегією суддів не розглядається клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2024 та ухвали Господарського суду Луганської області від 14.12.2023 у справі № 20/57б/2011.
Керуючись частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 12, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 20/57б/2011 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2024 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 14.12.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
К. Огороднік