Справа № 215/3860/23

Справа № 215/3860/23 1-кп/215/355/24 У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 березня 2024 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу в складі: головуючого судді ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ОСОБА_1 , при секретарі ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ОСОБА_2 за участю: прокурора ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ОСОБА_3 обвинуваченого ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ОСОБА_4 захисника ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду м. Кривого Рогу кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 ч. 4; 15 ч. 2, 185 ч. 4 КК України, ~ ~ ~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~ВСТАНОВИВ: Ухвалою від 31.01.2024 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, обвинуваченому було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 30.03.2024р.. Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в зв`язку з призначенням слідуючого судового засідання за межами його дії. Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник не заперечують проти клопотання прокурора. Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, попередню ухвалу суду від 31.01.2024 р., вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, виходячи з наступного. Дійсно, згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього кодексу. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечує особам, яким обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення законності позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а також і мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має з`ясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується в тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного (обвинуваченого); міцність його соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; постійного місця роботи, навчання; репутація, майновий стан підозрюваного (обвинуваченого); наявність судимостей; повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (обвинувачується) особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється (обвинувачується) особа. Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, повинно містити в тому числі виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. Стороною обвинувачення доведено наявність обставин, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України. Тобто, оскільки обставини, на які посилався суд при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовженні строку його дії, а також прокурор у своєму клопотанні, не змінилися, суд вважає, що інший запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, так як він судимий, обвинувачується у тому, що вчинив нові тяжкі злочини, за які передбачено покарання від 5 до 8 років позбавлення волі, не працює, у відношенні нього на розгляді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу перебуває кримінальне провадження за ст. ст. 185 ч. 4; 15 ч. 3, 185 ч. 4 КК України, тому він може переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків, які можуть підлягати допиту судом, вчинити інше кримінальне правопорушення, чим перешкоджати кримінальному провадженню, яке є суспільним інтересом, що незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім цього, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Вказані ризики, на які посилався слідчий суддя при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та суд при продовженні строку його дії, а також посилається прокурор у клопотанні, продовжують існувати та не зменшилися. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199, 331~ КПК України, суд, - УХВАЛИВ: Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по 25.05.2024р.. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня вручення її копії. Суддя: