Справа № 924/1013/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: [email protected], тел.(0382)71-81-84 _______________________________________________________________________ ~~~~~У Х В А Л А "09" липня 2024 р. Справа № 924/1013/22 м. Хмельницький Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши матеріали заяви приватного підприємства "Коммандос Альфа" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Аверкина В.В. до приватного підприємства "Торговий союз Хмельниччини" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на засновника (власника) боржника у справі за заявою Головного управління ДПС у Хмельницькій області, м. Хмельницький до приватного підприємства "Коммандос Альфа", м. Хмельницький про відкриття провадження у справі про банкрутство за участю: ліквідатора приватного підприємства "Коммандос Альфа": Аверкин В.В. представників: Головного управління ДПС у Хмельницькій області: не з`явився приватного підприємства "Торговий союз Хмельниччини": не з`явився У засіданні оголошено вступну і резолютивну частини ухвали. встановив: постановою Господарського суду Хмельницької області від 03.05.2023, з-поміж іншого, визнано приватне підприємство "Коммандос Альфа" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру на строк, що не може перевищувати 12 місяців; ліквідатором приватного підприємства "Коммандос Альфа" призначено арбітражного керуючого Аверкина Володимира Васильовича. Ухвалою суду від 17.05.2024 продовжено строк проведення ліквідаційної процедури ПП "Коммандос Альфа" у справі №924/1013/22 на три місяці. На адресу суду від приватного підприємства "Коммандос Альфа" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Аверкина В.В. надійшла заява (від 12.06.2024), в якій просить покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ПП "Коммандос Альфа" на особу, що є засновником (власником) ПП "Коммандос Альфа", - приватне підприємство "Торговий союз Хмельниччини"; стягнути з винної особи приватного підприємства "Торговий союз Хмельниччини" на користь приватного підприємства "Коммандос Альфа" грошові кошти в сумі 2743430,09 грн субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Ухвалою суду від 19.06.2024 вищезазначену заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків заяви. Ухвалою суду від 24.06.2024, серед іншого, прийнято до розгляду заяву приватного підприємства "Коммандос Альфа" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Аверкина В.В. (від 12.06.2024) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на засновника (власника) боржника у межах провадження у справі №924/1013/22; розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 09.07.2024. В обґрунтування заяви ліквідатор зазначив, що з аналізу наявної у нього інформації убачається, що керівник та засновники (власники) боржника вчинили дії та проявили по відношенню до боржника бездіяльність, чим створили умови для його стійкої неплатоспроможності та банкрутства - умисно довели боржника до банкрутства. Зокрема, ОСОБА_1 , що був засновником та директором ПП "Коммандос Альфа" (помер 05.08.2023), заходів щодо недопущення банкрутства не виконував, надавав до органів статистики та контролюючих органів держави у фінансовій звітності недостовірні відомості про фінансовий та майновий стан боржника, не надав у 2023 році за 2022 рік статистичної звітності до органів статистики. Також ліквідатор повідомив про взяття на себе боржником до відкриття провадження у справі про банкрутство зобов`язань, внаслідок яких він став неплатоспроможним; отримання в оренду земельних ділянок та невикористання їх в господарській діяльності; безпідставне подання до податкового органу податкових декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019-2022 р.р., що призвело до збільшення поточних зобов`язань по сплаті до бюджету; непроведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення дебіторської заборгованості у встановленні строки; допущення бездіяльності, яка призвела до порушення п. п. 2.5.1, 2.5.2, 3.5.10 статуту щодо утворення статутного фонду; нескликання чергових/позачергових зборів власників боржника та неприйняття відповідних рішень щодо визначення порядку покриття збитків (п. 3.5.11 статуту) та у разі неплатоспроможності підприємства (п. 3.8 статуту), що, у свою чергу, свідчить про бездіяльність вищого органу управління боржника, яким є загальні збори власників (Квасницького В.В. та ПП "Торговий союз Хмельниччини"). При цьому вартості ліквідаційної маси ПП "Коммандос Альфа" (0,00 грн) недостатньо для погашення встановленої судом заборгованості боржника перед кредиторами (2743430,09 грн). Як на правову підставу вимог посилається на положення ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ст. ст. 11, 22, 92, 619, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 5, 63, 64-1, 65, 174, 215, 224, 225 Господарського кодексу України. Ліквідатор арбітражний керуючий Аверкин В.В. у судовому засіданні вимоги заяви підтримав у повному обсязі, звернувши увагу на те, що ПП "Торговий союз Хмельниччини" є одним із двох засновників (власників) боржника; інший засновник (власник) боржника, який також виконував повноваження директора боржника, помер. Кредитор - Головне управління ДПС у Хмельницькій області представника у судове засідання не направило, письмових пояснень з приводу поданої заяви не надало, причини не повідомило. Приватне підприємство "Торговий союз Хмельниччини" представника у судове засідання не направило, пояснень щодо заяви не надало. Ухвали суду від 19.06.2024 про залишення заяви без руху, від 24.06.2024 про призначення заяви до розгляду у судовому засіданні направлені на адресу приватного підприємства "Торговий союз Хмельниччини", зазначену у заяві та відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуті на адресу суду із відмітками відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою", "за закінченням терміну зберігання" відповідно. З приводу наведеного судом враховуються положення ч. 6 ст. 242 ГПК України. Розглядаючи заяву приватного підприємства "Коммандос Альфа" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Аверкина В.В. (від 12.06.2024) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на засновника (власника) боржника - приватне підприємство "Торговий союз Хмельниччини", судом враховується таке. Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно із ч. 6 ст. 12 ГПК України~ ~господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (наразі - КУзПБ). Частиною ч. 1 ст. 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. З огляду на наведене, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Тому створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів забезпечує недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 19.03.2024 у справі №911/2999/21 (911/2021/22), одним із юридичних механізмів досягнення таких гарантій захисту прав кредиторів та унеможливлення застосовування процедури банкрутства як інструменту виключно списання боргів є, зокрема, застосування доктрини "пронизування корпоративної вуалі" (piercing the veil of incorporation), згідно з якою суд може покласти відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи на органи управління юридичної особи. Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України (далі - ГК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Кодексом України з процедур банкрутства. Згідно з ч. 1 ст. 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства. Водночас умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина третя статті 215 ГК України). Частиною першою статті 619 ЦК України визначено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. У чинному~ ~КУзПБ~ ~доктрина "пронизування корпоративної вуалі" знайшла своє втілення в інститутах солідарної відповідальності керівника боржника (частина шоста статті 34 КУзПБ) та субсидіарної відповідальності керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб (частина друга статті 61 КУзПБ, які можливо реалізувати в межах справ про банкрутство юридичних осіб. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом (абзаци другий, третій частини другої статті 61 КУзПБ). Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду (зокрема, викладеною у постановах від 07.04.2021 у справі №911/1815/17, від 28.07.2021 у справі №917/1500/18 (917/1932/20), від 19.03.2024 у справі №911/2999/21 (911/2021/22)) субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Метою субсидіарної відповідальності як інституту є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни. Юридичним механізмом досягнення такої мети та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок є притягнення винних осіб у доведенні боржника до банкрутства, які використовували таку особу як прикриття ("вуаль") для досягнення своїх цілей (отримання доходів, матеріальної вигоди, зокрема через зловживання правом тощо), до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог. Визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони). Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника; об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів; суб`єктами правопорушення є особи визначені частиною другою статті 61 КУзПБ; суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення). Тлумачення положень частини другої статті 61 КУзПБ свідчить, що у ній закріплено припис згідно з яким суб`єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії. Водночас, сама по собі неплатоспроможність боржника не може однозначно свідчити про наявність причинно-наслідкового зв`язку із діями керівника/засновника (учасника) боржника. Оскільки законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення, при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема: 1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення; 2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях; 3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо. Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, від 30.01.2018 у справі №923/862/15, від 05.02.2019 у справі №923/1432/15, від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 01.10.2020 у справі №914/3120/15, від 12.11.2020 у справі №916/1105/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17, від 17.08.2023 у справі №910/21049/17, від 18.04.2024 у справі №5006/1/23б/2012. Згідно з цими правилами суб`єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, яка отримала істотну (відносно масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, яка не могла б утворитися у випадку відповідності дій засновників та керівника боржника закону, в т.ч. принципу добросовісності. Тобто до суб`єктів субсидіарної відповідальності слід віднести осіб, які отримали істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо, прийнятих засновниками чи керівником боржника на шкоду інтересам останнього та його кредиторів, які можуть виражатися, зокрема у: - прийнятті ключових ділових рішень з порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів на завідомо невигідних умовах або з особами завідомо нездатними виконати свої зобов`язання ("фірмами-одноденками" тощо); - наданні вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій; - призначенні на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи; - створенні і підтриманні такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам; - використанні документообігу, який не відображає реальних господарських операцій; - отриманні такими особами істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу), сукупного доходу, отримуваного від здійснення даної діяльності особами, об`єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь ряду цих осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження; використанні і розпорядженні майном боржника, як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів; - вчинення інших юридичних дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці тощо. Наведений перелік прикладів не є вичерпним. Така ж позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.06.2023 у справі №910/17743/18. Для визначення статусу особи як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов`язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника. Також визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини другої статті 61 КУзПБ та з урахуванням положень статей 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків~ ~(неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів), обов`язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, від 14.07.2020 у справі №904/6379/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17, від 19.03.2024 у справі №911/2999/21 (911/2021/22), від 18.04.2024 у справі №5006/1/23б/2012). Верховний Суд у постанові від 17.08.2023 у справі №910/21049/17 зауважив, що ознаками субсидіарної відповідальності, передбаченої абзацом 2 частини другої статті 61 КУзПБ, є: - можливість суб`єкта відповідальності надавати боржникові обов`язкові вказівки чи іншим чином визначати його дії. При цьому така можливість суб`єкта відповідальності розкривається через наявність у нього або формальних повноважень щодо надання боржникові (його службовим особам) у конкретний період часу відповідних вказівок або можливості здійснювати вплив або здійснення таких дій суб`єктом відповідальності без наявності формальних повноважень, що має підтверджуватися у загальному порядку відповідними доказами (перепискою, показами свідків тощо); - наявність винного характеру дій, що виражається у наявності умислу або необережності осіб, на яких покладається відповідальність, та необхідності розкриття цієї ознаки відповідальності ліквідатором у заяві про покладення субсидіарної відповідальності (поясненнях ліквідатора тощо) та з`ясуванні цього питання судом; - наслідки у вигляді недостатності виявленого у процедурі банкрутства майна боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, для задоволення вимог кредиторів, різниця між вартісними показниками яких і є мірою субсидіарної відповідальності (висновки Верховного Суду у постановах від 05.07.2022 у справі № 916/1272/18, від 15.02.2022 у справі № 927/219/20). Зокрема, як зазначив Верховний Суд у постанові від 19.03.2024 у справі №911/2999/21 (911/2021/22), ліквідатору боржника - суб`єкту права на звернення з відповідною заявою до суду при зверненні із заявою про покладення на осіб субсидіарної відповідальності необхідно довести використання винними особами належних їм суб`єктивних прав не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди кредиторам, ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами із використанням приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню. Крім того, Верховний Суд у постанові від 19.07.2023 у справі №910/11615/18 зауважив, що субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства за своєю правовою природою є відповідальністю за зловживання суб`єктивними цивільними правами, які завдали шкоди кредиторам. Законодавство не пов`язує можливості покладення на третіх осіб субсидіарної відповідальності в порядку ч. 2 ст. 61 КУзПБ~ ~з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення. У цьому випадку особи згідно зі спеціальним приписом КУзПБ притягуються до цивільної відповідальності у формі стягнення. Відповідно, господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17). Як убачається з доданих до заяви документів, у ході процедури розпорядження майном ПП "Коммандос Альфа" розпорядником майна з метою покладених на нього повноважень було направлено керівнику ПП "Коммандос Альфа" ~Квасницькому В.В. запит-вимогу від 10.05.2023 про виконання вимог ст. 59 КУзПБ щодо передання бухгалтерської та іншої документації, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей підприємства. Відповіді на вказаний запит розпорядником майна не отримано. Розпорядник майна звернувся до ГУ ДПС у Хмельницькій області із запитами від 09.09.2023 про надання інформації про наявність відкритих рахунків боржника, інформації про те, чи є боржник засновником інших юридичних осіб, а також копій поданої боржником фінансової звітності за 2019-2022 роки. У відповідь ГУ ДПС у Хмельницькій області, надаючи копії фінансової звітності малого підприємства ПП "Коммандос Альфа" за 2019, 2020, 2021 роки (які ліквідатором долучено до матеріалів справи), повідомило, що фінансова звітність боржника за 2022 рік не подана (лист від 24.05.2024). У листі від 27.06.2023 ГУ ДПС у Хмельницькій області повідомило про відсутність відкритих рахунків у боржника станом на 21.06.2023 та про те, що боржник не є засновником інших юридичних осіб. Відповідно до наданого розпорядником майна Аверкиним В.В. звітом за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності приватного підприємства "Коммандос Альфа" здійснено аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та його становища на ринках боржника на предмет виявлення (за наявності) ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства. Оцінка змін фінансово-господарського стану приватного підприємства "Коммандос Альфа" проводилась згідно з вимогами Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14 із змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства економіки України від 26.10.2010 №1361 (далі - Методичні рекомендації). Об`єктом аналізу є фінансово-господарський стан підприємства, зокрема, фінансові, виробничі та інвестиційні аспекти їх діяльності, за попередні три календарні роки, для формування загального уявлення та загальних тенденцій його розвитку. Суб`єктами аналізу є власники, органи, уповноважені управляти майном, або особи, які заінтересовані в отриманні інформації щодо діяльності підприємства. Для інформаційно-організаційного забезпечення проведення аналізу підприємства використано матеріали справи №924/1013/22 та первинна бухгалтерська документація як джерело інформації, а саме: фінансові звіти суб`єкта малого підприємництва (баланси, звіти про фінансові результати) за 2013, 2019, 2020, 2021 роки, податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ПП "Коммандос Альфа" станом на 31.03.2023, договори оренди земельних ділянок, матеріали інвентаризації майна боржника, проведеної 31.03.2023 та інша інформація. За результатами проведеного аналізу у звіті зроблені такі висновки: 1. Фінансово-господарський стан підприємства протягом періоду, що аналізується, - кризовий, що характеризується відсутністю господарської діяльності, ділової активності, відсутністю коштів, відсутністю власного капіталу, що робить неможливим подальше існування підприємства. 2. Відсутність діяльності підприємства протягом останніх трьох років, відсутність достатності активів, які можуть бути використані для погашення кредиторських вимог, неспроможність за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел знайти резерви платіжних коштів, необхідних для погашення боргів, робить неможливим його подальшу ефективну діяльність за рахунок власних фінансових ресурсів. 3. Результат аналізу виявлення ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства, з наданих джерел інформації не виявив ознаки фіктивного банкрутства та свідчить про ознаки дій з приховування банкрутства та доведення до банкрутства підприємства. 4. За таких обставин, враховуючи відсутність чистих активів підприємства, при відсутності інвестиційної привабливості боржника, є доцільним та економічно обгрунтованим задоволення вимог кредиторів шляхом застосування ліквідаційної процедури в ході провадження справи про банкрутство. Так, у звіті надано загальну характеристику підприємства. Зокрема, приватне підприємство "Коммандос Альфа" зареєстроване Хмельницькою районною державною адміністрацією 11.04.2008 за реєстраційним номером 16681360000002785, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35860953, створене в процесі реорганізації шляхом виділу з ТОВ "Коммандос" (код ЄДРПОУ 23654595) та діє на підставі Господарського, Цивільного кодексів України, Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та інших актів чинного законодавства України, статуту, шляхом об`єднання грошових коштів, майна та підприємницької діяльності учасників (засновників) підприємства з метою одержання прибутку. Засновником підприємства є: ОСОБА_1 з розміром частки 610000,00 грн та ПП "Торговий Союз Хмельниччини" з розміром частки 390000,00 грн. Для забезпечення господарської діяльності у підприємства створений статутний капітал за рахунок грошових та майнових внесків його учасників у розмірі 1000000,00 грн. Станом на 24.01.2023 статутний капітал сформований в розмірі 85600,00 грн. Оцінка змін фінансового стану та стану платоспроможності приватного підприємства "Коммандос Альфа" здійснена станом на кінець 2013 року та за три попередні календарні роки, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство. Результат аналізу основних показників, що визначають фінансово-господарський стан боржника протягом періоду, що аналізувався, визначає відсутність господарської діяльності боржника та відсутність першорядних фінансових ресурсів, необхідних для реалізації успішної діяльності підприємства. За результатами проведеної інвентаризації майна боржника на підприємстві відсутнє майно. Вищевикладені обставини свідчать про неможливість задоволення вимог кредиторів за рахунок майна Ознаки поточної неплатоспроможності у підприємства спостерігаються у всьому періоді діяльності підприємства. У ході аналізу для виявлення ознак дій з доведення до банкрутства встановлено, що поточні зобов`язання боржника протягом періоду, що аналізується, збільшуються на 1869,1 тис.грн або на 333,9%. При цьому за аналізом договорів оренди земельних ділянок встановлено укладення між орендарем - ТОВ „Коммандос" та орендодавцем - Хмельницькою РДА договорів оренди від 03.09.2003 №43 (земельна ділянка з кадастровим номером 6825087200:06:012:0775 площею 9,7 га, що знаходиться за межами населеного пункту с. Розсоша Хмельницького району Хмельницької області, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі), від 05.04.2004 №75 (земельна ділянка площею 9,7 га, що знаходиться за межами населеного пункту на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області), від 05.04.2004 №74 (земельна ділянки площею 9,34 га та 9,14 га, які знаходяться за межами населеного пункту на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області). Додатковими угодами від 29.05.2008 до вказаних договорів було змінено орендаря з ТОВ "Коммандос" на приватне підприємство "Коммандос Альфа" у зв`язку із тим, що на підставі протоколу загальних зборів ТОВ "Коммандос" від 25.12.2007 №31 ПП "Коммандос Альфа" створене в процесі реорганізації шляхом виділу з ТОВ "Коммандос" та є його правонаступником. Загалом розмір внесених боржником сум в рахунок сплати орендних платежів за земельні ділянки складав: 2013 р. - 152,5 тис. грн; 2014 р. - 0 грн; 2015 рік - 0 грн; 2016 рік - 0 грн; 2017 рік - 145,9 тис. грн. Тому за суб`єктом господарювання - ПП "Коммандос Альфа" станом на червень 2018 року податковий борг з орендної плати перед бюджетом становить 1292729,23 гривень. Відповідно до відповіді ПП "Коммандос Альфа" на пропозицію Хмельницької РДА про розірвання договорів від 21.02.2018 відповідач не погодився на розірвання договорів оскільки, зокрема плата за землю сплачується, заборгованість погашається, на земельних ділянках розташоване майно, що належить орендарю, яке не можливо відокремити від земельної ділянки, проведено земляні роботи, підготовка до будівництва, а також укладена угода з австрійською компанією на будівництво другої черги ТСЦ "Поділля". Відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що на земельних ділянках (кадастровий номер 6825087200:06:012:0775, 6825087200:06:012:0776, 6825087200:06:012:0777, 6825087200:06:012:0778) відсутні об`єкти нерухомості приватного підприємства "Коммандос Альфа". Рішенням Господарського суду Хмельницької області №924/677/18 від 14 листопада 2018 року вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6825087200:06:012:0775 від 3 вересня 2003 року та зобов`язати приватне підприємство "Коммандос Альфа" повернути на користь держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації земельну ділянку кадастровий номер 6825087200:06:012:0775; рішенням Господарського суду Хмельницької області №924/676/18 від 14 листопада 2018 року вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки №75 від 05 квітня 2004 року за кадастровим номером 6825087200:06:012:0778 площею 9,7 га та зобов`язати приватне підприємство "Коммандос Альфа" повернути на користь держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації земельну ділянку кадастровий номер 6825087200:06:012:0778 площею 9,7 га; рішенням Господарського суду Хмельницької області №924/675/18 від 14 листопада 2018 року вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки №74, кадастровий номер 6825087200:06:012:0776 площею 9,34 га та 9,14 га кадастровий номер 6825087200:06:012:0777 від 5 квітня 2004 року та зобов`язати приватне підприємство "Коммандос Альфа" повернути на користь держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації відповідні земельні ділянки. Також встановлено, що відповідно до листа №5948/25.15-32/1 від 09.02.2023 Хмельницького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) станом на 09.02.2023 відкриті виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих документів, за якими стороною виступало би приватне підприємство "Коммандсс Альфа", не перебувають. При цьому згідно з відомостями з АСВП у березні 2019 року у зв`язку з фактично повним виконанням рішень Господарського суду Хмельницької області ~від 14.11.2018 у справах №924/675/18, №924/676/18, №924/677/18 щодо зобов`язання з повернення земельних ділянок виконавчі провадження з їх виконання закінчено. Разом з тим, у звіті вказано, що незважаючи на припинення договорів оренди землі та примусове вилучення земельних ділянок із користування ПП "Коммандос Альфа" боржником подавались до податкового органу податкові декларації з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 р. та 2021 р. За результатами аналізу вказаних договорів та аналізу дебіторської заборгованості вбачається в діях керівництва ПП "Коммандос Альфа" присутність ознак дій з навмисного погіршення фінансово господарського стану підприємства, зокрема: у фактах отримання в оренду земельних ділянок та не використання їх в господарській діяльності; безпідставне подання до податкового органу податкових декларації з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 р. та 2021 р., що призвело до збільшення поточних зобов`язань; не проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення дебіторської заборгованості у встановленні строки, тоді як керівництво підприємства зобов`язане здійснювати фінансовий моніторинг економічних показників його діяльності, надавати достовірну інформації кредиторам, своєчасно виявляти тенденції формування незадовільної структури балансу і вживати випереджувальні заходи, спрямовані на запобігання банкрутству підприємства. Результати аналізу виявлення ознак дій з доведення до банкрутства підприємства, за наданих джерел інформації, свідчать про можливі ознаки умисних дій службових осіб боржника, що призвели до стійкої фінансової неспроможності підприємства та завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору. Крім того, у звіті зазначено, що обумовлені вище ознаки стійкої фінансової неспроможності характеризують господарську діяльність приватного підприємства "Коммандос Альфа" протягом всього періоду, що аналізується, свідчить про відсутність у боржника головної ознаки фінансової стабільності підприємства: платоспроможності. Результат аналізу виявлення ознак дій з приховування банкрутства підприємства, за наданих джерел інформації, враховуючи ознаки поточної неплатоспроможності боржника та інформації щодо подання боржником недостовірних відомості про його фінансовий та майновий стан у фінансовій звітності можуть мати місце ознаки дій з приховування банкрутства. У матеріали справи ліквідатором надано копії рішень Господарського суду Хмельницької області від 14.11.2018 у справі №924/675/18, яким задоволено позов заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької районної державної адміністрації, Хмельницької обласної державної адміністрації до приватного підприємства "Коммандос Альфа", розірвано договір оренди земельної ділянки №74, кадастровий номер 6825087200:06:012:0776 площею 9,34 га та 9,14 га кадастровий номер 6825087200:06:012:0777 від 5 квітня 2004 року, укладений між Хмельницькою районною державною адміністрацією та приватним підприємством "Коммандос Альфа", зобов`язано приватне підприємство "Коммандос Альфа" повернути на користь держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації земельні ділянки кадастровий номер 6825087200:06:012:0776 площею 9,34 га та 9,14 га кадастровий номер 6825087200:06:012:0777, які знаходиться за межами населеного пункту на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області; у справі №924/676/18, яким задоволено позов заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької районної державної адміністрації, Хмельницької обласної державної адміністрації до приватного підприємства "Коммандос Альфа", розірвано договір оренди земельної ділянки №75 від 05 квітня 2004 року за кадастровим номером 6825087200:06:012:0778 площею 9,7 га, укладений між Хмельницькою районною державною адміністрацією та приватним підприємством "Коммандос Альфа", та зобов`язано приватне підприємство "Коммандос Альфа" повернути на користь держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації земельну ділянку кадастровий номер 6825087200:06:012:0778 площею 9,7 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області; у справі №924/677/18, яким задоволено позов заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької районної державної адміністрації, Хмельницької обласної державної адміністрації до приватного підприємства "Коммандос Альфа", розірвано договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6825087200:06:012:0775 від 3 вересня 2003 року, укладений між Хмельницькою районною державною адміністрацією та приватним підприємством "Коммандос Альфа", який зареєстрований у регіональній філії центру земельного державного кадастру у Хмельницькому районі, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №2 від 16.09.2003, та зобов`язано приватне підприємство "Коммандос Альфа" повернути на користь держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації земельну ділянку кадастровий номер 6825087200:06:012:0775, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Підставою для висновків суду про задоволення позовних вимог у вищезазначених справах став факт тривалого і систематичного порушення ПП "Коммандос Альфа" як орендарем грошових зобов`язань зі здійснення орендних платежів. Разом з тим при оцінці висновків розпорядника майна про можливу наявність ознак умисних дій службових осіб боржника, що призвели до стійкої фінансової неспроможності підприємства та завдали великої матеріальної шкоди державі чи кредитору, та ознак дій з приховування банкрутства судом береться до уваги, що саме~ ~ліквідатор перед~ ~зверненням до суду з заявою про покладання субсидіарної відповідальності на керівника підприємства та його засновників, повинен здійснити детальний аналіз фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, що дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи. Визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється із урахуванням Методичних рекомендацій. Відповідно до п. 1 розділу ІІ Методичних рекомендацій основними джерелами інформації для проведення аналізу є: установчі документи підприємства (засновницький договір, статут), а також довідка про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію, реєстр власників акцій (за наявності); баланс підприємства (форма №1, для суб`єктів малого підприємництва - форма № 1-м); звіт про фінансові результати (форма № 2, для суб`єктів малого підприємництва -~ ~форма №2-м); звіт про рух грошових коштів (форма №3); звіт про власний капітал (форма №4); примітки до річної фінансової звітності (форма №5); звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос) (форма №11-ОЗ); обстеження технологічних інновацій промислового підприємства (форма №1-інновація); звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма №1-Б); звіт з праці (форма №1-ПВ); звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці (форма №1-ПВ (умови праці)); звіт про використання робочого часу (форма №3-ПВ); звіт про виробництво промислової продукції (форма №1П-НПП); інша інформація, необхідна для проведення аналізу та виявлення резервів виробництва. Таким чином, під час здійснення аналізу ліквідатором повинні досліджуватись: відповідні правочини; дії заявників та керівників боржника, які призвели до негативних для кредиторів наслідків щодо непогашення їх кредиторських вимог; фінансова документація боржника; заходи, які вжиті ліквідатором з метою пошуку майна боржника (направлення запитів до державних органів/установ/організацій, проведення інвентаризації майна боржника тощо). Відсутність у ліквідатора через неотримання, ненадання керівником наведеної первинної документації незалежно від причин її відсутності не може братись до уваги і тим виправдовувати посилання лише на відомості у фінансових звітах, оскільки у цьому разі призведе до порушення закріпленого у статті 77 Господарського процесуального кодексу України положення про допустимість доказів у господарському процесі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2022 у справі №916/1272/18). Як зазначалося вище, із наданого звіту результати проведення аналізу фінансово-господарської діяльності приватного підприємства "Коммандос Альфа" свідчать про ознаки дій з приховування банкрутства та доведення до банкрутства підприємства. При цьому, згідно зі звітом, доведення до банкрутства це умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином-засновником (учасником) або службовою особою суб`єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредиторові; приховування банкрутства це умисне приховування громадянином-засновником (учасником) або службовою особою суб`єкта господарської діяльності своєї стійкої фінансової неспроможності шляхом подання недостовірних відомостей, якщо це завдало великої матеріальної шкоди кредиторові. Таким чином, зміст проведеного розпорядником аналізу та його висновків свідчить про те, що встановлена розпорядником майна можлива наявність ознак умисних дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності підприємства та завдали великої матеріальної шкоди державі чи кредитору, як і можлива наявність ознак дій з приховування банкрутства стосується, зокрема громадянина-засновника (учасника) та службових осіб боржника (керівника). Натомість ліквідатор просить покласти субсидіарну відповідальність на одного із засновників (власників) боржника ПП "Торговий союз Хмельниччини". Однак за змістом звіту розпорядника майна, аналізу фінансово-економічного стану боржника, висновку щодо виявлення ознак неплатоспроможності боржника та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, не встановлено ознак дій ПП "Торговий союз Хмельниччини", які можна було би кваліфікувати, зокрема, як доведення до банкрутства чи його приховування. При цьому фінансове становище боржника охарактеризовано стійкою неплатоспроможністю, проте звіт розпорядника майна не містить висновків щодо конкретних неправомірних дій ПП "Торговий союз Хмельниччини", що призвели до такої стійкої неплатоспроможності боржника. Кредитор зауважень до відповідного звіту розпорядника майна та аналізу фінансово-господарської діяльності не заявив. Так, статтею 63 ГК України передбачено, що залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні може діяти, зокрема приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи). Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) виконавчий орган (одноосібний чи колегіальний) підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді (у разі її утворення). Керівник підприємства (одноосібний виконавчий орган), головний бухгалтер, голова та члени наглядової ради (у разі її утворення), голова та члени колегіального виконавчого органу підприємства є посадовими особами такого підприємства. Статутом підприємства посадовими особами підприємства можуть бути визнані й інші особи. Посадові особи підприємства мають обов`язки перед підприємством, передбачені законом, зокрема щодо належного, добросовісного та ефективного управління підприємством (фідуціарні обов`язки). Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами (ст. 65 ГК України). Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП "Коммандос Альфа" зареєстроване як юридична особа 11.04.2008, номер запису 16681360000002785; розмір статутного капіталу становить 1000000,00 грн; засновниками (учасниками) підприємства є ОСОБА_1 (частка у розмірі 610000,00 грн) та приватне підприємство "Торговий союз Хмельниччини" (частка у розмірі 390000,00 грн); кінцевими бенефіціарними власниками є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Як убачається з наданого ліквідатором статуту ПП "Коммандос Альфа", затвердженого рішенням зборів власників, оформленим протоколом від 31.03.2008 №1 (далі - статут), підприємство створене в процесі реорганізації шляхом виділу з ТОВ "Коммандос" та виступає його юридичним правонаступником. Власниками підприємства є: власник №1 громадянин України ОСОБА_1 та власник №2 приватне підприємство "Торговий союз Хмельниччини" (п. 1.5 статуту). Відповідно до п. п. 1.8, 1.9 статуту підприємство не несе відповідальності по зобов`язаннях власників, власники не несуть відповідальності по зобов`язаннях підприємства. Підприємство створено з метою одержання прибутку шляхом здійснення господарської (підприємницької) діяльності (п. 1.10 статуту). Пунктом 1.12.1 статуту передбачено, що підприємство набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до статуту та законодавства. Майно підприємства складають основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства (п. 2.2 статуту). У п. 2.3 статуту визначено частки власників в майні підприємства: ОСОБА_1 61%, ПП "Торговий союз Хмельниччини" 39%. До джерел формування майна підприємства п. 2.4 статуту віднесено: доходи від господарської (підприємницької) діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення та дотації з бюджетів; інші джерела, не заборонені законодавством України. Статутний фонд підприємства утворюється за рахунок внесків (грошових та/або майнових) власників і становить 1000000,00 гривень України (п. 2.5.1 статуту). Відповідно до п. 2.8 статуту з доходу, отриманого внаслідок фінансово-господарської діяльності, підприємство виконує обов`язкові платежі у бюджет; сплачує за трудові ресурси; розраховується з контрагентами по договорах; формує фонди. Органами управління підприємства є збори власників та директор (п. 3.1 статуту). Згідно з п. 3.2 статуту збори власників є вищим органом управління. Директор є одноособовим виконавчим органом управління. Органи управління виконують свої функції шляхом прийняття локальних актів наказів директора та протоколів зборів власників (п. 3.3 статуту). Рішення зборів власників є обов`язковими для виконання директором (п. 3.4 статуту). Положеннями п. 3.5 статуту визначена виключна компетенції зборів власників, зокрема: визначення основних напрямів діяльності підприємства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; внесення змін до статуту підприємства; винесення рішень про притягнення до матеріальної (майнової) відповідальності посадових осіб органів управління підприємством; обрання та відкликання директора та членів органу, що здійснює контроль за діяльністю директора підприємства; прийняття рішення про припинення діяльності підприємства, призначення ліквідаційної комісії та затвердження ліквідаційного балансу; зміна розміру статутного капіталу підприємства; затвердження річних результатів діяльності підприємства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків контрольного органу, порядку розподілу прибутку, строку і порядку виплати частки прибутку, визначення порядку покриття збитків; визначення форм контролю за діяльністю директора, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів. Відповідно до п. 3.6 статуту чергові збори учасників відбуваються не рідше одного разу на рік. Збори учасників скликаються директором. Крім того, можуть скликатись позачергові збори у випадках, передбачених чинним законодавством, або коли вони скликаються на вимогу власників, які володіють разом на менше 10% статутного капіталу (п. 3.7 статуту). Пунктом 3.8 статуту передбачено, що позачергові збори власників скликаються директором підприємства у разі неплатоспроможності підприємства. Згідно з п. 3.16 статуту рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують власники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками кількості голосів власників, присутніх на зборах. Кількість голосів ~кожного із власників відповідає розміру його частки в майні підприємства (п. 3.17 статуту). У п. 3.18 статуту зазначено, що функції директора може виконувати один із власників за рішенням зборів власників. Директор вирішує усі питання діяльності підприємства, окрім віднесених до виключної компетенції зборів власників (п. 3.19 статуту). За умовами п. 3.20 статуту директор призначається зборами власників, підзвітний їм та організовує виконання їх рішень. Директор діє від імені підприємства без доручення в межах, встановлених законодавством, статутом та рішеннями зборів власників (п. 3.22 статуту). У п. 3.23 статуту визначено, що директор підприємства керує діяльністю підприємства і несе особисту відповідальність в межах, передбачених контрактом та чинним законодавством за виконання покладених на нього завдань. Відповідно до п. 3.24 статуту для організації діяльності та виконання покладених на нього завдань директор здійснює, серед іншого: представництво підприємства в Україні та за її межами; оформлення усіх документів, необхідних для забезпечення діяльності підприємства; видачу наказів з питань діяльності підприємства; розпорядження відповідно до діючого законодавства майном і коштами підприємства, укладення правочинів (договорів) в межах своїх повноважень. Директор має право підпису будь-яких документів (в тому числі першого підпису на банківських та інших фінансових документів підприємства), стосовно діяльності підприємства, по взаємовідносинах з будь-якими підприємствами, організаціями та установами (у тому числі, з банківськими установами, державними органами), а також інших документів, без окремого доручення (довіреності) (п. 3.26 статуту). Директор здійснює й інші функції за дорученням зборів власників (п. 3.27 статуту). У п. 4.1 статуту зазначено, що підприємство самостійно планує свою діяльність, виходячи з попиту на роботи, послуги, необхідності забезпечення виробничого та соціального розвитку підприємства, підвищення особистого прибутку працівників. Підприємство здійснює податковий та бухгалтерський облік результатів своєї праці, веде статистичну звітність за формою, встановленою органами державної статистики і несе відповідальність за їх достовірність (п. 4.3 статуту). Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 обіймав посаду директора ПП "Коммандом Альфа" з 10.01.2017. Згідно зі свідоцтвом про смерть від 07.08.2023 серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За приписами ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, а також яка є членом колегіального виконавчого органу юридичної особи, з моменту її вступу на посаду набуває обов`язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов`язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на її добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів. Члени наглядової ради або ради директорів юридичної особи мають такі самі обов`язки щодо відповідної юридичної особи та повинні діяти в інтересах цієї юридичної особи та всіх її власників (акціонерів, учасників). Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі. З наявних матеріалів справи слідує, що директором (однособовим виконавчим органом управління) та одним із засновників (власників) боржника, що володів часткою в майні підприємства у розмірі 61%, був ОСОБА_1 ; іншим засновником (власником) боржника є ПП "Торговий союз Хмельниччини", якому належить частка в майні боржника у розмірі 39%. Обидва засновника (власника) боржника входили до вищого органу управління зборів власників (п. п. 3.1, 3.2 статуту), до виключної компетенції яких належить, зокрема: визначення основних напрямів діяльності підприємства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; обрання та відкликання директора та членів органу, що здійснює контроль за діяльністю директора підприємства; затвердження річних результатів діяльності підприємства, затвердження звітів і висновків контрольного органу, визначення порядку покриття збитків; визначення форм контролю за діяльністю директора, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів (п. 3.5 статуту), призначення директора (п. 3.20 статуту). Одночасно відповідно до положень п. 3.18 статуту функції директора боржника виконував один із власників підприємства ОСОБА_1 . При цьому до його повноважень належало вирішення усіх питань діяльності підприємства, окрім віднесених до виключної компетенції зборів власників (п. 3.19 статуту), вчинення дій від імені підприємства без доручення в межах, встановлених законодавством, статутом та рішеннями зборів власників (п. 3.22 статуту), керівництво діяльністю підприємства (п. 3.23 статуту), представництво підприємства в Україні та за її межами, оформлення усіх документів, необхідних для забезпечення діяльності підприємства, розпорядження відповідно до діючого законодавства майном і коштами підприємства, укладення правочинів (договорів) в межах своїх повноважень (п. 3.24 статуту), підписання будь-яких документів (в тому числі першого підпису на банківських та інших фінансових документів підприємства) стосовно діяльності підприємства, по взаємовідносинах з будь-якими підприємствами, організаціями та установами (у тому числі, з державними органами), а також інших документів (п. 3.26 статуту) Судом береться до уваги, що визнані ухвалою суду від 24.01.2024 у справі №924/1013/22 станом на день подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області до боржника в загальній сумі 1713900,44 грн (з яких 1694618,70 грн основного платежу, 7490,29 грн штрафних санкцій та 11791,45 грн пені), а також 24810,00 грн судового збору, виникли внаслідок невиконання боржником постанов Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.04.2013 у справі №822/1993/13-а про стягнення податкового боргу в сумі 145670,54 грн, від 05.02.2014 у справі №822/224/14 про стягнення податкового боргу в сумі 143180,79 грн, від 24.03.2015 у справі №822/740/15 про стягнення податкового боргу в сумі 282737,41 грн, від 01.11.2016 у справі №822/1693/16 про стягнення податкового боргу в сумі 397915,55 грн, рішень Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.05.2018 у справі №822/1561/18 про стягнення податкового боргу в сумі 211436,59 грн, від 16.09.2021 у справі №560/6262/21 про стягнення податкового боргу у розмірі 1235322,53 гривні. Як убачається зі змісту наведених судових рішень, заборгованість утворилась в результаті несплати боржником в установлені законодавством строки узгоджених сум податкових зобов`язань по орендній платі з юридичних осіб згідно із самостійно поданими боржником податковими деклараціями з плати за землю у відповідні роки (2013 - 2021). При цьому, актом перевірки дебіторської заборгованості, яка відображена на рахунках бухгалтерського обліку платника податків та в аналітичному обліку, від 22.10.2021 встановлено, що згідно даних фінансової звітності за 2020, 2019, 2018, 2017, 2016, 2015, 2014 роки дебіторська заборгованість ПП "Коммандос Альфа" визначена в сумі 408,4 тис.грн, яка не змінювалась з 2013 по 2020 роки. Інша дебіторська заборгованість підприємства відсутня у зв`язку з припиненням фінансово-господарської діяльності, про що свідчать декларації з податку на прибуток підприємства. Крім того, боржником 02.03.2022 подано до контролюючого органу фінансову звітність малого підприємства станом на 31.12.2021 з відображенням того ж самого показника дебіторської заборгованості в сумі 408,4 тис.грн. Разом з тим, зі звітності вбачається фактична відсутність результатів фінансово - господарської діяльності, відсутність найманих працівників на підприємстві, що дає підстави стверджувати про повну неплатоспроможність боржника. Також зі змісту ухвали суду від 30.03.2023 у справі №924/1013/22 та наявних матеріалів справи убачається, що визнані вказаною ухвалою додаткові грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області до боржника в загальному розмірі 486715,09 грн (323945,30 грн основного платежу, 162769,79 грн пені), а також 5368,00 грн судового збору, ґрунтуються на поданих боржником податкових деклараціях з плати за землю за 2021 рік. Крім того, додаткові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області до боржника в загальному розмірі 512636,56 грн, визнані ухвалою суду від 04.10.2023 у справі №924/1013/22, виникли в результаті грошових зобов`язань зі сплати податкового боргу на підставі постанов Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.04.2013 у справі №822/1993/13-а, від 05.02.2014 у справі №822/224/18, від 24.03.2015 у справі №822/740/15, від 01.11.2016 у справі №822/1693/16 за період після подання кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (з урахуванням ухвал про розстрочення виконання постанов). Відтак вищенаведеними обставинами підтверджується виникнення у боржника зобов`язань з погашення вимог кредитора - Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області в загальній сумі 2743430,09 грн як таких, що виникли саме у зв`язку з наявністю податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб згідно із самостійно поданими боржником податковими деклараціями з плати за землю (зокрема, за період з дати розірвання договорів оренди у 2018 році). Як зазначив, Верховний Суд у постанові від 15.02.2022 у справі №927/219/20, при вирішенні питання щодо вини (виду вини) суб`єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов`язків та повноважень суб`єктів відповідальності стосовно боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення ст. 4 КУзПБ, якими передбачено, зокрема, що засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов`язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника. Так, з положень статуту боржника щодо повноважень директора убачається, що вирішення усіх питань діяльності підприємства, розпорядження майном і коштами підприємства, укладення правочинів (договорів), подання тієї чи іншої звітності до контролюючих органів, до якої належать і податкові декларації з плати за землю, відноситься до компетенції директора як виконавчого органу боржника, який здійснює керівництво діяльністю підприємства, оформлення та підписання будь-яких документів від імені боржника без довіреності та несе особисту відповідальність в межах, передбачених контрактом та чинним законодавством за виконання покладених на нього завдань. Одночасно саме на директора покладено обов`язок скликання не рідше одного разу на рік зборів учасників (п. 3.6 статуту), скликання позачергових зборів власників у разі неплатоспроможності підприємства (п. 3.8 статуту). Також за приписами ч. 2 ст. 4 КУзПБ у разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов`язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства. Тобто, враховуючи положення статуту, саме на директора боржника покладено обов`язки із вчинення дій, зокрема щодо вжиття заходів з недопущення банкрутства підприємства. Відтак доводи, зазначені в обгрунтування заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на засновника (власника) боржника - ПП "Торговий союз Хмельниччини" щодо невжиття заходів з недопущення банкрутства, надання до органів статистики та контролюючих органів держави у фінансовій звітності недостовірні відомості про фінансовий та майновий стан боржника, ненадання у 2023 році за 2022 рік статистичної звітності до органів статистики, що призвело до виникнення грошових зобов`язань, стійкої неплатоспроможності і, як наслідок, банкрутства боржника, стосуються, директора боржника. Натомість з приводу повноважень ПП "Торговий союз Хмельниччини" як одного із засновників (власників) боржника брати участь в управлінні підприємством судом враховується, що така участь в управлінні відповідно до п. п. 3.1 3.17 статуту реалізується у формі зборів власників. При цьому з огляду на п. 3.17 статуту (кількість голосів кожного із власників відповідає розміру його частки в майні підприємства) та те, що ПП "Торговий союз Хмельниччини" належить лише 39% в частці майна підприємства, його участь у зборах власників не є вирішальною, оскільки згідно з п. 3.16 статуту рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують власники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками кількості голосів власників, присутніх на зборах. Отже, зважаючи на відсутність у ПП "Торговий союз Хмельниччини" вирішального впливу на прийняття рішень зборами власників боржника, поєднання в одній особі директора та власника боржника із часткою у майні підприємства розміром 61% - Квасницького В.В., який здійснював керівництво поточною діяльністю боржника та мав вирішальний вплив на прийняття рішень зборами власників, відсутні підстави для висновку про здійснення саме ПП "Торговий союз Хмельниччини" неефективного управління підприємством, неправомірних, інших невиправданих або нераціональних дій, що призвело до фінансових збитків та втрат, сприяло виникненню кризової ситуації, створило стійку неплатоспроможність підприємства. Враховуючи зазначене, доводи ліквідатора в частині допущення директором та зборами власників бездіяльності, яка призвела, зокрема до порушення положень статуту щодо утворення статутного фонду; нескликання чергових/позачергових зборів власників боржника та неприйняття відповідних рішень щодо визначення порядку покриття збитків і нескликання чергових/позачергових зборів власників боржника у разі неплатоспроможності підприємства не може бути підставою для покладення субсидіарної відповідальності у вигляді стягнення усієї суми кредиторських вимог виключно на ПП "Торговий союз Хмельниччини". Крім того, заява не містить і будь-яких доказів вчинення безпосередньо ПП "Торговий союз Хмельниччини" дій, направлених на набуття майна за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення; прийняття ним рішень про виведення активів боржника, на вчинення майнових дій на користь інших юридичних осіб чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника; доказів протизаконних дій, особистої заінтересованості у залишенні підприємства без майна та позбавленні можливості виконувати зобов`язання перед кредиторами, істотного збільшення суми боргу після вилучення майна за рішенням суду тощо. Виходячи з положень ст. 73 та ч. 1 ст. 74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), суд зауважує, що обставини існування або відсутності будь-якого із елементів/складових об`єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку належними та допустимими доказами. Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства, а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/21323/16, від 15.02.2022 у справі №927/219/20, від 15.02.2023 №902/1078/16, від 07.03.2023 №911/101/21 (911/3174/21), від 19.03.2024 у справі №911/2999/21 (911/2021/22)). Недоведення суду всіх необхідних елементів правопорушення ліквідатором боржника має бути підставою для відмови у покладенні субсидіарної відповідальності на відповідних осіб. Зазначаючи це, Верховний Суд у постанові від 17.08.2023 у справі №910/21049/17 виходив, у тому числі, й з міжнародних зобов`язань, зокрема Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у тому сенсі, що покладення субсидіарної відповідальності є істотним втручанням у право осіб, що притягуються до субсидіарної відповідальності, і таке притягнення має ґрунтуватися, особливо у випадках множинності на стороні осіб, що притягуються до відповідальності, на чіткому визначенні об`єктивної сторони скоєних ними правопорушень у сутнісному та часовому вимірах. Отже, суду доцільно розглядати кожен епізод правопорушення відносно винної особи як підстави для покладення субсидіарної відповідальності окремо. Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Вказана норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору (постанова Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №~ ~927/219/20). Отже, враховуючи у сукупності вищенаведені обставини, дослідивши наявні матеріали справи, суд доходить висновку про непідтвердження наявності необхідного елемента цивільного правопорушення, передбаченого статтею 61 КУзПБ, а саме: його об`єктивної сторони - вчинення засновником (власником) боржника - ПП "Торговий союз Хмельниччини" діянь (дій чи бездіяльності), які мали безпосереднім наслідком доведення боржника до банкрутства. Відтак безпідставними є й посилання у заяві на наявність в діях/бездіяльності ПП "Торговий союз Хмельниччини" інших елементів правопорушення, встановлення яких є необхідним для покладення на нього субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника. З огляду на зазначене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПП "Коммандос Альфа" на засновника (власника) боржника - ПП "Торговий союз Хмельниччини" та стягнення з останнього 2743430,09 гривні. Керуючись ст.~ ~234, 235 Господарського кодексу України, ст.~ ~61 Кодексу України з процедур банкрутства, суд УХВАЛИВ: У задоволенні заяви приватного підприємства "Коммандос Альфа" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Аверкина В.В. (від 12.06.2024) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника - приватного підприємства "Коммандос Альфа" на засновника (власника) боржника приватне підприємство "Торговий союз Хмельниччини" у межах провадження у справі №924/1013/22 відмовити. Ухвала набирає законної сили 09.07.2024. Ухвала може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України. Повний текст ухвали складено 15.07.2024. ~~~~~~~~~~Суддя~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Виноградова В.В. ~~