Справа № 926/767-б/15

~~ ГОСПОДАРСЬКИЙ ~СУД ~ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ~ОБЛАСТІ 58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: [email protected] УХВАЛА про повернення позовної заяви 18 жовтня 2024 року Справа № 926/767-б/15 Суддя Господарського суду Чернівецької області Ковальчук Т.І., розглянувши матеріали за позовною заявою засновника банкрута, власника майна ОСОБА_1 до 1) Приватного нотаріуса Ляшук Олени Вікторівни Київський міський нотаріальний округ м. Київ, 2) Приватної фірми Інтервал, м. Чернівці, про скасування державної реєстрації припинення іпотеки у справі за заявою Публічного акціонерного товариства ПІРЕУС БАНК МКБ, м. Київ, до Приватної фірми Інтервал, м. Чернівці, про банкрутство, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27.05.2015 року порушено провадження у справі за заявою Публічного акціонерного товариства ПІРЕУС БАНК МКБ про банкрутство Приватної фірми Інтервал (суддя Дутка В.В.). Постановою від 31.08.2016 Приватну фірму Інтервал визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ПФ Інтервал призначено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича. Ухвалою від 19.02.2020 припинено повноваження ліквідатора ПФ Інтервал арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф., новим ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича. Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 06.12.2021 задоволено заяву судді Дутки В.В. про самовідвід у справі № 926/767-б/15, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2021 справу № 926/767-б/15 передано до провадження судді Ковальчук Т.І. Засновник Приватної фірми Інтервал ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою від 14.10.2014 (вх. № 2624 від 15.10.2024) до відповідачів Приватного нотаріуса Ляшук Олени Вікторівни, Приватної фірми Інтервал про скасування державної реєстрації припинення іпотеки. У позовній заяві позивач просить: - визнати, що не є виконавчим документом постанова суду (серія номер: 926/767-6/15), прийнята 20.12.2017 Львівським апеляційним господарським судом (дата набрання законної сили 20.12.2017) й в силу положень ст. 17 Закону України Про іпотеку не підлягає виконанню; - скасувати державну реєстрацію припинення іпотеки, внесеної до реєстру: 31.07.2024 14:38:58, приватним нотаріусом Ляшук Оленою Вікторівною (Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, індексний номер рішення: 74368531 за державним реєстром іпотек, реєстраційний номер іпотеки: 4411169 26.01.2007). В обгрунтування позовних вимог у позовній заяві ОСОБА_1 зазначив таке: - позивач є власником і засновником Приватної фірми Інтервал та, відповідно, учасником провадження у справі про банкрутство ПФ Інтервал; - постановою Верховного Суду від 02.07.2024 скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 25.05.2023 у справі № 926/767-6/15 за позовом ОСОБА_1 до ліквідатора Приватної фірми Інтервал Гусара І.О., приватної фірми Інтервал, товариства з обмеженою відповідальністю Універсальний торговий дім Меркурій, ОСОБА_2 про визнання недійсними результатів аукціону; скасування протоколів; визнання недійсними договорів купівлі-продажу; скасування актів здачі-прийняття робіт Лот № 1, 2, 3 та зобов`язання надати виписки у розгорнутому вигляді щодо руху коштів у справі про банкрутство. Справу у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області для встановлення обставини справи, а саме: чи був боржник власником відчуженого на аукціоні майна; хто є останнім набувачем майна відчуженого на аукціоні 14.08.2017, на якому реалізована частина майна ПФ Інтервал (Лоти № № 1, 2, 3); скільки разів це майно було відчужено до того, як воно потрапило у володіння до останнього набувача; у який спосіб позивач має захистити своє право у разі його порушення; - під час нового розгляду справи позивач дізнався, що відбувся перепродаж житлового будинку у АДРЕСА_1 , придбаного 14.08.2017 року на аукціоні відповідачем ОСОБА_2 (Лот № 2), у житловому будинку проживає ОСОБА_3 разом зі своєю сім`єю на правах постійного користування з 2000 року. Продаж, перепродаж житлового будинку Лот № 2 відбувався без усунення перешкод у користуванні правом власності на житловий будинок та виселення громадян, що в ньому проживають, відсутністю передавального акту, за наявними застереженнями, відкритими судовими провадженнями та без урахування нового розгляду справи за вказівкою Верховного Суду; - отримана позивачем довідка № 63314473 від 07.10.2024 про інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна містить запис про іпотеку 22318086 від 26.01.2007, предмет іпотеки житловий будинок загальною площею 372,20 м2, Іпотекодавець Приватна фірма Інтервал, Іпотекодержатель АКБ СР Укрсоцбанк, та запис про припинення іпотеки 31.07.2024 на підставі постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2017 у справі № 926/767-б/15, відомості про припинення іпотеки внесено приватним нотаріусом Ляшук Оленою Вікторівною, Київський міський нотаріальний округ; - приватний нотаріус Ляшук О.В. через сім років застосувала постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2017 р. як виконавчий документ для припинення іпотеки, що є незаконним, оскільки постанова Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2017 р. не скасовувала і не припиняла іпотеку; - позивач обрав спосіб захисту своїх порушених прав шляхом зобов`язання відповідачів вчинити дії, спрямовані на відновлення становища до припинення іпотеки нерухомого майна Лот № 2. Зміст позовних вимог до приватного нотаріуса полягає у скасуванні рішення про припинення іпотеки з огляду на застосування виконавчого документа, який не підлягає застосуванню, що перешкоджає виконанню рішення суду, зміст позовних вимог до другого відповідача Приватної фірми Інтервал у визнанні відповідальною особою ліквідатора ПФ Інтервал ОСОБА_4 щодо ініціювання припинення іпотеки за неналежним правозастосовним актом. Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 15.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 від 14.10.2024 (вх. № 2624 від 15.10.2024) передано до провадження судді Ковальчук Т.І. Дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 і додані до неї документи, суд констатує, що позов, з яким позивач звернуся до господарського суду, є завідомо безпідставним, а ініційований ним спір має очевидно штучний характер. Відповідно до частин 1, 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, що має очевидно штучний характер (пункт 3 частини 2 статті 43 ГПК України). Відповідно до частин 1, 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КузПБ, Кодекс) у межах справи про банкрутство господарський суд розглядає спори, стороною яких (позивачем чи відповідачем) є боржник. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Зі змісту позовних вимог та доданої до позовної заяви Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 07.10.2024 видно, що ОСОБА_1 не є ані власником, ані іпотекодавцем, ані іпотекодержателем житлового будинку по АДРЕСА_1 , який продано на аукціоні з продажу майна банкрута ПФ Інтервал 14.08.2017 року (Лот № 2). Позивач також не є кредитором банкрута ПФ Інтервал. Відповідно, ні про які порушені фактом проведення державної реєстрації припинення іпотеки права ОСОБА_1 , які позивач просить захистити шляхом скасування державної реєстрації припинення іпотеки, не може йтися, та такі права позивач у позовній заяві й не сформулював. Викладені в тексті позовної заяви позовні вимоги до відповідача ПФ Інтервал про визнання відповідальною особою ліквідатора ПФ Інтервал ОСОБА_4 щодо ініціювання припинення іпотеки за неналежним правозастосовним актом не є господарським спором та взагалі позбавлені правового змісту та апріорі не можуть служити способом захисту порушеного права. Таким чином, позивач включив банкрута ПФ Інтервал до складу відповідачів маніпулятивно, з метою домогтися розгляду його позовної заяви в межах справи про банкрутство ПФ Інтервал. Про штучний характер позовної заяви ОСОБА_1 свідчить також те, що на порушення пункту 8 частини 3 статті 162, частини 2 статті 164 ГПК України до позовної заяви не додано будь-яких доказів, окрім копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 07.10.2024. Наведене у позовній заяві є набором цитат законодавства України і судової практики, які позивач використав для обгрунтування свого ніби-то порушеного права внаслідок державної реєстрації припинення іпотеки та своїх надуманих позовних вимог, які і без детального правового аналізу є очевидно безпідставними і прийняття до провадження такої позовної заяви у межах справи про банкрутство ПФ Інтервал перешкоджатиме розгляду цієї справи. В сукупності дані обставини переконують суд, що позивач подав позов, який має очевидно штучний характер, що свідчить про зловживання ОСОБА_1 наданими йому процесуальними правами з метою розгляду у межах справи про банкрутство ПФ Інтервал позовної заяви всупереч приписам статті 7 КУзПБ, яку (заяву) суд розцінює як таку, що спрямована на затягування розгляду справи про банкрутство. Суд зазначає, що право особи на доступ до правосуддя гарантоване статтею 55 Конституції України, положення якої є нормами прямої дії. Відповідно до наведеної статті Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об`єднань і посадових осіб. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін. У той же час, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі Юніон Елементарія Сандерс проти Іспанії від 07.07.1989 зробив висновок про те, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях у справах проти України також неодноразово зазначав, що однією з ролей національних судів є організація судових проваджень таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (п. 28 рішення у справі Шульга проти України від 02.12.2010), і що запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (п. 24 рішення у справі Мусієнко проти України від 20.01.2011). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 199/6713/14-ц зроблено висновок, якщо подання скарги визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити цю скаргу без розгляду. Вище в ухвалі зазначено, що Господарський процесуальний кодекс України забороняє зловживання процесуальними правами (стаття 43 ГПК). Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер. З матеріальної позиції, позов це право на задоволення своїх позовних вимог. З процесуальної позиції, позов це звернена до суду вимога про захист своїх прав та інтересів. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов. Водночас право подання позовної заяви, як будь-яке суб`єктивне право, яким є міра свободи, тобто міра можливої поведінки правомочної особи у правовідносинах, має межі свого здійснення. Об`єктивним критерієм визначення межі здійснення суб`єктивного права є неможливість використання його на шкоду правам інших осіб. Таке використання свого права вважається зловживанням, застереження щодо неприпустимості такої поведінки містить процесуальний закон. Частиною 3 статті 43 ГПК України унормовано, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. За результатами розгляду матеріалів за позовною заявою ОСОБА_1 суд дійшов до висновку про зловживання позивачем процесуальними правами, тому повертає йому позовну заяву і додані до неї документи відповідно до частини 3 статті 43 ГПК України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 42, 43, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд УХВАЛИВ: 1. Визнати зловживанням процесуальними правами дії засновника Приватної фірми Інтервал ОСОБА_1 з подання до господарського суду у межах справи № 926/767-б/15 про банкрутство ПФ Інтервал позовної заяви від 14.10.2014 (вх. № 2624 від 15.10.2024) до відповідачів Приватного нотаріуса Ляшук Олени Вікторівни, Приватної фірми Інтервал про скасування державної реєстрації припинення іпотеки 2. Повернути засновнику Приватної фірми Інтервал ОСОБА_1 позовну заяву від 14.10.2014 (вх. № 2624 від 15.10.2024) з доданими до неї документами. Порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена протягом 10 днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції у письмовій формі. Суддя ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Ковальчук Т.І.