Справа № 520/3551/16-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ _________________________________________________________________________________________________________________________ Справа № 520/3551/16-ц Провадження № 4-с/947/17/25 УХВАЛА 12.03.2025 Суддя Київського районного суду м. Одеси Петренко В.С., розглянувши матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 , стягувач ТОВ «Оптіма Факторінг», заінтересовані особи Управління Державної виконавчої служби в Одеській області, Білгород-Дністровський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Циганок Наталії Сергіївни, ВСТАНОВИВ: 04.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси із скаргою, стягувач ТОВ «Оптіма Факторінг», заінтересовані особи Управління Державної виконавчої служби в Одеській області, Білгород-Дністровський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Циганок Наталії Сергіївни. ~ ~ ~ ~ Відповідно до автоматизованої системи документообігу адміністративну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С. Відповідно до вказаної скарги, ОСОБА_1 просив поновити строк звернення до суду на дії державного виконавця, вважаючи його пропущеним з поважних причин; скасувати постанову відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття зведеного виконавчого провадження №71515466 про стягнення боргу за виконавчим листом №520/3551/16-ц. Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Приписами ст. 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав або свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. В свою чергу, згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року № 6, відповідно до ст. 385 ЦПК України скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Такий строк є процесуальним, може бути поновлений за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому, заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. При цьому, вимогами 122-124 ЦПК України встановлено порядок обчислення процесуальних строків. До того ж, нормами ст. 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Так, з наданих матеріалів скарги вбачається, що скаргу підписано 25.02.2025 року, та подано до суду 04.03.2025 року. Отже, враховуючи зміст скарги, на день звернення скаржника до суду із вказаною скаргою сплинув десятиденний строк, встановлений ст. 449 ЦПК України. В даному випадку, скаржник просить поновити строк подання даної скарги який пропущений із поважних причин, в обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку для подання вказаної скарги, вказано, що він проводив активний захист звертаючись з заявами до суду, як до адміністративного, так і до Київського районного суду м. Одеси, проте ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26.09.2024 року його скаргу було повернуто у зв`язку із не зазначенням інформації щодо наявності електронного кабінету, ухвалою від 20.11.2024 року скаргу було залишено без розгляду, через не зазначення поважності причин пропуску строку звернення до суду та не заявленням відповідного клопотання, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12.12.2024 року, яку він отримав 26.12.2024 року, його скаргу було залишено без розгляду, через не надання ним доказів надсилання її іншим учасникам справи, ухвалою суду від 15.01.2025 року. яку він отримав 30.01.2025 року, його скаргу було повернуто, через незалучення до розгляду стягувача ТОВ «Оптіма Факторінг». У зв`язку з чим строк скаржник вважає, що подання скарги пропущений з поважних причин, тому клопоче про його поновлення. Водночас, в розумінні вищенаведених норм матеріального та процесуального права, десятиденний строк на оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу виконавчої служби або приватного виконавця, обчислюється з моменту, коли сторона виконавчого провадження дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав або свободи. Так, безпосереднього зі змісту скарги вбачається, що про порушення свого права сторона виконавчого провадження - боржник ОСОБА_1 довідався у травні 2023 року, після накладення арешту на його пенсійний рахунок. Відповідно до вимог ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. В свою чергу, положеннями ч. 3 ст. 127 ЦПК України передбачено, що якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Виходячи зі змісту вищенаведених положень ЦПК України, дотримання вимог процесуального законодавства України при пред`явленні скарги до суду є імперативним правилом. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються. Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного суду від 01.04.2020 року по справі №9901/604/19, початок перебігу строку на звернення до суду не може бути пов`язаний з обізнаністю чи необізнаністю позивача про окремі підстави позову, тобто окремі фактичні та/або юридичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача, а розпочався для нього з часу, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про ухвалення відносно нього оскаржуваного рішення. Отже, беручи до уваги обізнаність скаржника (боржника) ОСОБА_1 - сторони виконавчого провадження, про обставини, викладені в скарзі ще з травня 2023 року, враховуючи, що скаржником не доведено в скарзі поважності причин пропуску встановленого законом строку для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, і причин неможливості подати вказану скаргу у строки, встановлені законодавством (10 днів з дня, коли боржник дізнався про порушення свого права, а в даному випадку - з травня 2023 року), а викладені підставі для поновлення такого строку є неповажними, а тому підстави для визнання причин пропуску такого строку поважними - відсутні, а тому суд приходить до висновку про відмову у поновленні строку на оскарження дій державного виконавця. За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що, оскільки строк на вчинення процесуальної дії сплинув, а обставини викладені у скарзі, щодо поновлення строку не є поважними, - вказана скарга підлягає залишенню без розгляду. Після усунення умов, що були підставою для залишення скарги без розгляду, заявник має право звернутись до суду повторно. При цьому, суддя вважає за можливе залишити заяву без розгляду на стадії прийняття її до розгляду, що відповідає положенням ст.ст. 13, 126 ЦПК України щодо диспозитивності цивільного судочинства та узгоджується з позиціями, висловленими в п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року № 6. На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 13, 126, 259-261, 449 ЦПК України, суд,- УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду на дії державного виконавця залишити без задоволення. Скаргу ОСОБА_1 ,~стягувач ТОВ~«Оптіма Факторінг»,~заінтересовані особи~ Управління~Державної виконавчої~служби в~Одеській області,~Білгород-Дністровський~відділ державної~виконавчої служби~у Білгород-Дністровському~районі Одеської~області Південного~міжрегіонального управління~Міністерства юстиції~(м.~Одеса)~на дії~державного виконавця~відділу державної~виконавчої служби~у Білгород-Дністровському~районі Одеської~області Південного~міжрегіонального управління~Міністерства юстиції~(м.~Одеса)~Циганок Наталії~Сергіївни- залишити без розгляду. Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано. ~ ~ ~ ~Суддя ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ В. С. Петренко