Справа № 927/231/25

У Х В А Л А про відкриття провадження у справі про банкрутство 10 квітня 2025 року м. Чернігів справа № 927/231/25 Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали за заявою КРЕДИТОРА: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1 БОРЖНИК: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цензур» (код 39371362) 14000, м. Чернігів, вул. В. Тарновського, 16, офіс 302 про відкриття провадження у справі про банкрутство за участі представників: від кредитора: Карета О.О. - адвокат (ордер серії СВ № 1122808 від 10.04.2025) від боржника: не з`явився Ухвала постановляється після перерви, оголошеної в підготовчому засіданні 10.04.2025 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України. В підготовчому засіданні 10.04.2025, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено скорочену ухвалу. ВСТАНОВИВ: 13 березня 2025 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява ОСОБА_1 (надалі - кредитор) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Цензур» (надалі - боржник). В обґрунтування поданої заяви кредитор посилається на невиконання ОСОБА_2 (Позичальник) зобов`язань по своєчасному поверненню 5 276 595,51 грн позики, наданої останньому згідно Договору позики від 15.01.2014, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , поручителем за належне виконання якого є ТОВ «Цензур» згідно Договору поруки від 12.02.2019, укладеного між заявником та боржником. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.03.2025 постановлено: заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство залишити без руху; зобов`язати ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху подати до господарського суду разом з заявою про усунення недоліків: заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Цензур», оформлену з додержанням вимог, передбачених абз. 1 ч. 3 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, докази відправлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Цензур» копії заяви про усунення недоліків та копії належно оформленої заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також доданих до неї доказів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі неусунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою. 26.03.2025 з метою усунення виявлених недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Цензур» ОСОБА_1 до Господарського суду Чернігівської області подані запитувані документи. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 31.03.2025 вказана вище заява була прийнята до розгляду з призначенням підготовчого засідання на 10.04.2025; крім того: викликано для участі в підготовчому засіданні суду уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Цензур» в якості боржника з одночасним повідомленням останнього про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання; запропоновано боржнику до дати проведення підготовчого засідання надати до господарського суду та заявнику відзив на заяву про відкриття провадження у справі; зобов`язано боржника до початку підготовчого засідання суду надати відомості про середньомісячну заробітну плату керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до відкриття провадження у справі. Ухвала суду від 31.03.2025 була направлена боржнику до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронного кабінету 31.03.2025 18:15. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 31.03.2025 є такою, що отримана адресатом 01.04.2025. Процесуальним правом на участь в призначеному на 10.04.2025 підготовчому засіданні боржник не скористався. 09.04.2025 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив від 09.04.2025 на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Цензур», зі змісту якої вбачається, що останнє визнає факт існування заборгованості перед ОСОБА_1 та відсутності можливості її погасити. За змістом абз. 2 ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника кредитора, господарський суд ВСТАНОВИВ: як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2014 між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ОСОБА_2 (Позичальник) був укладений Договір позики (Договір) за умовами якого Позикодавець передав у власність Позичальникові грошові кошти в сумі 1 000 000,00 (один мільйон) гривень 00 копійок, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 125 156,44 дол. США, а Позичальник зобов`язався повернути Позикодавцеві суму позики в строк встановлений цим договором. На момент укладення цього договору грошові кошти в сумі 1 000 000,00 (один мільйон) гривень 00 копійок Позикодавець передав Позичальнику в повному обсязі. Позичальник зобов`язався повернути Позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, з урахуванням курсу НБУ на дату повернення, що були передані йому Позикодавцем) у строк до 15 січня 2024 року. Сторони домовились про те, що договір позики укладається безвісотковим. Позичальник має право достроково повернути Позикодавцю суму позики. За домовленістю сторін сплата позики повинна підтверджуватися Позикодавцем відповідними розписками про одержання грошей, які Позикодавець зобов`язався видати Позичальнику одночасно із отриманням платежу від Позичальника. Позичальник має право повернути, а Позикодавець зобов`язався прийняти суму позики до закінчення вказаного в договорі терміну повернення грошових коштів. В разі, коли Позичальник своєчасно не поверне Позикодавцю позику згідно визначеному у п. 3 цього договору строку, у т.ч. при порушенні умов повернення позики частинами згідно цього ж пункту договору, Позикодавець вправі пред`явити цей договір до стягнення в порядку і в строки, передбачені чинним законодавством України. Позикодавець довів до відома Позичальника, а Позичальник взяв до уваги той факт, що грошові кошти, що є предметом цього договору, не є спільною сумісною власністю подружжя та є його особистою приватною власністю. Цей договір складено у двох примірниках - для Позичальника і Позикодавця. 15.01.2014 була складена розписка на виконання умов Договору позики від 15.01.2014, згідно якої ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1 000 000,00 (один мільйон) гривень 00 копійок, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 125 156,44 дол. США; позику ОСОБА_2 зобов`язався повернути до 15 січня 2024 року. Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Боргова розписка підтверджує не лише факт укладення договору позики та погодження його умов між кредитором та боржником, а також вона засвідчує й безпосередньо факт отримання боржником від кредитора грошових коштів у певному розмірі або речей. Відповідні висновки викладені в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі № 902/221/22. За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до ст. 546, 553, 554 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема порукою. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. 12.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Цензур» (Поручитель) та ОСОБА_1 (Кредитор) був укладений Договір поруки, за змістом якого Поручитель зобов`язався відповідати перед Кредитором за виконання всіх зобов`язань ОСОБА_2 (Боржник), що виникли з Договору позики від 15.01.2014 (Основний Договір), який був укладений між Кредитором та Боржником. Відповідно до п. 1 Основного Договору предметом Основного Договору є: Позикодавець ( ОСОБА_1 ) передав у власність Позичальникові ( ОСОБА_2 ) грошові кошти в сумі 1 000 000,00 (один мільйон) гривень 00 копійок, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 125 156,44 дол. США, а Позичальник зобов`язався повернути Позикодавцеві суму позики в строк встановлений цим договором. Строк виконання зобов`язання за Основним Договором становить 10 років (до 15 січня 2024 року). Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за належне виконання Боржником забезпеченого зобов`язання. Розмір відповідальності Поручителя не перевищує розміру забезпеченого зобов`язання, зазначеного в п. 4 цього Договору. Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов`язання за Основним Договором у повному обсязі. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язання Боржником згідно з Основним Договором у сумі, що дорівнює 1 000 000,00 (один мільйон) гривень 00 копійок, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 125 156,44 дол. США, а також за відшкодування Кредитору збитків та сплату неустойки. Поручитель зобов`язався при порушенні Боржником зобов`язання перед Кредитором за основним Договором виконати за Боржника зобов`язання у 30 денний строк з дня отримання вимоги від Кредитора. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту припинення дії Основного Договору, крім випадків, визначених у ст. 559 Цивільного кодексу України. Цей Договір укладено у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної зі Сторін. За правилами ст. 559 Цивільного кодексу України (в редакції станом на дату укладення Договору поруки - 12.02.2019) порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання. Як було вказано вище Договором поруки сторони передбачили, що строк виконання зобов`язання за Основним Договором становить 10 років (до 15 січня 2025 року), а тому враховуючи подання 13.03.2025 ОСОБА_1 даної заяви порука не є припиненою. Відповідно до положень частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Суд зазначає, що обов`язок виконання господарського зобов`язання, у вигляді сплати грошових коштів, виникає не з моменту вчинення дій кредитора щодо стягнення заборгованості з боржника, а з моменту визначеного відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, що узгоджується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України. За таких обставин, можна дійти до висновку, що у разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19. За змістом ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства: грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки". Частиною 3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. Положення Кодексу України з процедур банкрутства не встановлюють обов`язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливість виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Доведення обставин можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав, покладено саме на боржника, про що свідчить те, що боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість (ч. 3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства). Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19. Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь - які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань. Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність можливості боржника виконати грошові зобов`язання, строк яких настав; підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити існуючу заборгованість боржник не надав. Відповідно до ч. 1, 2, 5, 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі. Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії. В підготовчому засіданні господарським судом не було встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Цензур»: спір про право, який би підлягав вирішенню у порядку позовного провадження, відсутній; докази задоволення боржником вимог кредитора у повному обсязі до підготовчого засідання суду подані не були; боржник не є оптовим постачальником електричної енергії. Щодо розміру кредиторської заборгованості, визначеного ОСОБА_1 в сумі 125 156,44 доларів США, що за курсом станом на 22.01.2025 еквівалентно 5 276 595,51 грн суд вказує, що за правилами ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви. З матеріалів справи вбачається, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Цензур» подана ОСОБА_1 до Господарського суду Чернігівської області 13.03.2025, а тому з огляду на наведені вище положення ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства розмір грошового зобов`язання становить 5 194 943,45 грн, виходячи з визначеного Національним банком України курсу долара США 41,5076 грн за 1 (один) долар США станом на 13.03.2025 (https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=13.03.2025&period=daily) (125 156,44 дол. США*41,5076 грн=5 194 943,45 грн); як наслідок - грошові вимоги ОСОБА_1 в сумі 81 652,06 грн судом відхиляються. Згідно з ч. 8 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається, зокрема, про призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати. За змістом п. 21 розділу «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Кодексу України з процедур банкрутства, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією. Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією. Заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Цензур», серед іншого, містить пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна, а саме - ОСОБА_3 , про що було подано відповідну заяву останнього (з повідомленням про те, що він не належить до жодної категорії осіб, зазначених у ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства). З урахуванням наведених вище положень п. 21 розділу «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Кодексу України з процедур банкрутства, а також враховуючи відсутність підстав для відхилення кандидатури, суд вважає за можливе розпорядником майна боржника призначити арбітражного керуючого Поду В.В. Положеннями ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі. В той же час, п. 16 розділу «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування, зокрема, стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду. З матеріалів справи вбачається, що 07.03.2025 між ОСОБА_1 (Кредитор) та арбітражним керуючим Подою В.В. (Арбітражний керуючий) був укладений Договір авансування винагороди арбітражного керуючого, за умовами якого Кредитор зобов`язався здійснити авансування винагороди арбітражному керуючому в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за три місяці виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Цензур», а Арбітражний керуючий зобов`язався виконувати обов`язки розпорядника майна у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Цензур» (Боржник). Кредитор зобов`язався здійснювати оплату послуг Арбітражного керуючого в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання обов`язків розпорядника майна Боржника безпосередньо на розрахунковий рахунок арбітражного керуючого. Оплата послуг за цим договором має бути проведена до 3 числа кожного наступного місяця. Кредитор зобов`язався своєчасно та в повному обсязі проводити розрахунки з Арбітражним керуючим. Цей Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Цей договір укладений у двох примірниках українською мовою, по одному для кожної із Сторін, при цьому обидва мають рівну юридичну силу. Враховуючи наведені вище приписи п. 16 розділу «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає за необхідне встановити основну грошову винагороду арбітражному керуючому Поді В.В. за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі, визначеному умовами Договору, укладеного між ОСОБА_1 та арбітражним керуючим Подою В.В., за рахунок коштів, перерахованих Ініціюючим кредитором на банківський рахунок арбітражного керуючого. Також суд вказує, що 24.03.2025 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 21.03.2025 арбітражного керуючого Демчука Олександра Миколайовича про участь у справі. Однак з огляду на вищенаведені положення п. 16 розділу «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Кодексу України з процедур банкрутства суд відхиляє кандидатуру арбітражного керуючого Демчука О.М., оскільки в даному випадку розпорядником майна призначається арбітражний керуючий Пода В.В., з яким ОСОБА_1 уклав відповідну угоду. Керуючись ст. 1, 2, 28, 30, 34, 39, п. 16, п. 21 розділу «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд УХВАЛИВ: Відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Цензур» (код 39371362). Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) в розмірі 5 276 595,51 грн. Відхилити грошові вимоги ОСОБА_1 в розмірі 81 652,06 грн. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ввести процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 29.09.2025. Розпорядником майна боржника призначити арбітражного керуючого Поду Вячеслава Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 886 від 23.04.2013; РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ; е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Відхилити кандидатуру арбітражного керуючого Демчука Олександра Миколайовича. Встановити оплату послуг розпорядника майна боржника в розмірі, визначеному умовами Договору авансування винагороди арбітражного керуючого від 07.03.2025, укладеного між ОСОБА_1 та арбітражним керуючим Подою Вячеславом Володимировичем, за рахунок коштів, перерахованих кредитором на банківський рахунок арбітражного керуючого. Зобов`язати розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Поду Вячеслава Володимировича в строк до 23.05.2025 включно надати господарському суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів. Визначити дату проведення попереднього засідання суду - 03 червня 2025 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: 14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20, зал судових засідань № 20. Зобов`язати розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Поду Вячеслава Володимировича в строк до 10.06.2025 включно провести інвентаризацію майна боржника. Оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Копії цієї ухвали надіслати кредитору - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Цензур» (14000, м. Чернігів, вул. В. Тарновського, 16, офіс 302), арбітражному керуючому Демчуку О.М. ( АДРЕСА_3 ), арбітражному керуючому Поді В.В. ( АДРЕСА_2 ), Деснянському районному суду м. Чернігова (14038, м. Чернігів, проспект Перемоги, 141 ([email protected])), Чернігівському окружному адміністративному суду (14005, м. Чернігів, вул. Київська, 23 ([email protected])), Головному управлінню ДПС у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11 ([email protected])), приватному виконавцю виконавчого округу Чернігівської області Ковалю Віталію Олександровичу (14013, м. Чернігів, проспект Перемоги, 139, офіс 208 (ІНФОРМАЦІЯ_2 )), приватному виконавцю виконавчого округу Чернігівської області Веремію Івану Миколайовичу (14013, м. Чернігів, проспект Перемоги, 139, офіс 1004 (ІНФОРМАЦІЯ_3 )), Деснянському відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (14000, м. Чернігів, вул. Княжа, 28 (4-й поверх) ([email protected])) та Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради (14032, м. Чернігів, проспект Левка Лук`яненка, 20-а). Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Повна ухвала складена 15.04.2025. Дата набрання ухвалою законної сили - 10.04.2025. Суддя А.С.Сидоренко