Справа № 612/471/25

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ 612/471/25 1-кп/612/46/25 В И Р О К ІМЕНЕМ ~ ~ ~ ~УКРАЇНИ 26 червня 2025 року ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ с-ще Близнюки Близнюківський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 , з боку захисту: обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Близнюки Харківської області кримінальне провадження відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Близнюки Харківської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 125 КК України,- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Садове Близнюківського району Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,- в с т а н о в и в: 13.05.2025 року близько 11.00 годин ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 перебували поблизу залізничного вокзалу станції Близнюки, де поряд з будинком за адресою: Харківська обл., Лозівський район, с. Близнюки, вул. Незламності, буд. 2а, виявили припаркований транспортний засіб, а саме мотоцикл ІЖ-Юпітер5K, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_6 . Після чого, у ОСОБА_5 та ОСОБА_4 раптово виник спільний злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння зазначеним транспортним засобом. В подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_4 реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, з мотивів використання у власних цілях, з метою доїхати додому, всупереч волі власника, відкрито, діючи з прямим умислом, сіли на зазначений мотоцикл та шляхом запуску двигуна поїхали із місця вчинення злочину, тим самим незаконно заволоділи транспортним засобом - мотоциклом ІЖ-Юпітер5К, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_6 . Крім того, 06.06.2025 року, близько 17:30 годин, ОСОБА_4 пересувався на велосипеді по вулиці Стригунова в с. Миролюбівка, Близнюківської ТГ, Лозівського району, Харківської області, по центру проїжджої частини, чим створював перешкоду в пересуванні транспортного засобу, яким керував ОСОБА_7 . Після зауваження ОСОБА_8 , у ОСОБА_4 , раптово виник умисел на заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень. В подальшому, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх можливі наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, кинув велосипед у напрямку автомобіля ОСОБА_8 , після чого притримував двері ногою, перешкоджаючи виходу водія з транспортного засобу, та наніс ОСОБА_9 не менше трьох ударів правою рукою по лівій стороні обличчя, внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді синця в лівій навколоочній області та садна на лівій надбрівній дузі. Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді синця розміром 4,9?3,7 см в лівій навколоочній області та садно розміром 1,3?0,5 см на лівій надбрівній дузі, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування вчинених ним діянь, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи на підставі яких йому пред`явлене обвинувачення. Пояснив про обставини справи, як викладено вище у вироку. Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_5 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування вчиненого ним діяння, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи на підставі яких йому пред`явлене обвинувачення. Пояснив про обставини справи, як викладено вище у вироку. Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судове засідання не з`явились, надавши заяви про розгляд даної справи без їх участі, в якій вони вказують, що претензій не мають, їм роз`яснено порядок ч. 3 ст. 349 КПК України, їх позиція добровільна, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. При вирішенні міри покарання покладаються на розсуд суду. Прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин. Враховуючи, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях, судом відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження подій кримінальних правопорушень, а також винуватості обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень. Вина обвинувачених у скоєнні вище зазначених кримінальних правопорушеннях доведена в повному обсязі. Дії обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України незаконне заволодіння транспортним засобом вчинене за попередньою змовою групою осіб. Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України умисне легке тілесне ушкодження. При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_4 суд враховує відповідно до ст. 67 КК України обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого, а саме вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Щире каяття відповідно до ст. 66 КК України є обставиною, яка пом`якшує його покарання. При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_5 суд враховує відповідно до ст. 67 КК України обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого, а саме вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Щире каяття відповідно до ст. 66 КК України є обставиною, яка пом`якшує його покарання. Згідно класифікації кримінальних правопорушень, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за ч. 2 ст. 289 КК України відноситься до тяжких злочинів. Згідно класифікації кримінальних правопорушень, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 125 КК України відноситься до кримінальних проступків. Вивченням особи ОСОБА_4 судом встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра Близнюківської ЦРЛ не перебуває, за місцем проживання характеризується формально позитивно, неодружений, не працюючий. Вивченням особи ОСОБА_5 судом встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра Близнюківської ЦРЛ не перебуває, за місцем проживання характеризується формально позитивно, неодружений, не працюючий. При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує, що ним скоєні тяжкий злочин та кримінальний проступок, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, їх наслідки, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання та які його обтяжують. Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_4 покарання для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі без конфіскації майна в межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України та штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України. Призначаючи покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 289 та ч. 1 ст. 125 КК України суд керується правилами призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, передбаченими ч.ч.1, 2 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, дійшовши висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_4 остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі без конфіскації майна в межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України. При цьому,~суд враховуючи~характер та~ступінь суспільної~небезпеки діянь,~тяжкість кримінальних~правопорушень,~дані про~особу обвинуваченого~ ОСОБА_4 ,~згідно яких~він формально~позитивно характеризується~за місцем~проживання,~офіційно не~працевлаштований,~раніше не~судимий,~наявність обставин,~що пом`якшують~покарання,~а саме:~щире каяття,~наявність обставин,~що обтяжує~покарання,~а саме:~вчинення особою,~яка перебуває~у стані~алкогольного сп`яніння,~суд вважає~можливим виправлення~ ОСОБА_4 ~без відбування покарання, та дійшов висновку про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України. На думку суду, призначене покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також є достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень. На період іспитового строку суд покладає обов`язки на ОСОБА_4 , передбачені ст. 76 КК України. Вирішуючи питання щодо обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, суд враховує те, що ОСОБА_4 засуджується до покарання з випробуванням, отже, суд не знаходить підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, обраного на стадії досудового розслідування. При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує, що ним скоєний тяжкий злочин, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, їх наслідки, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання та які його обтяжують. Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_5 покарання для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі без конфіскації майна в межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України. При цьому, суд враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки діяння, тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно яких він формально позитивно характеризується за місцем проживання, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, наявність обставин, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, наявність обставин, що обтяжує покарання, а саме: вчинення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання, та дійшов висновку про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України. На думку суду, призначене покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також є достатнім для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень. На період іспитового строку суд покладає обов`язки на ОСОБА_5 , передбачені ст. 76 КК України. Вирішуючи питання щодо обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили, суд враховує те, що ОСОБА_5 засуджується до покарання з випробуванням, отже, суд не знаходить підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, обраного на стадії досудового розслідування. Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 в рівних частинах процесуальні витрати за проведення судової авто-товарознавчої експертизи. Згідно ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Цивільний позов не пред`являвся. Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.. 100 КПК України. Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,- у х в а л и в: ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 та ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання: - за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 680 грн.; - за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна. На підставі~ч.ч.1,~2~ст.~70~КК України~за сукупністю~кримінальних правопорушень,~шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна. На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік. У відповідності до вимог ст. 76 КК України на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати. ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна. На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік. У відповідності до вимог ст. 76 КК України на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати. Арешт на майно, а саме: транспортний засіб - мотоцикл ІЖ-Юпітер 5К червоного кольору державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.05.2025 скасувати. Речовий доказ: транспортний засіб мотоцикл ІЖ-Юпітер 5К червоного кольору державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 повернути останньому як власнику. Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової авто-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-25/11831-АВ від 21.05.2025 у сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн. 80 коп., тобто по 891 (вісімсот дев`яносто одній) грн. 40 коп. з кожного. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Суддя ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ОСОБА_1