Справа № 130/2234/25

1-кп/130/299/2025 130/2234/25 В И Р О К ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01.08.2025 р. м. Жмеринка Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судових засідань ОСОБА_2 розглянувши у відкритому cудовому засіданні в м. Жмеринці в кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Жмеринка, Вінницької області жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, не військовозобов`язаного, у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ст.126-1 КК України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020130000254 від 14.06.2025, за участі сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , В С Т А Н О В И В: Обвинувачений ОСОБА_3 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно систематично вчиняє насильство по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_5 , що призводить до фізичних та психологічних страждань останньої, а також погіршення якості її життя, що виразилось у формі втрати енергійності, втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну та відпочинку. А саме, ОСОБА_3 неодноразово, не маючи підґрунтя, вчиняв по відношенню до своєї співмешканки дії, виражені у словесних образах, висловлюваннях на її адресу словами нецензурної лайки, фізичних погроз, приниженні та залякуванні, а також нанесенні тілесних ушкоджень, тим самим викликав у ОСОБА_5 побоювання за свою безпеку, спричинив емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдав шкоду її психічному та фізичному здоров`ю. Так, 04.02.2025 приблизно о 19:00 год. ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні на її адресу нецензурною лайкою та образ, внаслідок чого, було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_3 . За вказаним фактом працівниками Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області 06.02.2025 відносно ОСОБА_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.З ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За результатами розгляду Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, 05.03.2025 винесено постанову, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності. Окрім цього, 17.03.2025 о 20:00 год. ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 домашнє насильство, що виразилося у словесних образах та висловлюваннях на її адресу словами нецензурної лайки, що створює нестерпні умови для проживання та завдано психологічних страждань. За вказаним фактом працівниками Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області 07.04.2025 відносно ОСОБА_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За результатами розгляду Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, 19.05.2025 винесено постанову, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності. Також, 29.05.2025 ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 домашнє насильство, що виразилося у словесних образах, висловлюваннях на її адресу словами нецензурної лайки та погрозах фізичної розправи, що створює нестерпні умови для проживання та завдано психологічних страждань. В подальшому 15.07.2025 близько 19:00 год. ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті виниклого побутового конфлікту із ОСОБА_5 , умисно, усвідомлюючи явну протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , порожньою скляною пляшкою наніс один удар по голові та подряпав нігтями руки обличчя, чим спричинив тілесні ушкодження. Внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 98 від 18.07.2025, спричинено тілесні ушкодження у вигляді: поверхневої рани на волосистій частині голови, а також синець, садно та осаднення шкіри на обличчі, які належать до легких тілесних ушкоджень. У зв`язку із цим ОСОБА_3 вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 домашнє насильство, що виразилося у завданні фізичного болю та нанесенні тілесних ушкоджень. Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ст.126-1 Кримінального кодексу України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань потерпілої особи. Виходячи з аналізу норм частини 1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, в тому числі: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження. Згідно із ст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права. Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КПК України). Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Виходячи з аналізу частини 2 статті 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.6 ст.22 КПК України). Суд створив необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Так, обвинувачений ОСОБА_3 , будучи допитаним під час судового розгляду, в повному обсязі визнав свою провину в інкримінованому йому злочині, який передбачений ст.126-1 КК України і викладений в обвинувальному акті від 28.07.2025 року, щиро розкаявся, просив його суворо не карати. Суду показав, що злочин вчинив за обставин, викладених у обвинувальному акті, неодноразово у вказані дати та час за місцем проживання співмешканки ОСОБА_5 у АДРЕСА_1 , вчиняв сімейні конфлікти, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, вчиняв словесні образи а також наносив тілесні ушкодження. Виявляє жаль з приводу вчиненого злочину, запевнив суд, що готовий нести покарання за вчинений злочин і в подальшому не вчинятиме аналогічних кримінальних правопорушень. Прокурор Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_4 вважає за можливе не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і здійснювати судовий розгляд на підставі ч.3 ст.349 КПК України. Потерпіла ОСОБА_5 вказала що дійсно були факти неодноразового вчинення із сторони її співмешканця ОСОБА_3 , факти психологічного насильства в сім`ї, останній неодноразово погрожував фізичною розправою, скандалив, висловлювався нецензурною лайкою у її адресу та наносив тілесні пошкодження. Однак вона фактично не пробачила обвинуваченого, але просила суд застосувати покарання не пов`язане з позбавленням волі. Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (злочині), який передбачений ст.126-1 КК України і викладений в обвинувальному акті від 28.07.2025 року, та беручи до уваги думки прокурора ОСОБА_4 , , обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_5 , , за згодою учасників судового розгляду, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно обвинувачений ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_5 , розуміють зміст цих обставин, які не оспорюються. Сумнівів щодо добровільності та істинності їх позиції у суду немає. Суд також роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_6 та потерпілій ОСОБА_5 , та іншим учасникам процесу, що при таких обставинах вони позбавляються права оскаржити ці обставини справи у апеляційному порядку. Переконавшись у добровільності позиції учасників судового розгляду, а також в тому, що вони усвідомлюють неможливість оскаржити обставини, встановлені під час досудового розслідування, в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про судовий розгляд кримінального провадження за правилами ч.3 ст.349 КПК України. За таких обставин, виходячи з аналізу обвинувального акту, допитавши обвинуваченого, потерпілу, вивчивши матеріали справи, що характеризують його особу, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті від 28.07.2025 року, доведена повністю. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 повинен нести кримінальну відповідальність за вчинений злочин - за ст.126-1 КК України. ОСОБА_3 щиро покаявся в судовому засіданні у скоєному кримінальному правопорушенні, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, злочин вчинив вперше, просив вибачення у потерпілої. Ці обставини суд враховує як пом`якшуючі покарання обвинуваченого ОСОБА_3 . Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 - відсутні. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів. Виходячи з норми ст.12 КК України, вчинений ОСОБА_7 злочин, що передбачений ст.126-1 КК України, є злочином невеликої тяжкості. При цьому, суд при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 враховує такі пом`якшуючі покарання обставини, як щире каяття, оскільки у судовому засіданні обвинувачений визнавав вину, наддав відповідні показання про факт та обставини вчинення злочину, які відповідають обставинам, встановленим під час досудового розслідування і викладеним у обвинувальному акті від 28.07.2025 року, що свідчить про наявність належної критичної оцінки своєї протиправної поведінки та про готовність нести кримінальну відповідальність. Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 відповідно до відомостей Сербинівсьької сільської ради, Жмеринського району Вінницької області посередньо характеризується за місцем проживання, скарг від жителів села на ОСОБА_3 не надходило, на диспансерному обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра обвинувачений не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, тобто раніше не судимий. Суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого ст.ст.69,69-1 КК України, а тому: з урахуванням усіх обставин у справі, ступеня тяжкості злочину, вчиненого обвинуваченим, особи обвинуваченого, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на думку прокурора та потерпілої, висловлену у судових дебатах, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , слід призначити в межах санкції ст. 126-1 КК України у виді обмеження волі із застосуванням вимог ст.75, 76 КК України, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Враховуючи систематичність вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 домашнього насильства щодо потерпілої ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що в інтересах близьких родичів обвинуваченого від убезпечення від кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, необхідно застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 обмежувальні заходи, поклавши на нього обов`язки, передбачені п.5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме: для проходження програми для кривдників строком два місяці. Призначаючи обвинуваченому зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для його виправлення і перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання. Цивільний позов у данному кримінальному провадженні не заявлявся. Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_3 , який був застосований ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.07.2025 у вигляді особистого зобов`язання, залишити незмінним. Керуючись ст.368, ч.1 ст.369, ст.ст.373-376 КПК України, на підставі ст.126-1 КК України, суд, У Х В А Л И В: Обвинуваченого ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі. За ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік. Відповідно до п.1, 2, ч. 2, п. 2 ч. 3 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. У відповідності до вимог ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на два місяці. Початок іспитового строку відраховувати з часу ухвалення вироку. Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили у виді особистого зобов`язання залишити без змін. На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку суду надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення. Суддя Жмеринського міськрайонного суду ОСОБА_1