Перейти до вмісту
Кишеняперевірка бізнесу
ВирокКримінальне судочинство

Справа № 333/2718/25

Суд
Комунарський районний суд м. Запоріжжя
Дата
12.08.2025
Суддя
Круглікова А. В.
Категорія
Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

Текст рішення

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ Справа № 333/2718/25 Провадження № 1-кп/333/629/25 ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 серпня 2025 року ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ м. Запоріжжя Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючої ~судді ~ ~ ~ ~ ОСОБА_1 при секретарі~судового засідання~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~ ~ ОСОБА_2 за участю: ~ ~ ~ ~ прокурора~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_3 обвинуваченого ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ОСОБА_4 захисника ~ ~ ~ ~ ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції кримінальне провадження за № 12025082040000184 відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, українець, громадянин України, неодружений, який має середню спеціальну освіту, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, не є інвалідом, не с адвокатом або депутатом, офіційно не працевлаштований, зареєстрований адресою: за АДРЕСА_1 та фактично проживаючий адресою: за АДРЕСА_2 , раніше судимого: - 11.05.2023 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 125 КК України з призначеним покаранням у вигляді обмеження волі на строк 2 роки. Звільнений залі в суду у зв`язку з повним відбуттям строку покарання під час перебування під вартою, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлену слідством точну дату та час, але не пізніше 08 год. 53 хв. 20.02.2025 року, у невстановленому місці, за невстановлених обставин, придбав корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1, який до бойових припасів вибухових пристроїв не відноситься, але містить в собі заряд бризантної вибухової речовини тротил, масою 50-56 г та бойовий уніфікований підривач дистанційної дії типу УЗРГМ, який до бойових припасів не відноситься, але є самостійним вибуховим пристроєм і відноситься до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містить в собі ініціюючу вибухову речовину THPC масою 0, 1 г, азид свинцю масою 0,2 г та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г, які у конструктивному поєднанні між собою є бойовою ручною оборонною осколковою гранатою Ф-1, промислового виготовлення, яка відноситься до бойових припасів та вибухових пристроїв військового призначення, а також 48 бойовими проміжних патронів калібру 5,45 х 39 мм з маркуванням «270 93» та 11 бойових проміжних патронів калібру 5,45х39 мм з маркуванням «270 86». Після чого, ОСОБА_4 переніс вищезазначене до приміщення квартири за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_2 та у порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення використання та вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, тобто без передбаченого законом дозволу, нехтуючи вищезгаданими нормативно правовими актами, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з особистих мотивів почав зберігати вказані предмети, до моменту вилучення працівниками поліції, а саме: до 20.02.2025. Так, 20.02.2025 в період часу з 08 год. 53 хв. по 10 год. 31 хв. в ході санкціонованого обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , в приміщенні кімнати, на поверхні дерев`яного столу, працівниками поліції виявлено та вилучено вищезазначені вибухові речовини, вибухові пристрої та бойові припаси. Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений 1 ч. ст. 263 КК України, а саме: придбання, носіння, зберігання, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу. Обвинувачений ОСОБА_4 при допиті в судовому засіданні визнав себе винуватим в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, щиро розкаявся. Надав покази, за якими підтвердив, що придбав корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 та бойовий уніфікований підривач дистанційної дії типу УЗРГМ, а також 48 бойові проміжні патрони калібру 5,45 х 39 мм з маркуванням «270 93» та 11 бойових проміжних патронів калібру 5,45х39 мм з маркуванням «270 86». Після чого, переніс вищезазначене до приміщення квартири за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , де з особистих мотивів почав зберігати вказані предмети, до моменту їх вилучення, а саме: до 20.02.2025. Враховуючи, що ОСОБА_4 в судовому засіданні не оспорював факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України при вищезазначених обставинах, суд, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Показання обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин скоєного кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ у справі «Яременко проти України». Враховуючи викладене, суд допитав обвинуваченого, дослідив матеріали, що підтверджують витрати на проведення судової експертизи, що характеризують особу ОСОБА_4 та стосуються речових доказів по даному кримінальному провадженню. При призначенні покарання обвинуваченому, суд виходить із загальних засад призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин. Так, судом враховано, що скоєне ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України є тяжким злочином. Пом`якшуючими покарання обставинами є: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, що обтяжують покарання відсутні. Відповідно до правової позиції щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України». З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_4 раніше судимий, під наглядом у лікаря-психіатра не перебуває, вину визнав повністю, щиро розкаявся, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, не є інвалідом, офіційно не працевлаштований, суд дійшов висновку, що для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень необхідно призначити останньому покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням. На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так й іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Цивільний позов не заявлено. Відповідно до ст. 124 КПК України, документально підтверджені процесуальні витрати на проведення судово-хімічної експертизи в сумі 6 367,20 грн. покладаються судом на обвинуваченого. Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України. На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373, 374 КПК України суд, УХВАЛИВ : Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави витрати на залучення експерта в сумі 6 367 (шість тисяч триста шістдесят сім) грн. 20 коп. Речові докази: -спецпакет RIC 2173353, в якому знаходяться 59 предметів, схожих на патрони калібру 5,45мм, спецпакет RIC 2173367, в якому знаходяться 2 предмети схожі на магазини до автомату, картонна коробка, до якої упаковано предмет схожий на корпус гранати Ф-1, картонна коробка, до якої упаковано предмет, схожий на підривач УЗРГМ, передані на зберігання речових доказів відділу поліції № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області знищити; -спецпакет RCI 1116537, в якому знаходиться мобільний телефон марки «Redmi Note 12» у корпусі синього кольору (IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 ) з сім-карткою № НОМЕР_3 , повернути власнику - за належністю; -паперовий конверт, в який упаковано мобільний телефон марки «iPhone X» у корпусі бежевого кольору без чохла (IMEI НОМЕР_4 ) з сім карткою «ВФ Україна» НОМЕР_5 , повернути власнику - за належністю. Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Суддя Комунарського районного суду ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ м. Запоріжжя~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~ ~ ~ ~~~~~ ОСОБА_1

Інші документи цієї справи3

Справа № 333/2718/25 проходила кілька етапів. Нижче — усі документи за нею, від найновішого.

Текст наведено в тому вигляді, в якому його оприлюднено. Персональні дані учасників у судових рішеннях знеособлені самим судом — саме тому в тексті трапляються позначки на кшталт «ОСОБА_1».

Справа № 333/2718/25 — Вирок — Кишеня