Текст рішення
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~Єдиний унікальний номер №333/3782/25
Провадження №1-кп/333/682/25
ВИРОК
Іменем України
20 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суду м.~Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретарки судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Запоріжжя, маючого середню освіту, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
11 квітня 2025 року в ранковий час доби, ОСОБА_4 народження, маючи прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, в умовах воєнного стану введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.01.2025 №4220-IX, яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 08.02.2025 року строком на 90 діб, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає та його дії залишаються ніким не поміченими, з метою особистого збагачення, знаходячись в кімнаті №4 хостелу «Cosmos», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леоніда Каденюка, буд. 99, де тимчасово мешкав потерпілий ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , викрав мобільний телефон марки «SAMSUNG» модель - «Galaxy A05s», об`ємом пам`яті 4/128ГБ, у корпусі чорного кольору, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 4949 гривень 26 копійок.
Після чого, ОСОБА_4 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, таким чином спричинивши своїми умисними діями ОСОБА_6 майнову шкоду на зазначену суму.
За таких обставин, суд вважає доведеним пред`явлене обвинувачення ОСОБА_4 та кваліфікує дії останнього за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому обвинувачені визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини вчинення крадіжки, викладених вище та при цьому зазначив наступне, що у зв`язку з тяжким матеріальним становищем вирішив викрасти майно у потерпілого.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, приймаючи до уваги, що прокурор, потерпілий та обвинувачений не оспорювали обставини, встановлені судом, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд учасникам кримінального провадження роз`яснив положення ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки прокурор запропонував саме у такому порядку досліджувати докази по даному кримінальному провадженню.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні, обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши матеріали, що стосуються речових доказів, а також, які характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 , у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 , в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України».
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання.
Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Відповідно до змісту статей 50,~65 КК України~покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
Аналізуючи усі докази, обставини справи, ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, враховуючи ставлення обвинуваченого до скоєного, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та щиро покаявся, враховуючи позицію потерпілого, який в судовому засіданні заяви, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, просив призначити обвинуваченому покарання, не пов`язане з позбавленням волі, суд дійшов висновку, що перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75-78 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 ст.ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає, оскільки встановлені вище обставини не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення.
Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 суд не вбачає.
Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі;
Згідно вимог ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.
Відповідного до вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід до ОСОБА_4 не застосовувався.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «SAMSUNG» модель - «Galaxy A05s», об`ємом пам`яті 4/128ГБ, у корпусі чорного кольору, який зберігається в камері речових доказів ВП №4 ГУНП в Запорізькій області повернути потерпілому ОСОБА_6 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ОСОБА_1