Справа № 14/5026/1020/2011

УХВАЛА 16 вересня 2025 року м. Київ cправа № 14/5026/1020/2011 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В. Г. - головуючий, Картере В. І., Огородніка К. М. перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСОЮЗ-Д" (вх. № 6741/2025) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.03.2025 у справі № 14/5026/1020/2011 за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси до Закритого акціонерного товариства "Рось", про банкрутство, - ВСТАНОВИВ: У провадженні Господарського суду Черкаської області на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою суду від 21.08.2012, перебуває справа №14/5026/1020/2011 про банкрутство ЗАТ "Рось". 25.08.2022 ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі №14/5026/1020/2011 ліквідатором ЗАТ "Рось" призначено арбітражного керуючого Юдицького О. В. 07.01.2025 ТОВ "ТЕХНОСОЮЗ-Д" подало до Господарського суду Черкаської області скаргу від 07.01.2025, у якій просило суд: - визнати незаконними дії арбітражного керуючого Юдицького О.В. щодо розтрати грошових коштів у сумі 171 960,99 грн., отриманих від продажу майна боржника та щодо їх розподілу між кредиторами, а саме такими, що порушують існуючий порядок черговості погашення вимог кредиторів; - зобов`язати арбітражного керуючого Юдицького О.В. повернути ЗАТ "Рось" грошові кошти в сумі 171 960,99 грн., які він утримав із ліквідаційної маси ЗАТ "Рось"; - відсторонити арбітражного керуючого Юдицького О.В. від виконання обов`язків ліквідатора ЗАТ "Рось". 21.02.2025 ТОВ "ТЕХНОСОЮЗ-Д" подало до Господарського суду Черкаської області клопотання від 20.02.2025, у якому просило суд: - усунути арбітражного керуючого Юдицького О.В. від виконання обов`язків ліквідатора ЗАТ "Рось" у справі №14/5026/1020/2011; - призначити на посаду ліквідатора ЗАТ "Рось" у справі про банкрутство №14/5026/1020/2011 арбітражного керуючого Галічеву В.О. з виплатою основної винагороди у розмірі трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим своїх повноважень. 19.03.2025 ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі №14/5026/1020/2011 у задоволенні скарги ТОВ "ТЕХНОСОЮЗ-Д" від 07.01.2025 (вх. суду № 262/25 від 07.01.2025) з вимогами про визнання незаконними дії арбітражного керуючого Юдицького О. В., про зобов`язання його повернути кошти та про відсторонення його від виконання обов`язків ліквідатора ЗАТ "Рось" - відмовлено повністю. У задоволенні клопотання ТОВ "ТЕХНОСОЮЗ-Д" від 20.02.2025 (вх. суду № 2924/25 від 21.02.2025) про усунення арбітражного керуючого Юдицького О. В. від виконання обов`язків ліквідатора ЗАТ "Рось" та призначення на цю посаду арбітражного керуючого Галічеву В. О. - відмовлено повністю. Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду, ТОВ "ТЕХНОСОЮЗ-Д" подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.03.2025 у справі № 14/5026/1020/2011 та прийняти нове рішення, яким: - визнати незаконними дії арбітражного керуючого щодо розтрати грошових коштів боржника в сумі 171 960,99 грн., отриманих від продажу майна боржника; - визнати незаконними дії арбітражного керуючого щодо розподілу грошових коштів між кредиторами, а саме такими, що порушують існуючий порядок черговості погашення вимог кредиторів; - визнати недопустимим доказом протокол засідання комітету кредиторів ЗАТ "Рось" від 14.02.2025 у справі про банкрутство №14/5026/1020/2011; - зобов`язати арбітражного керуючого Юдицького О. В. повернути ЗАТ "Рось" грошові кошти в сумі 171 960,99 грн, які Юдицький О. В. утримав із ліквідаційної маси боржника ЗАТ "Рось"; - усунути арбітражного керуючого Юдицького О. В. від виконання обов`язків ліквідатора ЗАТ "Рось" у справі №14/5026/1020/2011; - призначити на посаду ліквідатора ЗАТ "Рось" у справі про банкрутство №14/5026/1020/2011 арбітражного керуючого Галічеву В. О. з виплатою основної винагороди в розмірі трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим своїх повноважень. 30.06.2025 постановою Північного апеляційного господарського суду (повна постанова складена 14.07.2025.) апеляційну скаргу ТОВ "ТЕХНОСОЮЗ-Д" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.03.2025 - залишено без змін. 04.09.2025 (через систему "Електронний суд") ТОВ "ТЕХНОСОЮЗ-Д" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.03.2025 у справі № 14/5026/1020/2011 в частині відмови у визнанні незаконними дій арбітражного керуючого щодо розподілу грошових коштів між кредиторами, у визнанні недопустимим доказом протоколу засідання комітету кредиторів ЗАТ "Рось" від 14.02.2025, усуненні арбітражного керуючого Юдицького О. В. від виконання обов`язків ліквідатора ЗАТ "Рось", призначенні на посаду ліквідатора ЗАТ "Рось" іншого арбітражного керуючого; справу № 14/5026/1020/2011 направити на новий розгляд до суду першої інстанції. 04.09.2025 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Жукова С. В., Огородніка К. М. 15.09.2025 у зв`язку з відпусткою судді Жукова С. В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 14/5026/1020/2011 визначено колегію суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В. І., Огородніка К. М. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначено, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Тобто норми процесуального закону можливість касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство ставлять у пряму залежність від особливостей (випадків), передбачених законодавством про банкрутство. З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно з частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про затвердження плану санації у справі про банкрутство, ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). Наведений у частині третій статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами (висновок судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19 та в ухвалі від 24.05.2023 у справі № 910/18250/16). У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025, прийнята за результатом перегляду ухвали Господарського суду Черкаської області від 19.03.2025 у справі № 14/5026/1020/2011 в частині відмови у визнанні незаконними дій арбітражного керуючого щодо розподілу грошових коштів між кредиторами, у визнанні недопустимим доказом протоколу засідання комітету кредиторів ЗАТ "Рось" від 14.02.2025, усуненні арбітражного керуючого Юдицького О. В. від виконання обов`язків ліквідатора ЗАТ "Рось" та призначенні на посаду ліквідатора банкрута іншого арбітражного керуючого, можливість оскарження у касаційному порядку якої не передбачено частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Як зазначалося вище, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення (рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Таким чином, вичерпний перелік прийнятих у справі про банкрутство ухвал місцевого суду та постанов суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 14/5026/1020/2011 за касаційною скаргою ТОВ "ТЕХНОСОЮЗ-Д" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.03.2025 в частині відмови у визнанні незаконними дій арбітражного керуючого щодо розподілу грошових коштів між кредиторами, у визнанні недопустимим доказом протоколу засідання комітету кредиторів ЗАТ "Рось" від 14.02.2025, усуненні арбітражного керуючого Юдицького О. В. від виконання обов`язків ліквідатора ЗАТ "Рось", призначенні на посаду ліквідатора ЗАТ "Рось" іншого арбітражного керуючого, оскільки вона подана на судові рішення, які відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 12, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, - УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 14/5026/1020/2011 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСОЮЗ-Д" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.03.2025 в частині відмови у визнанні незаконними дій арбітражного керуючого щодо розподілу грошових коштів між кредиторами, у визнанні недопустимим доказом протоколу засідання комітету кредиторів боржника від 14.02.2025, усуненні арбітражного керуючого Юдицького О. В. від виконання обов`язків ліквідатора банкрута та призначенні на посаду ліквідатора іншого арбітражного керуючого. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В. Пєсков Судді В. Картере К. Огороднік