Справа № 569/15363/24

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 грудня 2025 року м. Рівне Справа № 569/15363/24 Провадження № 22-з/4815/99/25 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий: Боймиструк С.В., судді: Гордійчук С.О., Хилевич С.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Колективного підприємства "ОЗОН" про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Колективного підприємства «ОЗОН» до Приватного акціонерного товариства «Рівнеобленерго», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору, в с т а н о в и в: В серпні~2024~року Колективне підприємство «ОЗОН» звернулось в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства «Рівнеобленерго», ОСОБА_1 , в якому, просило визнати недійсним з моменту його укладення договір №270075246 споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 01.03.2023 укладений між Приватним акціонерним товариством «Рівнеобленерго» та ОСОБА_1 . Здійснити розподіл судових витрат. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 квітня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Рівненського апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року апеляційну скаргу задоволено. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 квітня 2025 року скасовано. Позов задоволено. Стягнуто судовий збір. У жовтні~2025~року до Рівненського апеляційного суду надійшло клопотання Колективного підприємства «ОЗОН» про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000 гривень. Згідно з вимогами підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції, зокрема, складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 270 ЦПК України). Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, згідно ст. 137 ЦПК України несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; уразі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Під час визначення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності). Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду від 19.02.2020 в справі № 755/9215/15, від 12.05.2020 в справі № 904/4507/18, від 22.05.2024 року в справі № 754/8750/19. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права. Визначаючи суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року в справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року в справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року в справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року в справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Здійснені позивачем витрати на правничу допомогу під час розгляду справи судом апеляційної інстанції підтверджуються: копією Договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 25.08.2021 року; копією Предметного завдання №02-05-2025 від 02.05.2025 року до Договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 25.08.2021 року; копією акту здачі-приймання наданих послуг до Договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 25 серпня 2021 року, складеного 03.06.2025 року; копією рахунку №03-06/2025/1 від 03.06.2025 року виданого АБ «Віталія Грабовського»; копією ордеру про надання правової допомоги від 02.05.2025 року, які є достатніми для підтвердження факту понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 30000 гривень. Зважаючи на те, що апеляційна скарга представника Колективного підприємства "Озон" адвоката Грабовського Віталія Анатолійовича підлягала до задоволення, наявні підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат за надання правової допомоги. Водночас сума, заявлена до стягнення витрат на правову допомогу, є необґрунтованою та непропорційною до предмета спору. Результат вирішення справи не впливає на репутацію сторін, а справа не викликала публічний інтерес. Сторони під час розгляду справи не подавали явно необґрунтованих заяв і клопотань. Істотно на результат вирішення спору вплинула наявність преюдиційних рішень, що звільняло позивача від повторного доказування. З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що заява Колективного підприємства "ОЗОН" про стягнення судових витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 10000 гривень, що відповідатиме вимогам ч.3 ст.141 ЦПК України, критеріям реальності (дійсності, необхідності) та розумності їхнього розміру, принципам справедливості, пропорційності та верховенства права. Керуючись ст. ст. 141, 270, 368, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Частково задовольнити заяву Колективного підприємства "ОЗОН". Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» на користь Колективного підприємства "ОЗОН" 5000 гривень 00 копійок витрат на професійну правову допомогу понесених у суді апеляційної інстанції. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Колективного підприємства~"ОЗОН"~ 5000 гривень 00 копійок витрат на професійну правову допомогу понесених у суді апеляційної інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення. Судді: ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~Боймиструк С.В. ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~Гордійчук С.О. ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~Хилевич С.В.