Справа № 130/3952/25

130/3952/25 2-з/125/1/2026 УХВАЛА про забезпечення позову 13.01.2026 м. Бар Вінницької області Суддя Барського районного суду Вінницької області Хитрук В.М., розглянувши заяву представника позивача Ліквідатора (арбітражного керуючого) Багінського Артема Олександровича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Ліквідатора (арбітражного керуючого) Багінського Артема Олександровича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорд» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів дарування як фраудаторних (вчинених на шкоду кредитору), ВСТАНОВИВ: До суду надійшла заява представника позивача Ліквідатора (арбітражного керуючого) Артема Багінського про забезпечення позову, в якій він просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_2 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальна площа квартири - 112,0 кв.м., житлова площа - 50.8 кв.м., реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 3246516905060; 1/2 частку нежитлових приміщень № 16 (1 «б»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 181, 1 кв.м. (опис: нежитлова будівля означена на плані літ. «А», прибудова літ. «а», прибудова літ. «а», тераса літ. «а2»); реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2907437705060; 1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер 0510300000:00:004:0012, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0.0137 га; цільове призначення - 03.07 Для будівництва та обслуговування закладів торгівлі, на якій розташована вищезазначена частка нежитлових приміщень, що знаходиться в місті Жмеринка Вінницької області, реєстраційний номер 2905622305103. Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Подана заява про забезпечення позову відповідає приписам та вимогам встановленим ст. 151 ЦПК України, та таким чином вона підлягає невідкладному розгляду. Згідно з ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання. Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття. Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову. Згідно п. 4 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Суддею встановлено, що предметом спору у справі є скасування правочинів щодо безоплатного відчуження (дарування) відповідачем ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 всього ліквідного нерухомого майна, вчинених з метою ухилення від виконання майнових зобов?язань перед ТОВ «КОНКОРД» (фраудаторні правочини). Необхідність вжиття заходів забезпечення позову у цій справі зумовлена обставинами, що свідчать про недобросовісність Відповідачів та реальну загрозу відчуження майна третім особам. 08 жовтня 2025 року Верховний Суд у справі №902/90/21 (902/1350/24) скасував рішення судів попередніх інстанцій, якими було відмовлено у стягненні збитків з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОНКОРД», та направив справу на новий розгляд. У постанові Верховний Суд вказав на фраудаторний характер дій ОСОБА_1 та високу ймовірність задоволення вимог Позивача. Усвідомлюючи невідворотність майнової відповідальності, ОСОБА_1 04 грудня 2025 року (менш ніж через два місяці після постанови ВС) безоплатно відчужив усе належне йому нерухоме майно на користь своєї матері ОСОБА_2 , уклавши три договори дарування в один день. Титульним власником спірного майна є ОСОБА_2 . Оскільки майно було набуте нею безоплатно в результаті змови з сином, існує обгрунтоване припущення, що наступним кроком Відповідачів буде відчуження цього майна на користь третіх осіб (продаж, іпотека тощо), які не будуть пов?язані родинними зв?язками. У разі перепродажу майна добросовісному набувачу, повернення його у власність ОСОБА_1 (для звернення стягнення за боргами перед ТОВ «КОНКОРД») стане неможливим без ініціювання нових складних судових процесів, що зробить рішення у даній справі фактично неможливим до виконання. Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті. За таких обставин, відчуження вказаного нерухомого майна на користь третіх осіб (продаж, іпотека тощо), може ускладнити виконання рішення суду. На підставі вищевикладеного суддя вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню. Керуючись статтями 149, 150, 151,153 ЦПК України, суддя УХВАЛИВ : Заяву представника позивача Ліквідатора (арбітражного керуючого) Багінського Артема Олександровича про забезпечення позову - задовольнити. Накласти арешт на нерухоме майно, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_2 , а саме: -квартиру АДРЕСА_1 , загальна площа квартири - 112,0 кв.м., житлова площа 50,8 кв.м., реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 3246516905060; -1/2 частку нежитлових приміщень № 16 (1 «б»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 181, 1 кв.м. (опис: нежитлова будівля означена на плані літ. «А», прибудова літ. «а», прибудова літ. «а», тераса літ. «а2»); реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2907437705060; -1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер 0510300000:00:004:0012, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0.0137 га; цільове призначення - 03.07 Для будівництва та обслуговування закладів торгівлі, на якій розташована вищезазначена частка нежитлових приміщень, що знаходиться в місті Жмеринка Вінницької області, реєстраційний номер 2905622305103. Копію ухвали направити представнику позивача Ліквідатору (арбітражному керуючому) Багінському Артему Олександровичу для звернення до виконання. Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження. Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду. Суддя: