Текст рішення
Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/306/22
Провадження № 2/945/607/26
У Х В А Л А
про витребування доказів
29 січня 2026року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Будак К.Ю.,розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування шкоди заподіяної смертю фізичної особи,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах ОСОБА_2 через свого представника адвоката Ієговську А.О. із позовом до Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування шкоди заподіяної смертю фізичної особи, стягнення страхового відшкодування.
Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 07.06.2024 року позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування шкоди заподіяної смертю фізичної особи задоволено. Стягнуто з Моторне (транспортне) страхове бюро України на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страхового відшкодування шкоди, пов`язаного зі втратою годувальника у розмірі 90000 гривень. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 10.12.2025року за заявою представника Моторне (транспортне) страхове бюро України заочне рішення Миколаївського райсуду Миколаївської області від 07.06.2024року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування шкоди заподіяної смертю фізичної особи скасовано та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Сторонии у судове засідання не з`явилися.
Оглянувши матеріали справи, що стосуються його розгляду, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій (ч. 5 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частин першої та другої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Згідно із ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень позивача, вимога цього позивача заслуговує на довіру.
Формалізм у процесі є допустимим явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процедури розгляду справи, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці та бути ефективним» (рішення ЄСПЛ у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення ЄСПЛ у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94, та «Нун`єш Діаш проти Португалії» від 10 квітня 2003 року, № 2672/03 і 69829/01).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права на звернення до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваниллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95).
Застосування судом правових норм й вчинення дій, повинно відбуватися із урахуванням обставин конкретної справи та із забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень може призвести до порушення права особи на справедливий судовий розгляд. Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, потрібно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
Враховуючи те, що сторони у судове засідання не з`являються, з метою вжиття заходів щодо повного та всебічного встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, з огляду на зазначене суд приходить до висновку про необхідність з власної ініціативи витребувати з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління юстиції в Миколаївській області належним чином засвідчені копії всіх наявних актових записів про народження дітей, шлюб, розірвання шлюбу відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 43, 83, 84, 258, 260, 261 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Витребувати з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління юстиції в Миколаївській області належним чином засвідчені копії всіх наявних актових записів про народження дітей, шлюб, розірвання шлюбу відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління юстиції в Миколаївській області подати докази, які витребовує суд у строк до 25.02.2026 року, у разі неможливості подати такі докази у встановлені строки, зобов`язати Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління юстиції в Миколаївській області повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
Роз`яснити Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління юстиції в Миколаївській області норми ст. 84 ЦПК України, за якими будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.
У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами.
Копію ухвали для виконання направити до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління юстиції в Миколаївській області Повідомити сторін про наявність технічної можливості проведення засідання в режимі відеоконференції. Підсистема відеоконференцзв`язку забезпечує учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів; у приміщенні іншого суду - за допомогою технічних засобів суду.
Відкласти судове засідання на 27.02.2026року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М.Войнарівський